Завдання 8. Розробіть блок-схему взаємозв'язку фінансового та управлінського аналізу.

А налітику підприємства для надання якісної аналітичної інформації потрібно також вивчити взаємозв'язки економічного аналізу з іншими науками, характеристика яких міститься у даному кейсі.

Історія розвитку методології та організації економічного аналізу вказує на існування тісних його взаємозв'язків з іншими науками, причому цей зв'язок двобічний: з одного боку, економічний аналіз використовує здобутки цих наук, з іншого – дає поштовх до їхнього подальшого розвитку (рис. 2). Існування взаємозв'язків такого типу є відображенням одного з найважливіших принципів методології наукових досліджень – використання результатів дослідження одного об'єкта декількома суміжними науками. Великий внесок у розробку цього принципу наукового дослідження зробив видатний український вчений Є.Є. Слуцький у своїй випускній роботі "Теория предельной полезности", за яку в Київському університеті св. Володимира отримав золоту медаль. Є.Є. Слуцький відмічав, що застосування такого методологічного підходу є прикладом використання на найвищому рівні абстракції одного з методів наукових досліджень – синтезу. У результаті відбувається узагальнення конкретних видів наукових досліджень (кооперація інтелектуальної діяльності) відносно одного й того ж об'єкта, що дає можливість комплексно вивчити особливості його структури, якісні елементи, характерні риси тощо.

Перш за все, економічний аналіз базується на знаннях економічної теорії як підґрунтя для розвитку всіх економічних наук. У свою чергу, узагальнення результатів аналітичних досліджень дає можливість установлювати нові тенденції та закономірності економічного розвитку, уводити нові поняття та категорії.

Економічний аналіз діяльності конкретного підприємства має проводитися з урахуванням специфіки виду економічної діяльності, до якого воно належить. Це передбачає знання особливостей функціонування підприємств різних видів економічної діяльності. З іншого боку, поглиблений економічний аналіз дозволяє вчасно ідентифікувати зміни, які відбуваються у результаті розвитку ринкових відносин, науково-технічного прогресу і надає інформацію для розвитку самих видів економічної діяльності.

Рис. 2. Взаємозв'язок економічного аналізу діяльності підприємства з іншими науками

При проведенні аналітичних досліджень використовуються облікова інформаційна база та розроблені статистикою методи, такі як індексний, групування, вибірковий, способи аналізу рядів динаміки, розрахунку середніх і відносних величин, багатомірні статистичні методи тощо. Інформаційні потреби ж аналізу викликають появу нових або вдосконалення існуючих форм статистичної звітності, результати аналізу дають можливість установлювати тенденції та пропорції масових економічних явищ, що вивчаються статистикою. Знання порядку фінансування та кредитування підприємств дозволяє грамотно проводити економічний аналіз, з іншого боку, узагальнення результатів фінансової та кредитної політики дозволяє зробити їх більш ефективними та впливовими на розвиток економіки країни. Для всіх економічних наук з метою розкриття аналітичної інформації важливо враховувати особливості методології економічного аналізу – сукупності принципів, правил, закономірностей формування та моделювання аналітично-інформаційних систем на макро- і мікрорівнях стосовно індивідуального відтворення обмежених фінансових, матеріальних, нематеріальних, трудових, інформаційних, інших інтелектуальних, біологічних, інвестиційних ресурсів господарської діяльності, їхніх джерел і результатів.

Економічний аналіз, крім того, пов'язаний із суміжними науками, перш за все математичними. Теорія і практика використання математичних методів в економічних дослідженнях, які проводяться в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, мають глибокі історичні корені. Так, Є.Є. Слуцький вважав необхідним застосування математичного методу в процесі проведення наукових досліджень у галузі економіки, пов'язуючи це з обов'язковим забезпеченням вимірності об'єктів дослідження. Учений зауважує, що без математичного аналізу він завагався б показати дійсний взаємозв'язок теорії попиту та пропозиції й теорії витрат. І далі Є. Слуцький робить висновок, що використання математичного методу є логічною передумовою виміру, а не навпаки, і розглядає ті величини, які підкоряються основним математичним аксіомам. У подальшому цей принцип застосовано до визначення критеріїв визнання елементів обліково-аналітичних систем (активів, капіталу, зобов'язань, доходу та витрат), коли достовірна вартісна оцінка розглядається як необхідна умова включення об'єкта до складу одного з основних елементів і дослідження його як обліково-аналітичної категорії, яка містить конкретну економічну інформацію.

Використання у процесі проведення економічного аналізу новітніх досягнень математичних наук підвищує обґрунтованість, точність та оперативність його результатів. У свою чергу потреби аналізу ставлять нові завдання у розвитку математики: такі дисципліни, як теорія розкладів, теорія управління запасами, математичне програмування тощо виникли як відповідь на потреби практики.

Важливими суміжними науками, знання яких необхідно враховувати при аналізі, є технології виробництва. У той же час зміни та вдосконалення їх відбуваються на базі результатів аналітичних досліджень.

Отже, проведення економічного аналізу і перш за все аналізу господарської діяльності передбачає глибокі знання багатьох економічних і суміжних наук, що гарантує його високу якість.

Рішення завдання 1

Аналітичність інформації – це властивість інформації формувати інформаційну базу для проведення економічного аналізу та утворювати умови для застосування методів і прийомів економічного аналізу господарської діяльності підприємств.

Рішення завдання 2

До класичних функцій економічного аналізу господарської діяльності підприємств належать інформаційна і контрольна функції.

До сучасних функцій економічного аналізу господарської діяльності підприємств належать: оціночна, забезпечення прозорості господарської діяльності, стабілізуюча, пошуково-прогностична, методологічна.

Рішення завдання 3

Error: Reference source not found

Рис. 3. Користувачі аналітичної інформації

Рішення завдання 4

Бухгалтер з обліку запасів аналізує: наявність, структуру, динаміку запасів порівняно з обсягами реалізації; рух запасів; оборотність запасів і терміни їхнього збереження; вплив вартості запасів на фінансові результати; дані щодо відходів виробництва; раціональність та ефективність використання запасів.

Бухгалтер з обліку основних засобів і довгострокових активів аналізує: наявність, склад, технічний стан і рух основних засобів, інших довгострокових матеріальних і нематеріальних активів; раціональність і ефективність використання основних засобів та інших довгострокових активів; фінансові та капітальні інвестиції; знос довгострокових активів; умови забезпечення збереження майна підприємства; вплив використання основних засобів на фінансовий стан підприємства; узагальнює резерви збільшення виробничої потужності.

Бухгалтер з обліку праці та її оплати аналізує: забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів трудовими ресурсами; використання робочого часу; форми і системи оплати праці та мотивації якісної праці; вплив якості праці та її оплати на фінансові показники діяльності підприємства; раціональність та ефективність використання трудових ресурсів підприємства.

Бухгалтер з обліку грошових коштів аналізує в потрібному розрізі: наявність і рух грошових коштів у касі підприємства та на рахунках у банках у національній та іноземній валюті; грошові кошти в дорозі; виконання бюджету коштів; грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Бухгалтер з обліку витрат виробництва, калькуляції собівартості та випуску готової продукції аналізує: фактичні витрати за елементами, статтями калькуляції, істотні й несуттєві відхилення та їхні причини; показники випуску готової продукції (якість, ритмічність, номенклатура).

Бухгалтер з обліку продажів продукції аналізує: вплив зміни залишків нереалізованої продукції на обсяг реалізації; прибутковість реалізованої продукції; вплив продажів у кредит на обсяги реалізації; стан розрахунків з покупцями та замовниками, іншими дебіторами, отриманими короткостроковими чи довгостроковими векселями.

Бухгалтер з обліку доходів і фінансових результатів аналізує: доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності; вплив факторів на фінансові результативні показники діяльності підприємства.

Бухгалтер з обліку податків і платежів аналізує: повноту і своєчасність сплати податків і платежів, які здійснює підприємство.

Бухгалтер з обліку кредитів і позик аналізує: різні джерела фінансування підприємства в частині запозичених коштів; залучення кредитів та їхнє погашення; вплив факторів на залучення підприємством кредитів, позик; розрахунки з постачальниками та підрядниками, різними кредиторами; видані короткострокові чи довгострокові векселі; власний капітал і забезпечення зобов'язань; доходи майбутніх періодів.

Рішення завдання 5

До суб'єктів зовнішнього економічного аналізу акціонерного товариства відкритого типу належать:

1. акціонери;

2. власники облігацій;

3. кредитори;

4. державні податкові органи;

5. банки;

6. фондові біржі;

7. інвестиційні компанії;

8. державні органи статистики;

9. страхові компанії;

10. клієнти;

11. інвестиційні, консалтингові, аудиторські компанії.

Рішення завдання 6

До суб'єктів внутрішнього економічного аналізу діяльності підприємства належать:

1. керівництво компанії, підприємства, фірми;

2. головний бухгалтер, працівники бухгалтерії;

3. аудитори;

4. зовнішні консультанти;

5. контролери.

Рішення завдання 7

Зовнішній фінансовий аналіз включає до свого змісту:

1) аналіз майна підприємства та джерел його формування;

2) аналіз фінансової стійкості, ліквідності й платоспроможності;

3) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства і рентабельності.

Рішення завдання 8

Економічний аналіз господарської діяльності поєднує фінансовий, управлінський аналіз та аналіз нефінансових показників (див. рис. 4).

Рис. 4. Структура економічного аналізу господарської діяльності підприємства

Найважливішою загальною проблемою фінансового та управлінського (внутрішнього) аналізу в сучасних умовах стає оцінка рівня організації, якості, джерел фінансування природоохоронної діяльності. Тому українські підприємства необхідно забезпечити відповідними методиками проведення не тільки екологічного обліку, але й екологічного аналізу.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Укажіть суб'єкти внутрішнього економічного аналізу діяльності акціонерного підприємства:

а) органи державної статистики;

б) фондові біржі;

в) консалтингові компанії;

г) менеджери.

Тест 2. Економічний аналіз в Україні розглядається як:

а) вид практичної діяльності;

б) окрема економічна дисципліна;

в) галузь науки;

г) усі відповіді правильні.

Тест 3. Відповідно до суб'єктів використання аналітичної інформації виділяють такий вид економічного аналізу:

а) внутрішній, зовнішній;

б) суцільний, порівняльний, вибірковий;

в) оперативний, поточний, перспективний;

г) повний, тематичний.

Тест 4. До користувачів аналітичної інформації про діяльність підприємства не належать:

а) органи державної статистики;

б) науковці;

в) бухгалтери;

г) немає жодної правильної відповіді.

Тест 5. Зміст економічного аналізу полягає в:

а) дослідженні економічних процесів, явищ і закономірностей їхніх взаємозв'язків;

б) дослідженні окремих видів діяльності та їхніх наслідків;

в) дослідженні окремих підприємств;

г) дослідженні технологій виробництва.

Тест 6. У чому полягає науково-методологічна сутність аналізу:

а) в оцінці діяльності людей і суспільства в цілому;

б) у вивченні явищ природи та суспільства;

в) у диференціації та групуванні властивостей, явищ, процесів, показників;

г) у відображенні загальних якостей об'єктів дослідження.

Тест 7. Економічну систему держави в процесі аналітичних досліджень поділяють на:

а) мегарівень;

б) мезорівень;

в) національну економіку;

г) макрорівень, мікрорівень.

Тест 8. Що привело до появи економічного аналізу як окремої економічної науки:

а) поглиблення суспільного розподілу праці;

б) поява нових потреб в аналізі економічних явищ і процесів;

в) зростання світового товарообороту;

г) збільшення обсягів бухгалтерської звітності.

Тест 9. До складу основних функцій економічного аналізу належать:

а) оцінювальна, діагностична, пошукова, забезпечення прозорості господарської діяльності, методологічна;

б) діагностична, контрольна, оцінювальна, нормотворча, стабілізуюча;

в) інформаційна, оцінювальна, контрольна, забезпечення прозорості господарської діяльності, стабілізуюча, пошуково-прогностична, методологічна;

г) оцінювальна, нормотворча, методологічна.

Тест 10. З якими сегментами системи управління на підприємстві взаємодіє економічний аналіз:

а) облікова система, звітність, аудит, система внутрішнього контролю, прийняття управлінських рішень;

б) бюджетування, облік, аудит, контроль, прийняття управлінських рішень, моделювання;

в) планування, облікова система, звітність, аудит, система внутрішнього контролю, прийняття управлінських рішень;

г) планування, звітність, аудит, внутрішній контроль, прийняття управлінських рішень.

Тест 11. Господарська діяльність це:

а) діяльність суб'єктів господарювання, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції з метою збереження капіталу у фізичній формі;

б) діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність;

в) діяльність суб'єктів господарювання, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції з метою отримання прибутку;

г) немає жодної правильної відповіді.

Тест 12. До складу головних користувачів аналітичної інформації включають:

а) кредиторів, акціонерів, працівників і профспілки;

б) акціонерів, аудиторів, страхові компанії;

в) інвесторів, кредиторів;

г) власників акцій, облігацій, податкові служби.

Тест 13. Показники економічного аналізу за економічним змістом класифікуються на:

а) кількісні, якісні;

б) загальні, часткові;

в) абсолютні, відносні;

г) факторні, результатні.

Тест 14. До складових зовнішнього економічного аналізу діяльності акціонерного підприємства не відносять:

а) аналіз майна і джерел його формування;

б) діагностику фінансово-економічного стану підприємства;

в) аналіз ліквідності та платоспроможності;

г) аналіз фінансової стійкості.

Тест 15. До складу завдань економічного аналізу не включають:

а) дослідження виконання планів і нормативів використання матеріальних ресурсів;

б) розробку оптимальних управлінських рішень;

в) розрахунок показників технічного стану основних засобів підприємства;

г) пошук внутрішніх резервів виробництва.

Тест 16. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства це:

а) деталізація та узагальнення економічної інформації;

б) моделювання інформації щодо джерел господарських засобів;

в) вид інтелектуальної діяльності, зміст якої полягає в побудові інформаційно-аналітичних моделей індивідуального відтворення обмежених економічних ресурсів у межах господарських систем;

г) немає жодної правильної відповіді.

Тест 17. Функція економічного аналізу в забезпеченні прозорості господарської діяльності полягає в наданні користувачам:

а) якісної аналітичної інформації, яка відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів аудиту і тим самим забезпечує однакові умови для її розкриття;

б) якісної аналітичної інформації, яка відповідає вимогам національних стандартів бухгалтерського обліку;

в) якісної аналітичної інформації, яка є достовірною, зіставною, зрозумілою;

г) якісної економічної інформації.

Тест 18. Стабілізуюча функція економічного аналізу полягає у:

а) забезпеченні користувачів достовірною, зіставною, зрозумілою інформацією;

б) впливі результатів економічного аналізу на прийняття економічних рішень користувачами;

в) впливі якісної аналітичної інформації на прийняття ефективних економічних рішень, що забезпечує стабільність на фінансових, товарних, ресурсних та інших ринках;

г) немає жодної правильної відповіді.

Тест 19. Методологічна функція економічного аналізу полягає у:

а) розробці принципів, методик проведення економічного аналізу;

б) забезпеченні всього комплексу взаємопов'язаних із ним економічних наук аналітичним науковим апаратом дослідження;

в) розробці практичних методик проведення економічного аналізу діяльності підприємства;

г) немає жодної правильної відповіді.

Тест 20. Укажіть суб'єкти, які не є користувачами інформації, що надає зовнішній економічний аналіз діяльності акціонерного підприємства:

а) працівники бухгалтерії;

б) кредитори;

в) керівництво підприємства;

г) акціонери.

Матриця відповідей на тести

№ тесту	а	б	в	г
1				+
2				+
3	+
4				+
5	+
6			+
7				+
8		+
9			+
10			+
11		+
12			+
13	+
14		+
15		+
16			+
17	+
18			+
19		+
20	+

Завдання для повторення

1. Укажіть види економічного аналізу та надайте їхню характеристику.

2. Приведіть позитивні приклади впровадження міжнародного досвіду проведення економічного аналізу бізнесової діяльності.

3. Розкрийте зміст організаційних засад проведення економічного аналізу на підприємстві.

4. Охарактеризуйте місце економічного аналізу в системі економічних наук.

5. Доведіть, що раціональне та ефективне використання обмежених ресурсів підприємства є найважливішою проблемою економічного аналізу.

6. Покажіть практичне значення економічного аналізу в умовах ринкової економіки.

7. Поясніть, яким чином аналітичні інформаційні системи служать засобом прийняття управлінських рішень (бізнес-рішень, ділових рішень) щодо обмежених ресурсів підприємства та засобом їхньої реалізації.

8. Визначте, з якою метою проводиться економічний аналіз бізнесової діяльності.

9. Розкрийте зміст методу економічного аналізу.

10. Перелічіть функції, які виконує економічний аналіз у системі управління підприємством.

11. Розкрийте зміст понять "причина" і "фактор" бізнесової діяльності.

12. Укажіть, у чому полягає необхідність класифікації факторів діяльності підприємства.

13. Визначте зміст поняття "резерви виробництва".

14. Укажіть, чим обумовлена необхідність класифікації резервів виробництва.

15. Розкрийте зміст і призначення поточного аналізу.

16. Розкрийте сутність і призначення перспективного аналізу бізнесової діяльності.

17. Перерахуйте можливості, які створює аналітична інформація для поліпшення корпоративного управління.

18. Укажіть, за якими ознаками здійснюється класифікація видів економічного аналізу.

19. Укажіть, у чому різниця між зовнішнім і внутрішнім економічним аналізом.

20. Укажіть, які види економічного аналізу виділяються за часовою ознакою. Охарактеризуйте кожний із них.

Тематичне спрямування та завдання для дискусії

1. Основні погляди на проблеми:

• економічний аналіз і ринок;

• економічний аналіз, бухгалтерський облік та аудит;

• економічний аналіз і маркетинг.

2. Роль економічного аналізу в системі: "факти фінансово-господарської діяльності – економічна теорія – прийняття управлінських рішень".

3. Економічний аналіз діяльності підприємств різних форм власності різних видів діяльності.

4. Чи є економічний аналіз "лабораторною" наукою?

5. Еволюція визначення змісту поняття "економічний аналіз".

6. Механізми впливу аналітичної інформації на ефективність управлінських рішень.

СУБМОДУЛЬ 1.2

Предмет, метод і прийоми

економічного аналізу

Мета субмодуля: засвоєння студентами предмета, методу економічного аналізу; придбання студентами знання основних об'єктів економічного аналізу; розгляд структури інформаційної бази економічного аналізу; відпрацювання студентами практичних навичок застосування прийомів і методів економічного аналізу.

Основні положення субмодуля: предмет економічного аналізу та його об'єкти; метод економічного аналізу; аналітична, облікова, статистична, обліково-аналітична, фінансова, економічна інформація; прийоми та методи економічного аналізу, характеристика їхніх груп.

Сфера застосування субмодуля: теоретична підготовка студентів економічних спеціальностей класичних університетів із питань предмета, об'єктів, принципів економічного аналізу; сукупність знань і практичних навичок стосовно методів і прийомів економічного аналізу.

К ожна наука має об'єкт і предмет дослідження. Один і той же об'єкт може розглядатися різними науками, але кожна з них має свій предмет, під яким розуміють певну частину об'єктивної дійсності, що вивчається лише даною наукою. Якщо об'єкт дослідження показує, що саме вивчається, то предмет характеризує те, що цікавить дану науку в цьому об'єкті.

Господарська діяльність підприємства є об'єктом дослідження різних наук: економічної теорії, макро- та мікроекономіки, менеджменту, статистики, бухгалтерського обліку, економічного аналізу тощо. Предмет же дослідження у цих наук різний. Економічний аналіз вивчає ті аспекти діяльності підприємства, які допомагають установити, чому воно досягло тих або інших результатів, має певний фінансовий стан та організаційно-технічний рівень, які чинники і якою мірою на це вплинули. Пізнання причинно-наслідкових зв'язків у господарській діяльності дає можливість з'ясувати сутність економічних явищ і процесів, використати отриману аналітичну інформацію для наукового обґрунтування управлінських рішень.

При визначенні об'єкта, суб'єкта та предмета економічного аналізу слід звернути увагу на те, що в науковій і навчальній літературі даються різні тлумачення цих понять. Предметом економічного аналізу є методологія та організація формування, накопичення, обробка, документування, зберігання і передача аналітичної інформації.

Об'єктом економічного аналізу є економічні явища, факти і процеси, що відбуваються на різних організаційних рівнях економіки. До об'єктів економічного аналізу належать господарські системи, форми організації конкретних видів господарської діяльності, їхні складові елементи та структура (господарські засоби, джерела їхнього формування, господарські процеси, результати діяльності), що встановлюються, розвиваються і змінюються на різних організаційних рівнях, а також зовнішнє середовище, яке впливає на процеси відтворення цих систем, економічні явища і процеси як складові індивідуального відтворення обмежених ресурсів підприємства; економічна інформація стосовно цих об'єктів, яка є основою надання характеристик їхнього стану та динаміки. Виходячи з особливостей сучасного інформаційного забезпечення економічного аналізу, основними об'єктами економічного аналізу є базові елементи виміру фінансового стану підприємства та результатів його діяльності: довгострокові активи, запаси, короткострокові ліквідні активи, акціонерний капітал, зобов'язання (у тому числі й з оплати праці), прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, чистий та нерозподілений прибуток.

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Укажіть особливості визначення предмета економічного аналізу в умовах ринкової економіки. Проведіть порівняльний аналіз основних визначень предмета економічного аналізу, які містяться в економічній літературі.

Д ля методологічного та організаційного забезпечення процесів формування аналітичної інформації аналітику необхідно знати принципи формування та розкриття аналітичної інформації й володіти відповідними практичними навичками їхнього застосування під час проведення аналізу.

Сучасний економічний аналіз базується на таких принципах:

Системність – розгляд досліджуваного об'єкта як складної системи окремих, взаємопов'язаних між собою та зовнішнім середовищем елементів.

Комплексність – дослідження усіх аспектів діяльності підприємства та всебічне вивчення причинно-наслідкових залежностей.

Об'єктивність, точність економічного аналізу, що забезпечується використанням достовірної інформації й точними аналітичними розрахунками.

Єдність інформації – однаковість даних про одне й те ж явище, що надходять із різних джерел.

Достатність (Sufficiency) в аналізі – критерій кількості аналітичних показників, розрахунків, висновків.

Регламентація, яка передбачає розробку обов'язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу для кожного виконавця.

Оперативність економічного аналізу – уміння швидко і вчасно проводити аналіз у таких обсягах і тоді, коли виникає потреба в обґрунтуванні та впровадженні управлінських рішень.

Планомірність, систематичність економічного аналізу – це планування аналітичної роботи із чітким розподілом обов'язків між виконавцями.

Ефективність економічного аналізу – перевищення вигод від отриманої аналітичної інформації над витратами, пов'язаними з проведенням економічного аналізу.

З нання особливостей методу економічного аналізу відповідає потребам теоретико-мето­дологічного та організаційного забезпечення проведення аналізу.

Метод економічного аналізу – це сукупність прийомів практичного дослідження господарських процесів, обробки даних плану, бюджету, кошторисів, бухгалтерського обліку, звітності та інших джерел інформації. Поняття методу економічного аналізу пов'язано з такими поняттями, як:

• Методологія або методологічні вимоги до аналізу – це принципи і правила планування та проведення аналітичної роботи; обґрунтованість аналітичних оцінок; доцільність вибору методики і техніки аналізу; повне інформування клієнта;

• Методика економічного аналізу – це сукупність конкретних прийомів, способів і засобів, що застосовуються у процесі проведення економічного аналізу в заздалегідь визначеній послідовності для досягнення поставленої мети.

Характерними особливостями методу економічного аналізу є:

1. Використання системи показників, що всебічно характеризують господарську діяльність.

2. Вивчення причин зміни цих показників, виявлення та вимір взаємозв'язку між ними з метою забезпечення високого рівня ефективності діяльності підприємства.

Основними рисами методу економічного аналізу, як видно з визначення, є розгляд досліджуваних явищ і процесів у динаміці, системний підхід, що полягає в комплексному вивченні багатобічних зв'язків і взаємозумовленості дії внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на перебіг цих процесів, кількісний вимір впливу кожного фактора і всієї сукупності з метою виявлення та мобілізації невикористаних резервів.

Якість проведення економічного аналізу взагалі та в тому числі економічного аналізу господарської діяльності підприємства залежить від якості його інформаційної бази.

Д ля аналізу господарської діяльності використовуються різні джерела інформації: нормативно-правові, планові, договірні, облікові, звітні та аналітичні.

Нормативно-правова документація – це закони держави, підзаконні акти, укази президента, постанови уряду і місцевих органів влади, накази вищих органів управління, акти ревізій і перевірок, рішення арбітражу і судових органів, рекламації, накази і розпорядження керівництва підприємства.

Планова документація містить плани організаційно-господарського та соціально-економічного розвитку підприємства, бізнес-плани, плани-графіки виконання окремих робіт, нормативні документи, технологічні карти, норми виробітку, тарифні ставки, розцінки, положення про нарахування та видачу зарплати, розпорядження тощо.

Договірна документація включає господарські договори і додатки до них, угоди, державні замовлення та контракти тощо.

Облікова документація – це форми бухгалтерського, управлінського та статистичного обліку, первинні документи.

Звітна документація відображає результати виконання планових завдань на певну дату.

Позаоблікова документація складається із рішень загальних зборів колективу, ради трудового колективу підприємства, матеріалів дослідження передового досвіду, отриманих із різних джерел інформації, технічної та технологічної документації, матеріалів спеціальних обстежень стану виробництва на окремих робочих місцях, усної інформації, отриманої під час різних зустрічей на ділову тему.

Відносно об'єкта дослідження інформація може бути внутрішньою або зовнішньою. Внутрішня інформація містить дані статистичного, бухгалтерського, управлінського обліку та звітності, планові та нормативні дані, розроблені на підприємстві тощо.

Зовнішня інформація надходить на підприємство із зовнішніх джерел – це нормативно- та господарсько-правові документи, дані статистичних збірників, періодичних і спеціальних видань, конференцій, круглих столів, інших ділових зустрічей тощо.

Щодо предмета вивчення інформація поділяється на основну, без якої неможливо провести економічний аналіз, та допоміжну, що дозволяє провести детальніший аналіз.

За періодичністю надходження інформацію можна поділити на регулярну, що надходить у зазначені терміни, та епізодичну, яка збирається при появі потреби в ній.

Відносно процесу обробки інформація може бути первинною або вторинною. Первинна інформація міститься у даних первинного обліку, інвентаризацій, обстежень, вторинна є результатом обробки первинної інформації.

Організація інформаційного забезпечення має відповідати таким вимогам, як аналітичність, об'єктивність, єдність, оперативність, раціональність.

Аналітичність інформації передбачає надходження інформації в такому вигляді, який полегшує аналіз господарської діяльності підприємства, дозволяє всебічно дослідити причинно-наслідкові зв'язки, що виникають у процесі такої діяльності. Саме потреби аналізу перш за все викликають необхідність внесення змін до звітної інформації. Зокрема, розвиток міжнародних зв'язків дав поштовх розробці нових національних стандартів бухгалтерського обліку.

Під об'єктивністю інформації розуміють достовірність відображення у ній реальних економічних явищ, фактів і процесів. Результати аналізу, що базуються на недостовірній інформації, утрачають сенс.

Єдність інформації означає, що дані про одне й те ж явище, що надходять із різних джерел, мають бути однаковими. Для уникнення дублювання кожне економічне явище має фіксуватися лише один раз, а інформація про нього використовуватися для різних потреб (обліку, аналізу, планування тощо).

Оперативність інформації передбачає її своєчасне надходження до аналітика, що досягається застосуванням найновіших засобів зв'язку, обробкою її за допомогою комп'ютерних технологій тощо. Додержання цього принципу суттєво впливає на дієвість та ефективність економічного аналізу, оскільки надає можливість оперативно впливати на основні господарські процеси (постачання, виробництво, реалізацію) за їхніми результатами, змінювати ситуацію на краще.

Раціональність інформації передбачає знаходження оптимального співвідношення між повнотою інформаційного опису процесів, що відбуваються на підприємстві, і витратами на збирання, зберігання та використання цих даних.

Головним джерелом інформації для зовнішнього економічного аналізу є форми фінансової звітності.

Важливу роль у забезпеченні належної якості аналітичної роботи відіграє її методичне забезпечення. Відповідальним за цей напрям роботи є фахівець, який керує аналітичною роботою на підприємстві. Він повинен бути в курсі найновіших досягнень у цьому напрямі, оперативно адаптувати їх до умов свого підприємства та впроваджувати найприйнятніші з них, здійснювати підготовку та підвищення кваліфікації кадрів з економічного аналізу.

У ринкових умовах на більшості підприємств аналітична робота повністю або частково комп'ютеризована. Сучасні інформаційні технології дозволяють підвищити продуктивність праці аналітиків, звільнивши їх від рутинних розрахунків і тим самим збільшивши час на творче осмислення отриманих результатів; по-друге, повніше досліджувати економічні явища і процеси; нарешті, підвищити оперативність і якість аналізу господарської діяльності.

Завдання для самоконтролю

Завдання 2. Сформуйте інформаційну базу економічного аналізу господарської діяльності для виконання лабораторних завдань практикуму.

П рактичне застосування методології економічного аналізу можливе лише на базі розвинутого його наукового апарату. Методи і прийоми формування аналітичної інформації утворюють науковий апарат економічного аналізу.

Прийоми групуються за такими напрямами.

Аналітична обробка інформаційних даних включає в себе попередню оцінку діяльності об'єкта аналізу за допомогою так званих традиційних способів економічного аналізу та факторний аналіз – розкриття причинно-наслідкових зв'язків процесів і явищ.

Традиційні способи – це способи, притаманні не лише економічному аналізу, а такі, що широко застосовуються для вивчення та обробки інформації в будь-яких дослідженнях. До них належать використання абсолютних і відносних величин, порівняння, статистичні методи, графічний, табличний тощо.

Прийоми факторного аналізу поділяються на способи детермінованого факторного аналізу (балансовий або сальдовий метод, елімінування, прийом пайової участі, пропорційного ділення, деталізації та узагальнення, логарифмічний, інтегральний та ін.), способи стохастичного факторного аналізу (кореляційно-регресійний аналіз, дисперсійний, компонентний, багатомірний факторний аналіз, кластерний тощо) та способи оптимізації показників (економіко-математичні методи).

На особливу увагу заслуговують такі прийоми економічного аналізу, як деталізація та елімінування. Видатний український учений Є.Є. Слуцький указував на необхідність використання складних систем деталізації та елімінування як аналітичних методів. Є.Є. Слуцький на прикладі дослідження складного економічного явища "обміну" показав необхідність деталізації об'єкта до найпростіших елементів, розглядаючи такий розподіл як рух до дійсності. Він показав, що застосування цих методів є доцільним для дослідження багаторівневих економічних систем (економічних явищ, процесів, понять, законів). Застосування деталізації та елімінування в аналізі складних систем дає можливість не змішувати конкретні явища, процеси тощо з іншими явищами, процесами та уявляти ці об'єкти ясно і відокремлено. Між тим, деталізація і елімінування як продукти міркування і конструювання надають достовірну інформацію, коли виконується головний, на думку Є.Є. Слуцького, принцип аналізу – можливість виділення окремих більш або менш самостійних елементів.

Аналіз тих або інших показників, економічних явищ, процесів, фактів, ситуацій починається з використання абсолютних і відносних величин.

Для отримання узагальнених характеристик економічних явищ, визначення результатів господарської діяльності в часі або просторі застосовують середні величини. Вони дають можливість порівняти ознаки, що вивчаються на різних сукупностях, охарактеризувати зміну варіюючого у часі показника. За способами обчислення відрізняють середню арифметичну просту та зважену, середню хронологічну, середню геометричну та середню гармонійну.

Рядами динаміки (часовими рядами) називається ряд чисел, що характеризують зміну величин у часі. Аналіз їх дозволяє виявити закономірності зміни процесу або явища та зробити висновки щодо тенденцій розвитку.

Для урахування "старіння" показників у часі використовується метод експоненційного згладжування. Найбільш об'єктивну оцінку тенденції часового ряду дає аналітичне згладжування часових рядів за допомогою рівнянь трендів.

Одним з найважливіших та найпоширеніших прийомів аналізу є порівняння – загальнонауковий метод пізнання, у процесі якого досліджуване явище зіставляється з уже відомими, вивченими раніше, для виявлення загальних рис або відмінностей між ними.

Вибір бази порівняння визначається метою аналізу.

Горизонтальний порівняльний аналіз застосовується для визначення абсолютних ( х) і відносних ( І_х) відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового, які розраховуються за формулами:

х = х₁ – х₀,

І_х = 100%

І_х = 100% - 100% = 100%

де х_1, х₀ – відповідно фактичний та базовий рівні досліджуваного показника; І_х, І_х – відповідно (у відсотках) рівень фактичного значення показника відносно базового та відхилення фактичного значення досліджуваного показника від базового.

Вертикальний порівняльний аналіз дозволяє дослідити структуру економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги частин в єдиному цілому, співвідношення частин цілого між собою, а також впливу факторів на рівень результативних показників, порівнюючи їхню величину до та після зміни відповідного фактора.

Трендовий аналіз використовується при дослідженні рядів динаміки і дозволяє визначити тенденцію зміни показників за декілька років.

При аналізі сукупності економічних явищ з однаковими ознаками використовується прийом групування, який полягає в поділі сукупності об'єктів на якісно однорідні групи за певними ознаками і дозволяє виявити взаємозв'язок між окремими економічними явищами з метою вивчення структури, складу та динаміки розвитку, визначення середніх величин та їхнього змісту. Групування бувають типологічні, структурні та аналітичні.

Типологічні групування використовують для аналізу діяльності однорідних підприємств або видів виробництва, структурні – при групуванні якісно однорідних економічних явищ за ознакою схожості їхньої економічної природи, аналітичні – для розкриття суті середніх величин, виявлення взаємозв'язків, взаємозалежностей та взаємодії економічних явищ.

При проведенні аналізу широко використовується табличний спосіб відображення аналітичних даних, що є формою раціонального викладення інформації, будучи виразніше та наочніше словесного тексту. Матеріал таблиці дозволяє системно подати аналітичні дані, за допомогою яких можна простежити зв'язок між досліджуваними показниками, компактне та більш логічне і послідовне розміщення яких порівняно із текстовим викладом прискорює досягнення пізнавального ефекту.

Графічний спосіб відображення аналітичних даних полягає в наочному зображенні показників, чисел за допомогою геометричних знаків, рисунків та інших графічних засобів і має як ілюстративне, так і аналітичне значення, дозволяючи вивчити структуру, динаміку явищ, взаємозв'язки між показниками, проаналізувати та узагальнити інформацію. Завдяки графікам аналітичний матеріал стає більш зрозумілим і легким для сприйняття.

Важливою складовою дослідження економічних явищ і процесів є факторний аналіз – вивчення впливу окремих чинників (факторів) на результативний показник. Для здійснення такого аналізу передусім слід побудувати факторну модель – математичну формулу, що описує зв'язок результативного показника і факторів, вплив яких потрібно дослідити.

Якщо між показником і факторами існує функціональний зв'язок, тобто показник змінюється лише залежно від зміни факторів, будується детермінована модель. Прикладом може бути залежність виробітку одного робітника від обсягу виробництва і кількості робітників.

Зв'язок, при якому одному значенню фактора може відповідати кілька значень показника, називається стохастичним, або ймовір­нісним, наприклад залежність виробітку одного робітника від стажу роботи, кваліфікації, умов праці тощо. Побудова стохастичних моделей здійснюється на базі кількісної оцінки статистичних даних.

Детерміновані факторні моделі бувають чотирьох видів.

В адитивних моделях досліджуваний показник зображується, як сума факторів, наприклад, витрати на виробництво як сума витрат за економічними елементами або калькуляційними статтями.

У мультиплікативних моделях результативний показник виражається через добуток факторів, наприклад, витрати на виробництво як добуток кількості виготовленої продукції на собівартість одиниці продукції.

Кратні моделі будуються, якщо результативний показник є часткою від ділення одного фактора на інший, наприклад, рентабельність активів є відношенням прибутку до середньорічної вартості активів.

Змішані моделі є комбінацією попередніх видів моделей, наприклад, якщо подати вартість активів у вигляді суми необоротгих та оборотних активів, рентабельність активів описуватиметься змішаною моделлю.

Найпоширенішими методами детермінованого факторного аналізу є методи елімінування (усунення, виключення), які ґрунтуються на припущенні, що всі фактори змінюються незалежно один від іншого, тому вплив кожного фактора вивчається окремо, зафіксувавши інші фактори на певному рівні. У цих методах послідовно вивчається вплив кожного фактора, причому вже досліджені фактори фіксуються на фактичному рівні, а інші залишаються на базовому. Зважаючи на це, слід дотримуватися визначеної послідовності зміни факторів, тому у факторній моделі спочатку записуються кількісні фактори (від більш загальних до часткових), потім структурні й, нарешті, якісні. Зміна послідовності розгляду факторів приводить до зміни результатів.

Метод елімінування може бути представлений у варіантах: ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць, індексного методу.

Прийом ланцюгових підстановок є універсальним і застосовується в усіх видах факторних моделей. Він полягає в послідовній заміні базового значення фактора його фактичною величиною, решта показників вважається незмінною. Така заміна зветься підстановкою, для кожної з них виконують усі дії, передбачені розрахунковою формулою. Так, для мультиплікативної моделі S = x y z отримуємо підстановки:

.

Ступінь впливу певного фактора виявляється послідовним відніманням від кожного результату попереднього:

.

Метод абсолютних різниць застосовується у мультиплікативних та змішаних моделях типу у = а (b – с) та у = (а – b) с.

Наприклад, для мультиплікативної моделі S = x y z вплив зміни факторів на результативний показник визначається таким чином:

,

де ∆х = х_ф – х_б; ∆у = у_ф – у_б; ∆z = z_ф – z_б.

Для моделей типу формули розрахунку впливу факторів мають такий вигляд:

,

а для моделей типу Y = (а – b) с – такий:

.

Метод відносних різниць застосовується лише в мультиплікативних моделях, якщо вихідні дані надаються у відносних величинах.

Наприклад, якщо маємо мультиплікативну модель у = а × b × с, то

.

Аналогічно розраховують ∆b% і ∆с%. Вплив факторів розраховується таким чином:

;

;

.

Тобто, вплив першого фактора визначається множенням базової величини результативного показника на відносний приріст першого фактора у відсотках і діленням на 100; усіх наступних – множенням суми базової величини результативного показника та зміни його за рахунок впливу попередніх факторів на приріст даного фактора у відсотках і діленням на 100.

Індексний метод ґрунтується на використанні індексів і застосовується для змішаних моделей типу , де q, p – відповідно кількість та ціна продукції

В абсолютному вираженні відхилення від плану становить (індекс 0 означає планові дані, а індекс 1 – фактичні):

_.

Слід зазначити, що при визначенні впливу факторів на результативний показник якісні (інтенсивні) фактори, які входять до розрахункової формули, фіксуються на рівні базового періоду, а кількісні – на рівні звітного.

Вплив зміни фізичного обсягу виробництва на результативний показник розраховується як

,

а вплив зміни цін на показник розраховується, як

.

Застосування індексного методу обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати двофакторну модель зазначеного виду.

Важливим методологічним питанням в економічному аналізі є розробка та обґрунтування системи показників, що найбільш повно та об'єктивно відображають сутність досліджуваних економічних явищ.

За економічним змістом досліджуваних явищ і процесів показники поділяються на кількісні та якісні. За характером відображення аналізованих процесів розрізняють натуральні показники, які виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру (обсяг, довжина, вага); умовно-натуральні, що використовуються у багатономенклатурному виробництві для узагальненої характеристики обсягів виробництва та реалізації продукції (умовне блюдо в харчовій промисловості, умовна пара взуття у взуттєвій промисловості, умовний літальний апарат у цивільній авіації тощо), вартісні – показують величину економічних об'єктів і процесів у вартісному виразі (ціна, собівартість, прибуток); трудові – характеризують витрати праці та її ефективність (трудомісткість, продуктивність праці). За способом виміру розрізняють абсолютні й відносні показники. Об'ємні, або абсолютні показники характеризують певне явище безвідносно інших економічних явищ або процесів, виражаються у грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість (обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа в метрах квадратних, витрати праці в людино-годинах). Відносні показники характеризують співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки продукції, коефіцієнт оновлення основних засобів, індекс цін). За ступенем охоплення виділяють загальні та часткові, специфічні показники. Загальні показники використовують для характеристики результатів роботи всіх галузей економіки (вартість готової продукції, продуктивність праці, рентабельність). Часткові є специфічними для окремих галузей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність сільськогосподарських культур). При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяються на результативні та факторні. Це групування не є постійним, воно залежить від конкретних ситуацій, мети аналізу. Наприклад, при оцінці змін прибутку від реалізації продукції показник собівартості готової продукції розглядають як факторний. Водночас при вивченні витрат на виробництво собівартість розглядають як результативний показник, що залежить від багатьох факторів виробництва. Якщо показник розглядається як результат дії одного або кількох чинників і є об'єктом дослідження, то при вивченні взаємозв'язку він вважається результативним. Показники, які визначають стан результативного показника і виступають як причини зміни його величини, називають факторними.

За способом формування розрізняють показники:

1) нормативні (норми витрат сировини, матеріалів, палива, норми амортизації, ціни);

2) планові (дані планів соціально-економічного розвитку підприємства, завдання підрозділам);

3) договірні (передбачені в угодах на поставку сировини, матеріалів, палива тощо);

4) облікові (дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку);

5) звітні (дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності);

6) аналітичні (оціночні), які одержують у ході аналізу для оцінки результатів та ефективності роботи підприємства.

Усі показники, що використовуються в аналізі, взаємопов'язані і взаємозумовлені. Вони вивчаються у комплексі, що передбачає відповідну їхню систематизацію.

Система показників – це впорядкована їхня множина, у якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику господарської діяльності, має властивості зведеності й подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.

Показники вихідних умов діяльності підприємства оцінюють, по-перше, наявність необхідних матеріальних і фінансових ресурсів для діяльності підприємства та виконання його виробничої програми, недостатня кількість яких може бути загрозою як для реалізації планів підприємства, так і його існування у цілому; по-друге, організаційно-технічний рівень підприємства, що охоплює структуру і рівень організації виробництва та управління, рівень концентрації й спеціалізації виробництва, тривалість виробничого циклу, прогресивність технологічних процесів, технічну та енергетичну озброєність праці, якість продукції тощо; по-третє, рівень маркетингової діяльності з вивчення попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, ринків збуту, організації торгівлі та реклами тощо.

Збалансоване використання усіх видів показників дає можливість надати об'єктивну оцінку діяльності підприємства та її результатів.

Завдання для самоконтролю

Завдання 3. Визначте алгоритм розрахунку впливу факторів на динаміку узагальнювального показника методом ланцюгових підстановок. Схема формули такого показника:

А = В х С х Д.

Завдання 4. Укажіть, до якої групи прийомів економічного аналізу належить спосіб абсолютних різниць.

Завдання 5. Визначте алгоритм розрахунку впливу факторів на динаміку узагальнювального показника методом абсолютних різниць. Схема формули такого показника:

А = В х С х Д.

Рішення завдання 1

Порівняння визначень предмета економічного аналізу дає можливість установити, що вимогам інформаційного суспільства більше відповідає визначення предмета економічного аналізу як формування, накопичення, обробка, документування, зберігання і передача аналітичної інформації. Більшість же авторів тлумачать предмет економічного аналізу як причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів господарської діяльності в їхній взаємодії.

Рішення завдання 2

Для виконання лабораторних робіт у комп'ютерному класі студенти складають окрему папку "Інформаційна база економічного аналізу господарської діяльності підприємства", до якої входять:

• склад фінансової звітності підприємств;

• склад статистичної звітності підприємств;

• склад податкової звітності підприємств;

• фінансова звітність конкретного підприємства.

Рішення завдання 3

№ розрахунку	№ підстановки	Розрахунок	Проміжне значення узагальнювального показника (А)	Вплив фактора
1	–	Вб х Сб х Дб	Аб	–
2	1	Вф х Сб х Дб	А1	А1 – Аб
3	2	Вф х Сф х Дб	А2	А2 – А1
4	3	Вф x Сф x Дф	Аф	Аф – А2

*б – базовий рівень;

ф – фактичний рівень.

Рішення завдання 4

Прийом абсолютних різниць належать до групи прийомів, застосування яких дає можливість визначити вплив факторів на результат їхньої взаємодії.

Рішення завдання 5

№ розрахунку	№ підстановки	Розрахунок	Вплив фактора
1	1	Δ В х Сб х Дб	В
2	1	Вф х Δ С х Дб	С
3	2	Вф х Сф х Δ Д	Д

*б – базовий рівень;

ф – фактичний рівень;

Δ – різниця між фактичним і базовим рівнем.