
- •Тема 5. Податки
- •Сутність і функції податків
- •2. Класифікація податків її ознаки
- •5)За суб’єктами оподаткування:
- •Елементи системи оподаткування
- •Податкова система: поняття, основи побудови
- •Принципи оподаткування
- •6.Становлення та розвиток податкової системи України
- •7.Розвиток наукової теорії податків
- •8.Податкова політика держави: дискреційна та недискреційна фіскальна політика
- •9.Вплив податків на доходи бюджету
- •10.Податковий кодекс України: його переваги та недоліки
5)За суб’єктами оподаткування:
- податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок);
- податки з фізичних осіб ( податок з доходів фізичних осіб, податок на промисел);
- змішані ( плата за землю, податок з власників транспортних засобів).
Також можна класифікувати податки залежно від методів встановлення відсоткових ставок:
Прогресивні – податки, що передбачають зростання податкової ставки при збільшенні об’єкта оподаткування;
Регресивні – податки, що передбачають зменшення податкової ставки при збільшенні об’єкта оподаткування;
Пропорційні – податки які мають єдині ставки, що не залежать від розміру об’єкта оподаткування.
6) За повнотою прав використання податкових надходжень податки поділяються на:
закріплені – обов’язкові платежі. які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету (бюджетів);
регулюючі – обов’язкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів ( наприклад, акцизний збір).
7) За джерелом сплати податки поділяють на:
податки, що включаються у виробничі витрати;
податки, що включаються у виручку від продажу;
податки, що сплачуються з прибутку або доходу;
податки, що сплачуються із фінансового результату;
податки, що сплачуються із заробітної плати.
Елементи системи оподаткування
Теоретичну основу податків складають їх елементи. Кожен податок містить наступні основні елементи: суб'єкт (платник) податку, об'єкт податку, джерело податку, одиницю оподаткування, податкову ставку, податкову квоту, податкові пільги.
Основними елементами системи оподаткування є:
Об’єкт податку вказує на те, що саме оподатковується (дохід, земля, транспортний засіб тощо). Назва податку майже завжди походить від об’єкта оподаткування. У фіскальній термінології об’єкт оподаткування ще називають податковою базою.
Суб’єкти оподаткування — це особи (юридичні або фізичні), на яких покладено обов’язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до бюджету. Платника податку треба відрізняти від справжнього носія податку (кінцевого споживача) — особи, на яку податок припадає наприкінці усіх процесів перекладання.
Джерелом податку називають дохід, з якого платник сплачує податок. Джерело сплати може бути безпосередньо пов’язане з об’єктом оподаткування (коли оподатковується сам дохід або майно, що приносить дохід), а може і не мати стосунку до об’єкта оподаткування (наприклад, податки на майно і землю, які перебувають в особистому користуванні і не приносять доходу їх власникам). Податок може сплачуватись із доходу (незалежно від джерел його отримання), або капіталу (майна), коли для покриття податку доводиться витрачати його частку.
Одиницею оподаткування (або масштабом вимірювання) є одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта оподаткування. Фізичний вимір точніше відображає об’єкт оподаткування (площа земельної ділянки в га або м2, обсяг циліндра двигуна транспортного засобу в м3). Грошовий вимір може бути безпосереднім — у разі оцінювання доходів і опосередкованим — якщо оцінюється земельна ділянка, майно тощо.
Ставка податку — це законодавчо встановлена величина податку на одиницю виміру бази оподаткування. Існують два підходи до встановлення податкових ставок: універсальний і диференційований. За універсального встановлюється єдина для всіх платників ставка, за диференційованого — кілька. Диференціація ставок може відбуватися у двох напрямах. Перший — у розрізі платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка, а також знижені й підвищені ставки для окремих платників. Другий — у розрізі різних характеристик і оцінок об’єкта оподаткування. За способом побудови ставки податку поділяються на тверді та процентні. Тверді ставки встановлюються у грошовому вимірі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні. Процентні ставки встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вимір. Процентні ставки можуть бути пропорційними, прогресивними, регресивними і змішаними. Пропорційні — це єдині ставки, що не залежать від розміру об’єкта оподаткування. Прогресивні — це такі ставки, розмір яких зростає в міру збільшення обсягів об’єкта оподаткування. Регресивні ставки на відміну від прогресивних зменшуються в міру зростання об’єкта оподаткування. У практиці оподаткування прогресивні і регресивні ставки можуть застосовуватись як окремо, так і в поєднанні — у вигляді прогресивно-регресивної і регресивно-прогресивної шкали ставок.
Податкова квота — частка податку в доході платника. Вона характеризує рівень оподаткування і може бути як в абсолютному, так і у відносному вимірах. У податковій справі податкові квоти законодавчо не встановлюються.
Додатковими елементами системи оподаткування є:
норма оподаткування – відношення податкових надходжень до податкової бази;
податковий борг – це величина не внесених у встановлений термін сум податку, а також штрафні санкції за порушення терміну сплати податку;
податкова застава – це матеріальне або майнове забезпечення непогашеного вчасно податкового зобов’язання;
податкові канікули – відстрочення на певний період належних до сплати сум податків або певне звільнення від сплати податку протягом певного періоду;
податкове право – сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі податків;
податковий звіт – документ, що подається до податкової інспекції зі звітними даними про розрахунки з бюджетом;
податковий період – термін, протягом якого завершується процес формування бази оподаткування і визначається розмір податкового зобов’язання;
податковий кредит – термінова відстрочка податку, який належить до сплати. (полягає в перенесені терміну сплати на користь платника, тобто платник податку користується коштами, які належить зарахувати до бюджету).
Податковий тиск – відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного продукту;
Податкове розслідування – виявлення і розслідування фактів ухилення від оподаткування шляхом приховування доходів та інших об’єктів оподаткування.
Ухилення від сплати податків – дії платників податків, спрямовані на несплату податків шляхом заниження доходу чи оцінки майна або повного приховування їх.