6. Основні положення еволюційної гіпотези ч. Дарвіна в курсі загальної біології.

Вчення Ч. Дарвіна - це цілісне вчення про історичний розвиток органічного світу. Дарвін розглядав еволюцію в біології як процес безперервних пристосувальних (адаптивних) змін видів. Він вважав, що всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм, а еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, результатом якої є природний добір.

За Ч. Дарвіним до факторів еволюції відносяться: спадковість, мінливість, боротьба за існування, природний добір і пристосованість організмів. Фактори в процесі довготривалої еволюції органічного світу діють послідовно і взаємопозв'язано, тому серед них необхідно виділити передумови (причини) еволюції - мінливість і спадковість, рушійні сили - боротьбу за існування і природний добір, та результат еволюції - пристосованість організмів.

В еволюційному вченні Ч. Дарвіна відсутні цілий ряд положень сучасного еволюційного вчення, тому що на чає створення ним еволюційної гіпотези ще не існувало науки генетики, не були ще відомі елементарні фактори еволюції, напрями і шляхи, закономірності еволюції.

Основні положення еволюційної гіпотези Ч. Дарвіна

а) Всі види живих організмів, які населяють Землю ніколи не були кимось створені.

б) Виникнувши природним шляхом, органічні форми повільно і поступово перетворювались і удосконалювались у відповідності з навколишніми умовами.

в) В основі перетворення видів у природі лежать такі властивості організмів, як мінливість і спадковість, а також природний добір, який постійно проходить у природі. Природний добір здійснюється через складні взаємовідносини організмів один з другим і з факторами неживої природи. Ці взаємовідносини Ч. Дарвін назвав боротьбою за існування.

г) Результатами еволюції органічного світу є пристосування організмів до умов їх існування та різноманітність видів у природі.

7. Характеристика синтетичної гіпотези еволюції в курсі загальної біології.

1. Створення синтетичної гіпотези еволюції

Криза дарвінізму на початку XX сторіччя

а) Еволюційні погляди Ч. Дарвіна були різко розкритиковані деякими вченими ще за його життя. Якщо еволюційне вчення поширювалось все ширше і ширше, то теорія природного добору - центральна ланка еволюційної гіпотези - почала піддаватися все більш жорсткій критиці. Основна причина - нез'ясована природа спадкової мінливості. Вважалося, що риси гібридів мають проміжний характер між батьківськими і материнськими ознаками,

б) Невдовзі, після виходу першої праці Ч. Дарвіна, англійський математик Ф. Дженкін висунув серйозне заперечення проти припущення Дарвіна щодо дії природного добору як еволюційного фактора в природі. За Дженкіним, прояв будь-якої виниклої корисної ознаки в потомстві буде зменшуватись (ймовірність зустрічі двох особин з однаковими спадковими змінами і залишення ними потомства надзвичайно низька), доки безслідно не зникне через ряд поколінь і тому природний добір неможливий. Дарвін не зміг заперечити це твердження і назвав його "жахом Дженкіна". Щоб заперечити спростування Дженкіна, необхідне було знання генетики, а вона як наука виникла лише в 1900 році.

в) І Дарвіну, і більшості вчених того часу спадковість уявлялась як би нескінченно подільною рідиною. В 1868 р. Дарвін для пояснення головним чином явищ спадковості висунув гіпотезу пангенезису, за якою кожна тканина чи орган виділяють своєрідні часточки (пангени, або гемули), які надходять до яйцеклітини чи сперматозоїда і таким чином переходять в організм нащадка, визначаючи напрям його розвитку. Але ніяких даних, які б стверджували пангенезис одержано не було, і пізніше Дарвін сам відмовився від цієї гіпотези.

г) Невдоволеність теорією "пангенезиса" змусила голландського генетика Г. Де Фріза (1838-1935) висунути протилежну дарвінівській гіпотезі еволюції мутаційну теорію еволюції без участі природного добору. Він припускав, що лише одних мутації самих по собі достатньо для виникнення нових форм без добору.

д)Інший голландський генетик Дж. Лотсі зводив еволюцію до перетасовування уже наявних генів і добору відводилась роль браковщика невдалих комбінацій. Навіть пропонувалось змінити термін "добір" словом "елімінація".

е) Роботами датського генетика В. Йогансена (1857-1927) бyла доведена неефективність добору в чистих лініях – потомстві однієї самозапильної рослини.

є) Попередні відкриття і припущення, а також хромосомна т рія спадковості Т. Моргана (1861-1945) були використані для розвитку антиеволюційних поглядів, для припущень про можливість утворення видів без добору.

ж) Ці напрями еволюційної думки прийнято називати генетичним антидарвінізмом. Тому непростім був шлях до синтез генетики і дарвінізму.