11. Структура особистості.

Цінність і унікальність особистості не відкидають, а передбачають наявність її особливої струк-тури. Л. С. Виготський зазначав: "Структурою прийнято називати такі цілісні утворення, які не склада-ються сумарно із окремих частин, являючи ніби їх агрегат, але самі визначають долю і значення кож-ної з тих, що входять до їх складу, частин". Структура особистості:

— як цілісності — є об'єктивною реальністю, що втілює внутрішні особистісні процеси. Крім то-го, структура відображає логіку цих процесів і є підпорядкованою їм. Водночас, з погляду генетичної психології, вона є результатом діяльності цих процесів;

— виникає як втілення функції, як орган цієї функції. Звісно, виникнення структури, у свою чергу, призводить і до зміни самих функцій і тісно пов'язана з процесом її становлення: структура є одночас-но результатом становлення, його умовою і фактором подальшого розвитку особистості;

— являє собою цілісність, що включає в себе всі психічні (свідомі і несвідомі) і непсихічні скла-дові особистості. Але вона - не є їхня проста сума, а являє собою нову особливу якість, форму існував-ня психіки людини. Це — особлива упорядкованість, новий синтез;

— є суперечливою відносно фактору стабільності. З одного боку, вона є стабільною і сталою (включає в себе однакові компоненти, робить поведінку прогнозованою). Але водночас структура особистості є плинною, змінною, ніколи до кінця не завершеною.

В культурно-історичній теорії доведено, що структура особистості людини змінюється в процесі онтогенезу. Тим часом є дані, які дозволяють припустити, що зміни структури відбуваються і всереди-ні вікових етапів, визначаючи індивідуальний стиль і відбиваючи специфіку життєвого шляху кожної людини.

12. Спрямованість особистості.

Спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб та ці-лей, орієнтувальних людину на певні поведінку і діяльність. Спрямованість завжди соціально обумов-лена і формується в онтогенезі в процесі навчання і виховання, виступає як властивість особистості, що виявляється у світоглядній, професійної спрямованості, у діяльності, пов'язаної з власним захоп-ленням, заняттям чим-небудь у вільний від основної діяльності час. У всіх цих видах людської актив-ності спрямованість проявляється в особливостях інтересів особистості: цілях, які ставить перед собою людина, потребах, пристрастях і установках, які реалізуються на потягах, бажаннях, схильностях, ідеа-лах та ін.

Виділяють три основні ВИДИ спрямованості особистості:

• особиста спрямованість - створюється переважанням мотивів власного благополуччя, прагненням до особистого першості, престижу;

• взаємна - має місце тоді, коли вчинки людини визначається потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі, навчанні;

• ділова - відображає переважання мотивів породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими навич-ками і вміннями.