72.Специфіка діяльності банківської системи Канади

Банківські установи підрозділяються на три види: чартерні банки, що мають безліч відділень по всій країні; трастові компанії, які можуть бути як загальнонаціональними, так і провінційними; кредитні об'єднання, що функціонують тільки на рівні провінцій. Канадські банки активно діють на зовнішніх ринках. В 1986 р. валютні активи становили більше 45 % всіх активів. Значна частина доходів банків забезпечується за рахунок міжнародних операцій. Трастові компанії, які останнім часом втрачають свою незалежність і індивідуальність і в результаті злиття стають частиною великих фінансових конгломератів країни. Розвиток таких спеціальних кредитно-фінансових інститутів, як страхові компанії, кредитні союзи й т.д., не одержало настільки широко поширення, як в інших країнах, але вони займають певне місце на фінансовому ринку Канади. До фінансових установ країни також відносяться: корпорація фермерського кредиту (надання довгострокових іпотечних кредитів фермерам); Канадська іпотечна й житлово-будівельна корпорація (страхування іпотечних кредитів, надаваних кредиторами, і надання прямих іпотечних кредитів); Федеральний банк розвитку підприємництва (надання фінансових і консультаційних послуг з менеджменту малим і середнім підприємствам). Особливе місце в банківській системі Канади займають іноземні фінансово-кредитні установи.

?.Міжнародні принципи організації фінансової стабільності банківської системи

З метою зміцнення фінансової стабільності банків в усьому світі Базильський комітет з питань банківського нагляду у вересні 1997 р. розробив основні принципи ефективності банківського нагляду, які підтримали і висловили свій намір виконати 150 принципів країн світу. Основні принципи ефективності банківського нагляду: 1.процес ліцензування банків повинен складатися з оцінки власності і управління банком, 2.орган нагляду повинен розглядати чи відхиляти будь-які пропозиції щодо передачі істотної участі або контрольних пакетів акцій існуючого банку, 3.в банків повинні бути внутрішні процедури для комплексного управління ризиками, 4.банки повинні встановлювати і дотримуватись адекватних принципів і процесів управління проблемними активами, 5.кредитування споріднених компаній і фізичних осіб має відбутися за принципом певної відстані, 6.ефективна система банківського нагляду повинна складатися з виїзного та безвиїзного нагляду. Важливим надбанням міжнародного банківництва в сфері забезпечення фінансової стабільності банків є прийняття ще однієї міжнародної угоди про стандарти та вимоги до достатності капіталу для банківських організацій(Базель 2). Складові даної угоди (3 стовпи):1.вимоги щодо мінімального розміру власного капіталу, 2.контроль з боку наглядових органів, 3.ринкова дисципліна – висвітлення інформації про свою діяльність та корпоративне управління.