Горностай

Таксономічна належність:Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Хижі (Carnivora), родина — Куницеві (Mustelidae). Один з 20-ти видів роду, один з 6-ти видів роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Ареал виду та його поширення в Україні: Більша частина Європи, гори Кавказу та Середньої Азії, Сибір, Пн. Монголія, Китай та Пн. Америка. В Україні поширений скрізь, окрім Криму та деяких степових р-нів.

Чисельність і причини її зміни: Невідома. У 1999 р. у Дунайському заповіднику було обліковано 330-470 особин. На о-вах Кременчуцького водосховища, у Чорноморському заповіднику, в дельті Дністра мешкає по 10–50 тварин. У Донецькій та Луганській областей чисельність оцінюють у 500–600 особин. Причини змiни чисельностi: трансформація водно-болотних угідь. Суттєво погіршило ситуацію депресія популяцій водяної нориці — основної жертви хижака.

Морфологічні ознаки:Невелика тварина, довжина тіла самців — 26–31, самок — 20,5–26,8 см; маса, відповідно: 158,3–320 та 142,5–205 г. Має невисоке щільне хутро, яке влітку набуває коричневатожовтувато-сірого, а взимку, окрім кінцевої чорної третини хвоста, — білого забарвлення.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до ІІ видання ЧКУ, Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає охороні, до Бернської конвенції. Охороняється на території державних заповідників (Дунайський, Луганський, Український степовий, Чорноморський, Карпатський, Канівський, Розточчя, Поліський та ін.), національних парків та інших об`єктів ПЗФ.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Добре розмножується, але в Україні не розводять.

Господарське та комерційне значення: Був мисливським видом.

Рис. 5.11. Горностай

П'явка медична hirudo medicinalis linnaeus, 1758

Таксономічна належність:Клас — П’явки (Hirudinea), ряд — Безхоботні п’явки (Arhynchobdellida). Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Зх. та Центральна Європа, Литва. Пн. обл. України. Чисельність i причини її зміни: В окремій водоймі популяція може досягати кількох тисяч особин. Причини зміни чисельності: масове виловлювання, забруднення і знищення водойм, меліоративні заходи. Особливості біології та наукове значення: : Ставки, водойми, що періодично пересихають, заплавні водойми, невеликі озера, річки з повільною течією. Існуванню виду сприяють наявність у водоймі жаб та відвідування його великими ссавцями (великою рогатою худобою та конями); відсутність ворогів — хижої великої псевдокінської п’явки Haemopis sanguisuga; наявність сприятливої для видкладання коконів узбережної смуги; достатнє прогрівання води. Морфологічні ознаки: Тіло сплющене, до переду звужується. Поверхя тіла вкрита маленькими сосочками. Забарвленя з характерним малюнком з оранжевих з нерівними краями та темних смужок. Черевна сторона тіла без темних плям. Довжина тіла — 100–150 см, максимальна — до 25 см. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Розмножується в неволі в напівпромислових умовах. Господарське та комерційне значення: Використовується в медицині: є джерелом цінного препарату — гірудину. Рис. 5.12. П’явка медична