• Action/Arcade games (экшн/аркади). Ігри-дії. Вимагають хорошого окоміру і швидкої реакції.

• Simulation games (симулятори). Базуються на моделюванні реальної дійсності і відпрацювання практичних навиків, наприклад у водінні автомобіля, пасажирського літака, потягу, авіадиспетчера і навіть симулятори рибалки. Також популярні спортивні симулятори – теніс, бокс і ін.

• 3D Action games («стрілялки»). Те ж, що і екшн, але з активним використанням тривимірної графіки.

• Strategy games (стратегічні ігри). Вимагають стратегічного планування і відповідальності при ухваленні рішень, наприклад розвиток цивілізацій, суперництво світів, економічна боротьба. Особливий клас стратегічних ігор – wargames (військові ігри). Останнім часом упор в 3D Action робиться на розрахований на багато користувачів режим (гру в мережі).

• Puzzles (настільні ігри-головоломки). Комп’ютерні реалізації різних логічних ігор.

• Adventure/Quest (пригодницькі ігри). Звичайно володіють розгалуженим сценарієм, красивою графікою і звуком. Управляючи одним або декількома персонажами, гравець повинен правильно вести діалоги, розгадувати багато загадок і головоломок, помічати і правильно використовувати предмети, заховані в грі.

• Role-playing games RPG (ролеві ігри). Поширений жанр, що бере свій початок в старих англійських настільних іграх. Існує один або декілька персонажів, що володіють індивідуальними здібностями і характеристиками. Їм доводиться битися з ворогами, вирішувати загадки. По мірі виконання цих задач, у героїв накопичується досвід, і після досягнення певного значення їх характеристики покращуються...

Слід зазначити, що багато ігор можуть бути віднесені відразу до декількох класів, і в цілому, цю класифікацію не можна вважати строгою. Ігри іноді корисні для розваги експертів перед сеансом видобування знань. Крім того, очевидно, що експертні ігри, поєднуючи елементи перерахованих вище класів, можуть успішно застосовуватися для безпосереднього видобування знань. Проте розробка і програмна реалізація такої гри зажадають істотні вкладення тимчасових і грошових ресурсів.

Приклад 4.6

Одна з перших вітчизняних експертних комп’ютерних ігор описана в роботі [Гин-кул, 1989]. Основний принцип гри «Зоосад» полягає в створенні ігрової ситуації при організації діалогу з експертом. При цьому задача видобування знань маскується націленістю на рішення чисто ігрової задачі: необхідно визначити вміст «чорного ящика», в якому знаходиться якась тварина, при цьому треба набрати найбільшу кількість очок, не витративши виділеного ресурсу грошей. В ході гри експерт робить ставки на різні гіпотези, вказуючи при цьому, якими ознаками володіє та чи інша тварина. Після кожної відповіді він отримує необхідну інформацію про результати. По ходу гри невидимо для експерта формуються правила, які відображають знання експерта на підставі зроблених ним ходів. В даній грі – це знання про те, якими ознаками володіють ті чи інші тварини. Таким чином, виявляється алфавіт значущих ознак для діагностики і классифікації тварин.

Порівняльні характеристики експертних ігор приведені в табл. 4.4.

Таблиця 4. 4. Порівняльні характеристики експертних ігор

Експертні ігри	Індивідуальні	Групові	Комп’ютерні
Достоїнства	Дають можливість порівняно швидко одержати якісну картину рішення Дозволяють з’ясувати, яку інформацію і як використовує експерт	Реалістично відтворюють атмосферу конкретної задачі Розкріпачують експертів «Групові» знання більш об’єктивні Виявляють логіку і аргументування експертів	Викликають інтерес у експерта Привертають дизайном і динамікою
Недоліки	Відсутність методик стандартного набору ігор Високі професійні вимоги до аналітика	Вимагає від аналітика знання основ ігротехніки Складність створення ігор для конкретних предметних областей	Складність і висока ціна створення спеціалізованих ігор в конкретній ПО
Вимоги до експерта (типи і якості)	Співбесідник або практик (розкутість і акторська майстерність)	Теж	Практик без психологічного бар’єру до ЕОМ
Вимоги до аналітика (типи і якості)	Співбесідник (режисерські здібності + уміння створювати сценарії + акторська майстерність)	Співбесідник(здібність до ведення конферансу + режисерські здібності + сценарист + акторська майстерність)	Мислитель (контакт з програмістом)
Вимоги до предметної області	Середньо і слабо структуровані і слабо документовані	Теж	Теж