«Мозковий штурм»

Активні групові методи звичайно використовуються як гостра приправа при здобуванні знань, самі по собі вони не можуть служити джерелом більш менш повного знання. Їх застосовують як додаткові до традиційних індивідуальних методів (спостереження, інтерв’ю і т. д.), для активізації мислення і поведінки експертів.

«Мозковий штурм» або «мозкова атака» – один з найпоширеніших методів розкріпачення і активізації творчого мислення. Інші методи (метод фокальних об’єктів, синектика, метод контрольних питань [Шепотов, Шмаков, Крикун, 1985]) застосовуються набагато рідше через меншу ефективність.

Вперше цей метод був використаний в 1939 р. в США А. Осборном як спосіб отримання нових ідей в умовах заборони критики. Помічено, що боязнь критики заважає творчому мисленню, тому основна ідея штурму – це відділення процедури генерації ідей в замкнутій групі фахівців від процесу аналізу і оцінки виказаних ідей.

Як правило, штурм триває недовго (близько 40 хвилин). Учасникам (до 10 чоловік) пропонується виказувати будь-які ідеї (жартівливі, фантастичні, помилкові) на задану тему (критика заборонена). Звичайно висловлюється більше 50 ідей. Регламент до 2 хвилин на виступ. Найцікавіший момент штурму – це настання піку (ажіотажу), коли ідеї починають «фонтанувати», тобто відбувається мимовільна генерація гіпотез учасниками. Цей пік має теоретичне обгрунтування в роботах видатного швейцарського психолога і психіатра З. Фрейда про несвідомий. При подальшому аналізі всього лише 10-15 % ідей виявляються розумними, але серед них бувають вельми оригінальні. Оцінює результати звичайно група експертів, що не брала участь в генерації.

Ведучий «мозкового штурму» – інженер по знаннях – повинен вільно володіти аудиторією, підібрати активну групу експертів – «генераторів», не затискати погані ідеї – вони можуть служити каталізаторами хороших. Мистецтво ведучого – це мистецтво ставити питання аудиторії, «підігріваючи» генерацію. Питання служать «гачком» [Шепотов, Шмаков, Крикун, 1985], яким витягуються ідеї. Питання також можуть зупиняти багатослівних експертів і служити способом розвитку ідей інших.

Основний девіз штурму – «чим більше ідей, тим краще». Фіксація ходу сеансу – традиційна (протокол або магнітофон).

Достоїнства і недоліки активних групових методів видобування знань представлені в табл. 4.3.

Таблиця 4.3. Порівняння активних групових методів видобування знань

Активний груповий метод видобування знань	«Круглий стіл»	«Мозковий штурм»
Достоїнства	Дозволяє одержати об’єктивніші фрагменти знань Пожвавлює процедуру видобування Дозволяє учасникам обмінюватися знаннями	Дозволяє виявляти глибинні пласти знань(на рівні несвідомого) Активізує експертів Дозволяє одержувати нові знання (гіпотези)
Недоліки	Вимагає великих організаційних витрат Відрізняється складністю проведення	Можливий тільки для нових цікавих дослідницьких проблем Не завжди ефективні (досить низький відсоток продуктивних ідей)
Вимоги до експерта (типи і якості)	Співбесідник або мислитель (мистецтво полеміки)	Мислитель (креативність, тобто здатність до творчості)
Вимоги до інженера по знаннях (типи і якості)	Співбесідник (дипломатичні здібності)	Співбесідник або мислитель (швидка реакція і відчуття гумору)
Характеристика предметної області	Слабо структуровані і слабо документовані з наявністю спірних проблем	Слабо структуровані і слабо документовані з наявністю перспективних «білих плям»