69 “Доходи майбутніх періодів”.
Якщо на кінець звітного року в бухгалтерському обліку підприємства існують відстрочені податки у вигляді відстрочених податкових
зобов’язань і податкових активів, то здійснюється згортання відстрочених податкових активів і податкових зобов’язань (сальдо рахунків 17 та
54) Для визначення остаточної суми відстроченого податкового зобов’язання або відстроченого податкового активу, яка має бути
відображена в Балансі за станом на кінець звітного року.
У консолідованій фінансовій звітності підприємства згортання сальдо відстрочених податкових активів і податкових зобов’язань не
дозволяється.
При визначенні і відображенні в бухгалтерському обліку відстрочених податкових зобов’язань і відстрочених податкових активів доцільно
користуватись коментарями спеціалістів з цього питання, оприлюдненими в професійних виданнях з бухгалтерського обліку.
Крім тимчасових різниць, за Положенням визначається й відображається в бухгалтерському обліку та звітності постійна різниця.
Постійна різниця – це різниця між податковим прибутком (збитком) і обліковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає в
поточному періоді та не анулюється в наступних звітних періодах. Якщо різниця між показниками облікового та податкового прибутку є лише
постійною, то в Звіті про фінансові результати відображається сума податку на прибуток за звітний рік (рядок 180).
Облік платежів ведуть окремо по кожному податку чи платежу. Наприклад, податок на додану вартість треба обліковувати окремо від податку на прибуток тощо.
Схема обліку за цим рахунком така. На підставі відповідних первинних документів - податкових накладних з податку на додану вартість, розрахунків встановленої форми з інших податків і платежів і платіжних доручень про їх перерахування у бюджет - проводять записи у розрізі кожного податку чи платежу у реєстрах аналітичного обліку розрахунків з бюджетом. Для обліку податку на додану вартість, крім того. використовують книги обліку продажу і придбання товарів (робіт, послуг), записи в яких проводять на основі податкових накладних. Одночасно податок на додану вартість відображають у товарно-транспортних накладних та платіжних дорученнях про оплату покупцями вартості відвантажених їм товарів, продукції, виконаних робіт чи послуг або отриманих від постачальників чи підрядників сировини, товарів, робіт і послуг. При цьому має бути повна відповідність щодо запису операцій як у податкових накладних, так і в інших документах.
Облік розрахунків за податками і платежами треба організувати таким чином, щоб за кожним із них окремо можна було мати дані про нараховані і сплачені суми, заборгованість на кінець місяця. Тому до перших двох субрахунків треба відкрити аналітичні рахунки за назвою податків і платежів. Зокрема, до субрахунку 641 "Розрахунки за податками" треба відкрити такі аналітичні рахунки:
6411 "Розрахунки з податку на додану вартість";
6412 "Розрахунки з податку на прибуток (фіксованого сільськогосподарського податку)";
6413 "Розрахунки з акцизного збору");
6414 "Розрахунки з прибуткового податку";
6415 "Розрахунки з комунального податку";
6416 "Розрахунки зі збору на розвиток виноградарства і хмелярства";
6417 "Розрахунки з інших податків".
43. Види діяльності підприємства та їх характеристика. Загальна класифікація доходів і витрат діяльності підприємства та їх зв'язок з рахунками бухгалтерського балансу.
Класифікація видів діяльності, яка використовується для обліку витрат, наведена на рис. 9.1.
Рис. 9.1. Класифікація видів діяльності
Звичайна діяльність — будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її або виникають внаслідок здій- снення такої діяльності.
Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.
Основна діяльність — операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частину його доходу.
Інвестиційна діяльність — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які є складовою еквівалентів грошових коштів.
Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Надзвичайна діяльність — операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно.
Витрати, пов’язані зі здійсненням операційної діяльності (операційні витрати), включають: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.
Елемент витрат представляє собою сукупність економічно однорідних витрат.
За елементами операційні витрати поділяються на матеріальні, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.
На рис. 9.2 представлений взаємозв’язок розглянутих класифікацій витрат операційної діяльності.
Рис. 9.2. Структура операційних витрат і їх склад за елементами
Витрати операційної діяльності поділяються на такі, що безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції, наданням послуг чи виконанням робіт, і витрати, що пов’язані з організацією, управлінням, обслуговуванням і забезпеченням основної діяльності. Перша група витрат включається до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), а друга обліковується відокремлено. До неї відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев’ять місяців).У кінці періоду рахунки доходів (як, до речі і рахунки витрат) закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати». Інструкція до нового Плану рахунків дозволяє закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року.
Схематично взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витрат має наступний вигляд:
Рис. 10.1. Взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витрат