Зведена таблиця показників забезпеченості запасів і затрат джерелами формування, тис. Грн
Показники |
На початок року |
На кінець року |
Джерела формування власних оборотних коштів |
4143,2 |
4056,8 |
Необоротні активи |
3562,2 |
3388,7 |
Власні оборотні кошти |
581,0 |
668,1 |
Довгострокові пасиви |
– |
– |
Власні та довгострокові позикові джерела формування запасів і затрат |
581,0 |
668,1 |
Короткострокові пасиви |
41,8 |
109,1 |
Загальна величина джерел формування запасів і затрат |
622,8 |
777,2 |
Загальна величина запасів |
705,6 |
838,0 |
Надлишок (+) або нестача (–) власних джерел формування запасів і затрат |
–124,6 |
–169,9 |
Надлишок (+) або нестача (–) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат |
–124,6 |
–169,9 |
Надлишок (+) або нестача (–) загальної величини джерел формування запасів і затрат |
–82,8 |
–60,8 |
Таким чином, підприємство перебуває в нестійкому фінансовому стані. З одного боку, воно має достатньо високу частку власних коштів у загальній сумі джерел їхнього формування і досить високий рівень незалежності від зовнішнього фінансування, а з іншого – цих коштів не вистачає для забезпечення виробничих запасів і затрат.
Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом:
прискорення оборотності капіталу в поточних активах, у результаті чого відбудеться відносне його скорочення на гривню товарообігу;
обґрунтованого зменшення запасів і витрат (до нормативу);
поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.
При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати запас його фінансової стійкості (зону беззбитковості). Із цією метою всі витрати підприємства поділяються на змінні й постійні, визначається сума маржинального доходу та його частка у виручці від реалізації продукції.
Маржинальний дохід розраховується як сума валового прибутку і постійних витрат, або різниця між виручкою і сумою змінних витрат.
Беззбитковий обсяг продажів, або критичний обсяг реалізації, або точка беззбитковості, або поріг рентабельності – визначається сумою реалізації, необхідною для відшкодування витрат підприємства. При цьому обсязі підприємство не матиме ні прибутку, ні збитку.
Поріг рентабельності = (Постійні витрати в собівартості реалізованої продукції)/ Маржинальний дохід на одиницю продукції
Якщо відомо поріг рентабельності, то неважко розрахувати зону безпеки (safety area), яка відображає граничну величину можливого зменшення обсягу продажу без ризику понести збитки і аналізується з використанням абсолютного та відносного показників.
Абсолютний показник – це запас міцності (Safety Ratio):
Запас міцності = Виручка – точка беззбитковості.
У літературі зустрічаються два відносних показники, що характеризують зону безпеки. Один із них - запас фінансової стійкості (ЗФС):
Запас фінансової стійкості = Запас міцності/Виручка × 100 %.
Він показує максимальну кількість відсотків, на яку підприємство може зменшити обсяг продажу, залишаючись беззбитковим.
Другий відносний показник – коефіцієнт запасу міцності (Factor of Safety Ratio) – відношення запасу міцності до точки беззбитковості:
Коефіцієнт запасу міцності = Запас міцності/Точка беззбитковості.
Цей коефіцієнт показує, у скільки разів запас міцності перевищує беззбитковий обсяг реалізації.
Зона безпеки залежить від зміни виручки і беззбиткового обсягу продажів. Виручка ж може змінитися за рахунок кількості реалізованої продукції, її структури і середніх реалізаційних цін, а беззбитковий обсяг продажів – за рахунок суми постійних витрат, структури продажів, відпускних цін і питомих змінних витрат.
Запас фінансової стійкості можна зобразити графічно.
На осі абсцис відкладається обсяг реалізації продукції, на осі ординат – постійні, змінні витрати і виручка. Перетинання лінії виручки і витрат і є порогом рентабельності. У цій точці виручка дорівнює витратам. Вище її – зона прибутку, нижче – зона збитків. Зона безпеки – це відрізок осі ординат між проекціями на неї точок беззбитковості й досягнутої виручки. Для одного виробу запас міцності можна розрахувати у фізичних одиницях виміру. Графічно він дорівнюватиме довжині відрізку осі абсцис між проекціями на неї точки беззбитковості і досягнутої виручки.
Наприклад, виробництво продукції заплановано в обсязі 500 шт., ціна виробу (p), тис. грн: – 40, постійні витрати (C) – 3000; змінні витрати на одиницю виробу (V) – 15. Визначити точку беззбитковості та зону безпеки підприємства.
У точці беззбитковості виручка дорівнює витратам. Позначимо через q критичний обсяг реалізації, тоді
,
звідки
,
.
У нашому випадку
шт.
Рис. 11. Визначення точки беззбитковості та запасу безпеки
Запас міцності у грошовому вимірі дорівнює:
Запас
міцності = 40
тис.
грн.
У фізичних одиницях виміру він становить 500 – 120 =380 шт.
Розрахуємо запас фінансової стійкості:
,
тобто досягнуту виручку можна зменшити на 76 % без ризику отримати збитки.
Коефіцієнт беззбитковості
,
що свідчить про те, що зона безпеки більше ніж утричі перевищує беззбитковий рівень продажів.
Завдання для самоконтролю
Завдання 3. За даними "Балансу підприємства" (дод. 2) здійснити оцінку його фінансового стану.
За даними табл. 30, 32 здійснити аналіз ліквідності балансу підприємства та його платоспроможності.
Г оловним критерієм визначення фінансового стану підприємства є його платоспроможність (solvency) – це здатність готівковими коштами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Аналіз платоспроможності необхідний як для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, так і для зовнішніх інвесторів.
Оцінка платоспроможності зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, яка визначається часом, необхідним для перетворення їх у готівкові кошти.
Ліквідність балансу (balance sheet liquidity) – це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.
Ліквідність підприємства (unity liquidity) – це загальніше поняття, оскільки підприємство за наявності відповідного іміджу в діловому світі й достатньо високого рівня інвестиційної привабливості може залучити кошти сторонніх юридичних та фізичних осіб.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів активу, згрупованих за ступенем зменшення ліквідності, із короткостроковими зобов'язаннями з пасиву, які групуються за ступенем терміновості їхнього погашення.
Усі активи залежно від швидкості перетворення їх у кошти умовно поділяються на такі групи (складові кожної з них наведено в табл. 31):
А1. Абсолютно ліквідні активи (рядки 010, 220–240 Балансу).
А2. Активи, що швидко реалізуються (рядки 150, 160, 170, 180, 210, 220 Балансу).
А3. Активи, що повільно реалізуються (рядки 100,120–140, 250, 270).
А4. Активи, що важко реалізуються (рядки 010,020, 030 Балансу).
Перші три групи належать до поточних активів підприємства.
Пасиви балансу групуються за зростанням термінів погашення зобов'язань таким чином:
Найбільш термінові (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, інші короткострокові зобов'язання (рядки 530–610 Балансу), а також позики, не погашені в зазначені терміни (за даними додатків до фінансової звітності).
Короткострокові (П2) – короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати (рядки 500–520 Балансу).
Довгострокові (П3) – довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви (рядок 480 Балансу).
Постійні пасиви (П4) – власний (акціонерний) капітал, забезпечення наступних витрат і платежів і доходи майбутніх періодів (рядки 380, 430, 630 Балансу).
Для визначення ліквідності балансу зіставляються результати з кожної групи активів і пасивів.
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо: А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4.
Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про відхилення ліквідності балансу від абсолютної.
Результати аналізу ліквідності балансу підприємства (табл. 35) свідчать про його недостатню ліквідність.
Таблиця 35