Завдання для повторення

1. Розкрийте сутність предмета економічного аналізу господарської діяльності підприємства.

2. Розкрийте сутність методу економічного аналізу господарської діяльності підприємства.

3. Дайте визначення об'єкта економічного аналізу господарської діяльності підприємства.

4. Назвіть основні групи об'єктів економічного аналізу господарської діяльності підприємства.

5. Дайте характеристику базових елементів виміру фінансового стану підприємства і результатів його діяльності, що належать до об'єктів економічного аналізу господарської діяльності підприємства.

6. Укажіть, які господарські процеси є об'єктами економічного аналізу господарської діяльності підприємства.

7. Охарактеризуйте основні принципи економічного аналізу, їхній розвиток.

8. Дайте класифікацію способів і прийомів економічного аналізу.

9. Покажіть роль абсолютних, середніх, відносних величин в економічному аналізі господарської діяльності.

10. Назвіть ознаки, за якими класифікуються показники в економічному аналізі господарської діяльності.

11. Дайте загальну характеристику системи спеціальних прийомів і способів економічного аналізу.

12. Укажіть призначення й умови застосування способу порівняння.

13. Укажіть призначення й умови застосування способу угруповань.

14. Розкрийте сутність, достоїнства і недоліки способу ланцюгових підстановок.

15. Укажіть призначення й умови застосування індексного методу.

16. Визначте призначення й умови застосування в аналізі діяльності підприємства інтегрального методу.

17. Охарактеризуйте умови, які застосовуються для цілей аналізу балансового методу.

18. Наведіть приклади використання економіко-математичних методів в економічному аналізі.

19. Охарактеризуйте способи аналізу часових рядів економічних показників.

20. Охарактеризуйте систему показників комплексного аналізу господарської діяльності підприємства.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Аналіз майна підприємства

та функціональних складових основних

господарських процесів

СУБМОДУЛЬ 2.1

Аналіз основних засобів у складі довгострокових активів підприємства

Мета субмодуля: забезпечення засвоєння студентами теоретичних засад аналізу стану і використання основних засобів у складі довгострокових активів підприємства, виробничого і наукового потенціалу підприємства, впливу їхнього стану і рівня використання на результати господарської діяльності, розуміння студентами особливостей методик аналізу основних засобів в умовах ринкової організації економіки; сприяння розвитку у студентів умінь і навичок аналітичної роботи за даним напрямом, у тому числі узагальненню міжнародного досвіду, надання оцінки природоохоронних функцій основних засобів підприємства.

Основні положення субмодуля: система аналітичних оцінок і напрями моделювання аналітичної інформації стосовно відтворення основних засобів як складової довгострокових активів підприємства, основного капіталу і капіталу у фізичній формі в умовах дії законів ринку, що вимагає застосування відповідних методик та організаційних засад проведення економічного аналізу з метою інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття стандартних управлінських рішень щодо забезпечення і використання об'єктів основних засобів на підприємстві.

Сфера застосування субмодуля: підготовка студентами (а також фахівцями з обліку, менеджменту, маркетингу, фінансів, бюджетування тощо) аналітичної, облікової та іншої економічної інформації щодо забезпечення (надходження), руху, використання та вибуття основних засобів у складі довгострокових активів підприємства, виробничого капіталу та капіталу у фізичній формі.

Об'єктом аналітичного дослідження даного субмодуля є обліково-аналітична категорія "основні засоби" як складова довгострокових активів підприємства. Із позицій економічної сутності основні засоби слід аналізувати як "засоби праці", "засоби виробництва", тобто з використанням економічних категорій. В умовах ринкової економіки основні засоби також аналізуються і з позицій відтворення капіталу, тобто як ринкова економічна категорія – основний капітал. Ринкові бізнес-аналітичні оцінки основних засобів мають практичне і теоретико-методологічне значення, будучи базовими для концепції капіталу у фізичній формі, а також концепцій збереження капіталу у фізичній формі й визначення прибутку (збитку). Викладені вище теоретико-методоло­гічні підходи необхідно враховувати при побудові конкретних організаційно-інформаційних моделей економічного аналізу основних засобів.

Підготовча аналітична робота проводиться обліковцями вже на етапі формування інформаційної бази аналізу в процесі включення об'єкта засобів праці (або виробництва) до складу основних засобів. Основні засоби як аналітична та облікова категорія – це матеріальні довгострокові активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, передавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік). Функціонуючи у складі довгострокових активів, основні засоби впливають на якість формування структури господарських засобів підприємства, основного капіталу та безпосередньо самих довгострокових активів відповідно до балансу, до складу яких входять:

1. Нематеріальні активи.

2. Незавершене будівництво.

3. Основні засоби.

4. Довгострокові біологічні активи.

5. Довгострокові фінансові інвестиції.

6. Довгострокова дебіторська заборгованість.

7. Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості.

8. Відстрочені податкові активи.

9. Гудвіл.

10. Інші необоротні активи.

Частково до введення в експлуатацію основні засоби можуть перебувати у складі незавершеного будівництва, до якого належать незакінчені й не прийняті замовником об'єкти (будівельно-монтажні роботи), що також є об'єктами аналізу. У ході аналізу необхідно враховувати, що в умовах автоматизації та комп'ютеризації господарських процесів існують певні структурні залежності між основними засобами та нематеріальними активами – немонетарними активами, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців) і до яких належать: права користування природними ресурсами; права користуванням майном; права на знаки для товарів і послуг; авторські й суміжні з ними права; незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; інші нематеріальні активи.

У процесі кругообігу індивідуального капіталу основні засоби набувають форми основного капіталу, що є складовою виробничого капіталу, яка функціонує в натуральній формі засобів виробництва і зберігає свою споживчу вартість протягом кількох виробничо-технологічних циклів, частинами, у міру зносу (амортизації), переносячи свою вартість на новостворену продукцію (товари, роботи, послуги) і також частинами повертаючись на підприємство у складі доходу (виручки) від реалізації у вигляді амортизації.

Результати обліково-аналітичного процесу формування інформаційних потоків щодо відтворення основних засобів використовуються для визначення капіталу у фізичній формі. Відповідно до фізичної концепції капітал у фізичній формі – це капітал як виробнича потужність, продуктивність підприємства, основана, наприклад, на одиницях продукції за день. Фізичне визначення капіталу пов'язано з особливостями інформаційних потреб користувачів облікової й аналітичної інформації та визначенням фінансового результату на базі концепції збереження фізичного капіталу. Прибуток згідно із цією концепцією визнається тільки тоді, якщо фізична виробнича потужність або продуктивність підприємства (або ресурси чи кошти, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам і внесків власників протягом цього періоду. Таким чином, у процесі аналізу необхідно враховувати, що основні засоби по своїй суті: по-перше, активи – тобто ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому; по-друге, довгострокові (або за існуючою формою № 1 баланс – необоротні) активи – активи, призначені для використання протягом більше 12 місяців із дати балансу або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців, і поступово переносять свою вартість на виготовлену продукцію, роботи, послуги (у податковому обліку ще додатково встановлена вартісна межа для об'єктів основних фондів – їхня вартість має перевищувати 1000 грн); по-третє, основний капітал; по-четверте, базова обліково-аналітична категорія для визначення капіталу у фізичній формі й відповідного до нього фінансового результату.

Інформаційною базою аналізу служить у першу чергу облікова інформація з оперативного, фінансового, управлінського, податкового та статистичного обліку: форма № 1 "Баланс" або "Звіт про фінансовий стан підприємства", форма № 2 "Звіт про фінансові результати" і додаткова інформація про їхнє використання, форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" (розд. 2 "Основні засоби"), форма № ОЗ-1 "Акт (накладна) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів", форма № ОЗ-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів", форма № ОЗ-3 "Акт на списання основних засобів", форма № ОЗ-4 " Акт на списання автотранспортних засобів", форма № 2-кб (потужності), дані про переоцінку основних засобів, форма № ОЗ-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів", форма № ОЗ-7 "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів", форма № ОЗ-8 "Картка обліку руху основних засобів", форма № ОЗ-9 " Інвентарний список основних засобів (за місцем їхнього знаходження, експлуатації)", інформація про амортизаційні відрахування: форма № ОЗ-11 річна "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)", форма № ОЗ-14 "Розрахунок амортизації основних засобів", форма № ОЗ-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту", позабалансовий рахунок 09 "Амортизаційні відрахування", Журнал 4 із рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 13 "Знос (амортизація) необоротних активів", Головна книга із зазначених рахунків, податкова звітність: Декларація про прибуток і Декларація з податку на додану вартість, інформація про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг, проектно-кошторисна, технічна документація, а також дані бізнес-плану підприємства, плану технічного розвитку.

Підприємству "Бухгалтер", що займається виробництвом кондитерських виробів і фруктових соків, з метою вдосконалювання процесу виготовлення яблучного соку запропоновано проект заміни старого преса новим.

Із технічних даних обладнання відомо, що для одержання 1000 л натурального яблучного соку потрібно сировини:

старий прес – 1431 кг;

новий прес – 1220 кг;

середня ціна 1 кг сировини – 2,5 грн.

Споживання електроенергії й води вважати однаковим у разі використання старого і нового устаткування.

З метою постановки питання щодо заміни старого преса необхідно за допомогою експрес-аналізу і таких прийомів економічного аналізу, як групування та порівняння, визначити попередній економічний ефект від заміни старого преса новим на основі первинної економічної інформації:

1. Економія на сировині в разі заміни устаткування:

1431 – 1220 = 211 (кг).

2. Економія витрат на закупівлю сировини в разі заміни устаткування на 1000 л соку:

211 х 2,5 = 527,5 (грн).

Розрахунок витрат на закупівлю сировини можна також здійснити за іншою методикою:

старий прес: 1431 х 2,5 = 3 577,5 (грн),

новий прес: 1220 х 2,5 = 3 050 (грн).

Економія витрат на виробництво 1000 літрів соку в частині витрат на закупівлю сировини дорівнює 527,5 грн.

За результатами попереднього експрес-аналізу проблема заміни старого преса новим для підприємства "Бухгалтер" є актуальною і потребує подальшого вивчення на основі складнішої й детальнішої аналітичної інформації. Тому далі за допомогою системи аналітичних розрахунків необхідно продовжити дослідження проблеми збереження або заміщення об'єкта основних засобів на підприємстві. Для цього потрібно провести аналітичне порівняння існуючого варіанта використання основних засобів із запропонованим проектом. Правильне розв'язання проблеми дозволить уникнути невиправдане вкладення інвестицій в основні засоби (авансування капіталу підприємства), неефективну експлуатацію основних засобів, їхнє передчасне руйнування і буде сприяти оптимізації виробничих потужностей підприємства, забезпеченню повного їхнього використання, що пов'язано з рівнем і динамікою собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), отриманням позитивного фінансового результату (прибутку), забезпеченням рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності тощо. Виробнича потужність визначається як максимально можливий випуск продукції за реально наявного обсягу виробничих ресурсів, досягнутого рівня техніки, технології та організації виробництва на підприємстві й вимірюється у людино-годинах, машино-годинах, обсязі виробленої (або реалізованої) продукції як у вартісних, так і в натуральних вимірниках. На динаміку виробничої потужності впливають внутрішні й зовнішні фактори, пов'язані з прогресом техніки, технології, організації праці та виробництва, розвитком їхнього наукового забезпечення, надходженням інвестицій.

Для надання керівництву детальнішої інформації щодо рівня забезпеченості підприємства основними засобами аналітику необхідно проаналізувати наявність, склад і технічний стан основних засобів ВАТ "Бухгалтер".

В ідповідно до затвердженого бюджету, бізнес-плану і виробничої програми підприємство "Бухгалтер" та його структурні підрозділи мають бути забезпечені визначеними основними засобами (потужностями) в необхідній кількості за основними групами й об'єктами для того, щоб підприємство виконало договори щодо постачання продукції, робіт, послуг у необхідній кількості й відповідної якості, отримало дохід, прибуток, досягло оптимальної рентабельності й поступового розвитку. До складу показників структури основних засобів у першу чергу включаються основні засоби основного виду діяльності (це такі основні засоби, які беруть участь у процесі виробництва понад 12 місяців, зберігають свою натуральну форму, переносять свою вартість на виготовлену продукцію (товари, роботи, послуги) поступово, частинами у формі амортизаційних відрахувань); основні виробничі засоби інших видів діяльності, до яких належать основні засоби торгівлі, сільськогосподарського виробництва в межах промислового підприємства; інші необоротні матеріальні активи (напр., бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату тощо). Структура основних засобів також має формуватися за видами діяльності: основні засоби звичайної діяльності підприємства з розподілом на основну, інвестиційну, фінансову та іншу звичайну діяльність; основні засоби, пов'язані з надзвичайною діяльністю. Основні промислово-виробничі засоби основного виду діяльності визначають виробничу потужність підприємства. Подальша деталізація показників структури основних засобів включає до свого змісту відокремлення їхньої активної й пасивної частин: активні – робочі машини та обладнання, пасивні – будівлі виробничого призначення, склади. Порівняння зміни фактичної наявності основних засобів і особливо їхньої активної частини з плановими показниками надає інформацію про рівномірність забезпечення підприємства основними засобами. Аналіз складу основних засобів проводиться у динаміці за декілька років або щомісячно протягом року методами вертикального і горизонтального аналізу (табл. 2).

Підготовка висновку за результатами аналізу щодо прогресивності зміни складу і структури основних засобів на підприємстві має базуватися на таких закономірностях: по-перше, найбільшу питому вагу повинні мати основні засоби виробничого призначення, які безпосередньо беруть участь у виробництві продукції (товарів, робіт, послуг); по-друге, темпи зростання активної частини основних засобів мають бути вищими, ніж темпи зростання пасивної частини і постійно опереджати їх; по-третє, кількість машин і обладнання має зростати найвищими темпами порівняно з іншими групами основних засобів виробничого призначення. Для отримання додаткової інформації щодо прогресивності структури основних засобів підприємства "Бухгалтер" необхідно порівняти їх із середніми та найліпшими показниками підприємств даного виду діяльності.

Таблиця 2

Зміна складу і структури основних засобів підприємства "Бухгалтер" за період із "_"____200Х року по "_"____200Х+n року

Показники	На початок періоду		На кінець періоду		Відхилення (+, –)
	сума, тис. грн	питома вага, %	сума, тис. грн	питома вага, %	у вартісних показниках, тис. грн	у питомій вазі, %	у відсотках до стану на початок року
1. Усі основні засоби у т. ч.:	3 637 192	100,00	3 663 990	100,00	+26 798	х	+0,74
1.1. Основні засоби виробничого призначення	3 105 593	85,38	3 132 429	85,49	+26 836	+0,11	+0,86
1.1.1. Будинки та споруди	931 678	30,00	720 453	23,00	–211 225	–7,00	–22,67
1.1.2. Машини та обладнання	1 863 356	60,00	2 224 025	71,00	+360 669	+11,00	+19,36
1.1.3. Транспортні засоби	217 393	7,00	156 621	5,00	–60 772	–2,00	–27,95
1.1.4. Інші групи основних засобів	93 167	3,00	31 324	1,00	–61 843	–2,00	–66,38
1.2. Основні засоби інших видів діяльності	212 640	5,85	249 834	6,82	+37 194	+0,97	+17,49
1.3. Інші необоротні матеріальні активи	318 959	8,77	281 727	7,69	–37 232	–1,08	–11,67

Склад основних засобів перебуває під впливом таких процесів: зміни в технічному стані, інтенсивність вибуття, зміни вікового складу, динаміка надходження, відновлення, яким можна дати кількісну оцінку з використанням аналітичних коефіцієнтів:

Для підприємства "Бухгалтер" розрахунок проводиться за даними табл. 3. Як свідчать дані таблиці, коефіцієнт зносу досить високий, але він поза межею його критичного значення (критичне значення: > 0,5).

У попередньому році коефіцієнт зносу відповідно становив:

на початок року 0,41, на кінець року 0,44.

Таблиця 3

Аналіз технічного стану основних засобів підприємства "Бухгалтер" за період із "_"____200Х року по "_"____200Х+n року

	Показники	На початок року, тис. грн	На кінець року, тис. грн
1	Основні засоби (первісна вартість)	3 637,192	3 663,990
2	Знос основних засобів	1 657,989	1 704,154
3	Коефіцієнт зносу	0,4558	0,4650

Результати розрахунків показують, що у звітному році коефіцієнт зносу на кінець періоду зріс порівняно з початком періоду, що є негативною характеристикою динаміки і на що необхідно звернути увагу під час коригування технічної політики підприємства та в процесі оперативного управління відтворенням основних засобів.

Між коефіцієнтом зносу та коефіцієнтом придатності існує певний взаємозв'язок:

Коефіцієнт зносу + Коефіцієнт придатності = 1.

Відповідно на підприємстві "Бухгалтер" на початок року коефіцієнт придатності становив 0,5442 і на кінець року – 0,535. Динаміка показника підтверджує висновок щодо погіршення технічного стану основних засобів підприємства "Бухгалтер".

В аналізованому періоді вартість вибулих за звітний період основних засобів становила 21,959 тис. грн, а вартість основних засобів на початок цього періоду – 3637,192 тис. грн відповідно, коефіцієнт вибуття дорівнює 0,006.

За звітний період вартість вибулих основних засобів підприємства "Бухгалтер" становила 48,757 тис. грн, а вартість основних засобів на кінець періоду – 3663,990 тис. грн, відповідно до формули розрахунку коефіцієнт оновлення становить 0,013.

Вище значення коефіцієнта оновлення порівняно з коефіцієнтом вибуття показує істотний недолік в управлінні відтворенням основних засобів: оновлення головним чином проводиться за рахунок пасивної частини основних засобів (будівництво нових будинків, споруд тощо). Разом із тим слід підкреслити досить низьке значення обох коефіцієнтів руху основних засобів, що говорить про відсутність динамічних процесів якісно-структурного поліпшення основних засобів підприємства.

Оновлення активної частини основних засобів підприємство може проводити за рахунок додаткових інвестицій (інвестиційна діяльність), амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів, прибутку, що залишається в його розпорядженні. На підприємстві постійно треба мати аналітичну інформацію про склад і динаміку джерел оновлення активної частини основних засобів і надавати аналітичні оцінки використання цих джерел (позитивні й негативні). Далі аналіз вікового складу основних засобів проводиться за видами обладнання (або інших об'єктів основних засобів) з указівкою конкретних вікових груп: до 1 року; від 1 року до 3; від 3 років до 5; від 5 років до 10; від 10 років до 20, понад 20 років і встановленням середнього віку обладнання. Цей аналіз завершує оцінку складу, технічного стану основних засобів та їхньої динаміки як у цілому по підприємству, так і в окремих його підрозділах. Таким чином, у процесі аналізу технічного стану на підставі отриманих узагальнювальних та окремих показників формується аналітична інформація, яка дає можливість на наступному етапі оцінити загальний рівень використання основних засобів на підприємстві, установити позитивні та негативні тенденції змін у використанні основних засобів, внутрішні й зовнішні фактори, що на них впливають.

На підприємстві "Бухгалтер" структура основних засобів оцінюється як задовільна, у той же час технічний стан і динаміка активної частини основних засобів перебуває в критичному стані. Якщо врахувати також, що 60 % машин і устаткування має термін служби понад 20 років, то питання про відновлення активної частини основних засобів вимагає подальшого вивчення та аналітичного дослідження.

Отримані результати аналізу забезпеченості й технічного стану основних засобів виробничого призначення можна доповнити узагальнювальними показниками:

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. ВАТ "Будівельник" спеціалізується на виробництві цементу і будівельних матеріалів. За даними піврічної звітності встановлено:

(тис. грн)

Основні засоби на початок року (залишкова вартість)	237 592
Основні засоби (залишкова вартість) на 1 липня	239 953
Уведено в дію основних засобів у I півріччі	118 796
Вибуло в I півріччі	28 511
Знос на початок року	104 045
Знос на 1 липня	104 329

Потрібно проаналізувати рух основних засобів ВАТ "Будівельник" за звітний період.

Аналіз структури та стану основних засобів логічно продовжується аналізом їхнього використання. На основі даних фінансової й статистичної звітності підприємства "Бухгалтер" потрібно надати оцінку рівня використання наявних у підприємства основних засобів, за допомогою спрощеного дво-, а також три- та чотирифакторних комплексів.

А наліз використання основних засобів виробничого призначення варто починати з визначення норми прибутку (прибутку від звичайної діяльності до оподаткування або чистого прибутку) на авансовані основні засоби, яка розраховується за такою формулою:

Віддача основних засобів з прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на підприємстві "Бухгалтер" становила

у звітному році: 667,336 тис. грн : 3 078,768 тис. грн = 0,22;

у попередньому році: 143,457 тис. грн : 77,994 тис. грн = 1,84,

тобто відбулося зниження показника на 1,62 пункти.

Віддача активної частини основних засобів з прибутку від звичайної діяльності до оподаткування є об'єктивно вищою:

у звітному році: 667,336 тис. грн : 1 581,121,5 тис. грн = 0,42;

у попередньому році: 143,457 тис. грн : 35,344,5 тис. грн = 4,059,

тобто також відбулося зниження показника на 3,639 пункти.

Показник норми прибутку на авансовані основні засоби варто доповнити такими якісними показниками використання основних засобів: віддача основних засобів із продукції (виготовленій або реалізованій), показник вартості основних засобів (або машин і обладнання) на 1000 грн виробленої продукції. За допомогою прийомів елімінування розраховується вплив факторів на динаміку узагальнювальних показників. Для розрахунку такого показника віддачі основних засобів виробничого призначення використовується формула спрощеного двофакторного комплексу:

,

де А – віддача основних засобів виробничого призначення із продукції (або прибутку); В – питома вага машин і обладнання; С – віддача машин і обладнання із продукції (або прибутку).

Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок або абсолютних різниць, установлюється кількісний вплив зміни питомої ваги машин і устаткування та їхньої віддачі на динаміку узагальнювального показника – віддачі основних засобів виробничого призначення із продукції (або прибутку). Вихідні дані узагальнюються в аналітичній табл. 4.

Розрахунок:

1) Вплив зміни питомої ваги машин і обладнання:

0,060357 х 2,0317 = 0,12263 (грн);

2) Вплив зміни віддачі машин і обладнання:

(–0,6191) х 0,513557 = –0,31794 (грн).

Баланс факторів:

–0,1954 ≈ 0,12263 + (–0,31794).

–0,1954 ≈ –0,19531.

Таким чином, зростання питомої ваги машин і обладнання забезпечило зростання віддачі основних засобів на 0,12 грн, а зниження віддачі машин і обладнання – зниження віддачі основних засобів на 0,32 грн.

Таблиця 4

Аналіз впливу окремих факторів на віддачу основних засобів підприємства "Бухгалтер" за 200Х рік

	Показники	За попередній період	Фактично за звітний період	Відхилення (+, –)
1	Обсяг продукції, тис. грн	1 913 368	2 233 460	+320 092
2	Середньорічна вартість основних засобів виробничого призначення, тис. грн	2 077 994	3 078 768	+1 000 774
	у тому числі машин та обладнання, тис. грн	941 746,9	1 581 121,5	+639 374,6
3	Питома вага вартості машин і обладнання у загальній вартості основних засобів виробничого призначення (із точністю до 0,0001)	0,453200	0,513557	+0,060357
4	Віддача основних засобів виробничого призначення з продукції (із точністю до 0,001), грн	0,9208	0,7254	–0,1954
5	Віддача машин і обладнання з продукції (із точністю до 0,001), грн	2,0317	1,4126	–0,6191
6	Норма прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на авансовані основні засоби (Віддача основних засобів виробничого призначення з прибутку від звичайної діяльності до оподаткування), грн	0,2615	0,22	–0,0415
7	Норма прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на авансовані машини та обладнання (Віддача машин і обладнання з прибутку від звичайної діяльності до оподаткування), грн	0,5771	0,42	–0,1571

Динаміка віддачі основних засобів і машин та обладнання позначилася на динаміці обсягу виробництва і реалізації продукції.

За допомогою трифакторного комплексу та прийому абсолютних різниць установлюється, скільки продукції було недовироблено в результаті зниження віддачі машин і обладнання.

Формула трифакторного комплексу:

Обсяг виробництва = = Середня вартість основних засобів (балансова вартість) х х Питома вага машин і обладнання х х Віддача машин і обладнання з продукції (або прибутку).

Розрахунок:

Δ обсягу продукції = 3 078 768 тис. грн х 0,513557 х (–0,6191) = –978 873,161 (тис. грн).

Далі з використанням того ж прийому розраховується, скільки було недоотримано прибутку від звичайної діяльності до оподаткування у результаті зниження віддачі машин і устаткування:

Δ прибутку = 3 078 768 тис. грн х 0,513557 х (–0,1571) = –248 394,401 (тис. грн).

Таким чином, для підприємства "Бухгалтер" є характерним різке зниження ефективності використання основних засобів із найважливішого якісного показника – віддачі.

Показником, зворотним віддачі основних засобів, є показник ємності продукції з основних засобів, який показує вартість основних засобів у складі вартості продукції обсягом в 1 тис. грн.

Для розрахунку ефективності використання виробничої потужності в економічному аналізі застосовуються такі показники:

К_{потуж. використ.} = Фактичний (плановий) річний обсяг виробленої продукції/Середньорічна виробнича потужність підприємства;

К_{завантаж. інтенсивн.} = Середньодобовий випуск продукції/Середньодобова виробнича потужність;

К_{завантаж. екстенсивн.} = Фактичний або плановий фонд робочого часу/Розрахунковий фонд робочого часу, прийнятий д ля визначення виробничої потужності.

Зазначені показники характеризують ступінь використання виробничих потужностей.

Ступінь використання виробничої площі (натуральний еквівалент маси основних засобів) визначається за допомогою показника виходу продукції на 1 м² виробничої площі:

К_{використ.} = Випуск продукції/Загальна площа;

або

К_{використ.} = Випуск продукції/Площа, на якій розміщено устаткування.

У результаті зростання показників рівня використання виробничої площі (не враховуючи впливу інших факторів) можна отримати додатковий випуск продукції або знизити її собівартість.

До складу критеріїв ефективності використання основних засобів належить і оцінка їхнього впливу на динаміку витрат на виробництво.

Завдання для самоконтролю

Завдання 2. Вихідні дані по підприємству ВАТ "Будівельник" за І півріччя поточного року

		Показники	I півріччя попереднього року	I півріччя звітного року	Відхилення (+, –)
1	Обсяг продукції, тис. грн		152 253	130 119	–22 134
2	Середня вартість основних засобів виробничого призначення, тис. грн у т. ч.:		1 064	238 772,5	+237 708,5
	машин і обладнання, тис. грн		410	89 826	+89 416

Потрібно розрахувати вплив факторів на зміну віддачі основних засобів.

В икористовуючи дані про витрати підприємства "Бухгалтер" (табл. 5), дати оцінку ефективності витрат, пов'язаних з експлуатацією основних засобів.

До складу витрат, які несе підприємство в процесі експлуатації основних засобів, входять витрати, пов'язані з ремонтом основних засобів, їхнім технічним обслуговуванням, модернізацією, реконструкцією, іншими заходами щодо підтримки основних засобів у робочому стані. Крім того, у процесі використання основних засобів підприємство споживає економічні вигоди, що втілені в них як в активах, у результаті чого зменшується поступово залишкова вартість основних засобів шляхом нарахування та накопичення амортизації. Амортизаційні відрахування – систематичний розподіл вартості основних засобів, що амортизується, протягом строку їхньої корисної експлуатації, і яка переноситься на виготовлену продукцію (товари, роботи, послуги). Не амортизується тільки земля. Для визначення суми амортизаційних відрахувань здійснюють розрахунки або беруть відомості про використання груп і об'єктів основних засобів. Методи нарахування амортизації та строк корисної експлуатації основних засобів установлюються підприємством самостійно на основі аналітичних розрахунків, виходячи з особливостей надходження економічних вигод від експлуатації основних засобів, потужності або продуктивності, очікуваного фізичного і морального зносу, правових або подібних обмежень на експлуатацію основних засобів. Фізичний знос – це поступова втрата основними засобами своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їхнього використання у виробництві, а також у стані бездіяльності, у результаті дії природних сил (корозія металу, вивітрювання) і надзвичайних подій. Чим інтенсивніше експлуатуються основні засоби, тим швидшим буде їхній фізичний знос. Для визначення фізичного зносу використовуються два методи: за паспортними даними про очікувану тривалість експлуатації (кількість виконаних робіт), або за даними обстежень технічного стану основних засобів. Отримати цю інформацію можна за результатами інвентаризації та переоцінки основних засобів. Моральний знос – це знецінення об'єктів основних засобів унаслідок нових наукових і технічних досягнень, яке може статися ще задовго до повного їхнього фізичного зносу. До основних форм морального зносу належать утрата основними засобами їхньої вартості внаслідок здешевлення їхнього виробництва або появи на ринку основних засобів, вищих класом за якісними характеристиками.

Таблиця 5

Витрати на утримання основних засобів на підприємстві "Бухгалтер" за 200Х рік

Показники	За кошторисом, тис. грн	За фактом, тис. грн	Відхилення, тис. грн
1. Утримання виробничого обладнання та інших робочих місць	572 153	68 066	–4 087
2. Поточний ремонт виробничого обладнання, транспортних засобів	879 524	81 195	+1 671
3. Накопичена амортизація виробничого обладнання і транспортних засобів	53 494	53 493	–1

Як показують дані, незадовільний віковий склад устаткування сприяв перевитратам на його ремонт на суму 1 671 тис. грн, не виконано затверджений кошторисом обсяг робіт з утримання виробничого устаткування та інших робочих місць. Таким чином, питання про заміну старого устаткування новим залишається актуальним. Із метою розв'язання поставленої проблеми необхідно далі проаналізувати тенденції у співвідношенні накопиченої амортизації до основного капіталу та обсягу продажів. Так, на підприємстві "Бухгалтер" відношення накопиченої амортизації до основного капіталу в І півріччі звітного року становило

19 319 тис. грн : 1 077 569 тис. грн = 0,018;

у ІІ півріччі звітного року –

38 878 тис. грн : 2 001 199 тис. грн = 0,0194.

Низьке значення показників свідчить про недостатній обсяг накопиченої амортизації порівняно з реальним зносом основних засобів, незважаючи на те, що складається тенденція зростання даного показника. Зростання вартості основних засобів у відносному виразі в ІІ півріччі порівняно з І півріччям становило 176 %, а зростання накопиченої амортизації – 101,2 %.

Відношення накопиченої амортизації до обсягу продажів у І півріччі звітного року становило

19 319 тис. грн : 1 476 677 тис. грн = 0,013;

у ІІ півріччі звітного року –

38 878 тис. грн : 126 875 тис. грн = 0,306.

Середньорічне значення показника наближається до середнього його значення для підприємств даного виду діяльності в результаті сформованої сприятливої тенденції в ІІ півріччі, пов'язаної зі збільшенням амортизаційних відрахувань у два рази. Додатково можуть бути використані дані про елементи операційних витрат (табл. 6).

Таблиця 6

Елементи операційних витрат на підприємстві "Бухгалтер" за 200Х рік

Показники	І півріччя		ІІ півріччя		Відхилення (+, –)
	тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %	абсолютне, тис. грн	питомої ваги, %	у % до стану на початок року	темпи зростання
1. Матеріальні витрати	1 273 200	70,24	1 623 489	70,93	+350 289	+0,69	+27,51	1,275
2. Витрати на оплату праці	252 780	13,95	254 705	11,13	+1 925	–2,82	+0,76	1,0076
3. Відрахування на соціальні заходи	78 977	4,36	173 273	7,57	+94 296	+3,21	+119,4	2,194
4. Амортизація	19 319	1,06	38 878	1,70	+19 559	+0,64	+101,24	2,0124
5. Інші витрати	188 272	10,39	198 363	8,67	+10 091	–1,72	+5,36	1,0536
Разом	1 812 548	100,00	2 288 708	100,00	+476 160	0	+26,27	+1,2627

Основні засоби є найважливішою складовою частиною не тільки довгострокових, а взагалі всіх активів підприємства і суттєво впливають на оцінку майнового стану підприємства. Для аналізу місця і значення основних засобів у структурі активів підприємства необхідно зробити спеціальне аналітичне групування статей активу балансу для проведення вертикального і горизонтального аналізу.

Д ля подальшого аналізу необхідно дослідити співвідношення динаміки вартості основних засобів і вартості активів підприємства "Бухгалтер", використовуючи форми річної фінансової звітності підприємства і дані аналітичних табл. 7 і 8.

Загальний висновок: у звітному році відбулося зменшення вартості основних засобів та їхньої питомої ваги у складі активів підприємства. Головними причинами цього стали: 1) зростання зносу основних засобів, у результаті чого його питома вага відносно первісної вартості збільшилася на 2 %; відносно величини на початок року знос також зріс на 2,8 %; а співвідношення зростання зносу і залишкової вартості до первісної вартості основних засобів стало на 0,32 відсоткових пункти на користь зносу (відповідно 2,02 % і 1,7 %).

Рух основних засобів у межах активів підприємства суттєво впливає на фінансову стійкість підприємства.

Таблиця 7

Аналітичне групування й оцінка статей активу балансу підприємства "Бухгалтер" методами горизонтального і вертикального аналізу за 200Х рік

Актив балансу	На початок року		На кінець року		Відхилення (+,-)
	тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %	в абсолютних величинах, тис. грн	питомої ваги, %	у % до величини на початок року, %	темпи зростання (зниження)
1 Активи – усього	2 758 044	100,00	3 722 292	100,00	+964 248	0,00	+34,96	1,350
1.1. Довгострокові активи	2 014 478	73,00	2 008 153	53,95	–6 325	–19,10	–0,31	0,997
1.2. Оборотні активи	743 566	27,00	1 714 139	46,05	+970 573	+19,10	+130,53	2,305

Таблиця 8

Аналітичне групування та оцінка статей імобілізованих активів ВАТ "Бухгалтер" методами горизонтального і вертикального аналізу за 200Х рік

Статті балансу	На початок року		На кінець року		Відхилення (+, –)
	тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %	в абсолютних величинах, тис. грн	питомої ваги, (%)	у % до величини на початок року, %	темпи зростання (зниження)
1.1. Основні засоби із залишкової вартості (без обладнання)	1 979 203	98,25	1 959 836	97,594	–19 367	–0,656	–0,9785	0,99
1.2. Знос	1 657 989	х	1 704 154	х	+46 165	х	+2,78	1,028
1.3. Первісна вартість	3 637 192	х	3 663 990	х	+26 798	х	+7,37	1,007
2.1. Нематеріальні активи із залишкової вартості	31 793	1,58	23 571	1,174	–8 222	–0,406	–25,86	0,74
2.2. Накопичена амортизація	4 651	х	12 830	х	+8 179	х	+175,855	2,76
2.3. Первісна вартість	36 444	х	36 401	х	–43	х	–0,118	0,999
3. Незавершене будівництво	114	0,0057	114	0,0057	0,00	0,00	0,00	0,00
4. Обладнання (залишкова вартість)	1 060	0,0526	22 249	1,108	+21 189	+1,0554	+1998,96	20,99
5. Довгострокові фінансові інвестиції	2 308	0,1146	2 383	0,1187	+75	0,00	+3,25	1,0325
Усього	2 014 478	100,00	2 008 153	100,00	–6325	0,00	–0,314	0,997

Завдання для самоконтролю

Завдання 3. Вихідна інформація для аналізу місця і значення основних засобів в активах ВАТ "Будівельник"

(тис. грн)

Показники	На початок звітного року	На 1 липня звітного року
1. Усього активів	50 354	71 316
2. Основні засоби і необоротні активи	27 221	29 563
3. Оборотні активи	23 133	41 753
3.1. Матеріальні оборотні активи	11 433	26 082
3.2. Грошові кошти та їхні еквіваленти	3 323	583
3.3. Поточна дебіторська заборгованість	8 372	15 088

Потрібно: проаналізувати місце і значення основних засобів в активах підприємства.

Д ати оцінку фінансової стійкості підприємства "Бухгалтер" з основних засобів з метою подальшого порівняння отриманих результатів із прогнозними аналогічними показниками для нового устаткування.

Для отримання інформації щодо заміни старого устаткування новим необхідно: 1) побудувати прогнозно-аналітичну модель динаміки фінансової стійкості підприємства "Бухгалтер" із нових основних засобів за п'ять років із розбивкою на півріччя; 2) скласти баланс підприємства "Бухгалтер" в агрегованому вигляді за останні роки (теж із розбивкою на півріччя, для прикладу див. табл. 9); 3) побудувати прогнозно-аналітичну модель динаміки фінансової стійкості підприємства "Бухгалтер" з основних засобів без заміни устаткування за п'ять років із розбивкою на півріччя; 4) порівняти отримані результати фактичної та прогнозної динаміки.

На підставі даних табл. 9 визначається фінансова стійкість підприємства "Бухгалтер", при цьому враховується, що для фінансово стійкого положення підприємства на відповідних сегментах ринку характерним є співвідношення

Z < = (IПас + ДЗ) – ОЗ,

де ОЗ – залишкова (балансова) вартість основних засобів; IПас – підсумок першого розділу пасиву балансу; ДЗ – довгострокові зобов'язання; Z – запаси.

Таблиця 9