15. Поясніть, чому на сучасному етапі економічного навчання все більше уваги приділяється моральним цінностям у економічній освіті

Моральні цінності відображають зацікавлене відношення особистості до себе самої, до інших людей, до світу в цілому. Від того, як в процесі освіти усвідомлюється цінність іншої людини як суб'єкту економічної діяльності, можна говорити про іморальну чи моральну цінність економічної освіти. Іморальна економічна освіта орієнтує людину на такі способи діяльності, при яких виправдано використання іншого тільки як засіб для отримання утилітарної, економіч­ної вигоди. Виправдовується мотивація, яка підпорядкована економічній стурбованості, досягненню успіхів та користі без урахування цих наслідків для інших людей. Нормальним вважається все те, що можна робити законно. Юриди­чний закон стає єдиною етикою економічної поведінки. На відміну від іморальної освіти, моральна цінність економічної освіти полягає в тому, щоб навчити людей такому способу взаємодії, коли інша людина виступає для суб'єкта діяльності як ціль і ніколи не перетворюється лише в засіб. При такій орієнтації на іншого економічні мотиви поведінки індивіда з необхідністю включають в себе етичні доброчинності. Досягнення особи­стих цілей та успіху засновуються на визнанні моральних цінностей: чесності, поваги гідності, справедливості, зобов'язанні. Юридичний закон сприймає­ться як мінімум, який потребує доповнення етичними нормами поведінки. Ети­ка, як наука про належну поведінку, здібна і повинна стати невід'ємною части­ною економічної освіти, оскільки вона розробляє методологію оптимальної реа­лізації особистих цілей з урахуванням цінності інших людей . Таким чином, необхідно в економічній освіті робити опір на моральні цінності. І як ми можемо засвідчити, сучасна економічна освіта спрямована на формування знань про ефективну поведінку в ринкових відносинах, безумовно прагне враховувати оптимізуюче знання моральних цінностей. Приміром того слугують дослідження в галузі економічної психології, етиці бізнесу, менеджменту. Однак, загальною проблемою для різних видів економічного знання залишається проблема вибору моделі економічної освіти, яка б дозволила найбільш повно і творчо вирішити задачу стимулювання моральної спрямованості поведінки людини, яка переслідує свої економічні цілі.

16. Поясніть, чому проблеми формування економічного мислення, економічної поведінки та економічної діяльності є складовими цілісної системи економічної підготовки молоді

Під економічним вихованням молоді розуміють систематичний, цілеспрямований вплив не неї з метою формування у неї потреб і інтересів, стилю мислення, які відповідають принципам і нормам ринкового господарювання, демократичної моралі. Бережливе господарювання, раціональне використання всіх ресурсів, діловитість, організованість, свідома дисципліна - ці важливі риси є об’єднуючою ланкою між трудовими, моральними, політичними та іншими напрямами системи виховання. На сучасному етапі слід розвивати інтерес до систематичного наповнення і засвоєння економічних знань, формування і закріплення навичок, умінь, стимулів і мотивів ефективної економічної діяльності, прищеплення прагнення по-господарськи ставитись до власності, примножувати власні і державні надбання, збільшувати творчу активність в утвердженні й розвитку ринкових принципів господарювання і управління . Зауважимо, що головним в економічному вихованні є зв’язок з життям і з практикою. Якщо молодим людям, які здобули економічну освіту, дати можливість отримати хорошу практику, то, звісно, поліпшуються стиль і форми економічної поведінки, які є домінуючими факторами у формуванні економічної культури особистості. Кожна людина в силу обставин занурюється в певний культурний контекст, із якого вона черпає свої уявлення, іде­али, правила життя, способи дій. Саме через культуру у лю­дей виникає особлива форма збереження й передачі інфор­мації. Економічна культура виражає рівень розвитку економі­чного мислення у членів суспільства, міру оволодіння ними економічними знаннями, уміннями та навичками. їх вихова­ність і переконання та стан економічної діяльності, повсякденного використання отриманих знань, умінь та навичок в трудовій і громадській діяльності, перетворення відповідних рис характеру (наприклад, бережливість, підприємливість, економічну кмітливість і тому ін.) в норму поведінки. Враховуючи вище викладене можемо виділити складові економічної культури: економічне мислення; економічна поведінка; економічна діяльність та економічна підготовка, яка складається з економічної освіти та виховання. Економічне мислення. Це процес узагальненого та опосередкованого відображення економічної ситуації, який проявляється через усвідомлення економічних понять, теоретичних суджень, аналіз та оцінку економічної діяльності, конструювання перспектив розвитку економічного досвіду, прийняття виправданих рішень, спонукання до певної економічної, поведінки, економічної діяльності. Економічна поведінка. За визначенням О. В. Аксьонової економічна поведінка складається: з мотивації, що спрямована на задоволення життєвих потреб; з мислення, що віддзеркалює економічні зв’язки та відносини між суспільними, виробничими та особистісними суб’єктами; з вчинків, що базуються, з одного боку, на національних традиціях, а з іншого - на спеціальних знаннях та вміннях, які реалізуються в контактах між суб’єктами економічної діяльності. Економічна діяльність. За визначеннями Я. П. Куракова, Є. М. Соболєва, В. М. Якимова економічна діяльність - це спосіб участі в економічному житті суспільства, реалізація людьми (суспільством, соціальними групами, колективами, індивідами) своїх об’єктивних потреб та інтересів в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг. Економічна підготовка. Економічна підготовка складається з економічної освіти та економічного виховання.