Спілкування

• Як обмін думками, переживаннями (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн).

• Як різновид людської діяльності (Б.Г.Ананьєв, О.О.Леонтьєв).

• Як специфічна, соціальна форма інформаційного зв’язку (Л.О.Рєзников).

• Як взаємодія, стосунки між суб’єктами, які мають діалогічний характер (Т.М.Андрєєва, К.К.Платонів)

"Спілкування – взаємодія двох чи більше людей, яка полягає в обміні між ними інформацією пізнавального чи афективно-оцінного характеру". ("Психологічний словник")

1. Спілкування – соціальне явище.

2. Спілкування – матеріальний процес, але виступає в ролі "носія ідеального".

3. Спілкування – включене в практичну взаємодію людей, і забезпечує планування, здійснення, контроль діяльності.

4. Спілкування – засіб передання соціального досвіду.

Функції спілкування

інформаційно-комунікативна

регуляційно-комунікативна

афективно-комунікативна

Г.А.Андрєєва: Л.І.Долинська

- Комунікативна - Регулювання спільної

- Інтерактивна діяльності

- Перцептивна - пізнання

- формування свідомості

- самовизначення індивіда

Види мови

Зовнішня		Внутрішня
Усна	Письмова	Афективна
Діалогічна		Монологічна

Модель комунікативного уроку:

Хто (передає інформацію) – комунікатор

Що (передається) – повідомлення

Як (здійснюється передача) - канал

Кому (спрямоване повідомлення) – аудиторія

З яким результатом передається повідомлення - ефективність

Тема № 13 : Уява .

Поняття про уяву . Значення уяви в житті людини , в професійній майстерності педагога . Види уяви . Мрія як особливий вид уяви . Якості уяви . Засоби створення образів уяви .

Уява та особистість .

Ключові поняття : уява , види уяви , мрія , аглютинація , гіперболізація , літота , підкреслювання , схематизація , типізація , якості уяви .

Орієнтовна тематика практичних робіт :

• Визначення індивідуальних особливостей уяви : застосування иестових методик з метою вивчення індивідуальних особливостей уяви . / ПФ.С.62.ПР.О.231 / .

Орієнтовна тематика самостійної роботи :

• Фактори , що сприяють розвитку творчої уяви . / ПФ.С.48.ПР.Р.149 / .

• Значення уяви в професійній майстерності вчителя . / ПФ.С.62.ПР.О.231 / .

Уява

Уява – це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.

Функції уяви

Моделювання кінцевих результатів діяльності

Створення програми поведінки

Створення образів

• здійснює мисленний відхід за межі безпосереднього сприймання;

• сприяє передбаченню майбутнього;

• "оживляє" те, що було раніше.

Фізіологічні основи уваги

Складна аналітико-синтетична діяльність мозку, в процесі якої проходить утворення нових систем тимчасових нервових зв’язків на основі раніше сформованих.

Умова виникнення		Процес	Прийоми	Результат	Форми реалізації
Практична діяльність	Невизна-ченість проблемної ситуації	Уява	Аглютинація	П емоції і відчуття родукти уяви	Певним чином організована система образів
			Типізація
			Гіперболізація
			Схематизація
			Підкреслення
			Доповнення