5.Визволення українських земель від німецько-фашистських за­гарбників

1943 року на радянсько-німецькому фронті стався корін­ний перелом, а це означало, що стратегічна ініціатива повністю бу­ла за Червоною армією. Фашисти, в основному, вимушені були пристосовуватись до дій радянських військ. Після перемоги під Курськом Червона армія здійснила ряд широкомасштабних опера­цій, внаслідок яких вже в кінці літа — восени 1943 р. від німецько-фашнстськнх загарбників було визволено Лівобережжя та Донбас. Війська Південно-Західного, Південного та Воронезького фронтів в різних місцях вийшли на лінію Дніпра, де гітлерівці створили, з їх точки зору, неприступний «Східний вал», який повинен був зупи­нити наступ радянських військ. Але внаслідок несподіваного для гітлерівців удару передові частини Червоної армії в багатьох місцях форсували Дніпро і 6 листопада 1943 р. звільнили столицю України місто Київ. Про масовий героїзм радянських воїнів свідчить той факт, що за подвиги, здійснені у ході битви за Дніпро високе звання Героя Радянського Союзу отримало 2438 солдат і офіцерів. Успішність наступальних операцій 1943 р. була досягнута за рахунок величезних жертв, які не завжди були виправданими.

В 1944 р. радянські війська здійснили ряд операцій по визволен­ню Правобережжя та Криму. В січні-лютому 1944 р. війська 1-го та 2-го Українських фронтів оточили та ліквідували під Корсунь-Шевченківським 80-тисячне угрупування німців. Швидко просува­ючись на захід, радянські війська 25 березня 1944 р. на 1009-й день вийшли на державний кордон з Румунією. 10 квітня 1944 р. фа­шистів було вибито з Одеси, 9 травня — з Севастополя. Влітку по­чалися бої за визволення західноукраїнських земель, і 28 жовтня 1944 р. вся територія України була очищена від фашистських оку­пантів. Продовжуючи переможний похід, радянські війська разом із союзниками по антигітлерівській коаліції взимку і восени 1945 р. остаточно розгромили фашистську Німеччину. В ніч на 9 травня 1945 р. кровопролитна війна в Європі, яка принесла народам конти­ненту величезні страждання і втрати, закінчилась. 2 вересня 1945 р. акт про капітуляцію підписала Японія, що стало останньою крап­кою в Другій світовій війні.

Загальний внесок України в спільну перемогу над «коричневою чумою» був вагомим. В складі різних збройних формувань брали участь 4,5 млн. українців, з них близько 4 мли. — в лавах Червоної армії. За відвагу і мужність радянськими бойовими нагородами відмічено 2,5 млн. чол. ( з 7 млн.), 2069 з них отримали високе звання Героя Радянського Союзу. 120 тис. українців брали участь в бойових діях проти гітлерівців в військових формуваннях інших держав.

Через загрозу окупації в східні регіони СРСР вивезли близько 3,5 млн. населення України, серед яких було багато висо­кокваліфікованих інженерів, техніків, робітників. На Урал, до Си­біру, до Казахстану перевезено устаткування 500 найбільших за­водів оборонного призначення. На новому місті, терплячи голод, холод, просто неба в короткі терміни налагоджувалось вироб­ництво вельми необхідної для перемоги продукції.

В ході визволення України від фашистських загарбників одра­зу ж починалась відбудова народного господарства. Першочерго­ва увага приділялась налагодженню роботи вугільної, залізоруд­ної, металургійної, машинобудівельної промисловості, Дніпрогесу тощо. Відновлювались шляхи сполучення, мости, засоби зв'яз­ку. Ці досяг­нення давалися занадто тяжкою ціною, в результаті надлюдсько­го перенапруження сил, в основному, жінок, підлітків, літніх лю­дей.

Наслідки війни для України виявились жахливими. Найбільш трагічними і тяжкими були людські втрати. За підрахунками істориків (які є далеко неповними) всього в роки другої світової війни в Україні загинуло близько 8 млн. (19,1% населення). З них військові втрати становили 2,5 мли., і цивільного населення — 5,5 млн. чол. Якщо врахувати депортованих, евакуйованих, емігрантів, то демографічні втрати України, в цілому, сягають 14,5 млн. чол.

За роки війни в республіці на руїни було перетворено 700 міст, близько 28 тис. сіл. 10 млн. людей залиши­лись без даху над головою, переважна більшість інших (особливо в містах) вимушені були мешкати у напівзруйнованих будинках, бараках, напівпідвальних приміщеннях, землянках за майже по­вною відсутності елементарних санітарних умов.

Масштабними були збитки, нанесені війною народному госпо­дарству України. Повністю або частково зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств (неушкодженими залишились всього 19% їх довоєнної кількості); з ладу виведено 882 шахти, які давали 115 млн. тонн вугілля щорічно, висаджено в повітря всі мета­лургійні та машинобудівні заводи України; розграбовано 28 тис. колгоспів. Загальні економічні втрати України сягали 40% її довоєнних національних багатств, що становило 42% від загальних збитків СРСР за роки війни. В грошовому еквіваленті збитки УРСР в на­родному господарстві склали 1,2трлн. крб.