Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія України от Кальницкой.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
753.15 Кб
Скачать
  1. Правління перших князів

Політика об'єднання земель навколо Києва активно проводилась останніми князями з династії Києвичів — Диром та Аскольдом (40-80-ті роки IX ст.), які ма­ли на підвладних землях встановлювати данину. Особливо внут­рішньої стабільності досягла держава за часів Аскольда, який вою­вав з племенами деревлян і уличів, домігся дипломатичного визнан­ня Русі Візантією. Аскольд здійснив особисте хрещення, а згодом і свого оточення. Але останнє, а також часті воєнні походи виклика­ли невдоволення і виникнення опозиції князю, тобто склалась політична криза, яка призвела до перевороту, внаслідок якого була скинута династія Києвичів, і владу захопив Олег (882 – 912 рр.). Літопис свідчить, що у 882 році на Київську Русь Олег здійснив похід, при допомозі внутрішньої опо­зиції вбив Аскольда і утвердився на київському престолі. Цеі є початок Давньоруської держави.

Про економічний розвиток та військову міць Київської держа­ви за часів Олега на початку Х ст. свідчать літописні відомості про воєнні походи князя. Вдалі війни з хазарами, результативні походи на Візантію (907, 911 рр.) дали змогу отримати вигідні торговельні та інші угоди. Дослідники вважають ці угоди першими диплома­тичними і правовими актами, які значно укріпили авторитет Київської Русі на міжнародній арені.

Наступником Олега, обставини смерті якого за­лишились не з'ясовані, на київському престолі став Ігор (912-945 рр.). Його політика була продовженням попередньої: свою владу ствер­джував чисельними походами проти сусідніх племен, Візантії, хо­зар, на що потрібні були кошти, які він отримував від данини. Але на початку його правління деревляни і уличі відмовились сплачува­ти данину і коритися київському князеві. За допомогою сили Ігор змусив їх підкоритися і сплачувати данину, причому значно більшу попередньої. Племена уличів після тривалого протистояння з військом Ігоря залишили обжиту територію і переселились у Подунав'я.

У війнах з Візантією князь не завжди мав успіхи. Так, походи 941 і 944 років закінчились підписанням невигідних торговельних угод для Русі (руські купці позбавлялись права безмитної торгівлі в Константинополі), дружина не змогла отримати собі здобичі. Щоб заплатити дружині, Ігор вдався до збирання подвійної дани­ни з деревлян. Останні повстали, розгромили князівську дружину і вбили Ігоря.

Після смерті Ігоря на князівський престол сіла його дружина Ольга (945 – 964рр.), так як їх син Святослав був ще малолітнім. В 945 р. Ольга придушила повстання і щоб уникнути в майбутньому конфліктів, упорядкувала систему збирання данини: було регламентовано по­винності залежного населення; при отриманні данини, яку тепер збирали спеціально направлені представники князівської адмініст­рації, керувались певними уставами; данину доставляли в укріплені пункти. Все це свідчило про те, що здійснено перехід від полюддя до нової системи державних податків. Позитивним за часів діяль­ності Ольги було поширення опорних пунктів адміністративної і судової системи на всі підвладні Києву землі племінних княжінь. Тобто, було започатковано формування чіткої системи управління державою і створення державного апарату.

Важливу роль у зміцненні Київської Русі відіграла активна зовнішньополітична діяльність Ольги. Під час дипломатичної місії до Константинополя в 946 році княгиня підписала вигідну для дер­жави угоду. Джерела також повідомляють, що Ольга була урочис­то охрещена. Але християнство за її часів не стало офіційною релігією на Русі. Мудра політика княгині Ольги сприяла стабілі­зації внутрішнього і зовнішнього становища Київської Русі.

Святослав (964 – 972 рр.) все своє коротке правління провів у постійних похо­дах і війнах від Каспійського моря до Балкан, розширившись на Схід і завдавши нищівних ударів Хазарському царству в 968 році. Та скоро на Сході з'явились кочові орди печенігів. Святослав ак­тивізує свою діяльність на Заході, де йшли війни між Візантією і Болгарією, причому він виступає на стороні Візантії, в результаті чого була отримана перемога над Болгарією. Але Візантія була стурбована посиленням Київської Русі, не бажала мати такого мо­гутнього сусіда і для її послаблення підбурили печенігів до військо­вих дій проти Святослава. В 972 році в одному з боїв руська дружи­на була розгромлена, а князь загинув. Важливо відмітити, що Свя­тослав здійснив перші спроби зміцнення великокнязівської влади. Переслідуючи цю мету, він посадив на київський престол старшого сина Ярополка, в Новгородській землі — Володимира, в Древлянській — Олега. Такі дії започаткували державну реформу, в ре­зультаті якої вся давньоруська держава стала під владу однієї князівської династії. Цю реформу завершили в наступні роки його сини Володимир та Ярослав Мудрий.