2. Вегетативне розмноження

Вегетативне розмноження - це нестатеве розмноження, при якому новий організм утворюється з частини материнського. В основі вегетативного розмноження лежить здатність організмів відновлювати органи при мітотичному поділі клітини.

До вегетативного розмноження відносяться: брунькування, фрагментація тіла, розмноження вегетативними органами або їхніми частинами рослин, поліембріонія.

а) Брунькування - нова особина утворюється у вигляді виросту (бруньки) на тілі материнської особини, а потім відокремлюється від неї, перетворюючись в самостійний організм, повністю ідентичний материнському (у гідри).

При неповному відокремленні дочірніх організмів від материнських виникають колонії (морські гідроїдні і коралові поліпи).

б) Фрагментація - розділення особини на дві або декілька частин, кожна із яких росте і утворює нову особину. Фрагментація спостерігається у нитчастих водоростей (спірогіра, улотрикс), цвілевих грибів (пеніцил), а з тварин - у кишковопорожнинних, медуз, поліпів, деяких кільчастих багатощетинкових морських червів, морських зірок.

Тіло їх може легко розриватися на кілька або багато частин, кожна із яких може дати в результаті регенерації нову особину. Нижчі тварини, на відміну від більш високоорганізованих форм, зберігають значну здатність до регенерації із відносно слабо диференційованих клітин,

в) Вегетативне розмноження рослин

При вегетативному розмноженні рослин особини, що виникають від одного материнського організму, мають однаковий генотип, а їх сукупність називається клоном.

Вегетативне розмноження рослин поділяється на природне і штучне. Природне розмноження у водоростей здійснюється частинами талому, у мохоподібних - виводковими бруньками, в папоротеподібних - кореневищами. В голонасінних вегетативне розмноження відсутнє, а покритонасінним притаманні найрізноманітніші способи вегетативного розмноження за допомогою своїх надземних і підземних органів.

Способи природного вегетативного розмноження покритонасінних рослин: кореневими паростками (вишня, малина); відсадками (аґрус, смородина); кореневищами (м'ята, пирій, конвалія); бульбами (топінамбур); цибулинами (цибуля, тюльпан); живцями (верба); вусами (суниця, жовтець); виводковими бруньками на листках (бріофіліум).

Штучне вегетативне розмноження проводиться людиною різними методами: шляхом поділу кущів (смородина, аґрус); бульб (картопля); кореневих бульб (жоржина); кореневищ (м'ята, ірис); живцювання - кореневими живцями (вишня, малина); стебловими живцями (смородина, троянда); листковими живцями (фіалка); щеплення - копулірування (плодові культури); окулірування (плодові, троянда); аблактування (виноград); культури ізольованих тканин (картопля, суниця, декоративні рослини).

Вегетативне розмноження є пристосуванням до утворення потомства там, де відсутні сприятливі умови для статевого розмноження.

г) Поліембріонія (багатозародковість) - процес розвитку кількох зародків із однієї заплідненої яйцеклітини (у тварин і людини) або розвиток кількох зародків у одній насінині (у рослин).

Поліембріонія характерна для кишковопорожнинних, війчастих та кільчастих червів, деяких комах (наїздників), ссавців (броненосців). Іноді поліембріонія, як випадкове явище, зустрічається і в інших видів ссавців, у т. ч. і в людини. У людини завдяки поліембріонії народжуються однояйцбві близнюки (особини однієї статі). У квіткових рослин поліембріонія зустрічається у тюльпана, лілії, суниці тощо.

Біологічне значення нестатевого і вегетативного розмноження

а)Сприяє пристосованню організмів до незмінних умов існування.

б)У деяких груп організмів нестатеве і вегетативне розмноження є єдиними способами розмноження.

в)Вегетативне розмноження при відсутності умов для статевого розмноження забезпечує одержання великої кількості нащадків.

г)Види здатні до перехресного запліднення, при просторовій; ізоляції їх особин одна від одної, розмножуються завдяки нестатевому або вегетативному способу розмноження.