- •1. Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2. Основні методи політологічних досліджень.
- •3. Функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Особливості суб'єкту та об'єкту політологічного пізнання.
- •6. Основні парадигми політології.
- •7. Об'єктивна обумовленість та структура політики.
- •8. Основні концепції політики.
- •10. Специфіка політичної діяльності.
- •11. Структура та форми політичної діяльності.
- •12. Суб'єкти та об'єкти політики.
- •13. Політика як наука і мистецтво.
- •14. Влада як соціальне явище.
- •15. Влада як інструмент політики.
- •16. Джерела і види влади.
- •17. Політологічні концепції влада.
- •18. Сутність легітимності політичної влади.
- •19. Типи та механізми легітимності політичної влади.
- •20. Проблема ефективності політичної влади.
- •21. Соціальні відносини як відносини політичні.
- •22. Соціальна стратифікація і політика.
- •23. Соціальна політика і соціальна справедливість.
- •24. Етносоціальні спільності як суб'єкти та об'єкти політики.
- •25. Особливості національної політики вимовах незалежної України,
- •26. Сутність, типологія та функції конфліктів у суспільному житті.
- •27. Політичний конфлікт.
- •28. Основні способи вирішення соціально-політичних конфліктів.
- •29. Соціальна конфліктність і політичний процес в Україні.
- •30. Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •31. Політичні принципи демократії.
- •32. Ліберальна концепція демократії.
- •33. Плюралістична концепція демократії.
- •34. Марксистська концепція демократії.
- •35. Плебісцитарна концепція демократії м.Вебера.
- •36. Права людини як принцип сучасної демократії.
- •37. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •38. Структура і функції політичних систем.
- •39. Типологія політичних систем.
- •40. Політична система України.
- •41. Виникнення, сутність та функції держави.
- •42. Форми державного правління: світовий досвід та українські реалії.
- •43. Форми державного устрою.
- •44. Тенденції розвитку сучасної держави.
- •45. Сутність та функції парламенту в структурі державної влади.
- •46. Особливості виборчих систем сучасності.
- •47. Теорія правової держави і проблеми її побудови в Україні.
- •48. Сутність і структура громадянського суспільства.
- •49. Типологія політичних партій.
- •50. Сучасні партійні системи.
- •51. Партійна система України.
- •52. Поняття та типологія груп інтересів.
- •53. Громадські організації та рухи в політичному житті.
- •54. Лобізм як один з інститутів сучасних демократій.
- •55. Історична зумовленість і сутність бюрократії.
- •56. Бюрократизм і соціалізм.
- •57. Бюрократія і демократія. Проблеми протидії бюрократизму в Україні.
- •58. Сутність та типологія політичних режимів.
- •59. Тоталітаризм і авторитаризм.
- •60. Особливості трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії.
- •61. Політичний режим сучасної України.
- •62. Визначення та структура політичної культури.
- •63. Типологія політичної культури.
- •64. Концепція громадянської культури.
- •65. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- •66. Сутність і структура політичної свідомості.
- •67. Форми прояву політичної свідомості.
- •68. Політична ідеологія та її функції.
- •69. Основні різновиди політичних доктрин сучасності.
- •70. Роль громадської думки в політичному процесі.
- •71. Засоби масової інформації в політичному житті суспільства.
- •72. Політична соціалізація як складова частина політичного процесу.
- •73. Умови та фактори політичної соціалізації.
- •74. Політична поведінка особи.
- •75. Концепція авторитарної особистості
- •76. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •77. Елітаризм і демократія.
- •78. Політичні еліти в Україні.
- •79. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •80. Типологія політичного лідерства.
- •81. Концепція політичного лідерства м.Вебера.
- •82. Основні вимоги до сучасного політичного лідера.
- •83. Сутність, структура та типологія політичного процесу.
- •84. Модернізація як концепція політичних змін у сучасних умовах.
- •85. Міжнародні політичні відносини.
- •2 Основні тенденцій мпв сьогодні:
- •86. Зовнішня політика.
- •87. Взаємозв'язок внутрішньої та зовнішньої політики.
- •88. Держава і громадянське суспільство.
- •89. Основні ознаки та функції політичних партій.
- •90. Теоретичні засади та етапи розвитку сучасної політології.
61. Політичний режим сучасної України.
62. Визначення та структура політичної культури.
політична культура — це сукупність стійких форм політичної свідомості й поведінки, І а також характеру і способів функціонування політичних | інститутів у межах певної політичної системи.
культура (від лат. cultura — обробіток, виховання, освіта, шанування) — історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях; поняття «культура» вживається для характеристики певних історичних епох (антична культура), конкретних суспільств, народностей і націй (культура майя), а також специфічних сфер діяльності або життя (культура праці, побуту, художня культура); у більш вузькому розумінні — сфера духовного життя людей1.
Іоганн Готфрід Гердер вперше увів термін «політична культура» до наукового вжитку німецький філософ-просвітитель.
Інтерес до політичної культури був зумовлений передусім усвідомленням західними дослідниками необхідності з'ясування впливу глибинних, емоційних і соціально-психологічних чинників на стабільність політичних систем. Значний внесок у становлення й розвиток теорії політичної культури зробили американські політологи Г. Алмонд і С. Верба. Вони ж започаткували підхід до розуміння
пізнавальні орієнтації, які охоплюють знання про політичну систему та її функціонування. емоційні орієнтації, які виражають почуття щодо політичної системи, учасників політичного процесу.
оціночні орієнтації, які виражають особисте ставлення до політичної системи, її учасників та їхніх дій.
«Поняття «політична культура», — писали Г. Алмонд і С. Верба у праці «Громадянська культура» (1965), — вказує на специфічні політичні орієнтації — установки стосовно політичної системи і її окремих частин та установки щодо власної ролі в системі. Це сукупність орієнтацій стосовно особливої сукупності об'єктів і процесів. Коли ми говоримо про політичну культуру суспільства, ми маємо на увазі політичну систему, інтеріоризовану в знаннях, почуттях та оцінках його членів»2.
Вятра «політична культура — це сукупність позицій, цінностей і зразків поведінки, які стосуються взаємовідносин влади і громадян»3.
Фарукшин визначає політичну культуру як «сукупність стереотипів політичної свідомості й поведінки, властивих даній соціальній спільності»4.
Третій підхід до розуміння політичної культури близький до другого. Відповідно до цього підходу поряд з політичною свідомістю й поведінкою до політичної культури долучаються також способи функціонування політичних інститутів.
Структура політичної культури
політична свідомість: складають політичні інтереси, знання, ідеї, погляди, уявлення, переконання, цінності, оцінки, орієнтації, почуття, настрої, традиції тощо.
політична поведінка: норми політичної поведінки, навики і способи політичної діяльності, вміння і досвід тощо.
Залежно від суб'єкта політики розрізняють:
1. політичну культуру суспільства - є синтезом політичних культур усіх наявних у ньому соціальних спільностей
2. соціальної спільності
3. індивіда - це поєднання політичних знань, поглядів, уявлень, переконань, оцінок, орієнтацій і поведінки окремої людини
4. загальнолюдська політична культура - політичні ідеї і цінності, такі, наприклад, як свобода, рівність, справедливість, демократія тощо