Характеристика основних ознак можливості банкрутства

Свідчення можливості погіршення фінансового стану	Свідчення можливості банкрутства в найближчому майбутньому
Відсутність диверсифікації ризиків	Значні повторювані втрати в господарській діяльності
Втрата ключових контрагентів	Наявність хронічно простроченої заборгованості
Втрата досвідчених менеджерів	Низькі значення коефіцієнтів ліквідності, що мають тенденцію до спадання
Низький рівень інвестиційної та інноваційної політики	Нестача власного оборотного капіталу
Збої в постачанні, виробництві, збуті	Вихід коефіцієнта фінансового ризику за безпечні межі
Неефективні довгострокові угоди	Хронічне спадання коефіцієнта оборотності капіталу
	Наявність понаднормованих запасів сировини та готової продукції
	Невигідні умови залучення капіталу
	Невигідні зміни в портфелі замовлень
	Зниження ринкової вартості акцій підприємства

Перевагою такого підходу є комплексний та системний підхід, а недоліками – складність прийняття рішень, низька інформативність розрахованих показників, суб'єктивність прогнозу.

Прикладом другого підходу є діюча в Україні "Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій", розроблена для надання методичної допомоги фахівцям міністерств, відомств, податкових органів у прийнятті рішень щодо визнання підприємств платоспроможними (неплатоспроможними).

Згідно із цим документом підприємство визнається неплатоспроможним, якщо виконується хоча б одна з умов:

• коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду нижчий від нормативного значення;

• коефіцієнт забезпеченості підприємства власними оборотними коштами (частка власного оборотного капіталу у вартості оборотних активів) на кінець звітного періоду нижчий від нормативного значення;

• коефіцієнт поновлення (втрати) платоспроможності менший за одиницю.

Способи визначення перших коефіцієнтів розглянуто в кейсах 4, 5.

Якщо значення перших двох коефіцієнтів менші від нормативних (відповідно 2 і 0,1), але спостерігається тенденція їхнього зростання, розраховується коефіцієнт поновлення платоспроможності (К_пп) за період у 6 місяців:

К_пп = ,

де К_пл1 та К_пл0 – відповідно фактичне значення коефіцієнта ліквідності в кінці й на початку звітного періоду; К_{пл норм} – нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності; 6 – період поновлення платоспроможності, міс.; Т – звітний період, міс.

Значення цього коефіцієнта більше за одиницю, свідчить про реальну можливість поновлення платоспроможності, а менше за одиницю – про відсутність такої можливості.

Якщо фактичний рівень коефіцієнта поточної ліквідності не менше нормативного значення, але існує тенденція його спадання, визначається коефіцієнт втрати платоспроможності за тримісячний період:

К_вп =

Значення К_вп > 1 є свідченням реальної можливості збереження платоспроможності протягом трьох місяців. Протилежне співвідношення указує на критичну ситуацію на підприємстві, що може призвести до банкрутства.

Суттєвими недоліками такого підходу є, по-перше, те, що коефіцієнти поточної ліквідності та забезпеченості власним оборотним капіталом дублюють один одного. Якщо розраховувати коефіцієнт поточної ліквідності без урахування доходів і витрат майбутніх періодів, то за рівнем одного із коефіцієнтів легко знайти значення іншого:

К_вок = 1 – ; К_пл = .

По-друге, нормативні значення цих показників не можуть бути єдиними, а мають ураховувати специфіку галузей економіки, розміри підприємств тощо.

Тому дана методика може бути корисною лише для попередньої оцінки платоспроможності підприємства, яка має доповнюватися розглянутими вище показниками ефективності використання капіталу, ділової активності та фінансової стійкості.

Імовірність поточної загрози банкрутства визначається за допомогою коефіцієнта абсолютної платоспроможності, менше за одиницю значення якого свідчить про незадовільний фінансовий стан.

Рівень майбутньої загрози банкрутства характеризується коефіцієнтами поточної платоспроможності та автономії, тенденція до зниження рівня яких протягом кількох періодів є попередженням про можливість банкрутства в майбутньому. Чим нижчі їхні значення, тим швидше ця загроза може реалізуватися.

Оптимальні значення цих коефіцієнтів визначаються галузевими особливостями та розміром підприємства.

Третій підхід до оцінки фінансової стабільності полягає в застосуванні інтегральних показників, розрахованих на базі:

• скорингових моделей;

• багатомірного рейтингового аналізу;

• мультиплікативного дискримінантного аналізу тощо.

Сутність методики кредитного скорингу, запропонованої американським економістом Д. Дюраном у 40-х рр. ХХ ст., полягає у класифікації підприємств за ступенем ризику з урахуванням фактичного рівня показників фінансової стійкості та визначеного на основі експертних оцінок їхнього рейтингу в балах.

За рейтингом платоспроможності підприємства поділяються на п'ять класів.

Вищий клас – абсолютно стійка платоспроможність. Висока кредитоспроможність, що передбачає застосування кредитних і відсоткових пільг.

Перший клас – висока платоспроможність і кредитоспроможність з невеликими відхиленнями від норми за окремими показниками і періодами. Підприємству можуть бути надані кредитні й відсоткові пільги. Продаж цінних паперів можливий вище за номінал.

Другий клас – мають місце ознаки фінансового напруження, несвоєчасних платежів, однак потенційно можливе їхнє подолання. Підприємство кредитоспроможне, але в певних випадках необхідним є надійне забезпечення. Продаж цінних паперів можливий за номіналом.

Третій клас – підприємство підвищеного ризику. Кредитоспроможність обмежена (тільки під надійне забезпечення). Можливий продаж цінних паперів нижче номіналу.

Четвертий клас – підприємство неплатоспроможне, перспектив стабілізації немає. Строк заборгованості перевищує три місяці, стан на межі банкрутства. Можуть бути надані тільки цільові кредити під надійні гарантії. Висновки про рейтинг підприємства носять суворо індивідуальний характер і приймаються на основі експертного вивчення інформації.

Кожному оціночному показникові присвоюється певна кількість балів відповідно до його фактичного значення за спеціально розробленою шкалою оцінювання; підсумок балів з усіх показників порівнюється з межами класів і робиться висновок про належність підприємства до одного із них.

Багатомірний рейтинговий аналіз включає такі етапи:

1) Обґрунтування системи оціночних показників, збирання даних і формування матриці вихідних даних.

2) Стандартизацію показників шляхом ділення кожного елемента стовпчика, що містить значення відповідного показника, на максимальне значення цього показника.

3) Визначення рейтингу кожного підприємства за формулою

R_j = a₁ x_1j² + …+ a_nx_nj²,

де x_ij² – піднесене до квадрата стандартизоване значення i-го показника для j-го підприємства; a_i – ваговий коефіцієнт i-го показника, визначений експертним шляхом.

4) Сортування рейтингових оцінок за спаданням, якщо обрано такі показники, зростання яких позитивно впливає на фінансовий стан, і за зростанням – в іншому випадку.

Мультиплікативний дискримінантний аналіз на Заході вважається одним із найважливіших інструментів системи раннього прогнозування банкрутства.

При цьому фахівці з економічно розвинених країн використовують дво-, п'яти- та семифакторну модель оцінки ступеня ризику банкрутства підприємства.

Найчастіше для прогнозування ймовірності банкрутства використовують аналітичну "модель Альтмана", розроблену в 60-ті рр. відомим західним економістом Едвардом Альтманом. Ця модель є алгоритмом інтегральної оцінки загрози банкрутства великих компаній, що котирують свої акції на біржах, і передбачає визначення так званого Z-рахунку за формулою

Z = 1,2 X₁ + 1,4 X₂ + 3,3 X₃ + 0,6 X₄ + X₅,

де X₁ – (оборотні активи – поточні зобов'язання)/підсумок балансу; X₂ – чистий прибуток/загальна вартість активів; X₃ – прибуток до виплат/загальна вартість активів; X₄ – ринкова вартість акцій/зобов'язання; X₅ – виручка/загальна вартість активів.

Підприємства, у яких значення цього показника перевищує 2,99, – фінансово стійкі, є меншим за 1,81 – безумовно неплатоспроможні, інтервал від 1,81 до 2,99 є зоною невизначеності.

Для компаній, акції яких не котируються на біржі, Е. Альтманом пізніше був запропонований інший варіант Z-рахунку:

Z = 0,717 X₁ + 0,847 X₂ + 3,107 X₃ + 0,42 X₄ + 0,995 X₅,

де X₄ – балансова вартість власного капіталу/зобов'язання.

При Z > 1,23 ризик банкрутства мінімальний, при зменшенні його ризик банкрутства зростає.

Застосування цієї моделі в країнах із розвинутою ринковою економікою показало її високу ефективність, проте спроба використовувати такий підхід у вітчизняній практиці натрапила на певні труднощі через невідповідність економічним умовам України.

Деякі фахівці вважають можливим використання цієї моделі, але за умови коригування меж показника відповідно до наших реалій.

Модель Спрінгейта передбачає розрахунок показника:

Z = 1,03 X₁ + 3,07 X₂ + 0,66 X₃ + 0,4 X₄,

де X₁ – оборотні активи/підсумок балансу; X₂ – прибуток до виплат/загальна вартість активів; X₃ – прибуток до виплат/поточні зобов'язання; X₄ – виручка/загальна вартість активів.

При Z < 0,862 підприємство є потенційним банкрутом.

Модель Ліса (Великобританія) описується формулою

Z = 0,063 X₁ + 0,092 X₂ + 0,057 X₃ + 0,001 X₄,

де X₁ – оборотні активи/загальна вартість активів; X₂ – прибуток від реалізації/загальна вартість активів; X₃ – нерозподілений прибуток/загальна вартість активів; X₄ – власний капітал/позиковий капітал.

При Z < 0,037 підприємство є потенційним банкрутом.

Модель Таффлера (Великобританія) має такий вигляд:

Z = 0,53 X₁ + 0,13 X₂ + 0,18 X₃ + 0,16 X₄,

де X₁ – прибуток до виплат/поточні зобов'язання; X₂ – поточні активи/зобов'язання; X₃ – поточні зобов'язання/загальна вартість активів; X₄ – інтервал кредитування.

При Z > 0,3 підприємство має хороші довгострокові перспективи.

Модель Creditmen передбачає розрахунок за формулою

Z = 25 X₁ + 25 X₂ + 10 X₃ + 20 X₄ + 20 X₅,

де X₁ – високоліквідні активи/поточні зобов'язання; X₂ – власний капітал/зобов'язання; X₃ – високоліквідні активи/загальна вартість активів; X₄ – виручка/дебіторська заборгованість; X₅ – виручка/кредитор­ська заборгованість.

Підприємства, у яких значення цього показника перевищує 100 – фінансово стійкі, є меншим за 100 – недостатньо стійкі, граничне значення 100 є характерним для нормальної фінансової ситуації.

Модель R (Росія) має такий вигляд:

R = 0,838 X₁ + X₂ + 0,054 X₃ + 0,63 X₄,

де X₁ – оборотні активи/загальна вартість активів; X₂ – чистий прибуток/власний капітал; X₃ – виручка/загальна вартість активів; X₄ – чистий прибуток/сумарні витрати.

Передбачена така градація ймовірності банкрутства:

Максимальна (90–100 %) при R < 0;

Висока (60–90 %) при 0 < R < 0,18;

Середня (35–50 %) при 0,18 < R < 0,32;

Низька (15–20 %) при 0,32 < R < 0,42;

Мінімальна (до 10 %) при R > 0,42.

Універсальна дискримінантна модель, на думку деяких авторів, є найбільш прийнятною для українських підприємств:

Z = 1,5 X₁ + 0,08 X₂ + 10 X₃ + 5 X₄ + 0,3 X₅ + 0,1 X_6,

де X₁ – cash-flow/зобов'язання; X₂ – загальна вартість активів/зобов'я­зання; X₃ – чистий прибуток/загальна вартість активів; X₄ – чистий прибуток/виручка; X_5– – виробничі запаси/виручка; X₆ – виручка/загальна вартість активів.

При Z > 2 підприємству не загрожує банкрутство, при 1 < Z < 2 фінансова стійкість порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутства можна уникнути, при 0 < Z < 1 підприємство може збанкрутувати в разі нездійснення санаційних заходів, при Z < 0 підприємство є напівбанкрутом.

Ученими країн СНД проводилися власні розробки з пошуку адекватного інструментарію, який би дозволяв попереджати кризові ситуації у фінансовому становищі підприємства. Прикладом такого підходу є, зокрема, п'ятифакторна модель, запропонована Г.В. Савицькою для сільськогосподарських підприємств.

Як свідчить досвід, безпосереднє використання моделей у практиці українських підприємств без пристосування їх до специфіки конкретних галузей та особливостей національної економіки може призвести до значних помилок.

Рішення завдання 1

Показник	На початок року		На кінець року		Відхилення
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	1,2	0,003	1,2	0,003	–	–
первісна вартість	1,8		1,8		–	–
Знос	(0,6)		(0,6)		–	–
Основні засоби:
залишкова вартість	41485,8	99,997	44529,9	99,997	3044,1	7,34
первісна вартість	84096,6		88393,8
Знос	(42610,8)		(43863,9)
Усього за розд. 1	41487,0	100	44531,1	100	3044,1	7,34
Частка необоротних активів у валюті балансу		66,72		64,10		–2,62
ІІ. Оборотні активи	20675,1		24841,0		4166,0
Частка оборотних активів у валюті балансу		33,25		35,76		2,36
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	17,1		101,6		84,5
Частка витрат майбутніх періодів у валюті балансу		0,03		0,14		0,11
Баланс	62179,2	100	69473,7	100	7294,5	1,7

Отже, активи підприємства зросли на 7294,5 тис. грн, або на 11,7 %, це стосувалося усіх складових, причому оборотні активи зростали випереджальними темпами, що призвело до збільшення їхньої частки із 33,25 % на початок року до 35,76 % на кінець, такі зрушення позитивно впливають на фінансовий стан підприємства.

Підприємство характеризується значною часткою основних засобів у складі необоротних активів (99,997 %), решту становлять нематеріальні активи, інші складові необоротних активів на даному підприємстві відсутні. При цьому знос основних засобів на початок року становив 50,67 %, ужиті заходи призвели до зменшення його частки до 49,62 %, нематеріальні активи зношені на третину.

Результати аналізу оборотних активів, подані в таблиці, свідчать про погіршення фінансового стану внаслідок зростання на 43,68 % виробничих запасів, зростання усіх видів дебіторської заборгованості, крім заборгованості з розрахунків із бюджетом, зменшенням грошових коштів у національній валюті, яке, проте, компенсовано зростанням їх в іноземній валюті.

Показник	На початок року		На кінець року		Відхилення
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
ІІ. Оборотні активи Запаси:
виробничі запаси	4877,9	23,59	7008,7	28,21	2130,8	43,68
незавершене виробництво	129,8	0,63	138,9	0,56	9,1	7,01
готова продукція	2438,9	11,80	2491,4	10,03	52,5	2,15
Товари	1685,3	8,15	1170,6	4,71	–514,7	–30,54
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	44,6	0,22	55,6	0,22	11,0	24
первісна вартість	42,8		52,9
резерв сумнівних боргів	(1,8)		(2,7)
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
із бюджетом	418,7	2,03	167,5	0,67	–251,2	–60
за виданими авансами	10966,3	53,04	13530,7	54,50	2564,4	23,38
інша поточна дебіторська заборгованість	67,9	0,33	140,1	0,56	72,2	106,33
Грошові кошти та їхні еквіваленти:
у національній валюті	11,3	0,05	2,6	0,01	–8,7	–77,00
в іноземній валюті		-	134,9	0,54	134,9	100
інші оборотні активи	34,4	0,17	–	–		–100
Усього за розд. ІІ	20675,1	100	24841,0	100	4166,0	20,15

Рішення завдання 2

Показники	На початок року	На кінець року
Джерела формування власних оборотних коштів	48281,5	44708,6
Власні оборотні кошти	6777,4	75,9
Довгострокові пасиви	–	1327,8
Власні та довгострокові позикові джерела формування запасів і затрат	6777,4	1403,7
Поточні зобов'язання	13897,7	24765,1
Загальна величина джерел формування запасів і затрат	20675,1	26168,8
Загальна величина запасів	9131,9	10809,6
Надлишок (+) або нестача (–) власних джерел формування запасів і затрат	–2354,5	–10733,7
Надлишок (+) або нестача (–) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат	–2354,5	–9405,9
Надлишок (+) або нестача (–) загальної величини джерел формування запасів і затрат	+11543,2	+15359,2

Загальна величина запасів не забезпечена ні власними оборотними коштами, ні сумою власних коштів і довгострокових залучень, а рівновага платіжного балансу забезпечується несвоєчасним виконанням поточних зобов'язань, тобто фінансовий стан оцінюється як кризовий.

Рішення завдання 3

Актив	На початок року	На кінець року	Пасив	На початок року	На кінець року
А1	11,3	137,5	П1	9892,7	14309,5
А2	11497,5	13893,9	П2	4005,0	10455,6
А3	9183,4	10911,2	П3	–	1327,8
А4	41487	44531,1	П4	48281,5	43380,8
Баланс	62179,2	69473,7	Баланс	62179,2	69473,7

На початок року А1 < П1; А2 > П2; А3 < П3; А4 < П4.

На кінець року А1 < П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4. Баланс не є абсолютно ліквідним через нестачу грошових коштів та їхніх еквівалентів для виконання поточних зобов'язань за розрахунками.

Рішення завдання 4

Показники	На початок року	На кінець року
Грошові кошти, тис. грн	11,3	137,5
Дебіторська заборгованість, тис. грн	11497,7	13893,9
Запаси і затрати, тис. грн	9131,9	10809,6
Поточні зобов'язання, тис. грн	13897,7	24765,1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0008	0,006
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,83	0,57
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,49	1,01
Коефіцієнт співвідношення кредиторської й дебіторської заборгованості	1,21	1,78
Коефіцієнт власних оборотних коштів	0,33	0,02
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	3,03	50
Частка оборотних коштів в активах	0,33	0,36
Частка запасів у поточних активах	0,44	0,44
Частка чистих оборотних активів у покритті запасів	0,74	0,007

Результати свідчать про недостатню ліквідність підприємства, лише коефіцієнт загальної ліквідності перевищує 1, проте має тенденцію до спаду.

Рішення завдання 5

Моментні показники ділової активності наведено в таблиці.

Показники	На початок року	На кінець року
Частка сумнівних боргів у дебіторській заборгованості	0,04	0,05
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	0,33	0,02
Коефіцієнт власних оборотних коштів	0,33	0,02
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	3,03	50
Частка забезпеченості запасів власними оборотними коштами	0,74	0,007
Коефіцієнт покриття запасів	2,26	2,42

Розрахунок інтервальних показників дав такі результати. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за звітний період становив 3,33, а кредиторської – 2,61, період погашення першої – 108 днів, а другої – 138 днів.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – 0,54, а закріплення – 1,85.

Коефіцієнт обігу основних засобів – 0,97, коефіцієнт оборотності запасів – 1,89, а період їхнього зберігання – 190 днів, відповідно період операційного циклу – 298 днів, а фінансового – 161 день.

Результати свідчать про недостатню ділову активність.

Рішення завдання 6

Маржа прибутку становить: 4005,0/50276,8 = 0,080.

Прибутковість активів за прибутком від звичайної діяльності така: 5721,4/0,5*(62179,2 + 69473,7) = 0,087, а за чистим прибутком – 4005,0/62826,45 = 0,064, прибутковість виробничих засобів: 4005,0/0,5*(41485,8 + 44529,9) = 0,093, прибутковість реалізованої продукції за прибутком від реалізації: 23037,4/50276,8 = 0,458, а за прибутком від операційної діяльності: 5792,2/50276,8 = 0,115.

ROA = 4005,0/62826,45 = 0,064 ROE = 0,087.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабельності продажу:

Р_п. = 100 %,

де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції; в) прибуток від реалізації; г) чистий прибуток.

Тест 2. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабельності активів:

Р_акт. = 100 %,

де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції; в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.

Тест 3. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабельності основного капіталу:

Р_ок = 100 %,

де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції; в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.

Тест 4. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабельності власного капіталу:

ROE = 100 %,

де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції; в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.

Тест 5. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабельності функціонуючого капіталу:

Р_акт = 100 %,

де Y: а) власний капітал; б) власний капітал і довгострокові зобов'язання; в) довгострокові зобов'язання; г) активи, П – прибуток.

Тест 6. Оберіть правильну складову формули оцінки ефективності всіх засобів, що є в розпорядженні фірми:

Е _зас = ,

де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції; в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування, А – активи.

Тест 7. Оберіть правильну складову формули оцінки ефективності всіх засобів, вкладених в основний капітал (ОК):

Е_ок = ,

де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції; в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.

Тест 8. Оберіть правильну складову формули оцінки оборотності оборотних засобів (ОА):

К_об = ,

де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції; в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.

Тест 9. Оберіть правильну складову формули визначення ступеня фінансової незалежності фірми від зовнішніх джерел фінансування:

К_нез. = ,

де X: а) власний капітал; б) виручка від реалізації продукції; в) прибуток від реалізації; г) залучений капітал, А – активи.

Тест 10. Оберіть правильну складову формули визначення відношення зовнішніх і власних джерел фінансування (ВК):

К _відн. = ,

де Х: а) залучений капітал; б) виручка від реалізації продукції; в) валюта балансу; г) прибуток до оподаткування.

Тест 11. Оберіть правильну складову формули розрахунку коефіцієнта залучення капіталу:

К_зк = ,

де ЗК – залучений капітал; Х: а) власний капітал, б) поточні зобов'язання; в) валюта балансу; г) функціонуючий капітал.

Тест 12. Оберіть правильну складову формули коефіцієнта залежності:

К_зал = ,

де: а) Х – залучений капітал; У – валюта балансу; б) Х – залучений капітал; У – власний капітал; в) Х – власний капітал; У – валюта балансу; г) Х – залучений капітал; У – функціонуючий капітал.

Тест 13. Оберіть правильну складову формули коефіцієнта маневреності:

К_ман = ,

де: а) Х – залучений капітал; У – валюта балансу; б) Х – залучений капітал; У – власні оборотні засоби; в) Х – джерела формування власних оборотних засобів; У – власний капітал; г) Х – власні оборотні засоби; У – джерела фінансування власних оборотних засобів.

Тест 14. Оберіть правильну складову формули коефіцієнта фінансової стабільності:

К_фс = ,

де: а) Х – залучений капітал; У – валюта балансу; б) Х – залучений капітал; У – оборотні засоби; в) Х – залучений капітал; У – власний капітал; г) Х – власний капітал; У – залучений капітал.

Тест 15. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:

а) А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4;

б) А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 = П4;

в) А1 > П1, А2 < П2, А3 > П3, А4 > П4;

г) А1 > П1, А2 > П2, А3 < П3, А4 < П4,

де А1 – абсолютно ліквідні активи; А2 – швидкореалізовані активи; А3 – повільно реалізовані активи; А4 – важко реалізовані активи; П1 – найбільш термінові короткострокові зобов'язання; П2 – середньострокові; П3 – довгострокові; П4 – власний (акціонерний) капітал.

Тест 16. Оберіть правильні складові формули коефіцієнта абсолютної ліквідності:

К_ал = ,

де: а) Х – грошові кошти та їхні еквіваленти + поточні фінансові інвестиції; У – поточні зобов'язання; б) Х – оборотні засоби; У – зобов'язання підприємства; в) Х – грошові кошти та їхні еквіваленти + поточні фінансові інвестиції; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів; г) Х – зобов'язання підприємства; У – грошові кошти та їхні еквіваленти + поточні фінансові інвестиції.

Тест 17. Оберіть правильні складові формули коефіцієнта проміжної ліквідності:

К_покр = ,

де: а) Х – грошові кошти та їхні еквіваленти + поточні фінансові інвестиції; У – поточні зобов'язання; б) Х – оборотні активи – запаси + витрати майбутніх періодів; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів; в) Х – грошові кошти та їхні еквіваленти + поточні фінансові інвестиції; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів; г) Х – оборотні активи + витрати майбутніх періодів; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів.

Тест 18. Оберіть правильні складові формули коефіцієнта покриття:

К_{пр лікв}.= ,

де: а) Х – оборотні активи + витрати майбутніх періодів; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів; б) Х – залучений капітал; У – поточні зобов'язання; в) Х – оборотні активи – запаси + витрати майбутніх періодів; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів; г) Х – власні оборотні засоби; У – поточні зобов'язання.

Тест 19. Оберіть правильні складові формули запасу фінансової стійкості:

ЗФС = (Х – У) ÷ У × 100,

де: а) Х – виручка; У – поріг рентабельності; б) Х – ціна; У – норма маржинального доходу; в) Х – виручка; У – витрати; г) Х – ціна; У – поріг рентабельності;

Тест 20. Фінансовий стан має абсолютну стійкість, якщо так співвідносяться запаси і витрати (В), сума планових джерел їхнього формування (Д_пл) та тимчасово вільних коштів (Д_тим):

а) В < Д_пл, б) В = Д_пл, в) В = Д_пл + Д_тим, г) В > Д_пл + Д_тим.

Матриця відповідей на тести

№ тесту	а	б	в	г
1			+
2	+
3				+
4		+
5				+
6		+
7		+
8		+
9				+
10	+
11			+
12		+
13				+
14				+
15	+
16			+
17		+
18	+
19	+
20	+

Завдання для повторення

1. У чому полягає зміст аналізу фінансового стану підприємства?

2. З якою метою проводиться аналіз фінансового стану підприємства?

3. Назвіть основні принципи аналізу фінансового стану підприємства.

4. У якій послідовності здійснюється аналіз фінансового стану підприємства?

5. Що є основою для характеристики показників аналізу фінансового стану?

6. Про що свідчить аналіз майна підприємства?

7. Назвіть основні показники ефективності використання активів підприємства.

8. Як розраховуються показники фінансової сталості?

9. Які основні заходи зі збільшення оборотності оборотних засобів?

10. Назвіть особливості оперативного аналізу фінансового стану підприємства.

11. Які методи прогнозування можливого банкрутства вам відомі?

12. Чим відрізняється зовнішній і внутрішній аналіз фінансового стану?

13. Як класифікуються активи підприємства?

14. У чому полягають завдання аналізу активів?

15. Як класифікуються пасиви підприємства?

16. У чому полягають завдання аналізу пасивів?

17. Як оцінюється фінансова стійкість підприємства?

18. Що розуміють під платоспроможністю підприємства?

19. У чому відмінність понять "ліквідність" і "платоспроможність"?

20. Як визначається ліквідність балансу?

21. Які коефіцієнти ліквідності вам відомі?

22. Які показники характеризують фінансову незалежність?

23. Як оцінюється ділова активність підприємства?

24. Які показники характеризують ринкову активність підприємства?

25. Які групи показників використовують при аналізі фінансового стану?

26. Що є причинами неплатоспроможності?

27. Які шляхи поновлення платоспроможності вам відомі?

28. Який взаємозв'язок існує між коефіцієнтами оборотності й закріплення?

29. Що характеризує коефіцієнт маневреності?

30. Як визначити період зберігання запасів?

31. Чим відрізняються періоди операційного і фінансового циклів?

32. Що таке коефіцієнт економічного зростання?

33. Що розуміють під маржею прибутку?

34. Як розраховується коефіцієнт маневреності власного капіталу?

35. Як визначається коефіцієнт фінансового ризику?

36. Як пов'язані між собою коефіцієнт оборотності й коефіцієнт закріплення?

37. Які основні шляхи збільшення оборотності?

Cубмодуль 3.2

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Мета субмодуля: засвоєння студентами теоретичних засад визначення показників фінансових результатів і рентабельності, набуття ними навичок роботи з науковою літературою з досліджуваних проблем, критичного її огляду та вироблення й обґрунтування свого погляду на спірні питання, формування у студентів вмінь і навичок аналітичних досліджень фінансових результатів.

Основні положення субмодуля: система аналітичних оцінок і напрями формування аналітичної інформації стосовно створення та використання прибутку підприємства, рентабельності його діяльності, впливу факторів на досліджувані показники, пошуку резервів поліпшення фінансових результатів діяльності та підготовки інформації для прийняття відповідних управлінських рішень.

Сфера застосування субмодуля: підготовка студентами аналітичної, облікової та іншої економічної інформації щодо розрахунку фінансових результатів діяльності підприємства, їхнього факторного аналізу і визначення резервів збільшення прибутку та рентабельності.

Об'єктом аналітичного дослідження даного субмодуля є обліково-аналітична категорія "фінансові результати", а предметом – порядок формування і використання прибутку підприємства, а також причинно-наслідкові зв'язки прибутку та рентабельності з факторами, що впливають на них.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою одержаного прибутку і рівнем рентабельності.

Прибуток є одним з узагальнювальних оціночних показників діяльності підприємств. Підприємство отримує прибуток головним чином від реалізації продукції та від інших видів діяльності (комерційної, лізингу тощо).

Під прибутком розуміють суму, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів чи зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення капіталу за рахунок його вилучення чи розподілу власниками.

Прибуток виконує дві найважливіші функції:

1) характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень;

2) є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства (податок на прибуток – найважливіший елемент доходів державного бюджету).

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Із нього сплачуються податки. Підприємства зацікавлені в зростанні величини прибутку або принаймні стабілізації її на певному рівні. Тому прибуток виступає основним показником ефективності виробництва.

Основна мета управління прибутком підприємства – забезпечення зростання його суми і рівня, а також ефективний його розподіл за напрямами економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об'єк­том управління виступають як формування прибутку підприємства, так і його розподіл.

Джерелами інформації для аналізу фінансових результатів є:

• дані фінансової звітності (форма 1 "Баланс", форма 2 "Звіт про фінансові результати", форма 4 "Звіт про власний капітал", форма 5 "Примітки до фінансової звітності");

• дані бухгалтерського обліку (журнал 5 "Облік витрат", журнал 6 "Облік доходів і результатів діяльності");

• статистична звітність (форма 5-с "Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг)", форма 1-б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість", форма 6 "Рентабельність окремих видів продукції");

• планові дані.

Загальний фінансовий результат діяльності підприємства є сумою фінансових результатів, отриманих за такими напрямами.

Операційна діяльність підприємства – це основна його діяльність (тобто операції, пов'язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу), а також інші види діяльності (крім інвестиційної та фінансової).

Інвестиційна діяльність – придбання і реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів коштів.

Фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості.

Фінансова діяльність підприємства – діяльність, що приводить до зміни розміру і складу власного і залученого капіталу.

Звичайна діяльність підприємства – кожна основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

Прибуток – це частина чистого доходу, яку безпосередньо одержують суб'єкти господарювання після реалізації продукції. Процес формування фінансових результатів подано на рис. 12.

Рис. 12. Формування фінансових результатів

При аналізі використовуються такі показники прибутку:

• валовий прибуток;

• прибуток від операційної діяльності;

• прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

• чистий прибуток;

• прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг;

• прибуток від іншої реалізації;

• фінансові результати від позареалізаційних операцій.

Для визначення оподатковуваного прибутку необхідно з прибутку звітного періоду до оподаткування відрахувати:

• зміну величини прибутку в результаті коригування його для потреб оподаткування;

• дохід підприємства від цінних паперів, пайової участі у спільних підприємствах та інших фінансових операціях, що обкладається податком за спеціальними ставками й утримується із джерела його виплати;

• прибуток, на який підприємство має податкові пільги відповідно до чинного податкового законодавства.

Сума податку на прибуток (П_п) може змінитися за рахунок величини оподатковуваного прибутку (П_оп) і ставки податку (k_n):

.

Зміну суми податку за рахунок першого фактора визначають таким чином:

.

Вплив другого фактора розраховують за формулою

.

Чистий прибуток – це різниця між виручкою від реалізації (після сплати податків) та повною собівартістю реалізованої продукції. Отже, збільшення обсягу реалізації продукції й зменшення її собівартості безпосередньо впливають на розмір прибутку підприємства.

Показники обсягу реалізації, рівня рентабельності та величини прибутку залежать від маркетингової, виробничої, фінансової та постачальницької діяльності.

Основні завдання аналізу фінансових результатів.

1. Аналіз обґрунтованості плану досягнення фінансових результатів.

2. Оцінка динаміки показників прибутку і рентабельності.

3. Аналіз виконання планових показників із прибутку і рентабельності.

4. Визначення та вимір впливу факторів на відхилення планових показників із прибутку і рентабельності.

5. Виявлення резервів поліпшення фінансових результатів діяльності підприємств та обґрунтування заходів з їхньої мобілізації.

6. Систематичний контроль виконання планів реалізації продукції та одержання прибутку.

7. Аналіз розподілу і використання прибутку.

Загальна модель аналізу фінансових результатів включає в себе дослідження:

• формування прибутку (збитку) від звичайної діяльності (у тому числі операційної, інвестиційної та фінансової) та надзвичайної діяльності;

• розподілу прибутку;

• показників рентабельності (капіталу, інвестицій, витрат).

Важливим методичним аспектом аналізу є забезпечення порівнянності показників.

Н а базі витягу зі "Звіту про фінансові результати" товариства з обмеженою відповідальністю, що займається оптовою торгівлею (табл. 38), визначити показники прибутку і дати загальну оцінку їхнього складу та динаміки.

Основним узагальнювальним показником фінансових результатів діяльності підприємства є чистий прибуток, алгоритм формування якого наданий у "Звіті про фінансові результати" і передбачає також послідовний розрахунок інших абсолютних показників фінансових результатів (прибутку або збитку).

Таблиця 38