
- •Історія України
- •Вступ до курсу історії україни
- •Лекція № 1
- •Правління перших князів
- •Розквіт Давньоруської держави. Запровадження християнства
- •Роздробленість давньоруських земель. Причини феодальної роздробленості Русі.
- •Лекція № 2
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •Князь Данила Галицький та його наступники
- •4.Значення Галицько-Волинської держави.
- •Лекція № 3
- •Соціально-економічне становище українських земель у другій половині хіv-хvі ст.
- •Політика великих литовських князів в українських землях. Кревська та Городельська унії
- •Соціально-економічне становище українських земель у другій половині хіv-хvі ст.
- •Входження українських земель до складу Речі Посполитої
- •Виникнення і розвиток українського козацтва
- •Лекція № 4
- •Національно-визвольна боротьба українського народу
- •Періодизація Української національної революції.
- •Перші перемоги та розгортання боротьби в 1648-1654 рр. Зборівський договір (1649 р.)
- •Розвиток подій в 1650-1653 рр. Білоцерківський договір (1651 р.)
- •Переяславська Рада та українсько-російський договір 1654 р.
- •Історична постать б_ Хмельницького
- •Лекція № 5
- •Україна у другій половині XVII ст.
- •Гетьман і. Мазепа та участь України у Північній війні
- •Пилип Орлик і Конституція України
- •Україна у першій половині XVIII ст.
- •Україна у другій половині XVIII ст.
- •Лекція № 6
- •2. Соціально-економічний розвиток
- •3. Декабристський рух в Україні
- •4. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства
- •5.Суспільно-політичний рух в Україні у XIX ст.
- •6. Перші політичні партії України: виникнення, суть. Лідери
- •Формування державницьких структур в Україні на початку 1917р. Діяльність Центральної Ради
- •Державний переворот навесні 1918р. Гетьманат та його крах
- •3. Директорія
- •4.Українська Народна Республіка на теренах західноукраїнських земель
- •Поразка національно-патріотичних сил України
- •Лекція № 8
- •Міжнародно-правовий статус усрр на початку 20-х років. Створення срср.
- •3.Неп: основні заходи, суть. Досягнення, суперечливість, причини згортання
- •4 .Політика українізації
- •5.Україна в умовах здійснення політики індустріалізації
- •6.Колективізація сільського господарства Голод 1932-193з рр.
- •7.Формування сталінського тоталітарного режиму. Політичні репресії в Україні
- •Лекція № 9
- •1.Українське питання у міжнародній політиці напередодні II світової війни
- •2.Початок Другої Світової війни. Включення Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу срср
- •1 Вересня 1939 р. Фашистська Німеччина напала на Польщу. З вересня 1939 р. Англія і Франція, виконуючи свої зобов'язання перед Польщею, оголосили війну Німеччині. Почалася II світова війна.
- •3. Напад Німеччини на срср. Місце України в планах фашистського керівництва
- •4.Фашистський «новий порядок». Рух опору в Україні
- •5.Визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників
- •Лекція № 10 розвиток україни у повоєнний перод
- •Адміністративно-територіальні зміни на українських землях у другій половині 40-х — першій половині 50-х років
- •2.Урср в системі повоєнних міжнародних відносин
- •3.Особливості відбудови народного господарство України
- •5.«Відлига» у духовному житті радянського суспільства
- •6.Соціально-економічний розвиток за часи «відлиги»
- •Лекція № 11 україна в період кризи тоталітарної системи
- •2.Економічна реформа 1965 р.
- •3. Реформи м.С. Горбачова. Перебудова
- •Лекція № 12 утвердження незалежної україни
- •Політичний розвиток незалежної України
- •Соціально-економічна трансформація України
- •Зовнішня політика України
- •Політичний розвиток незалежної України
- •Соціально-економічна трансформація України
- •Зовнішня політика України
- •II. Важливе значення для України має східний напрямок її зовнішньої політики через історичні та духовні традиції, економічні інтереси. Пріоритетом є Росія.
- •III. Україна повинна зробити найбільший прорив у зовнішній політиці в західному напрямку.
5.«Відлига» у духовному житті радянського суспільства
У 1953 р. було зроблено перші кроки зі десталінізації суспільства, що провістило наближення хрущовської «відлиги». Так, вже у березні оголошено амністію, яка стосувалася осіб, засуджених на строк до п'яти років, а також за посадові, господарські й деякі військові злочини. Під амністію потрапили вагітні жінки, неповнолітні та жінки, що мали дітей віком до 10 років. Того ж року почалася реабілітація незаконно репресованих, а влітку-восени перші з них повернулися з таборів та заслання.
Сталися значні зміни у керівництві: на вищому щаблі і на місцях. У червні 1953 р. пленум ЦК КПУ звільнив з посади першого секретаря Л. Мельникова, звинувативши його у русифікації вищої школи і дискримінації місцевих кадрів на Західній Україні. Керівником республіканської партійної організації уперше було обрано українця — О. Кириченка. Восени 1953 р. ліквідували інструменти масових чисток і терору — воєнні трибунали військ МВС .
Подальші кроки зі десталінізації країни зроблено після XX з'їзду КПРС, який відбувся на початку 1956 р., і в останній день роботи якого на закритому засіданні з критикою культу особи виступив М. Хрущов. Ця критика була різкою, але недостатньо глибокою, оскільки не торкалася системних засад і фундаментальних причин режиму особистої влади. Джерела культу вбачалися у ворожому капіталістичному оточенні, гострій класовій боротьбі і головне — в негативних рисах характеру самого Сталіна. Після з'їзду почався глибокий і болісний переворот в суспільній свідомості, перегляд усталених цінностей, критичний аналіз минулого. Недаремно цей час, за влучним висловом І. Еренбурга, одержав назву хрущовської «відлиги».
Критика культу особи відкрила можливість оновлення і лібералізації суспільства. Цей процес проходив важко, болісно, суперечливо, але загалом сприяв громадському пробудженню і національному відродженню в Україні. Серед різних категорій населення зріс інтерес до української мови і культури, до історії свого народу. З'явилися нові періодичні видання, зокрема журнал «Прапор» (1956 р.), відновився вихід журналу «Всесвіт» (1958 р.). Почалося видання «Українського історичного журналу» та першої «Української Радянської Енциклопедії».
Лібералізація суспільства мала позитивне значення для розвитку української літератури. У цей час були написані «Зачарована Десна» і «Поема про море» О. Довженка, «Гомоніла Україна» П. Панча і «Вир» Г. Тютюнника, поетичні збірки М. Рильського, В. Сосюри та ін. Особлива роль у літературному процесі належала молодим митцям, які внесли свіжий струмінь в українську культуру. Покоління поетів і письменників, натхненних вірою в оновлення суспільства, в торжество свободи й демократії, отримало назву шестидесятників. У цій славній когорті — поети В.Симоненко і Ліна Костенко, І. Драч і Д. Павличко, М. Вінграновський, В. Коротич, Б. Олійник, І. Калннець, В. Стус; прозаїки — Г. Тютюнник і В. Шевчук, Є. Гуцало та Р. Іваничук; критики І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, В. Чорновіл та ін.
Але доля багатьох шестидесятників склалася непросто. Не всі твори цих митців знаходили дорогу на сторінки літературних журналів, хоча користувалися популярністю у читачів, а тому поширювались в численних рукописах. Саме з цього часу беруть початок українські позацензурні видання або так званий «Самвидав».
Широкий наступ на шестидесятників розгорнувся наприкінці 1962 р., після відвідування М. Хрущовим виставки у Манежі молодих художників. В Україні боротьба з формалізмом і абстракціонізмом зачепила насамперед І. Драча та М. Вінграновського. Критики зазнали І. Дзюба, В. Некрасов, Ліна Костенко, С. Голованівський, почалися замовчування творчості В.Симоненка, інших шестидесятників
Процес оновлення суспільства розвивався надзвичайно непослідовно. Реформи М. Хрущова носили поверховий характер, вони не торкалися підвалин тоталітаризму. Такий хід подій свідчив, що сподіватися на зміну реального становища республіки не доводиться, а тому виникає потреба шукати інших шляхів досягнення національного суверенітету. Дисидентський рух, який зародився в кінці 50-х — на початку 60-х рр., був своєрідною відповіддю на актуальне для України національне питання. Хоча що стосується західноукраїнських земель, то рух опору тут, по суті, не припинявся ніколи. «Перехідні групи», які діяли в цьому регіоні з середини 50-х років, враховували нові реалії суспільного життя, але генетично будучи пов'язаними з ОУН-УПА, здебільшого орієнтувалися на збройні методи боротьби за незалежність України. Так, в цей час в Івано-Франківську діяла організація під назвою «Об'єднана партія визволення України», а у Львові «Український національний комітет».
Утворена у 1959 р. Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) на чолі з Левком Лук'яненком вперше у повоєнній історії передбачала мирні форми боротьби. Мета була та ж сама — вихід зі складу СРСР. У січні 1961 р. активних членів цієї групи — Л. Лук'яненка, І. Кандибу, С. Віруна, О. Лібовича, В. Луцького, Й. Боровннцького та І. Кіпиша, — було заарештовано і засуджено до тривалих термінів ув'язнення — від 10 до 15 років.
Вагомим явищем у духовному житті Києва стало створення на початку 1960 р. Клубу творчої молоді. Навколо Л. Танюка згуртувалась талановита молодь — І. Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, Михайлина Коцюбинська, Є. Сверстюк та ін. Особливо активна робота розпочалася з приходом до клубу Алли Горської, інших художників-нон-конформістів, які принесли з собою дух бунтарства, заперечення старих догматів. Після відвідування А. Горською, В. Симоненком, Л. Танюком Биківні — місця масових розстрілів часів сталінських репресій, — і подання меморандуму до Київської міськради з результатами їхньої поїздки, почалися переслідування членів цієї організації.
Активними діячами дисидентського руху в Україні також були Ю. Бадзьо, І. Гель, М. і Б. Горині, В. Мороз, В. Чорновіл. Хвиля судових процесів, що прокотилася по містах України, стала реакцією влади на цей рух.
На рубежі 1950-х-1960-х рр. знову загострилося питання щодо української мови. У квітні 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла новий шкільний закон, який давав право батькам вибирати своїм дітям мову навчання і завдавав відчутного удару по українському шкільництву. Та все ж таки за всієї неоднозначності суспільно-політичних процесів цього часу, всі вони позначені духом свободи, новаторства.