Баланс підприємства "Бухгалтер" в агрегованому вигляді станом на "__"____________200х року

(тис. грн)

Статті агрегованого балансу	Умовні позначення	На початок року	На кінець року
1.Необоротні активи 1.1. Основні засоби із залишкової вартості 1.2. Довгострокові фінансові інвестиції 1.3. Інші необоротні активи	ОЗ ДФІ ІНА	1 979 203 2 308 32 967	1 959 836 2 383 45 934
Усього за розд. І	IА	2 014 478	2 008 153
2. Поточні активи та витрати майбутніх періодів 2.1. Грошові кошти 2.2. Поточна дебіторська заборгованість 2.3. Запаси 2.4. Інші поточні активи	ГК Дб Z ІА	12 101 220 649 503 457 6 759	2 974 716 022 992 330 2 813
Усього за розд. ІІ	II–IIIА	743 566	1 714 139
БАЛАНС	Бс	2 758 044	3 722 292
1. Власний капітал 1.1. Статутний капітал 1.2. Інші елементи власного капіталу	СК ІВК	2 447 355 0	2 480 025 1 238
Усього за розд. І	IП	2 447 355	2 481 263
2. Зобов'язання 2.1. Поточні зобов'язання 2.2. Довгострокові зобов'язання 2.3. Інші види зобов'язань	ПЗ ДЗ ІЗ	303 957 6 732 0	1 238 529 2 500 0
Усього за розд. ІІ	II–VП	310 689	1 241 029
БАЛАНС	Бс	2 758 044	3 722 292

Розрахунок на початок року:

ОЗ = 1 979 203 тис. грн;

IПас = 2 447 355 тис. грн;

ДЗ = 6 732 тис. грн;

Z = 503 457 тис. грн;

(IПас + ДЗ) – ОЗ = 474 884 тис. грн;

Z > (IПас + ДЗ) – ОЗ.

Розрахунок на 1 липня звітного року:

ОЗ = 2 110 741 тис. грн;

IПас = 2 754 099 тис. грн;

ДЗ = 5 802 тис. грн;

Z = 694 139 тис. грн;

(IПас + ДЗ) – ОЗ = 649 160 тис. грн;

Z > (IПас + ДЗ) – ОЗ.

Розрахунок на кінець року:

ОЗ = 1 959 836 тис. грн;

IПас = 2 481 263 тис. грн;

ДЗ = 2 500 тис. грн;

Z = 992330 тис. грн;

(IПас + ДЗ) – ОЗ = 523 927 тис. грн;

Z > (IПас + ДЗ) – ОЗ.

Таким чином, відповідно до розрахунків оцінки фінансової стійкості за показниками основних засобів підприємства "Бухгалтер" характеризується як фінансово нестійке. У разі, коли динаміка фінансової стійкості з основних засобів змінилася протягом звітного періоду, необхідно провести щоквартальний аналіз і визначити часову межу суттєвої зміни фінансової стійкості.

Отриманий результат доповнюється оцінкою оборотності основних засобів, що розраховується за формулою

де А – оборотність основних засобів; В – чистий дохід (виручка) від реалізації; С – середня вартість основних засобів.

Тривалість одного обороту основних засобів у днях залежно від періоду, за який проводиться аналіз, розраховується за формулою

Для підприємства "Бухгалтер" у звітному році цей показник становив 0,725, а тривалість обороту – 503 дні. Порівняно з попереднім роком відбулося зниження коефіцієнта оборотності основних засобів у 12 разів, що викликало збільшення тривалості одного обороту на 463 дні. Потрібно також порівняти показники із середніми за видом діяльності. Якщо значення цих показників на підприємстві відповідає або вище середнього за видом економічної діяльності, то виробничі потужності використовуються ефективно, завантаженість їх висока. Тому для збільшення обсягів виробництва і реалізації потрібна заміна старого устаткування новим і додаткові інвестиції.

Отримані результати аналізу доповнюються показниками обертання дебіторської та кредиторської заборгованості:

.

Ефективність використання основних засобів в умовах ринку характеризується також показником їхньої ліквідності, який розраховується за формулою

де А – коефіцієнт ліквідності основних засобів; В – основні засоби із залишкової (балансовій) вартості; С – поточні зобов'язання підприємства.

Для підприємства "Бухгалтер" на початок року ліквідність основних засобів становила

на 1 липня року, що аналізується, –

на кінець року –

Таким чином, ліквідність основних засобів поступово знижувалася протягом усього року.

Найбільш загальним фінансовим показником ефективності використання основних засобів є рентабельність авансованих основних засобів. Для її аналізу необхідно розробити табл. 10, у якій містяться вихідні дані.

Таблиця 10

Вихідні дані для розрахунку показників і факторів загальної рентабельності основних засобів підприємства "Бухгалтер" за 200Х рік

Показники	Одиниці виміру	За попередній період	За звітний період
1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	тис. грн	1 988 891	2 744 752
2. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	тис. грн	543 457	667 336
3. Середня вартість основних засобів	тис. грн	2 077 994	3 650 591
4. Середня вартість матеріальних оборотних активів	тис. грн	588 207	747 893,5
5. Загальна рентабельність (збитковість) основних засобів	%	20,383	15,172

Загальна рентабельність основних засобів знизилася на 5,21 %. Факторний аналіз динаміки рентабельності проводиться з використанням трифакторного комплексу методом ланцюгових підстановок.

Вихідною для факторного аналізу є формула

де Р – загальна рентабельність основних засобів, %; Е – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у відсотках до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції; М – коефіцієнт віддачі як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості основних засобів; К – коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості цих активів.

Таблиця 11

Вихідні дані для факторного аналізу динаміки загальної рентабельності основних засобів підприємства "Бухгалтер" за 200Х рік

Показники	Вихідні дані		Проміжні показники рентабельності для аналітичних розрахунків
	за попередній рік	за звітний рік	1-й	2-й
Е) Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у відсотках до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції	27,3246	24,3000	27,3246	27,3246
М) Коефіцієнт віддачі основних засобів як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості основних засобів	0,9571	0,7500	0,7500	0,7500
К) Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості цих активів	3,3813	3,6700	3,3813	3,6700
Р) Загальна рентабельність основних засобів	20,3839	15,1875	16,7738	17,0161

Загальна рентабельність знизилася на 5,1964 пунктів. На динаміку показника вплинули:

1) зниження коефіцієнта віддачі

16,7738 – 20,3839 = –3,6101 (пунктів);

2) зростання коефіцієнта обертання

17,0161 – 16,7738 = 0,2423 (пунктів);

3) зміна прибутку від звичайної діяльності до оподаткування:

15,1875 – 17,0161 = –1,8286 (пунктів);

Баланс факторів:

–5,1964 = (–3,6101) + 0,2423 + (–1,8286);

–5,1964 = –5,1964.

Як показують розрахунки, зниження ефективності використання основних засобів призвело до зниження загальної рентабельності.

У розглянутих методиках аналізу віддачі основних засобів замість показника первісної вартості основних засобів можна використовувати показник залишкової їхньої вартості. Але при цьому необхідно особливу увагу приділити амортизаційній політиці підприємства та її змінам.

За підсумками аналізу складу, технічного стану і використання основних засобів підприємства "Бухгалтер" можна зробити попередній висновок про необхідність заміни старого устаткування (преса) новим.

Таким чином, аналіз основних засобів включає два послідовно зв'язаних і відносно самостійних етапи: аналіз наявності, динаміки, складу і технічного стану основних засобів; аналіз використання основних засобів та їхньої економічної ефективності. Кожний із цих етапів має свою мету, обсяг поставлених завдань, які необхідно виконати для досягнення мети. Мета першого етапу – дати всебічну характеристику об'єкта дослідження; завдання полягають у тому, щоб, використовуючи систему натуральних, вартісних, абсолютних і відносних показників, виявити динаміку кількісних і якісних характеристик основних засобів, що дасть можливість зіставити отриману аналітичну інформацію з аналогічною інформацією інших підприємств. У процесі аналітичних досліджень на першому етапі одночасно накопичується інформація для другого етапу економічного аналізу. Досліджуючи, наприклад, зміну балансової вартості основних засобів із бухгалтерського балансу, можна одержати оцінки стосовно фінансового стану підприємства. Мета другого етапу – виявити тип відтворення основних засобів підприємства і визначити економічну ефективність використання основних засобів. Для цього необхідна специфічна організаційно-інформаційна модель аналізу, система фінансових та економічних показників.

Завдання для самоконтролю

Завдання 4. Визначте оборотність основних засобів і коефіцієнт ліквідності основних засобів, використовуючи дані фінансової звітності ВАТ "Будівельник". Додаткова інформація:

• чистий дохід (виручка) від реалізації – 100 403 тис. грн;

• короткострокові зобов'язання на кінець періоду – 343 174 тис. грн.

Рішення завдання 1

Розрахунок найважливіших коефіцієнтів, що характеризують рух основних засобів ВАТ "Будівельник":

Коефіцієнт зносу на 1 липня становив –

.

Коефіцієнт зносу на початок року –

.

Коефіцієнт придатності на 1 липня –

1 – 0,303 = 0,697.

Коефіцієнт вибуття –

.

Коефіцієнт оновлення –

Значення коефіцієнта зносу високе і близьке до критичного (> 0,5). Велике випередження коефіцієнта відновлення коефіцієнтом вибуття свідчить про те, що відновлення основних засобів здійснюється за рахунок введення в дію головним чином основних засобів, що становлять їхню пасивну частину. У даному випадку це розробка й освоєння нових кар'єрів із видобутку мергелю. Одночасно на підприємстві потрібно відновлювати активну частину основних засобів через високий ступінь їхнього зносу.

Рішення завдання 2

Показники	I півріччя попереднього року	I півріччя звітного року
Питома вага вартості машин і обладнання у загальній вартості основних засобів виробничого призначення
Віддача основних засобів виробничого призначення
Віддача машин і обладнання

Вплив факторів:

1) зниження питомої ваги машин і обладнання:

(–0,0091) x 371,349 = –3,37928 (грн);

2) зниження віддачі машин і обладнання:

0,3762 x (–369,9) = –139,15638 (грн).

Баланс факторів:

0,4738 – 143,095  (–3,37928) + (–139,15638).

–142,62  –142,54.

Рішення завдання 3

Показники	На початок року		На кінець року		Відхилення (+, –)				Темпи зростання, %
	абсолютна величина, тис. грн	питома вага, %	абсолютна величина, тис. грн	питома вага, %	абсолютних величин, тис. грн	питомої ваги, %	у відсотках до величин на початок року	у відсотках до змін загальної величини активів
1. Активи, усього, тис. грн	50 354	100,00	71 316	100,00	+20 962	0,00	+41,63	+100,00	141,63
1.1. Основні засоби та інші довгострокові активи, тис. грн	27 221	54,06	29 563	41,45	+2 342	–12,61	+8,60	+11,20	108,60
1.2. Оборотні активи, тис. грн	23 133	45,94	41 753	58,55	+18 620	+12,61	+80,49	+88,80	180,49

Рішення завдання 4

Оборотність основних засобів на кінець періоду –

Коефіцієнт ліквідності основних засобів на кінець періоду –

Ситуаційна задача

Визначте економічну ефективність використання основних засобів до введення в дію нового конвеєра і з урахуванням введення нового конвеєра в ІІ півріччі, використовуючи інформацію з фінансової звітності ВАТ "Будівельник" (або іншого підприємства відповідно до індивідуального завдання) за І півріччя поточного року. Первісна вартість нового обладнання 200 тис. грн.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Розрахуйте коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів, у тому числі основних засобів виробничого призначення та їхньої активної частини, використовуючи такі дані (зробити відповідні висновки).

(тис. грн)

Показники	Наявність на початок року	Надійшло та введено в дію у звітному році	Вибуло у звітному році	Наявність на кінець року
Усього основних засобів у т. ч.:	60 000	1 600	7 000	?
основних засобів виробничого призначення	45 000	660	6 800	?
із них: машини та обладнання	20 000	400	200	?

Довідка: за даними балансу підприємства, знос основних засобів виробничого призначення становить на початок року 996 тис. грн, на кінець року – 1 103 тис. грн.

Укажіть правильну відповідь:

а) 0,017; 0,13; 0,0017; 0,2; 0,0101; 0,1167

б) 0,029; 0,17; 0,17; 0,002; 0,29; 0,0198;

в) 0,029; 0,1167; 0,017; 0,1511; 0,0198; 0,0100;

г) 0,029; 0,02; 0,012; 0,028.

Тест 2. Проаналізуйте показники технічної озброєності праці та вплив на їхню зміну окремих факторів, використовуючи такі дані:

Показники	На початок минулого року	На початок звітного року
Основні засоби (балансова вартість), тис. грн	1 800	1 600
Середньооблікова кількість робітників, зайнятих в усіх змінах	3 650	3 700
Коефіцієнт змінності робітників	1,8	1,7

Укажіть правильну відповідь:

а) 27,4; 25,4;

б) 0,274; 0,254;

в) 0,493; 0,432;

г) 0,888; 0,735.

Тест 3. Визначте вплив змін величини активної частини основних засобів виробничого призначення та їхнього використання на відхилення віддачі всіх основних засобів, використовуючи такі дані:

Показники	Попередній рік	Звітний рік
Випуск продукції, тис. грн	5 048	44 336
Середньорічна вартість основних засобів виробничого призначення, тис. грн. у т.ч.:	1 583,8	4 949,5
машини та обладнання, тис. грн	758	1 684

Укажіть правильну відповідь:

а) 0,9214; 6,6911;

б) 3,27; 4,25;

в) 1,5; 5,6;

г) –0,926; 6,688.

Тест 4. Як називається період часу, протягом якого на підприємстві планується використовувати основні засоби:

а) амортизація;

б) термін авансування капіталу;

в) термін корисного використання;

г) термін зносу основних засобів.

Тест 5. За якою із формул не можна розрахувати віддачу основних засобів:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

Тест 6. Що не належить до довгострокових активів підприємства:

а) основні засоби;

б) дебіторська заборгованість за роботи;

в) незавершене будівництво;

г) довгострокові фінансові інвестиції.

Тест 7. Одним із найважливіших факторів зростання обсягів виробництва є:

а) збільшення довгострокової кредиторської заборгованості;

б) збільшення відстрочених податкових активів;

в) забезпечення підприємства основними засобами в необхідній кількості;

г) жодної правильної відповіді.

Тест 8. Завдання аналізу основних засобів включають:

а) оцінку рівня забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами і рівня використання їх за узагальнювальними і частковими показниками;

б) установлення причини зміни технічного рівня ОЗ;

в) розрахунок впливу використання основних засобів на обсяг виробництва продукції та інші показники;

г) усі зазначені вище відповіді правильні.

Тест 9. Які з указаних нижче інформаційних джерел використовуються для аналізу основних засобів:

а) звіт про рух грошових коштів;

б) баланс;

в) план рахунків;

г) штатний розклад.

Тест 10. Основний капітал це:

а) складова виробничого капіталу, яка функціонує в натуральній формі засобів виробництва, зберігає свою споживчу вартість протягом кількох виробничо-техно­логічних циклів, частинами переносить свою вартість на новостворену продукцію (товари, роботи, послуги), яка також частинами повертається на підприємство у складі доходу (виручки) від реалізації у вигляді амортизації.

б) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, передавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких не більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік);

в) частина капіталу, що представлена предметами праці та заробітною платою, яка втрачає свою споживчу вартість за один виробничий цикл, і вартість якої повністю включається у вартість продукції (робіт, послуг, товарів);

г) жодної правильної відповіді.

Тест 11. До невиробничих основних засобів належать:

а) житлові будинки та інші об'єкти соціально-культур­ного і побутового обслуговування, які перебувають на балансі промислового підприємства;

б) машини та устаткування;

в) капітальні вкладення;

г) довгострокові фінансові інвестиції.

Тест 12. За яким методом визначається фізичний знос:

а) на підставі паспортних даних про можливу тривалість експлуатації;

б) за даними обстежень технічного стану основних засобів;

в) правильні відповіді а) і б);

г) документування.

Тест 13. Укажіть правильне визначення терміна "амортизаційні відрахування":

а) те ж саме, що і знос;

б) частина вартості основних засобів, яка переноситься на виготовлену продукцію;

в) максимально можливий випуск продукції при реально наявному обсязі виробничих ресурсів;

г) ліквідаційна вартість.

Тест 14. На віддачу основних засобів впливають:

а) коефіцієнт придатності;

б) коефіцієнт оновлення;

в) коефіцієнт приросту основних засобів;

г) обсяг виробництва.

Тест 15. Висновок стосовно ефективності використання основних засобів робиться на підставі показника:

а) динаміки капітальних вкладень;

б)обсягу виробництва;

в) коефіцієнта вибуття;

г) віддачі основних засобів.

Тест 16. Розрахуйте вплив факторів на динаміку віддачі основних засобів, використовуючи дані таблиці.

	Показники	За попередній період	Фактично за звітний період	Відхилення (+, –)
1	Обсяг продукції, тис. грн	713 368	2 233 460	+1 520 092
2	Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн	77 994	3 078 768	+3 000 774
	у тому числі: машини та обладнання, тис. грн	35 344,5	1 581 121,5	+1 545 777
3	Питома вага машин і обладнання у загальній вартості основних засобів (із точністю до 0,0001)	0,4532	0,7079	+0,2547
4	Віддача основних засобів з продукції (із точністю до 0,001), грн	9,1460	0,7254	–8,4206
5	Віддача машин і обладнання з продукції (із точністю до 0,001), грн	20,1833	1,4126	–18,7707
6	Віддача основних засобів із прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, грн	1,84	0,22	–1,62
7	Віддача машин і обладнання з прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, грн	4,10	0,42	–3,68

Укажіть правильну відповідь.

Найменування фактора	а	б	в	г
?	2,1	13,2878	–13,2878	0,00
?	5,1407	0,00	5,1407	5,1407
?	–13,2878	5,1407	0,00	0,00
?	0,00	0,00	0,00	–13,2878

Тест 17. Визначте відхилення в абсолютних величинах показника обсягу продукції (П) за рахунок зміни віддачі основних засобів (W):

а) Δ П = W₁ х ОЗ₁ – W₀ х ОЗ₁;

б) Δ П = W₀ х (ОЗ₁ – ОЗ₀);

в) Δ П = П₀ х (ОЗ₁ – ОЗ₀);

г) Δ П = W₀ х ОЗ₀ – W₁ х ОЗ₁,

де ОЗ – середня вартість основних засобів.

Тест 18. До факторів, які впливають на динаміку загальної рентабельності основних засобів, не відносять:

а) коефіцієнт віддачі основних засобів;

б) виробничу потужність;

в) прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

г) коефіцієнт обертання матеріальних оборотних активів.

Тест 19. Для фінансово стійкого положення підприємства на відповідних сегментах ринку характерним є такі співвідношення:

а) Z > = (IПас + ДЗ) – ОЗ;

б) ОЗ < = (IПас + ДЗ) – Z;

в) Z < = (IПас + ДЗ) – ОЗ;

г) ДЗ < = (IПас + ОЗ) – Z,

де ОЗ – залишкова вартість основних засобів; IПас – підсумок першого розділу пасиву балансу; ДЗ – довгострокові зобов'язання; Z – запаси.

Тест 20. Для позитивних змін у складі й структурі основних засобів характерно:

а) темпи зростання пасивної частини основних засобів мають бути вищими, ніж темпи зростання активної частини, і опереджати їх;

б) кількість машин і обладнання не повинна зростати найвищими темпами порівняно з іншими групами основних засобів виробничого призначення;

в) найбільшу питому вагу мають основні засоби виробничого призначення;

г) надходження основних засобів має перевищувати вибуття основних засобів.

Матриця відповідей на тести

№ тесту	а	б	в	г
1			+
2		+
3	+
4			+
5				+
6		+
7			+
8				+
9		+
10	+
11	+
12			+
13		+
14				+
15				+
16				+
17	+
18		+
19			+
20			+

Завдання для повторення

1. Укажіть, чим відрізняються поняття "основні засоби" і "основний капітал".

2. Перелічіть основні показники, які характеризують рівень організації виробництва на підприємстві.

3. Укажіть складові елементи необоротних активів.

4. Визначте основні засоби згідно з національними П(с)БО.

5. Покажіть різницю між основним та оборотним капіталом.

6. Розкрийте зміст поняття "виробнича потужність".

7. Надайте характеристику ринку основних засобів виробничого призначення.

8. Укажіть основні завдання аналізу технічного стану основних засобів.

9. Назвіть джерела інформації для аналізу основних засобів.

10. Укажіть основні критерії класифікації основних засобів, які використовуються в економічному аналізі.

11. Наведіть приклади розрахунків ефективності використання основних засобів, у тому числі устаткування.

12. Назвіть особливості вартісної оцінки стану основних засобів в умовах інфляції та гіперінфляції.

13. Перелічіть показники оцінки майна підприємства.

14. Назвіть особливості методики оцінки основних засобів підприємства при зміні форм власності.

15. Укажіть специфіку аналізу основних засобів різних видів економічної діяльності.

16. Укажіть, що нового вносять ринкові процеси у зміст методик аналізу використання основних засобів підприємства.

17. Наведіть приклади з міжнародної практики, пов'язані з підвищенням ефективності використання основних засобів (основного капіталу).

18. Надайте основні характеристики сучасного ринку засобів виробництва в Україні.

19. Перелічіть показники, які характеризують технічний рівень виробництва.

20. Наведіть приклади розрахунків економічного ефекту від упровадження нової техніки.

21. Перелічіть показники, які характеризують рівень механізації та автоматизації виробництва.

22. Визначте мету і завдання аналізу використання основних засобів на підприємствах різних видів економічної діяльності.

23. Назвіть основні етапи аналізу основних засобів, а також завдання кожного етапу.

24. Наведіть приклади методик аналізу структури і руху основних засобів.

25. Установіть послідовність оцінки довгострокових активів підприємства в умовах існування їхнього активного ринку.

26. Перелічіть коефіцієнти, що характеризують стан основних засобів.

27. Перелічіть показники, що характеризують рівень використання основних засобів на підприємстві.

28. Перелічіть показники, що характеризують рівень використання обладнання.

29. Перелічіть фінансові показники, що характеризують ефективність використання обладнання на підприємстві.

30. Перелічіть показники, що використовуються в аналізі технічного стану основних засобів.

31. Дайте визначення амортизаційних відрахувань.

32. Укажіть різницю між моральним і фізичним зносом основних засобів.

СУБМОДУЛЬ 2.2

Аналіз в управлінні запасами

Мета субмодуля: вироблення у студентів на основі засвоєння ними теоретичних питань аналізу управління матеріальними запасами практичних навичок і уміння аналізувати забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами, рух запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів тощо; уміння оцінювати матеріалоємність і визначати її вплив на результати діяльності підприємства.

Основні положення субмодуля: аналіз матеріальних запасів за обсягом, структурою, динамікою, періодичністю надходження та вибуття; спрощені та складні факторні комплекси аналізу використання матеріальних запасів; аналіз ризиків, пов'язаних із реалізацією матеріальних запасів.

Сфера застосування субмодуля: підготовка аналітичної, обліково-аналітичної та іншої економічної інформації щодо забезпечення (надходження), руху, використання та вибуття запасів у складі поточних активів підприємства та робочого капіталу.

Запаси є об'єктом економічного аналізу господарської діяльності підприємства і одночасно економічною, аналітичною та обліковою категорією. Тому в основу формування організаційно-інформаційної моделі аналізу покладено зміст обліково-аналітичної категорії "запаси" – це матеріальні оборотні активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством. Окремі види запасів формують групу виробничих запасів, до якої входять сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати та інші матеріальні цінності, малоцінні та швидкозношувані предмети, а також окремі групи поточних біологічних активів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів. Таким чином, організаційно-інформаційна модель аналізу запасів включає:

• аналіз надходження запасів на підприємство (як результат минулих подій);

• аналіз використання запасів у виробництві;

• аналіз іншого вибуття запасів;

• аналіз надходження економічних вигод як результат використання запасів.

Запаси – одна із найбільш змістовних обліково-аналітичних категорій оборотних активів підприємства. Інформація про них міститься у первинних документах: формі № М-1 "Журнал обліку вантажів, що надійшли", формі № М-2 "Довіреність", формі № М-3 "Журнал обліку виданих довіреностей", формі № М-4 "Прибутковий ордер", формі № М-7 "Акт про прийняття матеріалів", формі № М-8 "Лімітно-забірна картка (на одне найменування матеріалу та багатократний відпуск)", формі № М-9 "Лімітно-забірна картка (для багатократного відпуску двох-п'яти найменувань матеріалів)", формі № М-10 "Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів", формі № М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів", формі № М-12 "Картка складського обліку матеріалів", формі № М-13 "Реєстр приймання-здачі документів", формі № М-14 "Відомість обліку залишків матеріалів на складі", формі № М-15 "Акт про приймання обладнання", формі № М-16 "Акт приймання-передачі обладнання до монтажу", формі № М-17 "Акт про встановлені дефекти обладнання", формі № М-22 "Акт на списання матеріалів відкритого зберігання", формі № М-28 "Лімітно-забірна карта (для будівельних організацій)"; накопичується на синтетичних рахунках класу 2 "Запаси" Плану рахунків, у розд. 2 активу Балансу, Примітках до річної фінансової звітності, статистичній та податковій звітності.

І снування в умовах ринкової економіки цілої низки об'єктивних процесів, пов'язаних із рухом капіталу та обмежених ресурсів підприємств, викликає необхідність усебічно ана­лізувати матеріальні запаси.

Проведення аналітичної роботи в процесі управління матеріальними запасами обумовлено тим, що запаси сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів тощо є частиною робочого капіталу підприємства, і кошти, що в них укладені, на визначений період виключаються з обороту і не направляються на інші цілі для вирішення інших питань. Тому потрібно постійно підтримувати запаси на оптимальному рівні з позицій забезпечення ефективності руху робочого капіталу. На рівень запасів впливають різні умови і фактори виробництва, постачання та реалізації, такі як, наприклад, технологічна або організаційна специфіка виробничого процесу; наявність альтернативних джерел сировини, матеріалів; нестабільність цін на сировину й інші види матеріальних запасів.

Аналіз позитивних і негативних рис великих і малих партій запасів дає можливість прийняти попереднє рішення стосовно оптимального розміру партій запасів на підприємстві. Великі партії запасів утворюють меншу ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасні постачання сировини, матеріалів та інших виробничих запасів, а звідси і зниження ризику, пов'язаного з невиконанням зобов'язань перед клієнтами з постачання продукції. Великі партії запасів також дають можливість одержати економію витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів. Великі партії запасів в умовах високих темпів інфляції й неплатежів дозволяють знизити рівень ризику і нестабільності фінансово-господарської діяльності підприємства. У той же час малі партії запасів дають можливість одержати економію на їхньому зберіганні; для них менша ймовірність псування й у цілому зниження якості запасів. Однак найбільшою перевагою малих партій запасів є те, що з обороту робочого капіталу виключаються порівняно невеликі суми коштів.

Об'єктивною причиною проведення аналізу запасів є також існування ризиків у процесі отримання економічних вигод від використання запасів, що головним чином пов'язано з реалізацією готової продукції.

Н еобхідно надати аналітичну оцінку запасів сировини і матеріалів, що належать підприємству "Бухгалтер", за обсягом (у вартісному виразі), структурою, динамікою. Вихідні дані для аналізу містяться у табл. 12 (графи 1, 2, 4). Аналіз проводитися методами горизонтального і вертикального аналізу, отримані дані заносяться до табл. 12.

Таблиця 12

Горизонтальний та вертикальний аналіз запасів підприємства "Берізка" за 200Х рік

Запаси	На початок періоду		На кінець періоду		Відхилення (+, –)
	тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %	абсо-лютн., тис. грн	питомої ваги, %	у відсотках до стану на початок періоду, %	у відсотках до зміни узагальнювального показника, %
1. Сировина, усього у т. ч.:	1 850	48,05	310	43,66	–1 540	–4,39	–83,20	–49,00
1.1. Яблука сорту А	300	16,22	100	32,26	–200	+16,04	–66,70	–13,00
1.2. Яблука сорту Б	450	24,32	50	16,13	–400	–8,19	–88,90	–26,00
1.3. Сливи	600	32,43	60	19,35	–540	–13,08	–90,00	–35,00
1.4. Груші	500	27,03	100	32,26	–400	+5,23	–80,00	–26,00
2. Матеріали	2 000	51,95	400	56,34	–1600	+4,39	–80,00	–51,00
3. Усього запасів си­ровини і матеріалів	3 850	100,00	710	100,00	–3 140	0,00	–81,56	–100,00

За даними табл. 12 запаси на кінець періоду різко скоротилися: із 3 850 тис. грн до 710 тис. грн. Відбулися істотні зміни й у структурі запасів. Найбільшу питому вагу на кінець періоду мали матеріали – 56,3 %. Далі дається детальніша аналітична оцінка динаміки кожної складової запасів. Отримані результати аналізу використовуються в процесі здійснення контролю за станом запасів, при плануванні запасів і відповідному коригуванні планів (бюджетів, кошторисів).

Підприємство "Берізка" постійно проводить закупівлю скла, що використовується у виробництві меблів. Потрібно проаналізувати вплив факторів на витрати, пов'язані із запасами, визначити економічно виправдану кількість одиниць у запасах (EOQ) і рівень запасів, що вимагає оформлення чергового замовлення.

Для розв'язання поставлених завдань слід використати такі дані: потреба в запасах на рік – 200 кв. м; 1 кв. м скла коштує 100 грн; витрати на оформлення одного замовлення – 120 грн; кількість квадратних метрів скла в запасах – 50 кв. м; витрати на збереження однієї одиниці (1 кв. м скла) за рік – 10 % від вартості одиниці запасу. Також існує постійна потреба в запасах упродовж поточного періоду; витрати на одне замовлення постійні; витрати на збереження однієї одиниці запасу постійні; ціна дефіциту відсутня, оскільки контролюється потреба і період очікування (термін, що потрібний постачальнику для здійснення постачання).

Ф ормування аналітичної інформації щодо повної вартості запасів необхідне в першу чергу для інформаційного забезпечення планування і контролю запасів. Отримані висновки допоможуть раціональніше та ефективніше використовувати оборотні кошти підприємства, вкладені в запаси. Найважливіше завдання, що вирішується у ході аналізу, – це зведення до мінімуму витрат, пов'язаних із запасами.

Для підприємства "Берізка" проводяться такі додаткові розрахунки:

1) вартість запасів = 200 х 100 = 20 (тис. грн);

2) витрати, пов'язані з оформленням замовлень = 120 х = 480 (грн);

3) витрати на збереження запасів = (0,1 х 100 грн) х = 250 (грн);

4) витрати, пов'язані із запасами = 20 тис. грн + 480 грн + 250 грн = = 20,73 тис. грн.

Щоб зменшити витрати, пов'язані із запасами (рис. 5), необхідно:

• скоротити потреби в запасах за рахунок введення у дію нового обладнання, нових технологій тощо;

• знизити вартість одиниці запасу;

• знизити витрати на одне замовлення;

• сформувати оптимальний обсяг замовлення;

• знизити витрати на збереження запасів;

• зменшити втрачені економічні вигоди від вкладень коштів у запаси (ціна вкладень у запаси);

• усунути дефіцит або втрати, пов'язані з відсутністю запасів (неодержаний прибуток, втрата клієнтів).

Рис. 5. Складові елементи витрат, пов'язаних із запасами

У числі перерахованих заходів аналізу матеріальних запасів на особливу увагу заслуговує визначення оптимального обсягу замовлення (EOQ). Для розрахунку EOQ використовується формула

EOQ = .

Найбільш раціональна кількість квадратних метрів скла в одному замовленні для підприємства "Берізка":

EOQ = = 70 (кв. м.)

Таким чином, щоразу потрібно оформляти замовлення на 70 кв. м скла. Частота оформлення замовлень (З) розраховується за формулою

.

Для підприємства "Берізка" частота оформлення замовлень становить

= 3 (рази на рік).

Загальна вартість запасів для підприємства "Берізка" з урахуванням формування оптимальної кількості одиниць у запасах визначається таким чином:

Це на 37 грн дешевше, ніж первісна сума витрат.

Взаємозв'язок між аналізованими змінними величинами можна визначити графічним методом (рис. 6).

Рис. 6. Взаємозв'язок повної вартості запасів, витрат на збереження, витрат на оформлення замовлення та кількості одиниць у запасі

Мінімальний рівень запасів, що вимагає оформлення чергового замовлення на рік (ROL), розраховується за формулою

.

Для підприємства "Берізка" мінімальний рівень запасів становить 50 кв. м:

.

Точку поновлення замовлень можна зобразити графічно (рис. 7).

Рекомендується у деяких випадках (несвоєчасність постачань, зростання продуктивності праці) формувати страховий (буферний) запас.

Наприклад, якщо для підприємства "Берізка" буде передбачений буферний запас (15 кв. м), то оформляти нове замовлення необхідно, коли рівень запасів досягне 35 кв. м.

Рис. 7. Визначення точки поновлення замовлень (*)

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Підприємству "Яблунька" для виробництва яблучного соку необхідно 20 т яблук. Вартість 1 т яблук – 250 грн, витрати на оформлення замовлення – 100 грн, витрати на збереження 1 т яблук – 20 % від вартості 1 т яблук; величина запасу становить 4 т.

Потрібно визначити:

а) вартість запасів;

б) оптимальний обсяг замовлення;

в) мінімальну повну вартість запасів;

г) частоту оформлення замовлень за період із липня по жовтень включно;

д) мінімальний рівень запасів, що вимагає оформлення замовлення, якщо період випередження становить 1 тиждень (побудувати графік точки поновлення замовлень);

е) побудувати графік взаємозв'язку вартості запасів, витрат на збереження; витрат, пов'язаних із замовленнями й економічно виправданої кількості одиниць в одному замовленні.

Найскладнішою проблемою в аналізі вибуття запасів є вибір раціонального методу оцінки вибуття. Складність та актуальність проблеми полягає в тому, що вартість вибулих запасів впливає на величину витрат на виробництво продукції (товарів, робіт, послуг) та величину фінансового результату (безпосередньо валового прибутку або валового збитку). Тому, перш ніж визначитися з обліковою політикою підприємства в частині методів оцінки вибуття запасів, необхідно провести порівняльний аналіз впливу оцінок вибуття запасів на фінансові результати господарської діяльності.

Підприємство протягом року постійно поповнювало запаси товарів. Закупівлі становили:

• І квартал – 20 од. по 30 грн,

• ІІ квартал – 20 од. по 25 грн,

• ІІІ квартал – 30 од. по 30 грн,

• ІV квартал – 10 од. по 35 грн.

П родажі відповідно становили:

• І квартал – 15 од. по 35 грн,

• ІІ квартал – 5 од. по 48 грн,

• ІІІ квартал – 25 од. по 35 грн,

• ІV квартал – 5 од. по 30 грн.

Потрібно визначити вартість запасів на кінець року, використовуючи методи FIFO (перше надходження, перше вибуття або оцінка за першим надходженням), середньозваженої вартості матеріалів (AVCO), і показати вплив різних методів оцінки вибуття запасів на величину фінансових результатів. На початок року запаси були відсутні.

1. Оцінка запасів методом FIFO (перше надходження, перше вибуття або оцінка по першій покупці).

Розрахунок вартості запасів після кожної операції:

Дата	Надходження	Вибуття	Запаси	Сума
І квартал	20 од. по 30 грн	15 од. по 30 грн	5 од. по 30 грн	150 грн
ІІ квартал	20 од. по 25 грн	5 од. по 5 грн	20 од. по 25 грн	500 грн
ІІІ квартал	30 од. по 30 грн	20 од. по 25 грн 5 од. по 30 грн	25 од. по 30 грн	750 грн
ІV квартал	10 од. по 35 грн	5 од. по 30 грн	20 од. по 30 грн 10 од. по 35 грн 30 од.	600 грн 350 грн 950 грн

Отже, у запасах на кінець року залишилося 30 од. товарів по 35 грн за одиницю загальною вартістю 950 грн, а вибуло запасів загальною вартістю 1,275 тис. грн.

2. Метод середньозваженої вартості (AVCO). Відповідно до цього методу після кожного надходження товарів перераховується середня вартість одиниці товару в запасах. Наступне вибуття товарів здійснюється за цією ціною до моменту нового надходження товарів, коли проводиться перерахунок середньої вартості одиниці товару.

Дата	Надходження	Вибуття	Середня вартість одиниці запасу, грн	Кількість одиниць у запасах на кінець періоду	Загальна вартість запасів на кінець періоду, грн
І квартал	20 од. по 30 грн	15 од. по 30 грн	30,00	5	150,00
ІІ квартал	20 од. по 25 грн	5 од. по 26 грн	26,00	20	520,00
ІІІ квартал	30 од. по 30 грн	25 од. по 28,4 грн	28,40	25	710,00
ІV квартал	10 од. по 25 грн	5 од. по 27,4 грн	27,40	30	822,86

На складі залишилися запаси в кількості 30 одиниць загальною вартістю 822,86 грн.

Чим більша величина вартості вибулих запасів, тим є меншою величина валового та оподатковуваного прибутку.

Для підприємства, що аналізують, річний дохід (виручка) від реалізації становив: 15 х 35 + 5 х 48 + 25 х 35 + 5 х 30 = 1, 79 (тис. грн).

Відповідно до методик міжнародної практики аналізу валовий прибуток розраховується за формулою

Продажі – (Закупівлі – Кінцевий запас).