5. Охарактеризуйте етапи процесу стратегічного планування.

На практиці стратегічне планування - це складний процес, який охоплює щонайменше п'ять етапів:

1. Прогнозування, визначення основних характеристик майбутнього на основі систематичного аналізу певного кола факторів з метою передбачення можливостей, шансів і загроз.

2. Визначення і вибір варіантів розвитку на основі порівняння та оцінки альтернатив з урахуванням потреби в ресурсах (особливо гостродефіцитних), реальності планів, ризику і, нарешті, прибутковості.

3. Формування цілей та визначення строків їх досягнення.

4. Розробка програми дій і складання графіка (лінійного чи сіткового) поетапного здійснення робіт. Складання програми вимагає визначення завдань, черговості та орієнтовних строків їх виконання.

5. Формування бюджету (бюджетування) - здійснення розрахунків, пов'язаних з визначенням потреби у фінансових ресурсах, та їх розподіл за видами робіт і плановими етапами.

процес стратегічного планування, як "такий, що забезпечує нововведення та зміни в організації в достатній мірі". Він класифікував чотири основні види управлінської діяльності в межах функції планування: розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація та організаційно-стратегічне передбачення. процес стратегічного планування - це комплекс послідовних етапів:

o визначення поточної місії, цілей і стратегії корпорації;

o аналіз її зовнішнього середовища;

o визначення можливостей та небезпек в діяльності корпорації;

o аналіз наявних ресурсів;

o визначення сильних і слабких місць;

o переоцінка місії та цілей;

o формулювання чіткої стратегії;

o впровадження стратегії в дію;

o оцінка результатів впровадження стратегії.

6. Розкрийте сутність владних повноважень, обов’язків та відповідальності.

Повноваження надають керівникові владу над підлеглими, зокрема у таких питаннях, як підвищення заробітної плати, просування по службі, робочі завдання тощо. Проте і підлеглі мають владу над керівником, зокрема у питаннях отримання необхідної для прийняття рішень інформації, встановлення неформальних контактів з робітниками інших підрозділів, здійснення впливів, які підлеглі можуть чинити на своїх колег тощо. З огляду на це ефективний керівник намагається підтримати розумний баланс влади: достатньої для забезпечення досягнення цілей, але такої, що не викликає почуття знедоленості і, звідси, – непокірності. Саме в цьому і полягає баланс – врівноважити владу керівника над підлеглим і владу підлеглого над керівником.

Повноваження, вплив і влада є інструментами управління. Як такі їх можна застосовувати по-різному. Звичайно, різними будуть і результати. Отже, результативність управління залежить від способу реалізації менеджером наданих йому повноважень для досягнення цілей організації. Саме для характеристики таких способів і використовується поняття “лідерування”. Лідерування – це здатність чинити вплив на окремі особи та групи в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.

7. Визначте завдання та охарактеризуйте види управлінського контролю.

Контроль - це вид управлінської діяльності, який забезпечує ке­рівництву підприємств підтвердження щодо вірності його управ­лінських рішень, а також щодо здійснених ним поточних коректив.

Контроль є обов'язковою функцією менеджменту. Він є за­ключною стадією управлінського процесу й відіграє роль зв'язую­чої ланки між керуючою й керованою системами. Якщо відмежува­тись від конкретної сфери контролю, то суть його полягає у спосте­реженнях за реалізацією планів та програм, використанні одержа­ної інформації для здійснення коригуючих дій.

Суб'єктами контролю можуть виступати державні й відомчі ор­гани, громадські організації, колективні й колегіальні органи уп­равління, лінійний і функціональний апарат підприємств готельно-ресторанного бізнесу.

Об'єктами контролю є: місія, цілі й стратегія підприємства, ви­конання виробничих процесів, діяльність структурних підрозділів та окремих виконавців.

Правильне здійснення функції контролю вимагає дотримання єдності трьох його стадій: встановлення фактів, їх критична оцінка, пропозиція заходів щодо впливу на керований об'єкт у потрібному напрямі.

Основним завданням контролю є забезпечення досягнення цілей і здійснення місії підприємства. Необхідність контролю як функції менеджменту, визначають такі фактори:

- невизначеність середовища (зміна законів, політики, техно­логії, ринку, складу працівників підприємства тощо);

- небезпека щодо виникнення кризових ситуацій на ринку послуг;

- необхідність досягнення успіху в діяльності підприємства, визначення його складових;

- тиск з боку конкурентів;

- боротьба за опанування ринків збуту .