13. Самосвідомість та я-концепція особистості.

Самосвідомість — усвідомлення людиною себе як особистості (своїх якостей і рис, стосунків з іншими людьми, місця і ролі в суспільстві).

Самосвідомість дає змогу осмислити свої дії, почуття, думки, мотиви поведінки, своє місце в суспільстві. Її об'єктом є сама особистість. У ній вона постає і як суб'єкт, і як об'єкт пізнання. Через самопізнання людина здобуває певні знання про себе. Ці образи поступово інтегруються у цілісний, адекватний, суб'єктивний образ свого Я. Результатом самопізнання є створення Я-концепції особистості.

Я-концепція особистості формується в процесі життєдіяльності, водночас впливаючи на розви-ток, діяльність і поведінку особистості, як установка щодо себе.

Я-концепція (лат. conceptio — сприйняття) — динамічна система уявлень людини про себе, на основі якої вона вибудовує взаємовідносини з іншими людьми.

Як будь-яка установка, вона має три компоненти:

1) когнітивний — уявлення про свої здібності, зовнішність, соціальну значущість тощо;

2) емоційно-оцінний, в якому відображається ставлення до себе (самоповага, самокритичність, самозакоханість та ін.);

3) поведінковий — прагнення завоювати авторитет, підвищити свій статус чи намагатися бути непомітним, приховати свої недоліки.

14. Розвиток особистості на різних вікових етапах.

Цілком обґрунтованою вважається вікова періодизація В. Крутецького: новонароджений (до 10 днів); немовля (до року); ранній дитячий вік (1—3 роки); переддошкільний період (3—5 років); дошкі-льний (5—6(7) років); молодший шкільний (6(7)—11); підлітковий (11—15 років); вік старшокласників (15—18 років). Перехід від попереднього періоду до наступного часто має кризовий характер.

Молодший шкільний вік. Важливим показником готовності дитини до навчання є звичка до ро-зумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вчителя і виконувати його вказівки. Пізнава-льна діяльність молодших школярів, як правило, проходить у процесі навчання. Пам'ять молодших школярів наочно-образна. Мислення розвивається в них від емоційно-образного до образно-логіч-ного.

Підлітковий вік. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Статеве дозрівання вно-сить нові переживання і думки в їхнє життя. Поліпшується продуктивність і зростає якість пам'яті. Під-літкові властиве розмаїття інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, ве-лике прагнення до дружнього спілкування. Необхідна диференціація в організації життя хлопців і дів-чат. Наприкінці періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії.

Юнацький вік. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого само-визначення. Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світогляду. Пам'ять старшокласників харак-теризується зрілістю. Мислення здатне абстрагувати й узагальнювати навчальний матеріал. Мова зба-гачується науковими термінами, стає виразною і точною. У них стають стійкими професійні інтереси.