- •Історія України
- •Вступ до курсу історії україни
- •Лекція № 1
- •Правління перших князів
- •Розквіт Давньоруської держави. Запровадження християнства
- •Роздробленість давньоруських земель. Причини феодальної роздробленості Русі.
- •Лекція № 2
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •Князь Данила Галицький та його наступники
- •4.Значення Галицько-Волинської держави.
- •Лекція № 3
- •Соціально-економічне становище українських земель у другій половині хіv-хvі ст.
- •Політика великих литовських князів в українських землях. Кревська та Городельська унії
- •Соціально-економічне становище українських земель у другій половині хіv-хvі ст.
- •Входження українських земель до складу Речі Посполитої
- •Виникнення і розвиток українського козацтва
- •Лекція № 4
- •Національно-визвольна боротьба українського народу
- •Періодизація Української національної революції.
- •Перші перемоги та розгортання боротьби в 1648-1654 рр. Зборівський договір (1649 р.)
- •Розвиток подій в 1650-1653 рр. Білоцерківський договір (1651 р.)
- •Переяславська Рада та українсько-російський договір 1654 р.
- •Історична постать б_ Хмельницького
- •Лекція № 5
- •Україна у другій половині XVII ст.
- •Гетьман і. Мазепа та участь України у Північній війні
- •Пилип Орлик і Конституція України
- •Україна у першій половині XVIII ст.
- •Україна у другій половині XVIII ст.
- •Лекція № 6
- •2. Соціально-економічний розвиток
- •3. Декабристський рух в Україні
- •4. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства
- •5.Суспільно-політичний рух в Україні у XIX ст.
- •6. Перші політичні партії України: виникнення, суть. Лідери
- •Формування державницьких структур в Україні на початку 1917р. Діяльність Центральної Ради
- •Державний переворот навесні 1918р. Гетьманат та його крах
- •3. Директорія
- •4.Українська Народна Республіка на теренах західноукраїнських земель
- •Поразка національно-патріотичних сил України
- •Лекція № 8
- •Міжнародно-правовий статус усрр на початку 20-х років. Створення срср.
- •3.Неп: основні заходи, суть. Досягнення, суперечливість, причини згортання
- •4 .Політика українізації
- •5.Україна в умовах здійснення політики індустріалізації
- •6.Колективізація сільського господарства Голод 1932-193з рр.
- •7.Формування сталінського тоталітарного режиму. Політичні репресії в Україні
- •Лекція № 9
- •1.Українське питання у міжнародній політиці напередодні II світової війни
- •2.Початок Другої Світової війни. Включення Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу срср
- •1 Вересня 1939 р. Фашистська Німеччина напала на Польщу. З вересня 1939 р. Англія і Франція, виконуючи свої зобов'язання перед Польщею, оголосили війну Німеччині. Почалася II світова війна.
- •3. Напад Німеччини на срср. Місце України в планах фашистського керівництва
- •4.Фашистський «новий порядок». Рух опору в Україні
- •5.Визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників
- •Лекція № 10 розвиток україни у повоєнний перод
- •Адміністративно-територіальні зміни на українських землях у другій половині 40-х — першій половині 50-х років
- •2.Урср в системі повоєнних міжнародних відносин
- •3.Особливості відбудови народного господарство України
- •5.«Відлига» у духовному житті радянського суспільства
- •6.Соціально-економічний розвиток за часи «відлиги»
- •Лекція № 11 україна в період кризи тоталітарної системи
- •2.Економічна реформа 1965 р.
- •3. Реформи м.С. Горбачова. Перебудова
- •Лекція № 12 утвердження незалежної україни
- •Політичний розвиток незалежної України
- •Соціально-економічна трансформація України
- •Зовнішня політика України
- •Політичний розвиток незалежної України
- •Соціально-економічна трансформація України
- •Зовнішня політика України
- •II. Важливе значення для України має східний напрямок її зовнішньої політики через історичні та духовні традиції, економічні інтереси. Пріоритетом є Росія.
- •III. Україна повинна зробити найбільший прорив у зовнішній політиці в західному напрямку.
Лекція № 9
УКРАЇНА І ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939-1945 рр.) (2 год.)
План
1.Українське питання у міжнародній політиці напередодні II світової війни
2.Початок Другої Світової війни. Включення Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу СРСР
3. Напад Німеччини на СРСР. Місце України в планах фашистського керівництва
4.Фашистський «новий порядок». Рух опору в Україні
5.Визволення українських земель від німецько-фашистських зафарбників
Основний зміст. Українське питання у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Включення західноукраїнських земель до складу УРСР. Неоднозначність і суперечливість процесу радянізації. Напад Німеччини на СРСР. Місце України в планах фашистського керівництва. Фашистський «новий порядок». Рух Опору в Україні. Визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників. Наслідки Другої світової війни для України.
1.Українське питання у міжнародній політиці напередодні II світової війни
Версальська система, яка повинна була стати основою післявоєнного мирного врегулювання, навпаки, закладала передумови для відродження нових імпульсів агресії і реваншизму. Різке загострення протиріч як всередині індустріальних держав, так і між ними, підштовхувало їх до вирішення існуючих проблем шляхом війни за перерозподіл світу. Роз'єднаність, перебування українських земель в складі СРСР, Чехословаччини, Польщі та Румунії стало значним дестабілізуючим фактором у світовій політиці.
За О.Д. Бойком можна виділити три групи держав, які активно використовували «українську карту» для досягнення власних інтересів:
1. Держави, до складу яких входили українські землі, намагались втримати вже підвладні землі і приєднати нові.
2. Держави, які своїм втручанням у вирішенні українського питання задовольняли свої геополітичні інтереси (Англія, Франція, США).
3. Держави, які претендували на українські землі (Німеччина, Угорщина).
Зацікавлена сторона в цій справі — український народ — не міг самостійно вирішувати свою долю. Його майбутнє залежало від балансу інтересів і співвідношення сил великих держав.
Найактивнішою стороною вирішення українського питання виступала фашистська Німеччина. Вже в 1933 р. нацисти під час таємних нарад з італійськими та англійськими політичними діячами висували плани поділу Росії шляхом відриву від неї України. В червні 1933 р. на міжнародній економічній і фінансовій конференції вони відкрито заявляють свої претензії щодо українських земель. В 1936 р. Гітлер на з'їзді нацистської партії виступив з аналогічними заявами. У травні 1936 р. Геринг запевняв представника Англії, що в разі захоплення України Німеччина задовольнить свої інтереси і не буде нападати на західні держави. Вміло використовуючи протиріччя між Заходом і Радянським Союзом, постійно підкреслюючи, що сфера інтересів Німеччини орієнтована на схід, німецька дипломатія домоглася від Англії і Франції політики «умиротворення». Лідери цих держав пішли на Мюнхенську змову (29-30 вересня 1938 р.), згідно з якою Прагу примусили відмовитись від Судетської області, населеної переважно німцями, на користь Німеччини. Чехословаччина у 1938 р. перетворюється на федерацію трьох народів: чехів, словаків та українців. 11 жовтня 1938 р. було офіційно проголошено автономію Карпатської України і створено уряд на чолі з А. Бродієм.
Існувала ідея про створення «Великої України» за рахунок українських земель, які входили до складу СРСР, Румунії та Польщі. Центром цього «об'єднавчого» руху повинна була стати Закарпатська Україна. Проте 2 листопада 1938 р. Німеччина разом з Італією приймає рішення про передачу частини території Карпатської України Угорщині. Цим кроком Гітлер, з одного боку, частково задовольняв претензії Угорщини на Закарпаття, з іншого — зберігаючи Карпатську Україну, залишав в своїх руках знаряддя тиску на СРСР і Польщу, за рахунок яких потенційно могла бути створена «Велика Україна
В березні 1939 р. Гітлер вирішив остаточно ліквідувати Чехословаччину. Німецькі війська окупували Богемію і Моравію, а Угорщина отримала дозвіл захопити Карпатську Україну.
Військова операція угорської армії по захопленню всього Закарпаття почалася у ніч з 13 на 14 березня 1939 р. Намагаючись врятувати становище, 15 березня 1939 р. Сейм Карпатської України проголосив її незалежною, самостійною державою під егідою рейху. Але Німеччина в черговий раз довела, що інтереси карпатоукраїнців не входять в її плани і порадила їм не чинити опір угорським військам. Сили були нерівними і, не дивлячись на героїчну боротьбу збройних сил Карпатської України, 18 березня 1939 р. вся територія Закарпаття була окупована Угорщиною.
У переговорах з радянською стороною німці використовували політику «батога та пряника». Враховуючи, що переговори між Радянським Союзом — з одного боку, і Англією і Францією — з іншого, про створення системи колективної безпеки закінчились безуспішно, Німеччина починає тиснути на Москву і одночасно обіцяючи значні територіальні поступки (Прибалтика, Західна Україна, Бессарабія) в обмін за невтручання в її конфлікт з Польщею. Керівництво СРСР вважало, що держава не готова до збройного конфлікту з Німеччиною і тому вирішило піти на зближення з Берліном. 23 серпня 1939 р. в Москві Молотовим і Ріббентропом був підписаний пакт про ненапад між СРСР і Німеччиною на 10 років. Окремо було підписано таємний протокол, в якому оговорювались сфери впливу двох держав. Практично вся Західна Україна мала перейти до Радянського Союзу.