
- •Історія України
- •Вступ до курсу історії україни
- •Лекція № 1
- •Правління перших князів
- •Розквіт Давньоруської держави. Запровадження християнства
- •Роздробленість давньоруських земель. Причини феодальної роздробленості Русі.
- •Лекція № 2
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •Князь Данила Галицький та його наступники
- •4.Значення Галицько-Волинської держави.
- •Лекція № 3
- •Соціально-економічне становище українських земель у другій половині хіv-хvі ст.
- •Політика великих литовських князів в українських землях. Кревська та Городельська унії
- •Соціально-економічне становище українських земель у другій половині хіv-хvі ст.
- •Входження українських земель до складу Речі Посполитої
- •Виникнення і розвиток українського козацтва
- •Лекція № 4
- •Національно-визвольна боротьба українського народу
- •Періодизація Української національної революції.
- •Перші перемоги та розгортання боротьби в 1648-1654 рр. Зборівський договір (1649 р.)
- •Розвиток подій в 1650-1653 рр. Білоцерківський договір (1651 р.)
- •Переяславська Рада та українсько-російський договір 1654 р.
- •Історична постать б_ Хмельницького
- •Лекція № 5
- •Україна у другій половині XVII ст.
- •Гетьман і. Мазепа та участь України у Північній війні
- •Пилип Орлик і Конституція України
- •Україна у першій половині XVIII ст.
- •Україна у другій половині XVIII ст.
- •Лекція № 6
- •2. Соціально-економічний розвиток
- •3. Декабристський рух в Україні
- •4. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства
- •5.Суспільно-політичний рух в Україні у XIX ст.
- •6. Перші політичні партії України: виникнення, суть. Лідери
- •Формування державницьких структур в Україні на початку 1917р. Діяльність Центральної Ради
- •Державний переворот навесні 1918р. Гетьманат та його крах
- •3. Директорія
- •4.Українська Народна Республіка на теренах західноукраїнських земель
- •Поразка національно-патріотичних сил України
- •Лекція № 8
- •Міжнародно-правовий статус усрр на початку 20-х років. Створення срср.
- •3.Неп: основні заходи, суть. Досягнення, суперечливість, причини згортання
- •4 .Політика українізації
- •5.Україна в умовах здійснення політики індустріалізації
- •6.Колективізація сільського господарства Голод 1932-193з рр.
- •7.Формування сталінського тоталітарного режиму. Політичні репресії в Україні
- •Лекція № 9
- •1.Українське питання у міжнародній політиці напередодні II світової війни
- •2.Початок Другої Світової війни. Включення Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу срср
- •1 Вересня 1939 р. Фашистська Німеччина напала на Польщу. З вересня 1939 р. Англія і Франція, виконуючи свої зобов'язання перед Польщею, оголосили війну Німеччині. Почалася II світова війна.
- •3. Напад Німеччини на срср. Місце України в планах фашистського керівництва
- •4.Фашистський «новий порядок». Рух опору в Україні
- •5.Визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників
- •Лекція № 10 розвиток україни у повоєнний перод
- •Адміністративно-територіальні зміни на українських землях у другій половині 40-х — першій половині 50-х років
- •2.Урср в системі повоєнних міжнародних відносин
- •3.Особливості відбудови народного господарство України
- •5.«Відлига» у духовному житті радянського суспільства
- •6.Соціально-економічний розвиток за часи «відлиги»
- •Лекція № 11 україна в період кризи тоталітарної системи
- •2.Економічна реформа 1965 р.
- •3. Реформи м.С. Горбачова. Перебудова
- •Лекція № 12 утвердження незалежної україни
- •Політичний розвиток незалежної України
- •Соціально-економічна трансформація України
- •Зовнішня політика України
- •Політичний розвиток незалежної України
- •Соціально-економічна трансформація України
- •Зовнішня політика України
- •II. Важливе значення для України має східний напрямок її зовнішньої політики через історичні та духовні традиції, економічні інтереси. Пріоритетом є Росія.
- •III. Україна повинна зробити найбільший прорив у зовнішній політиці в західному напрямку.
4.Значення Галицько-Волинської держави.
Важливе значення у вітчизняній і світовій історії належить Галицько-волинській державі. Це була спадкоємиця Київської Русі, що продовжувала її культурні традиції. Галицько-Волинська держава забезпечила високий економічний та духовно-культурний розвиток українських земель. Західноєвропейський вектор орієнтації сприяв доступу в українські землі досягнень західноєвропейської культури.
Державницькі традиції Київської Русі і Галицько-волинської держави мали велике значення для збереження і зміцнення історичної самосвідомості українського народу.
Лекція № 3
.
УКРАЇНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV — СЕРЕДИНІ XVII СТ. (2 год.)
План
Загарбання південноруських земель сусідніми феодальними державами
Політика великих литовських князів в українських землях. Кревська та Городельська унії
Соціально-економічне становище українських земель у другій половині хіv-хvі ст.
Входження українських земель до складу Речі Посполитої
Виникнення і розвиток українського козацтва
Основний зміст: загарбання південноруських земель сусідніми феодальними державами; політика Литви на українських землях; політичний та соціально-економічний розвиток українських земель у II половині XIV — І половині XVI ст.; Люблінська унія та її наслідки для України; становище православної церкви; Берестейська унія; походження і розвиток козацтва; Запорозька Січ.
Загарбання південноруських земель сусідніми феодальними державами
Суспільно-політичні процеси, що відбувалися в українських у ХІІІ-ХІУ ст., виявилися руйнівними для Галицько-Волинського князівства. Поглиблення кризових явищ у політичному житті, деформація державного устрою, економічний спад і виснаження господарських сил спустошливим монголо-татарською навалою, безперервні війни з агресивними сусідніми країнами поступово підірвали сили колись могутньої Галицько-Волинської держави, спричинили занепад і роздроблення її земель. За цих умов вона стала легкою здобиччю агресивних зазіхань сусідніх держав Литви, Польщі, Угорщини та Молдавії.
Занепадом українських земель першими скористалися литовські феодали. Після смерті Юрія II Болеслава на Волині й Галичині у 1340 р. закріпився син Гедиміна Любарт. Проникнення литовців на південноруські землі призвело до 40-річного військово-політичного протистояння з Польщею, яка також претендувала на Галицько-Волинську спадщину.
Загарбницьку політику щодо українських земель здійснювала Польща. 1340 року король Казимир III під приводом захисту католиків вдерся зі своїм військом в Галичину, здобув Львів та пограбував княжий палац. Повставши, галицькі бояри вигнали поляків, а їх провідника Дедька визнано правителем Галичини. На деякий час на теренах Галицько-Волинського князівства виникли два державні утворення: Волинське на чолі з Любартом і олігархічна боярська автономна республіка у Галичині. 1349 року Казимир III вдруге нападає на Галичину, захоплює Галицько-Холмське та Перемишльське князівства і проголошує себе «правителем Королівства Русі».
Не зрікаючись Галицької землі, Литва розпочинає війну з Польщею. В цьому багаторічному протистоянні остання виявилася сильнішою і у 1366 р. підпорядкувала своїй владі Галичину і частину Волині, збільшивши за їх рахунок свої території майже у півтора рази.
Після смерті Казимира III у 1370 р. Галичина внаслідок династичної угоди перейшла під владу Угорщини. З 1372 по 1378 і з 1385 до 1387 року правління в Галичині належало васалу угорського короля сілезькому герцогові Володиславу, який здійснював курс на незалежність від Угорщини. Проте після Кревської унії (1385 р.) Польща знову набирає сили і у 1387 р. остаточно приєднує Галичину і частину споконвічної Волині (Холмщину) до своїх володінь, утримуючи їх під своєю владою до 1772 р. Утворене у 1434 р. на Галицьких землях Руське воєводство стає провінцією Польського королівства.
У 50-х рр. XIV ст. литовці започатковують новий етап проникнення у етнічні українські землі. Ольгерд (1345-1377 рр.) почав витісняти татарських ханів. Зіставивши писемні джерела, дослідники відносять підкорення Київщини до 1357-1358 рр. На початку 60-х рр. XIV ст. приєднано Переяславщину. 1362 року, після перемоги над татарами на р. Сині Води (Притока Південного Бугу), литовці закріпилися на Поділлі: їх землі сягали Надпоріжжя та берегів Чорного моря, між гирлами Дніпра та Південного Бугу, а у 1370-1380-х рр. вони заволоділи чернігово-сіверськими землями.
Нелегкою виявилася історична доля й решти українських земель, що входили до складу Галицько-Волинської держави. Зокрема, землі між Дністром і Прутом, а також територія сучасної Буковини (цю свою назву етнічні українські землі одержали від букових лісів) у середині XIV ст. були завойовані Угорщиною. 1359 року зі складу Угорщини виокремилося Молдавське князівство і до його складу під назвою Шипінської землі увійшла Буковина спочатку на правах автономії, а з середини XV ст., як звичайна адміністративна одиниця. В устрої і правовій системі Молдавського князівства було чимало рис властивих Галицько-Волинській державі, навіть, грамоти господарів (молдавських князів) тривалий час укладалися староукраїнською книжною мовою. На початку XVI ст. Молдавське князівство потрапило у васальну залежність від Османської імперії, а згодом перетворилося на звичайну її провінцію. Молдавські господарі володіли Подністров'ям і Північною Буковиною до 1774 р.
Щодо Закарпаття - українські етнічні землі, розташовані на південних схилах Карпатських гір та в басейні р. Тиса то вже в першій половині XI ст. почалося його захоплення Угорщиною яке остаточно завершилося у XIII ст. Адміністративне Закарпаття поділялося на чотири жупа (пізніше комітати), котрі очолювалися васалами угорського короля. В певні періоди частина Закарпаття була тісно пов'язана з іншими українськими землями Так у 1393-1414 рр. управителем Берегівського комітату був князь Федір Коріатович, який із значним військом прийшов сюди з Поділля. Впродовж ХІІ-ХУ ст. землі Закарпаття колонізувалися волохами, німцями, словаками, угорцями, відбувався процес закріпачення та позбавлення політичних прав і свобод місцевого українського населення. До 1918 р. ці землі були північною прикордонною областю Угорського королівства.