Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія України от Кальницкой.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
753.15 Кб
Скачать
  1. Перші перемоги та розгортання боротьби в 1648-1654 рр. Зборівський договір (1649 р.)

Український народ повстав проти польсько-шляхетського поневолення в 1648 році. Народна рево­люція поклала початок новому періоду української історії та пе­ріоду формування української козацької демократичної держави.

Боротьбу українського народу очолив видатний державний діяч і полководець Богдан-Зіновій Хмельницький. На початку 1648 р. Богдана Хмельницького було обрано геть­маном війська Запорозького. На сторону гетьмана перейшли реєстрові козаки.

Для того, щоб розгромити повстання під проводом Б. Хмель­ницького, польський уряд направив чисельне військо. Хмельниць­кий із своїми загонами вирушив назустріч. В травні (16 і 26) 1648 р. були здобуті перші перемоги українського гетьмана в битвах під Жовтими Водами і під Корсунем. Ці перемоги мали великий міжнародний резонанс. По всій Україні розгорнулася народна ре­волюція, Вона охопила Лівобережжя, Київщину, Поділля, Волинь, Галичину. Значно підняла дух українців перемога селянсько-ко­зацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким 23 вересня 1648 року над поляками під Пилявцями. Під час походів гетьмана на Галичину, Холмщину в народну армію вливались нові сили повстанців, що налякало польського короля. Б. Хмельницький уклав перемир'я з Яном Казимиром біля м. Замостя і пообіцяв повернутись назад. У грудні1648 р. Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва. Але, слід відмітити, виступи народних мас, які значно активізува­лись, приносили деякі труднощі Запорозькому війську. Часто на свій лад вели війну окремі недисципліновані відділи, деякі ватажки не завжди визнавали гетьманське керівництво. Водночас, важливо підкреслити, що армія Б. Хмельницького, яка поповнювалась по­всталими селянами, була поділена на сотні і полки. На чолі їх сто­яли талановиті і мужні ватажки і соратники гетьмана: І. Богун, М. Гладкий, М. Кривоніс, М. Пушкар та інші.

З новою силою розгорнулася війна влітку 1649 року. Народна армія на чолі з Б. Хмельницьким в кінці червня 1649 р. розгромила польське військо під Збаражем, а в серпні 1649 р. відбулася вирішальна битва під Зборовом. Ворог зазнав цілковитої поразки. Ян Казимир погоджується підписати перемир'я.

Умови договору передбачали чітке окреслення території, на яку розповсюджувався мир і влада гетьмана — Київське, Браплавське і Чернігівське воєводства.

Територія автономії називалась Військом Запорозьким і займала 200 тис. км2. Її називали також Україною, Руською землею. Козаць­кою республікою. На цій території не мали права з'являтися коронні війська. Встановлювався реєстр Війська Запорозького в сорок тисяч чоловік. Йому також підтверджувались всі попередні вольності.

Після того, як Б. Хмельницький виборов автономію і визнання війська Запорозького, він розпочинає державне будівництво: створе­но адміністрацію і розпочато поділ країни на територіальні одини­ці — полки і сотні. Знаходимо в реєстрі Війська Запорозького (1649 р.) 16 полків: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський і т.д. В цих полках була десь 271 сот­ня чисельністю біля 1 млн. чоловік. Найменшою одиницею у війсь­ку був курінь, який складався з 30-40 козаків і курінного отамана.

Одночасно гетьман і старшина приступили до організації фі­нансової і податкової системи. За Зборівською угодою, на території Війська Запорозького всі посади повинні були обіймати особи пра­вославної віри, а київський митрополит отримував місце в сенаті Польщі. Отже, маємо право говорити про визнання української державності на території трьох воєводств — Київського, Черні­гівського та Брацлавського.