
- •Історія України
- •Вступ до курсу історії україни
- •Лекція № 1
- •Правління перших князів
- •Розквіт Давньоруської держави. Запровадження християнства
- •Роздробленість давньоруських земель. Причини феодальної роздробленості Русі.
- •Лекція № 2
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •Князь Данила Галицький та його наступники
- •4.Значення Галицько-Волинської держави.
- •Лекція № 3
- •Соціально-економічне становище українських земель у другій половині хіv-хvі ст.
- •Політика великих литовських князів в українських землях. Кревська та Городельська унії
- •Соціально-економічне становище українських земель у другій половині хіv-хvі ст.
- •Входження українських земель до складу Речі Посполитої
- •Виникнення і розвиток українського козацтва
- •Лекція № 4
- •Національно-визвольна боротьба українського народу
- •Періодизація Української національної революції.
- •Перші перемоги та розгортання боротьби в 1648-1654 рр. Зборівський договір (1649 р.)
- •Розвиток подій в 1650-1653 рр. Білоцерківський договір (1651 р.)
- •Переяславська Рада та українсько-російський договір 1654 р.
- •Історична постать б_ Хмельницького
- •Лекція № 5
- •Україна у другій половині XVII ст.
- •Гетьман і. Мазепа та участь України у Північній війні
- •Пилип Орлик і Конституція України
- •Україна у першій половині XVIII ст.
- •Україна у другій половині XVIII ст.
- •Лекція № 6
- •2. Соціально-економічний розвиток
- •3. Декабристський рух в Україні
- •4. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства
- •5.Суспільно-політичний рух в Україні у XIX ст.
- •6. Перші політичні партії України: виникнення, суть. Лідери
- •Формування державницьких структур в Україні на початку 1917р. Діяльність Центральної Ради
- •Державний переворот навесні 1918р. Гетьманат та його крах
- •3. Директорія
- •4.Українська Народна Республіка на теренах західноукраїнських земель
- •Поразка національно-патріотичних сил України
- •Лекція № 8
- •Міжнародно-правовий статус усрр на початку 20-х років. Створення срср.
- •3.Неп: основні заходи, суть. Досягнення, суперечливість, причини згортання
- •4 .Політика українізації
- •5.Україна в умовах здійснення політики індустріалізації
- •6.Колективізація сільського господарства Голод 1932-193з рр.
- •7.Формування сталінського тоталітарного режиму. Політичні репресії в Україні
- •Лекція № 9
- •1.Українське питання у міжнародній політиці напередодні II світової війни
- •2.Початок Другої Світової війни. Включення Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії до складу срср
- •1 Вересня 1939 р. Фашистська Німеччина напала на Польщу. З вересня 1939 р. Англія і Франція, виконуючи свої зобов'язання перед Польщею, оголосили війну Німеччині. Почалася II світова війна.
- •3. Напад Німеччини на срср. Місце України в планах фашистського керівництва
- •4.Фашистський «новий порядок». Рух опору в Україні
- •5.Визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників
- •Лекція № 10 розвиток україни у повоєнний перод
- •Адміністративно-територіальні зміни на українських землях у другій половині 40-х — першій половині 50-х років
- •2.Урср в системі повоєнних міжнародних відносин
- •3.Особливості відбудови народного господарство України
- •5.«Відлига» у духовному житті радянського суспільства
- •6.Соціально-економічний розвиток за часи «відлиги»
- •Лекція № 11 україна в період кризи тоталітарної системи
- •2.Економічна реформа 1965 р.
- •3. Реформи м.С. Горбачова. Перебудова
- •Лекція № 12 утвердження незалежної україни
- •Політичний розвиток незалежної України
- •Соціально-економічна трансформація України
- •Зовнішня політика України
- •Політичний розвиток незалежної України
- •Соціально-економічна трансформація України
- •Зовнішня політика України
- •II. Важливе значення для України має східний напрямок її зовнішньої політики через історичні та духовні традиції, економічні інтереси. Пріоритетом є Росія.
- •III. Україна повинна зробити найбільший прорив у зовнішній політиці в західному напрямку.
Правління перших князів
Політика об'єднання земель навколо Києва активно проводилась останніми князями з династії Києвичів — Диром та Аскольдом (40-80-ті роки IX ст.), які мали на підвладних землях встановлювати данину. Особливо внутрішньої стабільності досягла держава за часів Аскольда, який воював з племенами деревлян і уличів, домігся дипломатичного визнання Русі Візантією. Аскольд здійснив особисте хрещення, а згодом і свого оточення. Але останнє, а також часті воєнні походи викликали невдоволення і виникнення опозиції князю, тобто склалась політична криза, яка призвела до перевороту, внаслідок якого була скинута династія Києвичів, і владу захопив Олег (882 – 912 рр.). Літопис свідчить, що у 882 році на Київську Русь Олег здійснив похід, при допомозі внутрішньої опозиції вбив Аскольда і утвердився на київському престолі. Цеі є початок Давньоруської держави.
Про економічний розвиток та військову міць Київської держави за часів Олега на початку Х ст. свідчать літописні відомості про воєнні походи князя. Вдалі війни з хазарами, результативні походи на Візантію (907, 911 рр.) дали змогу отримати вигідні торговельні та інші угоди. Дослідники вважають ці угоди першими дипломатичними і правовими актами, які значно укріпили авторитет Київської Русі на міжнародній арені.
Наступником Олега, обставини смерті якого залишились не з'ясовані, на київському престолі став Ігор (912-945 рр.). Його політика була продовженням попередньої: свою владу стверджував чисельними походами проти сусідніх племен, Візантії, хозар, на що потрібні були кошти, які він отримував від данини. Але на початку його правління деревляни і уличі відмовились сплачувати данину і коритися київському князеві. За допомогою сили Ігор змусив їх підкоритися і сплачувати данину, причому значно більшу попередньої. Племена уличів після тривалого протистояння з військом Ігоря залишили обжиту територію і переселились у Подунав'я.
У війнах з Візантією князь не завжди мав успіхи. Так, походи 941 і 944 років закінчились підписанням невигідних торговельних угод для Русі (руські купці позбавлялись права безмитної торгівлі в Константинополі), дружина не змогла отримати собі здобичі. Щоб заплатити дружині, Ігор вдався до збирання подвійної данини з деревлян. Останні повстали, розгромили князівську дружину і вбили Ігоря.
Після смерті Ігоря на князівський престол сіла його дружина Ольга (945 – 964рр.), так як їх син Святослав був ще малолітнім. В 945 р. Ольга придушила повстання і щоб уникнути в майбутньому конфліктів, упорядкувала систему збирання данини: було регламентовано повинності залежного населення; при отриманні данини, яку тепер збирали спеціально направлені представники князівської адміністрації, керувались певними уставами; данину доставляли в укріплені пункти. Все це свідчило про те, що здійснено перехід від полюддя до нової системи державних податків. Позитивним за часів діяльності Ольги було поширення опорних пунктів адміністративної і судової системи на всі підвладні Києву землі племінних княжінь. Тобто, було започатковано формування чіткої системи управління державою і створення державного апарату.
Важливу роль у зміцненні Київської Русі відіграла активна зовнішньополітична діяльність Ольги. Під час дипломатичної місії до Константинополя в 946 році княгиня підписала вигідну для держави угоду. Джерела також повідомляють, що Ольга була урочисто охрещена. Але християнство за її часів не стало офіційною релігією на Русі. Мудра політика княгині Ольги сприяла стабілізації внутрішнього і зовнішнього становища Київської Русі.
Святослав (964 – 972 рр.) все своє коротке правління провів у постійних походах і війнах від Каспійського моря до Балкан, розширившись на Схід і завдавши нищівних ударів Хазарському царству в 968 році. Та скоро на Сході з'явились кочові орди печенігів. Святослав активізує свою діяльність на Заході, де йшли війни між Візантією і Болгарією, причому він виступає на стороні Візантії, в результаті чого була отримана перемога над Болгарією. Але Візантія була стурбована посиленням Київської Русі, не бажала мати такого могутнього сусіда і для її послаблення підбурили печенігів до військових дій проти Святослава. В 972 році в одному з боїв руська дружина була розгромлена, а князь загинув. Важливо відмітити, що Святослав здійснив перші спроби зміцнення великокнязівської влади. Переслідуючи цю мету, він посадив на київський престол старшого сина Ярополка, в Новгородській землі — Володимира, в Древлянській — Олега. Такі дії започаткували державну реформу, в результаті якої вся давньоруська держава стала під владу однієї князівської династії. Цю реформу завершили в наступні роки його сини Володимир та Ярослав Мудрий.