1.2 Фізико-географічні умови розташування області

Географічне положення – це розміщення певної території на земній поверхні, яке визначається за її географічними координатами та по відношенню до інших природних, економіко-географічних і політико- адміністративних об’єктів.

Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України, а на сході — з Хмельницькою областями. Тернопільщина знаходиться поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Земельні ресурси. Тернопільська область має багаті земельні ресурси, її земельний фонд становить 1382,5 тис. га. Поширення родючих ґрунтів привело до високого рівня освоєння земельних ресурсів.

Понад 89% земельного фонду займають землі сільськогосподарських підприємств, орендарів, індивідуальних землекористувачів, які використову­ються для ведення сільськогосподарського виробництва, підсобного госпо­дарства.

Серед земель сільськогосподарського призначення переважають сіль­ськогосподарські угіддя. Частка цих угідь у земельному фонді становить 76,3% (у середньому по Україні — 67,6%), що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності Тернопільської області.

Сільськогосподарські угіддя включають орні землі, багаторічні наса­дження, пасовища і сінокоси їх співвідношення на території Тернопільської області і зміни, які відбуваються в їх структурі, показують діаграми.

Найвищу частку у сільськогосподарських угіддях займають орні землі (рілля) За цим показником (81,9%) область посідає одне з перших місць в Україні Частка орних земель є найбільшою в центральній і південній части­нах області, дещо меншою — в північній і західній частинах. Ця частка в районах залежить від величини площ під багаторічними насадженнями, сінокосами і пасовищами.

Найбільші площі багаторічних насаджень є в південній частині, а пасо­вищ і сінокосів — у західній і північній частинах області.

Значна розораність ґрунтів і розчленування території призводять до збі­льшення площ ерозійних земель А це веде до постійного скорочення сільсь­когосподарських угідь Унаслідок природної і штучної ерозії з полів області виноситься понад 20 млн. т ґрунту і 1 млн. т гумусу за рік На ерозійних зем­лях кожний рік недобирається значна частка врожаю сільськогосподарських культур.

На території Тернопільської області є деякий резерв для збільшення площі сільськогосподарських земель — це заболочені і перезволожені землі (табл.. 1.1). Вони становлять понад 4,8 тис га і розташовані на заплавах, плоских межи­річчях. В області тривалий час проводилися роботи із осушення цих земель Але в багатьох випадках таке осушення в долинах рік не було доцільним Во­но призвело до обміління русел рік, зниження води в колодязях, зникнення джерел.

В області є також землі, які зайняті різноманітними кар'єрами, а також відпрацьовані землі (землі, які використовувалися при розробці корисних ко­палин) Вони займають площу 3,4 тис га і в майбутньому їх можна викорис­тати для сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 1.1

Земельний фонд Тернопільської області

Основні види угідь	2005		2007		2008		2009
	Всього, тис. га	% до загальної площі території	Всього, тис. га	% до загальної площі території	Всього, тис. га	% до загальної площі території	Всього, тис. га	% до загальної площі території
Загальна територія у тому числі:	1382,5	100	2091,6	100	1382,5	100	1382,5	100
Сільсько-господарські угіддя	1054,8	76,3	1052,8	75,3	1056,4	77,1	1451,3	69,4
.Ліси і інші лісовкриті площі	337,6	16,1	338,2	16,2	338,4	16,18	338,5	16,18
Забудовані землі	82,1	3,9	82,9	4,0	83,3	3,98	83,7	4,00
Відкриті заболочені землі	4,8	1,4	4,8	1,5	4,8	1,46	4,8	1,45
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри та інше)	16	0,8	15,9	0,8	15,8	0,76	15,6	0,75
Інші землі	37,0	1,77	36,4	1,74	36,2	1,73	36,2	1,73
Усього земель (суша)	1956,7	93,5	1956,0	93,5	1955,7	93,5	1955,7	93,51
Території, що покриті поверхневими водами	111,9	6,4	112,6	6,5	112,9	6,5	112,8	6,49

Деградація земель – природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів . Відповідно до наявних відомостей та моніторингу стану використання земель в цілому по області в тій чи іншій мірі знаходиться в обробітку 215,5 тис.га еродованих та ерозійно-небезпечних земель. З них, розміщено на схилах від 3⁰ до 5⁰ – 90,9 тис.га, від 5⁰ до 7⁰ – 41,8 тис.га і більше 7⁰ – 14,3 тис.га. За час здійснення земельної реформи за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в області виведено з активного використання і залужено чи переведено в природні кормові угіддя 28,4 тис.га малопродуктивної і деградованої ріллі (табл.. 1.2) .

Приведення кількості використання орних земель до природоохоронно-безпечних і обґрунтованих значень в значній мірі стримується внаслідок передачі цих площ у приватну власність, відсутності економічного механізму зменшення рівня використання еродованих і деградованих земель, «нульового» фінансування здійснення консервації земельних ділянок.

В області за останні 6 років (2004-2009 рр.) відновлено (рекультивовано) 29,0 га порушених земель, на що освоєно майже 1 млн.грн. у Козівському, Шумському, Бучацькому, Заліщицькому і Теребовлянському районах. Протягом 2005-2009 років виведено деградованих земель з інтенсивного використання на площі 6710,0 га. У 2009 році завершено роботи по рекультивації порушених земель у Бучацькому районі (роботи розпочаті у 2008 році) – 1,5 га вартістю біля 100 тис.грн.

Таблиця 1.2

Райони, які зазнають ерозії ґрунтів

	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Площа земель, які піддаються деградації, тис. га	-	3,040	2,600	0,679	0,350	0,04
% до загальної площі території	-	0,22	0,19	0,05	0,02	0,003
Деградація земель, у тому числі:	-	3,040	2,600	0,679	0,350	0,04
вітрова ерозія, тис. га	-	-	-	-	-	-
водна ерозія, тис. га	-	-	-	-	-	-
сукупна ерозія, тис. га	-	-	-	-	-	-
підкислення грунтів, тис. га	-	-	-	-	-	-
засолення грунтів, тис. га	-	-	-	-	-	-
Залуження грунтів, тис. га	-	-	-	-	-	-
Зсуви землі, тис. га	-	-	-	-	-	-

На 1 січня 2010р. в області проживало 1088,9 тис. осіб. Упродовж 2009р. чисельність населення зменшилася на 4467 осіб, що в розрахунку на 1000 жителів становило 4,1 особи.

Зменшення чисельності населення області відбулось за рахунок як природного скорочення – 3248 осіб, так і міграційного – 1219 осіб.

Порівняно з 2008р. обсяг природного скорочення зменшився на 564 особи, або з 3,5 до 3,0 особи на 1000 жителів. Природне скорочення населення спостерігалось у 16 районах області і тільки в м.Тернополі та Бучацькому районі зареєстровано природний приріст населення (відповідно 978 та 54 особи).

Природний рух населення в 2009р. характеризувався зростанням народжуваності та зниженням смертності, а також суттєвим перевищенням числа померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих припадало 79 народжених дітей.

Висновок: Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України, а на сході — з Хмельницькою областями.

Тернопільська область має багаті земельні ресурси, її земельний фонд становить 1382,5 тис. га. Поширення родючих ґрунтів привело до високого рівня освоєння земельних ресурсів. Понад 89% земельного фонду займають землі сільськогосподарських підприємств, орендарів, індивідуальних землекористувачів, які використову­ються для ведення сільсько-господарського виробництва, підсобного госпо­дарства.