Рішення завдання 2

Оцінка методом FIFO вибуття запасів сировини "З-1".

Запаси на початок січня становили:

600 х 20 = 12 (тис. грн).

У січні поповнено запаси на 1 600 х 25 = 40 (тис. грн).

Витрачено на виготовлення виробу А

10 кг х 100 = 1000 кг.

На виготовлення виробу Б –

5 кг х 200 = 1000 кг.

Аналіз руху запасів сировини "З-1":

Запаси на початок	600 по 20 грн = 12 тис. грн	Витрачено на виріб А: 600 по 20 грн = 12 тис. грн і 400 по 25 грн = 10 тис. грн на виріб Б: 1 000 по 25 грн = 25 тис. грн Разом витрачено: 2 000 кг сировини на суму 47 тис. грн
Поповнення запасів	1 600 по 25 грн = 40 тис. грн
Разом у наявності	2 200 кг вартістю 52 тис. грн

На складі залишилося 200 кг сировини "З-1" на суму 5 тис. грн.

Оцінка методом FIFO вибуття запасів сировини "З-2".

На виробництво виробу А було витрачено

20 х 100 = 2 000 (кг).

На виготовлення виробу Б було витрачено

40 х 200 = 8 000 (кг).

Аналіз руху запасів сировини "З-2":

Запаси на початок періоду	4500 по 10 грн = 45 тис. грн	Витрачено на виріб А: 2 000 по 10 грн = 20 тис. грн на вироб Б: 2 500 по 10 грн = 25 тис. грн і 5 500 по 12 грн = 66 тис. грн Разом витрачено: 10 000 кг сировини на суму 111 тис. грн
Поповнення запасів	7200 по 12 грн = 86,4 тис. грн
Разом у наявності	11700 кг вартістю 131,4 тис. грн

На складі залишилося 1 700 кг сировини "З-2" на суму 20,4 тис. грн.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Припущення про те, що сировина, яка надійшла раніше, буде реалізована першою, відповідає методу:

а) нормування;

б) AVCO;

в) FIFO;

г) ідентифікованої собівартості.

Тест 2. Чому дорівнює вартість залишків запасів на кінець року, якщо запаси оцінюються методом AVCO.

Надходження запасів:

Січень: 20 од. по 25 грн;

Березень: 20 од. по 20 грн;

Травень: 20 од. по 25 грн;

Вибуття запасів:

Лютий: 15 од.;

Квітень: 5 од.;

Вересень: 15 од.;

Жовтень: 5 од.;

а) 395 грн;

б) 415 грн;

в) 364,50 грн;

г) 460 грн.

Тест 3. Виробнича собівартість запасів включає:

а) прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати;

б) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, інші витрати;

в) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, прямі витрати, загальновиробничі витрати;

г) загальновиробничі витрати, витрати на відрядження, змінні витрати.

Тест 4. Якщо залишок запасів на початок періоду становить 3,5 тис. грн, залишок запасів на кінець періоду становить 4,5 тис. грн, чистий дохід (виручка) від реалізації – 80 тис. грн, витрати на виробництво реалізованої продукції – 75 тис. грн, то кількість днів збереження запасів становитиме:

а) 2 дні;

б) 19 днів;

в) 20 днів;

г) 30 днів.

Тест 5. Визначте вплив динаміки матеріалоємності продукції на зміну собівартості та обсягу продукції, використовуючи такі дані:

Показники	ІІ квартал 200Х року	ІІІ квартал 200Х року
Продукція, тис. грн	100 000	120 000
Матеріальні витрати, тис. грн	60 000	70 000

а) 3 400 тис. грн; –2 040 тис. грн;

б) –13 368 тис. грн; 2 228 тис. грн;

в) 25 080 тис. грн; –2 900 тис. грн;

г) немає жодної правильної відповіді.

Тест 6. Виробничі запаси включають:

а) запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції;

б) запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, товарів, незавершеного виробництва;

в) запаси товарів;

г) запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Тест 7. Частиною робочого капіталу підприємства є:

а) запаси сировини;

б) запаси матеріалів;

в) запаси напівфабрикатів;

г) усе зазначене вище.

Тест 8. Аналітична оцінка запасів сировини і матеріалів за обсягом (у вартісному виразі), структурою, динамікою здійснюється:

а) методом абсолютних різниць;

б) методом горизонтального і вертикального аналізу;

в) методами елімінування;

г) балансовим методом.

Тест 9. Якщо виникає тенденція випереджального росту запасів сировини і матеріалів порівняно з обсягами виробництва, то це свідчить про:

а) накопичення запасів та ймовірності їхнього фізичного зносу;

б) неоптимальні обсяги виробництва;

в) зростання рентабельності;

г) нераціональне накопичення запасів та ймовірності їхнього морального зносу.

Тест 10. До переваг великих партій запасів належать:

а) економія витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та на оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів; з обороту робочого капіталу виключаються відносно невеликі суми коштів; менша ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасне постачання сировини, матеріалів;

б) менша ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасне постачання сировини, матеріалів; економія на зберігання запасів; економія витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та на оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів;

в) менша ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасне постачання сировини, матеріалів; зменшення ризиків, пов'язаних з невиконанням зобов'язань перед клієнтами з постачання продукції; економія витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та на оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів;

г) збільшення ризиків, пов'язаних з невиконанням зобов'язань перед клієнтами з постачання продукції.

Тест 11. До переваг малих партій запасів належать:

а) виключення з обороту робочого капіталу невеликих сум коштів; можливість економити на збереженні запасів; менша ймовірність псування і в цілому зниження якості запасів;

б) виключення з обороту робочого капіталу великих сум коштів; менша ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасне постачання сировини, матеріалів;

в) до обороту робочого капіталу включаються великі суми коштів;

г) правильні відповіді: а) та б).

Тест 12. Укажіть недоліки великих партій запасів:

а) з обороту робочого капіталу виключаються великі суми коштів; більша ймовірність псування і в цілому зниження якості запасів;

б) більша ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасне постачання сировини, матеріалів; зменшення ризиків, пов'язаних з невиконанням зобов'язань перед клієнтами з постачання продукції;

в) економія витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та на оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів;

г) до обороту робочого капіталу включаються великі суми коштів.

Тест 13. Укажіть недоліки малих партій запасів:

а) з обороту робочого капіталу виключаються великі суми коштів; більша ймовірність псування і в цілому зниження якості запасів;

б) більша ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасне постачання сировини, матеріалів; збільшення ризиків, пов'язаних з невиконанням зобов'язань перед клієнтами з постачання продукції;

в) економія витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та на оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів;

г) відсутність економії на зберіганні запасів.

Тест 14. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як:

а) відношення витрат на виробництво продукції, що реалізована до середньої величини матеріальних запасів;

б) відношення середньої величини матеріальних запасів до витрат на виробництво продукції, що реалізована;

в) відношення середньої величини матеріальних запасів до витрат на збут продукції, що реалізована;

г) відношення середньої величини матеріальних запасів до витрат на реалізацію продукції.

Тест 15. Показник матеріалоємності продукції розраховується як:

а) відношення обсягу виробленої продукції до матеріальних витрат;

б) відношення валового прибутку до матеріальних витрат;

в) відношення чистого прибутку до матеріальних витрат;

г) відношення матеріальних витрат до обсягу виробленої продукції.

Тест 16. Оцінка якості використання матеріальних ресурсів проводиться з використанням:

а) показника матеріалоємності;

б) показника віддачі матеріалів;

в) показника оборотності матеріалів;

г) показника обсягу виробництва.

Тест 17. В умовах високих темпів інфляції економічно виправданим є:

а) високе значення коефіцієнта оборотності запасів;

б) низьке значення коефіцієнта оборотності запасів;

в) нульове значення коефіцієнта оборотності запасів;

г) усе зазначене вище.

Тест 18. До втрат, пов'язаних із відсутністю запасів, відносять:

а) дефіцит запасів;

б) зростання витрат на збереження запасів;

в) неодержаний прибуток, втрата клієнтів;

г) зростання витрат на одне замовлення.

Тест 19. Зменшити потреби в запасах можна шляхом:

а) формування оптимального обсягу замовлення;

б) введення у дію нового обладнання, нових технологій;

в) зниження вартості одиниці запасу;

г) усунення дефіциту.

Тест 20. Зменшити витрати, пов'язані із запасами, можна шляхом:

а) зменшення потреби в запасах за рахунок уведення в дію нового обладнання, нових технологій;

б) зменшення утрачених економічних вигод від вкладень коштів у запаси (ціна вкладень у запаси);

в) зниження витрат на збереження запасів;

г) усе зазначене вище.

Матриця відповідей на тести

№ тесту	а	б	в	г
1			+
2				+
3	+
4		+
5	+
6				+
7				+
8		+
9				+
10			+
11	+
12	+
13		+
14	+
15				+
16	+
17		+
18			+
19		+
20				+

Завдання для повторення

1. Укажіть завдання, які ставляться на кожному етапі аналізу забезпеченості й використання матеріальних ресурсів підприємства.

2. Перелічіть показники, що характеризують рівень забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.

3. Надайте характеристику інформаційній базі аналізу забезпеченості й використання матеріальних ресурсів.

4. Укажіть фактори, що впливають на матеріалоємність продукції.

5. Наведіть розрахунок кількісного впливу зміни матеріалоємності на собівартість продукції.

6. Надайте алгоритм розрахунку кількісного впливу використання матеріальних ресурсів на кінцеві результати господарської діяльності підприємства.

7. Наведіть приклади розрахунку показників, що характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів.

8. Надайте характеристику товарно-сировинних бірж в умовах ринкової економіки.

9. Покажіть сутність і значення оцінки запасів методами FIFO, AVCO.

10. Визначте стандартні витрати матеріальних ресурсів і покажіть їхнє значення для аналізу запасів.

11. Визначте витрати, пов'язані з оформленням замовлень і покажіть, як вони розраховуються.

12. Визначте витрати на збереження запасів і наведіть приклади їхнього розрахунку.

13. Визначте мінімальний рівень запасів, потрібний для оформлення замовлення.

14. Визначте точку поновлення замовлень і наведіть приклади її розрахунку.

15. Покажіть практичне значення аналізу використання відходів виробництва.

16. Укажіть, до якої категорії варто віднести матеріальні ресурси – до основного капіталу, оборотного капіталу. Як це впливає на інформаційну базу аналізу?

17. Визначте рівень забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.

18. Назвіть особливості оцінки рівня забезпеченості матеріальними ресурсами в умовах інфляції та гіперінфляції.

19. Наведіть приклади методик аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів.

20. Порівняйте методики аналізу забезпеченості й використання матеріально-технічних ресурсів підприємств різних форм власності та різних видів економічної діяльності.

СУБМОДУЛЬ 2.3

Аналіз забезпеченості працівниками, оплати та продуктивності праці

Мета субмодуля: засвоєння студентами теоретичних основ аналізу забезпеченості підприємства працівниками, ефективності використання сукупної робочої сили підприємства, якості праці, впливу кількісних та якісних трудових показників на результати господарської діяльності, специфіки аналізу трудових показників в умовах ринку; вироблення у студентів уміння і навичок аналітичної роботи за визначеними напрямами, а також узагальнення міжнародного досвіду.

Основні положення субмодуля: аналіз ринкових показників потреби підприємства в трудових ресурсах і джерел їхнього покриття; аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами; праця як функція робочої сили; формування якісних показників використання трудових ресурсів і відповідні методики факторного аналізу; аналіз розрахункових відносин із працівниками; моделі факторного аналізу динаміки фонду оплати праці; поняття "виплати працівникам" та особливості їхнього аналізу; побудова та аналіз системи збалансованих трудових показників: фінансових, планово-економічних, виробничих, маркетингових та інших економічних показників.

Сфера застосування субмодуля: забезпечення системи внутрішнього контролю, аудиту, планування та прийняття управлінських рішень аналітично-обліковою інформацією про кількість, склад, рух сукупної робочої сили підприємства, виплати і продуктивність праці; підготовка пропозицій та іншої аналітичної інформації для власника (керівника) підприємства щодо раціонального та ефективного використання трудових ресурсів.

Забезпечення раціонального та ефективного використання трудових ресурсів є найважливішим напрямом підвищення якості господарських процесів та їхніх складових елементів як у межах діяльності окремих підприємств, так і на рівні національної економіки. Тому оцінка ефективності відтворення сукупної робочої сили працівників підприємства (компанії, фірми тощо) та оцінка якості праці в умовах ринкових відносин є основними й одними з найбільш актуальних положень даного субмодуля. Із переходом на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ 19 "Винагороди працівникам") та введенням відповідних міжнародних систем формування обліково-аналі­тичної інформації до категоріального апарату економічного аналізу включаються такі поняття, як людський капітал, винагороди працівникам, виплати працівникам, класифікація виплат, забезпечення майбутніх виплат. Інформаційна база аналізу в сучасних умовах складається із 1) основних форм бухгалтерських документів з обліку основного складу підприємства та обліку нарахування і виплати заробітної плати: форма № П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу", форма № П-2 "Особова картка", форма № П-5 "Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу", форма № П-8 "Наказ (розпорядження) про припинення трудової угоди", форма № П-13 "Табель обліку використання робочого часу", форма № П-49 "Розрахунково-платіжна відомість", форма № П-51 "Розрахункова відомість", форма № П-53 "Платіжна відомість", форма № П-54 "Особовий рахунок"; 2) обліково-фінансової інформації (форма № 2 "Звіт про фінансові результати" (розд. 2. "Елементи операційних витрат"), інформації на синтетичних рахунках класу 8 Плану рахунків "Витрати за елементами"; 3) статистичної інформації, яка міститься у формах статистичної звітності підприємств ("Звіт із праці" форма 2-ПВ, "Кількість окремих категорій працівників підприємства і підготовка кадрів" форма 6-ПВ та ін.), а також публікуються у статистичних збірниках та в засобах масової інформації; 4) обліково-управлінської інформації, яка формується у межах аналітичного або управлінського обліку; 5) обліково-податкової інформації, формування якої здійснюється відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (витрати на оплату праці у складі валових витрат), Закону України "Про оподаткування доходів фізичних осіб".

У процесі аналізу забезпеченості працівниками виплат і продуктивності праці використовуються такі методи та прийоми економічного аналізу, як групування, порівняння, коефіцієнтний метод, горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, прийоми елімінування, балансовий метод. Найбільш ефективні методи аналізу визначаються залежно від виду інформаційної бази та конкретних завдань аналізу.

С творюється нове підприємство з виробництва кондитерських виробів і фруктових соків "Яблунька".

Відомо, що витрати на виробництво продукції становитимуть 427,4 тис. грн. З метою попереднього техніко-економічного обґрунтування бізнес-плану необхідно визначити такі ринкові показники, як потреба в трудових ресурсах, джерела її покриття та кількість працівників, яку підприємство може найняти на момент відкриття.

Для розв'язання поставленої проблеми використовується додаткова інформація:

1) питома вага коштів на оплату праці у витратах (за видом економічної діяльності);

2) показники середньої заробітної плати і доходів працівників (за видом економічної діяльності);

3) мінімальний розмір заробітної плати;

4) мінімальний прожитковий рівень;

5) показники середнього рівня продуктивності праці (за видом економічної діяльності);

6) регіональні особливості щодо рівня доходів і продуктивності праці.

Найважливішою характеристикою коштів на оплату праці є їхня оцінка як складового елемента операційних витрат і виробничої собівартості. Вихідні дані для аналізу містяться у формах бухгалтерських документів та у формах фінансової, статистичної, податкової звітності.

За даними статистики відомо, що в аналізованому періоді середньомісячна заробітна плата по регіону становила 0,86 тис. грн, а за видом економічної діяльності – 0,73 тис. грн.

Отже, у межах кошторису підприємство "Яблунька" з урахуванням умов зовнішнього середовища його функціонування може максимально виділити на фонд оплати праці, за умови, що максимальна питома вага витрат на оплату праці становить 32,9 %, 140,6146 тис. грн, а мінімально за умови, що мінімальна питома вага витрат на оплату праці становить 27 %, 115,398 тис. грн.

Отже, кількість працівників, що зможе найняти підприємство, буде в межах:

1) максимальна кількість – 193;

2) мінімальна кількість – 158.

Такий аналіз дозволяє зробити висновок, що на аналізованому підприємстві виробництво є достатньо трудомістким, і вивчення проблем і резервів поліпшення трудових показників для нього утворює один із найважливіших напрямів пошуку шляхів підвищення ефективності. У межах отриманих розрахунків, як правило, остаточно визначається необхідна кількість працівників, яка є основою не тільки для складання бізнес-плану в частині потреб підприємства в трудових ресурсах і джерел їхнього покриття, а і штатного розкладу підприємства. Для забезпечення виконання трудового законодавства на підприємствах складається штатний розклад – необхідний кадровий документ для кожної юридичної особи, у якому визначено штатний склад (перелік посад) з указівкою коду з класифікації професій; кількість штатних одиниць; суми посадових окладів (тарифні ставки) і надбавки (доплати) відповідно до затвердженого на підприємстві Положення про оплату праці; інформація про премії; величину фонду оплати праці. Штатним розкладом також визначаються функціональні обов'язки фахівців і робітників.

На кінцеві результати встановлення необхідної кількості працівників також впливають: рівень безробіття у регіоні, що дозволяє знижувати ціну робочої сили; темпи інфляції; загальні тенденції рівня життя у регіоні; потенційні конкуренти; тенденції та закономірності динаміки коштів на оплату праці в умовах ринкової економіки; поточна господарська ситуація у регіоні й тенденції її розвитку. Сучасна ринкова організація економіки включає прикладні методики розробки систем оплати праці для підприємств з урахуванням особливостей формування постійної частини заробітної плати на основі аналізу цінності посади або робочого місця та змінної частини заробітної плати на основі аналізу досягнення мети діяльності підприємства в цілому, окремих його підрозділів, кожного працівника, а також узагальнювальних показників ефективності діяльності всіх категорій працівників підприємства.

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Складіть штатний розклад для підприємства "Яблунька" в межах запланованого кошторису витрат на оплату праці, якщо відомо, що питома вага робітників становить 81,3 %; службовців – ? %; керівників – 2 %; спеціалістів – 10 %.

З авершується черговий фінансовий рік діяльності підприємства "Яблунька".

Потрібно проаналізувати динаміку і структуру коштів на оплату праці.

Аналізуючи динаміку і структуру коштів на оплату праці, необхідно враховувати достатньо велику кількість проблем з оплати праці, що накопичилися на сучасних підприємствах, і в першу чергу заборгованість із виплати заробітної плати, яка вимагає проведення факторного аналізу структури фонду оплати праці та додаткового факторного аналізу заборгованості з оплати праці за формами оплати праці, категоріями працівників, термінами виплат. У процесі аналізу динаміки та структури фонду оплати праці необхідно обов'язково встановити, за рахунок якої частини – основної чи додаткової зростає фонд оплати праці. Якщо зростання відбувається головним чином за рахунок додаткової, то така ситуація є вкрай небезпечною як для економіки підприємства, так і для економіки держави – оплачується не новостворена вартість, а просто виплачуються додаткові кошти із джерел, які теж треба проаналізувати. Аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів виникнення та зростання-зменшення заборгованості з оплати праці за необхідності може бути деталізований з урахуванням впливу суб'єктивних процесів-факторів (напр., політика держави щодо регулювання оплати праці) та об'єктивних процесів-факторів (поточна ситуація в економіці держави, регіону і тенденції її розвитку). Актуальним стає і розробка сучасної методології аналізу всіх видів заборгованостей, пов'язаних з виплатами працівникам, а не тільки із заробітною платою. Це і заборгованість із нарахувань та утримань, дебіторська заборгованість за розрахунками з оплати праці, зобов'язання підприємства перед працівниками з оплати праці, які необхідно в процесі аналізу деталізувати на прострочені, непрострочені, відстрочені, внутрішні, зовнішні, поточні, довгострокові. При цьому обов'язково враховується, що зобов'язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, тому погашення зобов'язань з оплати праці може одночасно стати і зменшенням для підприємства майбутньої економічної вигоди, якщо не забезпечити раціональне та ефективне використання трудових ресурсів і впровадження ефективних систем оплати праці й розрахунків з оплати праці. Сучасні облікові системи повністю забезпечують інформаційною базою проведення такого економічного аналізу.

Формування динаміки і структури коштів на оплату праці перебуває під впливом багатьох факторів та субфакторів їхньої оцінки. Для визначення впливу найбільш простих із них, кількісних: середньої заробітної плати і середньооблікової кількості працівників, використовуються спрощений двофакторний комплекс та інформація з аналітичної табл. 14.

Таблиця 14

Динаміка коштів на оплату праці на підприємстві "Яблунька " за 200Х рік

Показники	Попередній рік		Звітний рік без урахування інфляції		Звітний рік з урахуванням інфляції		Відхилення (+, –)
							графа 3 – графа 2		графа 4 – графа 2
1	2		3		4		5		6
1. Фонд оплати праці, тис. грн		2 261,450		4 386,816		1 555,712		+2 125,366		–705,738
2. Середньооблікова кількість працівників, осіб у т. ч.:	310		256		х		–54		х
робітники, особи	283		245		х		–38		х
3. Середня заробітна плата: одного працівника, тис. грн	7,295		17,136		6,077		+9,841		–1,218
одного робітника, тис. грн	7,991		17,905		6,350		+9,914		–1,641

За даними, наведеними в табл. 14, середньорічна заробітна плата одного працівника у звітному році без урахування інфляції дорівнювала 17,136 тис. грн, що на 9,841 тис. грн більше, ніж у попередньому році. Однак з урахуванням інфляції реально середньорічна заробітна плата одного працівника була тільки на рівні 6,077 тис. грн, що на 1,218 тис. грн менше, ніж у попередньому році. Середньорічна заробітна плата одного робітника становила 7,991 тис. грн у попередньому році й 17,905 тис. грн (без урахування інфляції) – у звітному році, тобто зросла на 9,914 тис. грн. З урахуванням інфляції реальні зміни такі: середньорічна заробітна плата одного робітника зменшилася на 1,641 тис. грн і реальний її розмір становив 6,35 тис. грн.

Використовуючи формулу спрощеного двофакторного комплексу

ФОП = Ч х ЗП середня,

де ФОП – фонд оплати праці; Ч – середньооблікова кількість працівників або робітників; ЗП середня – середньорічна заробітна плата одного працівника (або одного робітника), методом абсолютних різниць розраховується вплив факторів кількості й середньорічної заробітної плати на динаміку фонду оплати праці:

1. Вплив без урахування інфляції:

а) скорочення кількості працівників підприємства на 54 особи:

ΔФОП_кільк. = (–54) х 7,295 = –393,93 (тис. грн);

б) збільшення середньорічної заробітної плати одного працівника:

ΔФОП _{сер. з/п} = 256 х 9,841 = 2 519,296 (тис. грн)

Баланс факторів:

4 386,816 – 2 261,45 ≈ (–393,93) +

2 519,296;

2 125,366 = 2 125,366.

Таким чином, за рахунок скорочення кількості працівників фонд оплати праці зменшився на 393,93 тис. грн, а за рахунок зростання середньорічної заробітної плати одного працівника зріс на 2 519,296 тис. грн.

Аналогічно виконуються розрахунки для робітників:

а) скорочення кількості робітників на 38 осіб:

ΔФОП_кільк. = (–38) х 7,991 = –303,658 (тис. грн);

б) збільшення середньорічної заробітної плати:

ΔФОП _{сер. з/п} = 245 х 9,914 = 2 428,93 (тис. грн).

Баланс факторів:

4386,725 тис. грн – 2 261,453 тис. грн =

= (–303,658 тис. грн) + 2 428,93 тис. грн;

2 125,272 тис. грн = 2 125,272 тис. грн.

2. Розрахунки з урахуванням інфляції:

а) скорочення кількості працівників на 54 особи:

ΔФОП_кільк. = (–54) х 7,295 = –393,93 (тис. грн);

б) зниження середньорічної заробітної плати одного працівника:

ΔФОП _сер. _з/п = 256 х (–1,218) = – 311,808 (тис. грн).

Баланс факторів:

1555,712 – 2 261,45  (–393,93) +

(–311,808);

–705,738 = –705,738.

Для подальшого аналізу середньорічної заробітної плати одного робітника необхідні додаткові дані: співвідношення оплати праці робітників та управлінського персоналу. За додатковою інформацією відомо, що на підприємствах корпоративного сектора економіки заробітна плата робітників у декілька разів нижче заробітної плати управлінського персоналу. Тому законодавчо необхідно встановити норму такого співвідношення, як це роблять країни ЄС: заробітна плата управлінського персоналу має бути вищою за заробітну плату робітників у межах 20–30 %.

Поряд із кількісними факторами на динаміку коштів на оплату праці впливають і якісні фактори. Для детальнішого факторного аналізу динаміки фонду оплати праці використовується багатофакторний комплекс.

Вихідна формула для розрахунку:

,

де ФОП – фонд оплати праці за відповідний період; (витрати + валовий П) – чистий дохід від реалізації (ЧД); З/п середня – середня заробітна плата одного працівника; ПР праці – продуктивність праці (або виробіток) одного працівника (середньорічна).

Останній показник далі можна деталізувати:

де d – питома вага робітників у середньообліковій кількості працівників; ПР_сер – середньорічна продуктивність праці (або виробіток) одного робітника.

Способом ланцюгових підстановок і за даними табл. 15 проводиться факторний аналіз динаміки фонду оплати праці.

Таблиця 15

Вихідні дані для аналізу впливу якісних

факторів на динаміку виробітку працівників і робітників на підприємстві "Яблунька" за 200Х рік

Показники	Попередній рік	Звітний рік без урахування інфляції	Звітний рік з урахуванням інфляції	Відхилення (+, –)
				Без урахування інфляції	З урахуванням інфляції
Фонд оплати праці, тис. грн	2261,500	4386,900	1555,600	+2 125,400	–705,900
Середньооблікова кількість працівників, осіб	310	256	x	–54	x
Середньооблікова кількість робітників, осіб	283	234	x	–49	x
Середньорічна заробітна плата одного працівника, тис. грн	7,295	17,136	6,077	+9,841	–1,218
одного робітника, грн	7,991	18,747	6,648	+10,756	–1,343
Питома вага робітників у загальній кількості працюючих	0,9129	0,9140	x	+0,0011	x
Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн	4 586,000	11456,000	4 062,300	+6 870,000	–523,700
Валовий прибуток (збиток), тис. грн	301,000	–107,000	–37,940	–408,000	–338,940
Середньорічний виробіток на одного працівника, тис. грн	14,790	44,750	15,870	+29,960	+1,080
Середньорічний виробіток на одного робітника, тис. грн	16,200	48,960	17,360	+32,760	+1,160

Розрахунки без урахування інфляції:

1) Вплив зростання чистого доходу (виручки) від реалізації на 68,70 тис. грн

1-й розрахунок (без підстановок):

(тис. грн);

2-й розрахунок, 1-ша підстановка:

(тис. грн);

ΔФОП = 5650,93 – 2262,15 = 3 388,78 (тис. грн);

2) Вплив зростання середньорічної заробітної плати одного працівника на 9,841 тис. грн:

3-й розрахунок, 2-га підстановка:

(тис. грн);

ΔФОП = 13274,07 – 5650,93 = 7 623,14 (тис. грн);

3) Вплив зростання питомої ваги робітників у середньообліковій кількості працівників на 0,0011 пунктів:

4-й розрахунок, 3-я підстановка:

(тис. грн);

ΔФОП = 13258,1 – 13274,07 = –15,97 (тис. грн);

4) Вплив зростання середньорічної продуктивності праці одного робітника на 32,76 тис. грн:

5-й розрахунок, 4-та підстановка:

(тис. грн);

ΔФОП = 4 386,87 – 13 258,1 = –8 871,23 (тис. грн.);

Баланс факторів:

4 386,9 – 2 261,5  3 388,78 + 7 623,14 + (–15,97) + (–8 871,23);

2 125,4  2 124,7.

Таким чином:

1) у результаті зростання обсягу реалізації ФОП зріс;

2) у результаті зростання середньорічної заробітної плати одного працюючого ФОП зріс;

3) у результаті збільшення питомої ваги робітників у складі працюючих ФОП зменшився;

4) у результаті зростання середньорічної продуктивності праці ФОП також зменшився.

Таким чином, наявність протиріч у динаміці коштів на оплату праці вимагає додаткового аналізу особливостей впливу окремих факторів і системи стимулювання на підприємстві.

Використовуючи попередню методику факторного аналізу і скориговані з урахуванням інфляції вартісні показники, визначається вплив факторів на ФОП в умовах інфляції. За результатами розрахунків можна зробити висновки, що ФОП змінився з одночасним зменшенням обсягу доходу від реалізації продукції, середньорічної заробітної плати одного працюючого, збільшенням питомої ваги робітників у складі працюючих, збільшенням середньорічного виробітку. Зростання питомої ваги робітників і зростання середньорічного виробітку сприяли зменшенню розмірів фонду оплати праці.

Отримані результати аналізу дають можливість зробити висновки стосовно співвідношення середньорічної заробітної плати одного робітника та середньорічної заробітної плати управлінського персоналу. Також, якщо на аналізованому підприємстві при зростанні виробітку та продуктивності праці спостерігається зниження середньорічної заробітної плати (перерахунок з урахуванням інфляції), то потребується проведення подальшого детальнішого аналізу впливу отриманих фактів. Зростання продуктивності праці веде до зниження витрат, у тому числі й витрат на робочу силу. Тому закономірно, що витрати на основну заробітну плату знижуються. Однак одночасно мають зростати витрати, пов'язані з додатковою оплатою більш якісної праці.

На середньорічну продуктивність праці одного робітника впливає рівень використання робочого часу:

де А – середньорічна продуктивність праці одного робітника; В – кількість днів, відпрацьованих одним робітником; С – тривалість робочого дня; D – середньогодинна продуктивність праці одного робітника.

Способом абсолютних різниць і на підставі даних табл. 16 визначається вплив використання робочого часу і средньогодинної продуктивності праці одного робітника на динаміку фонду оплати праці (з урахуванням інфляції).

Таблиця 16

Вихідні дані для факторного аналізу

продуктивності праці та ФОП на підприємстві "Яблунька" за 200Х рік

Показники	Попередній період	Фактично за звітний період	Відхилення (+, –)
1. Обсяг продукції, тис. грн	4 586,00	11 456,00	+68,70
2. Середньооблікова кількість робітників, осіб	283	234	–49
3. Середньорічна продуктивність праці одного робітника, тис. грн (рядок 5 х рядок 6 х рядок 7)	16,205	48,957	+32,752
4. Відпрацьовано всіма робітниками, тис. людино-годин	513,928	408,096	–105,832
5. Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік	227	218	–9
6. Тривалість робочого дня, годин	8	8	0
7. Средньогодинна продуктивність праці одного робітника, грн	8,9234	28,0718	+19,1484

Вплив на динаміку середньорічної продуктивності праці та ФОП факторів:

а) зменшення середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником:

 П. Праці _{одного роб.} = (–9) х 8 х 8,9234 = –0,6424848 (тис. грн);

Зміни фонду оплати праці з урахуванням інфляції:

(тис. грн);

(тис. грн);

ΔФОП_отд = ФОП₁ – ФОП_баз = 1735,554 – 1666,74 = 68,81024 тис. грн

б) тривалість робочого дня не змінилася, тому вплив не визначається;

в) зміна средньогодинної продуктивності праці без урахування інфляції:

ΔП. Праці _{одного роб.} = 218 х 8 х 19,1484 = 33,394809 (тис. грн).

Зміни фонду оплати праці з урахуванням інфляції:

(тис. грн);

ΔФОП_{П.Т. середньогод.} = ФОП₂ – ФОП₁ = 1555,8183 – 1735,554 = –179,7357 (тис. грн).

Баланс факторів:

Для факторного аналізу продуктивності праці:

32,752 = (–0,6424848) + 33,395;

32,752 = 32,752.

Для факторного аналізу фонду оплати праці з урахуванням інфляції:

1 555,6 – 2 261,5  (–258,33) + (–334,57) + (–2) + 68,81024 + (–179,7357)

–705,9  –705,83.

За отриманими розрахунками можна зробити висновки. Цілоденні втрати робочого часу зросли несуттєво, за рахунок цього збільшення фонду оплати праці становило 68,81 тис. грн. Зростання середньогодинної продуктивності праці сприяло зменшенню ФОП на 179,74 тис. грн. Отже, зростання продуктивності праці відбулося у формі зростання інтенсивності праці, тому за рахунок цього фактора зменшився фонд оплати праці; по-друге, зріс рівень експлуатації робітників: продуктивність їхньої праці зросла навіть з урахуванням інфляції, але одночасно загальна сума коштів на оплату праці зменшилася. У таких випадках в економічній літературі робиться висновок про незалежність оплати праці від якості праці. Але слід зазначити, що в цьому випадку зростає також і питома вага додаткової праці порівняно з необхідною. По-третє, на підприємстві не відбулося реального підвищення якості праці, коли одночасно зростає показник продуктивності праці й зменшується показник витрат на виробництво продукції.

У попередньому році підприємство "Яблунька" одержало 107 тис. грн збитку. Отже, продукція не є достатньо конкурентоспроможною на ринку. Тому і відбуваються втрати праці. Собівартість реалізованої продукції виявилася вищою, ніж чистий дохід (виручка) від реалізації: 11 563 тис. грн проти 11 456 тис. грн, різниця 107 тис. грн – збиток. Таким чином, підвищення продуктивності праці у формі зростання інтенсивності праці ще не означає зростання якості праці. Зменшення кількості працівників у свою чергу теж привело до зростання інтенсивності праці, її економії, що позначилося на економії коштів на оплату праці, тобто на зменшенні фонду оплати праці. Додатково необхідно проаналізувати динаміку витрат на оплату праці у структурі операційних витрат.

Завдання для самоконтролю