56.Управління банківськими ризиками

Управління банківськими ризиками складається з низки послідовних етапів, а саме:1) якісного аналізу: на цьому етапі визначають сутність кожного з банківських ризиків, їхню структуру та виявляють чинники впливу;2) кількісного аналізу: на цьому етапі обирають систему кількісних показників кожного з банківських ризиків та визначають методи їхньої оцінки;3) способів зниження ризиків: на цьому етапі обирають той чи інший спосіб зниження банківських ризиків або їхню суперпозицію, що дасть змогу привести рівень ризику до прийнятного (допустимого);4) прийняття рішень: це заключний етап управління банківськими ризиками, який передбачає прийняття відповідних фінансових рішень з урахуванням ризику. Банківські ризики поділяють на три категорії:1) фінансові;2) функціональні;3) інші відносно банку зовнішні ризики. Фінансові ризики пов'язані з непередбаченими змінами в обсягах, прибутковості, вартості та структурі активів і пасивів. Функціональні ризики мають відношення до процесу створення будь-якого банківського продукту чи послуги і з ними пов'язана діяльність кожного банку.

60.Податкове регулювання діяльності банків

Податкове регулювання банківської діяльності – цілеспрямований комплексний процес використання засобів та інструментів впливу податкової політики на банківську діяльність з метою стимулювання чи стримування надання банківських послуг для отримання позитивних соціально-економічних результатів. Стимулювання чи стримування буде забезпечувати розвиток національного виробництва за рахунок довгострокового чи короткострокового банківського кредитування інколи з утисками фінансових інтересів банківської сфери в короткостроковій перспективі і розвитком в довгостроковій. В даному процесі вагому роль повинен відігравати державний етатизм, через цілеспрямоване податкове регулювання банківської діяльності. Податкова політика держави впливає на функціонування всіх суб'єктів фінансового ринку, у тому числі банків, тому протидією кризовим явищам має стати застосування податкових інструментів з урахуванням особливостей системи оподаткування, її гнучкості і здатності адаптуватися до сучасних умов діяльності банків України. Для досягнення поставлених цілей пріоритетного значення набуває використання інструментів податкового регулювання для активізації фінансової діяльності банку.

61. Інвестиційні банки та специфіка їх діяльності

Сучасний інвестиційний банк визначають як велику універсальну організацію, що поєднує більшість допустимих видів діяльності на фондовому ринку та деяких інших сегментах фін. ринку через залучення фін. ресурсів за допомогою цінних паперів на гуртових фін. ринках. Інвестиційний банк рахують фін. інститутом, який є проф. учасником ринку цінних паперів, виконуючи дилерські операції, депозитарну діяльність, персональний траст і інвестування від свого імені. Напрями діяльності:1.інвестиційно-банківська діяльність, злиття та придбання, та фін. консультування, 2.довірче управління активами і пасивами, 3.операції з цінними паперами .Інвестиційні банки як кредитні установи здійснюють засновницьку діяльність і їхні ресурси формуються за рахунок випуску цінних паперів. Функції інвестиційного банку:1.участь у фін. програмах емітентів, 2.формування інвестиційних портфелів, 3.купівля продаж цінних паперів, 4.портфельне управління фін. активами, 5.інвестиційне проектування, 6.моніторинг інвестиційних проектів, довгострокове кредитування. Передумови для успішного розвитку інвестиційних банків: 1.визначення потреби в залученні додаткових фінансових ресурсів, 2.формування великих фінансових капіталів, 3.ринкова ніша.