
- •1. Поняття сімейного права. Метод сімейного права. Принципи сімейного права.
- •2. Підходи до визначення сімейного права на різних історичних проміжках (у Російській Імперії, у срср, у незалежній Україні).
- •3. Норми сімейного законодавства іноземних держав у системі сімейного законодавства України.
- •4. Історичні форми сім’ї та шлюбу.
- •5. Поняття сім’ї (у філософському, соціологічному та юридичному розумінні).
- •6. Доктринальні та законодавчо закріплені поняття шлюбу.
- •7. Умови та підстави реєстрації шлюбу (за чинним ск).
- •8. Шлюбний вік. Надання права на шлюб.
- •9. Значення державної реєстрації шлюбу, порядок, правові наслідки.
- •10. Фактичні шлюбні відносини, правові наслідки.
- •11. Порядок встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах.
- •12. Перші декрети, які заклали принципи побудови сімейно-шлюбного законодавства, загальна характеристика.
- •13. Перші кодифікації сімейно-шлюбного законодавства.
- •14. Указ Президії вр срср від 8 липня 1944 року, його значення для розвитку сімейно-шлюбного законодавства, рівень забезпечення прав дітей за його положеннями.
- •15. Поняття сімейних правовідносин, зміст, елементи, суб’єкти, види.
- •16. Акти громадянського стану. Реєстрація актів цивільного стану.
- •17. Спорідненість та свояцтво, їх юридичне значення.
- •18. Особиста приватна власність дружини, чоловіка.
- •19. Здійснення дружиною , чоловіком право особистої приватної власності
- •20. Обєкти права спільної сумісної власності
- •21. Виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові.
- •22. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності.
- •23. Дія і застосування презумпції «згоди» та необхідність згоди іншого з подружжя на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.
- •24. Договори подружжя між собою. Управління спільним майном.
- •25.Відповідальність подружжя по власним та спільним зобов’язанням.
- •26. Здійснення права спільної сумісної власності після розірвання шлюбу.
- •27. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
- •28. Способи та порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
- •29. Шлюбний договір зміст та форма його укладання. Зміна умов шд. Відмова від шд.
- •30. Поняття та загальні підстави припинення шлюбу.
- •31. Припинення шлюбу шляхом його розірання (за зпільною згодою подружжя, яке не має дітей, за спільною згодою подружжя яке має малолітніх, неповнолітніх дітей)
- •33.Режим роздільного проживання подружжя
- •34. Порядок поновлення шлюбних відносин
- •36 Визнання походження дитини. Визнання походження дитини у випадку застосування методу штучного запліднення, при імплементації ембріона «сурогатній матері».
1. Поняття сімейного права. Метод сімейного права. Принципи сімейного права.
Сімейне право - це сукупність правових норм, які регулюють сімейні відносини. Тобто Сімейне право регулює особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між подружжям, іншими членами сім'ї, тощо. Крім того, сімейне право України регулює відносини усиновлення (удочеріння), опіки, піклування, патронату та інше.
Відповідно до Сімейного кодексу України, учасниками сімейних відносин є: подружжя, батьки та діти, усиновлювачі та усиновлені, мати та батько дитини, дід, баба, онуки та правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, пасинок, падчерка, опікун, піклувальник, дитина над якою встановлено опіку або піклування, особа, яка уклала договір про патронат, та дитина передана у сім'ю патронатного виховання. Проте сімейне право не регулює відносин між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням.
Метод сімейного права – спосіб регулювання сімейних правовідносин. Методу сімейного права притаманні такі ознаки:
Юридична рівність учасників сімейних відносин.
Самостійний майновий статус учасників та спільність їх інтересів.
Диспозитивний характер сімейно – правових норм (імперативні: порядок усиновлення, патронатні сім`ї).
Специфіка розгляду конфліктів у сімейній сфері (беруть участь спеціально уповноважені органи = Органи опіки і піклування, прокурор, захист зі сторони нотаріальних органів
Вчені називають метод сімейного права ситуаційний, адже суд повинен вивчати всі обставини в сім`ї, але в будь – якому випадку суд зобов’язаний з’ясувати всі обставини. Виділяють всезагальний диспозитивний.
Але слід критично підходити до поняття методу Сімейного права, адже є сумніви щодо самостійності сімейного права.
Принципи сімейного права:
1) Одношлюбність (моногамність) – громадяни одночасно можуть перебувати лише в одному шлюбі – ст.25 СК України.
2) Принцип свободи і добровільності при укладенні шлюбу – ст. 51 КУ, ст. 24 СК України за власним бажанням, без жодного примусу.
3) Принцип свободи розірвання шлюбу – ст. 105 СК України.
4) Принцип рівності чоловіка та жінки в особистих та майнових правах - ст.6 СК України.
5) Моральності та матеріальної підтримки нужденних членів сім`ї: аліментні зобов’язання батьків та дітей, подружжя.
Ст. 7 СК – загальні засади регулювання сімейних відносин: ч.ч. 4 – 10 ст.7 СК України.
2. Підходи до визначення сімейного права на різних історичних проміжках (у Російській Імперії, у срср, у незалежній Україні).
3. Норми сімейного законодавства іноземних держав у системі сімейного законодавства України.
Сімейне законодавство іноземних держав може застосовуватися в Україні, якщо воно не суперечить основним засадам регулювання сімейних відносин, що встановлені в ст. 7 СК. Тобто сімейне законодавство іноземних держав регулює сімейні відносини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, з урахуванням рівних прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї, з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя, з забезпеченням можливості здійснення прав дитини тощо. Це законодавство не повинно містити привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань.
Вважається, що ст. 291 СК допускає застосування іноземного сімейного законодавства при укладенні договорів, які стосуються сімейних відносин, а також при вирішенні судом сімейних спорів.