- •1. Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2. Основні методи політологічних досліджень.
- •3. Функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Особливості суб'єкту та об'єкту політологічного пізнання.
- •6. Основні парадигми політології.
- •7. Об'єктивна обумовленість та структура політики.
- •8. Основні концепції політики.
- •10. Специфіка політичної діяльності.
- •11. Структура та форми політичної діяльності.
- •12. Суб'єкти та об'єкти політики.
- •13. Політика як наука і мистецтво.
- •14. Влада як соціальне явище.
- •15. Влада як інструмент політики.
- •16. Джерела і види влади.
- •17. Політологічні концепції влада.
- •18. Сутність легітимності політичної влади.
- •19. Типи та механізми легітимності політичної влади.
- •20. Проблема ефективності політичної влади.
- •21. Соціальні відносини як відносини політичні.
- •22. Соціальна стратифікація і політика.
- •23. Соціальна політика і соціальна справедливість.
- •24. Етносоціальні спільності як суб'єкти та об'єкти політики.
- •25. Особливості національної політики вимовах незалежної України,
- •26. Сутність, типологія та функції конфліктів у суспільному житті.
- •27. Політичний конфлікт.
- •28. Основні способи вирішення соціально-політичних конфліктів.
- •29. Соціальна конфліктність і політичний процес в Україні.
- •30. Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •31. Політичні принципи демократії.
- •32. Ліберальна концепція демократії.
- •33. Плюралістична концепція демократії.
- •34. Марксистська концепція демократії.
- •35. Плебісцитарна концепція демократії м.Вебера.
- •36. Права людини як принцип сучасної демократії.
- •37. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •38. Структура і функції політичних систем.
- •39. Типологія політичних систем.
- •40. Політична система України.
- •41. Виникнення, сутність та функції держави.
- •42. Форми державного правління: світовий досвід та українські реалії.
- •43. Форми державного устрою.
- •44. Тенденції розвитку сучасної держави.
- •45. Сутність та функції парламенту в структурі державної влади.
- •46. Особливості виборчих систем сучасності.
- •47. Теорія правової держави і проблеми її побудови в Україні.
- •48. Сутність і структура громадянського суспільства.
- •49. Типологія політичних партій.
- •50. Сучасні партійні системи.
- •51. Партійна система України.
- •52. Поняття та типологія груп інтересів.
- •53. Громадські організації та рухи в політичному житті.
- •54. Лобізм як один з інститутів сучасних демократій.
- •55. Історична зумовленість і сутність бюрократії.
- •56. Бюрократизм і соціалізм.
- •57. Бюрократія і демократія. Проблеми протидії бюрократизму в Україні.
- •58. Сутність та типологія політичних режимів.
- •59. Тоталітаризм і авторитаризм.
- •60. Особливості трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії.
- •61. Політичний режим сучасної України.
- •62. Визначення та структура політичної культури.
- •63. Типологія політичної культури.
- •64. Концепція громадянської культури.
- •65. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- •66. Сутність і структура політичної свідомості.
- •67. Форми прояву політичної свідомості.
- •68. Політична ідеологія та її функції.
- •69. Основні різновиди політичних доктрин сучасності.
- •70. Роль громадської думки в політичному процесі.
- •71. Засоби масової інформації в політичному житті суспільства.
- •72. Політична соціалізація як складова частина політичного процесу.
- •73. Умови та фактори політичної соціалізації.
- •74. Політична поведінка особи.
- •75. Концепція авторитарної особистості
- •76. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •77. Елітаризм і демократія.
- •78. Політичні еліти в Україні.
- •79. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •80. Типологія політичного лідерства.
- •81. Концепція політичного лідерства м.Вебера.
- •82. Основні вимоги до сучасного політичного лідера.
- •83. Сутність, структура та типологія політичного процесу.
- •84. Модернізація як концепція політичних змін у сучасних умовах.
- •85. Міжнародні політичні відносини.
- •2 Основні тенденцій мпв сьогодні:
- •86. Зовнішня політика.
- •87. Взаємозв'язок внутрішньої та зовнішньої політики.
- •88. Держава і громадянське суспільство.
- •89. Основні ознаки та функції політичних партій.
- •90. Теоретичні засади та етапи розвитку сучасної політології.
23. Соціальна політика і соціальна справедливість.
Головне призначення соціальної політики: узгодження інтересів різних спільностей людей, розв'язання соціальних суперечностей, забезпечення цілісності суспільства.
Іншими словами, соціальна політика — це один із видів політики, спрямований на інтеграцію інтересів соціальних спільностей людей, розв'язання соціальних суперечностей з метою забезпечення єдності, цілісності суспільства.
Залежно від об'єктів соціальної політики виокремлюються ті чи інші її різновиди, наприклад політика соціального партнерства, етнічна, демографічна, молодіжна, пенсійна, регіональна політика тощо. Відповідно визначаються завдання соціальної політики. Головною ж проблемою соціальної політики є забезпечення в суспільстві соціальної справедливості.
Соціальна справедливість — це міра досягнення в суспільстві соціальної рівності і свободи.
Соціальна рівність і свобода взаємозв'язані таким чином, що чим більше в суспільстві свободи, тим менше в ньому соціальної рівності, і навпаки. Реалізація неоднакових розумових і фізичних здібностей людей обов'язково призводить до соціальної нерівності, поглиблення якої створює напруженість у суспільстві, породжує конфлікти.
Так, втілення в життя класичної ліберальної моделі суспільного розвитку, яка грунтується на абсолютизації індивідуальної свободи і формально-правовому розумінні рівності, призводило до різкого розшарування суспільства, загострення соціальних суперечностей і виникнення соціально-політичних конфліктів. Водночас абсолютизація соціачьної рівності в ході реалізації соціалістичної моделі суспільного розвитку призводила до обмеження індивідуальної свободи людей, зрівнялівки, втрати стимулів до високопродуктивної праці, соціального споживацтва, що гальмувало економічний розвиток.
Завдання, отже, полягає в тому, щоб для кожного конкретного суспільства знайти оптимальне поєднання (міру) соціальної рівності і свободи. Для цього потрібно врахувати особливості історичного розвитку суспільства, конкретного етапу, на якому воно знаходиться, суспільної свідомості тощо. В протилежному разі здійснювана державою політика сприйматиметься як несправедлива і не знайде підтримки більшості суспільства. Цим, зокрема, пояснюється несприй-няття ліберальної моделі ринкової економіки з її абсолютизацією індивідуальної свободи та ігноруванням соціальної рівності більшістю населення колишніх соціалістичних країн, вихованою на ідеях соціальної рівності.
Таким чином, соціальні суб'єкти політики — це ті спільності людей, що виникли об'єктивно в процесі історичного розвитку, — суспільні класи, соціальні групи й верстви, нації, народності тощо. Вони мають як спільні, так і специфічні інтереси, які відстоюють з використанням політичної влади. Неузгодженість інтересів соціальних спільностей, загострення суперечностей між ними призводять до соціальних конфліктів, які, охоплюючи сферу реалізації політичної влади, набувають політичного характеру. Соціально-політичні конфлікти — не виняткове, а закономірне явище, зумовлене багатоманітністю соціальних інтересів. Інша справа — гострота і масштабність конфліктів, форми й засоби їх розв'язання, які залежать від ефективності політики.
Глибинне соціальне призначення політики полягає в урахуванні всієї багатоманітності соціальних інтересів, їх узгодженні, запобіганні конфліктам, розв'язанні їх в оптимальних, ненасильницьких формах. Найбільше цьому призначенню відповідає соціальна політика, основними різновидами якої є політика соціального партнерства, національна, демографічна, регіональна політика. Здійснювана в будь-яких формах, соціальна політика має виходити з принципу соціальної справедливості, забезпечувати стосовно кожного конкретного суспільства оптимальне поєднання соціальної рівності і свободи.