8. Класифікація методів еа

Залежно від способу пізнання економічних систем, вони поділяються на три групи:

1. загальнонаукові;

2. економіко-логічні;

3. економіко-математичні.

Загальнонаукові методи:

1. Методи теорії пізнання (аналіз, синтез, індукція, дедукція).

2. Евристичні методи (Метод «мозкового штурму», анкетування, морфологічний метод, метод семикратного пошуку,Метод асоціацій та аналогій.)

Економіко-логічні методи

1. Методи детермінованого факторного аналізу (Методи елімінування, логарифмічний метод, інтегральний метод)

2. Методи загального аналізу (методи порівняння і групування, методи середніх величин та індексів, методи балансового зв'язку, графічні методи, методи комплексної оцінки).

Економіко-математичні методи (Методи економічної кібернетики, Методи дослідження операцій, економетричні методи, методи математичного програмування, Методи кореляційно-регресійного зв'язку).

9. Метод порівняння

Це найважливіший прийом. За його допомогою проводиться оцінка ефективності господарювання, вивчається вплив окремих факторів на виконання плану і виявляються резерви. Порівняння - це науковий метод пізнання, в процесі якого вивчаюче явище, предмети співставляються з уже відомими раніше, вивчаються з метою визначення загальних або відмінних рис. Обов’язкова умова для порівняння - однорідність економічного змісту, вимірів і оцінки показників, що порівнюються, тобто співставлення показників.

Розрізняють наступні види порівнянь.

1. Порівняння даних звітного періоду з даними минулих років для визначення тенденцій розвитку аналізованого об'єкта.

2. Порівняння звітних даних з даними плану для оцінки виконання планових завдань.

3. Порівняння звітних даних з даними нормативів для по-шуку внутрішніх резервів виробництва.

4. Порівняння різноманітних варіантів управлінських рішень із метою вибору оптимального з них.

5. Порівняння результатів діяльності підприємства до й після зміни якого-небудь фактору при оцінці його впливу й розрахунку резервів росту ефективності.

Результати порівняння можуть виражатись в абсолютних і відносних величинах. Абсолютні (виражені сумою) - характеризують обсяг виробництва, чисельність, отриманий прибуток, відносні в %, коефіцієнтах. Якщо результати порівняння виражені в абсолютних величинах, то використовується спосіб різниць, де факт порівнюється з планом. Відносні величини відображають ступінь виконання планових показників динаміки виробництва, його структуру, темпи росту і приросту. Порівнюють дані з плановими даними, звітними даними минулих років, з показниками роботи інших підприємств і т.д.

Порівняння фактичних даних з плановими дозволяє:

1) визначити ступінь виконання плану за певний період;

2) використовується для перевірки обгрунтованості планових показників;

3) для виявлення резервів виробництва. Якщо план не виконаний, то це можна розглянути, як невикористаний резерв.

Бази порівняння: з планом, з минулим роком, за період 5-10-50 р., з середнім по галузі, з найкращим у світі.