122. Облік виробничих витрат за системою директ-костинг.

Прямі та непрямі витрати. Залежно від способу включення у собівартість окремих видів продукції витрати поділяють на прямі та непрямі.

Прямі витрати (Direct Costs) — це витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний вид продукції економічно доцільним шляхом. При цьому вираз «економічно доцільним шляхом» означає, шо при вирішенні питання про віднесення ви­трат до певного вид}⁷ продукції слід керуватися принципом спів­відношення витрат та вигоди. Так. наприклад, якшо витрати на віднесення вартості допоміжних матеріалів до кожного конкрет­ного вид}* продукції перевшггують саму вартість цих матеріалів, то доцільніше і економічно вигідніше розподіляти їх між виро­бами непрямим шляхом за допомогою відповідних розрахунків.

Непрямі витрати (Indirect Costs) — це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного виду продукції економічно доцільним шляхом. Ці витрати групуються і розподі­ляються між окремими видами продукції пропорційно обраній базі.

Віднесення витрат до прямих або непрямих залежить від того, шо € об'єктом витрат. Одні й ті самі витрати можуть бути одно­часно прямими і непрямими по відношенню до різних об'єктів. Так. наприклад, амортизація верстатів є прямими витратами ви­робничого підрозділу (цеху) і непрямими витратами окремих ви­дів ігоодукції. шо виробляються у цьому цеху.

Основні та накладні витрати. Основні витрати (Prime Costs) безпосередньо пов'язані з технологічним процесом вироб­ництва, це сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Основні витрати поділяють на три гр}тга:

• прямі матеріальні витрати {Direct Materials);

• прямі витрати на оплату праці (Direct Labor):

• інші прямі витрати [Other Direct Costs).

Виробничі накладні витрати (Manufacturing Overheads) пов'язані з організацією та управлінням виробництвом. їх не мо­жна віднести до собівартості конкретних виробів економічно до­цільним шляхом. Прикладами таких витрат є допоміжні матеріа­ли, заробітна плата обслуговуючого персоналу, витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, аморти­зація і страхування основних засобів, орендна плата, оплата ко­мунальних послуг тощо.

Виробничі накладні витрати розподіляються між виробами пропорційно до обраної бази.

З метою прийняття рішень витрати поділяються на:

• релевантні та нерелевантні:

• постійні та змінні:

• маржинатьні та середні;

• дійсні та альтернативні.

Релевантні та нерелевантні витрати. Релевантність (від англ. relevant— суттєвий)— змістовна відповідність між інфор­маційним запитом і отриманим повідомленням.

Релевантні витрати (Relevant Costs) — це виграти, які можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінського рішення, а не­релевантні витрати (Inrelevant Costs) — це витрати, шо не зале­жать від прийняття управлінського рішення.

Наприклад, при виборі між придбанням складського при­міщення і його орендою, вартість складського приміщення і сума оренди будуть релевантннми витратами, а вартість склад­ського приміщення і заробітна плата працівників — нерелева-нтннми.

Постійні та змінні витрати. Характер реагування витрат на зміни у діяльності підприємства називається поведінкою витрат

(Cost Behavior). Залежно від поведінки витрати поділяються на постійні та змінні.

Постійні витрати (Fixed Costs) — це витрати, шо зачитаються незмінними у разі зміни обсягу діяльності підприємства або ін­шого фактора витрат (рис.

Обсяг виробництва

Рис. 11.2. Постійні витрати

Прикладом постійних витрат є прямолінійна амортизація ос­новних засобів, заробітна плата персоналу при погодинній формі оплати праці, орендна плата тошо.

У свою чергу, постійні витрати поділяють на обов'язкові (ті. шо визначаються нормальною виробничою потужністю підпри­ємства) та неодов 'язкові — витрати, розмір яких визначається ке­рівництвом і не має прямого відношення до поточної діяльності підприємства. Характерною особливістю необов'язкових витрат є те. шо у критичний момент їх величина може вільно корегувати­ся без зміни обсягів діяльності підприємства.

До обов'язкових постійних витрат відносять амортизацію основних засобів, витрати на утримання апарату управління, а до необов'язкових— витрати на підготовку та перепідгото­вку кадрів, витрати на наукові дослідження та розробки, на придбання, будівництво та реконструкцію виробничих поту­жностей тошо.

Змінні витрати (Variable Costs) — це витрати, шо змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності підприємства або іншого фактора витрат.