8. Проаналізуйте переваги та складові проведення навчального заняття з використанням дискусії

Як метод формування ін­тересу до знань дискусія покликана не лише дати учням нові знання, а й створити емоційно насичену атмосфе­ру, яка б сприяла глибокому проникненню їх в істину, отриманню від цього позитивних емоцій. Під час дискусії учні взаємно збагачуються навчальною інформацією. Од­ні з них усвідомлюють, що ще не все знають, і це спону­кає їх до заповнення «прогалин», інші - відчувають задоволення від того, що знають більше за інших, і праг­нуть утриматися на такому рівні.

Навчальна дискусія створює оптимальні умови для попередження можливих помилкових тлумачень, для підвищеної активності учнів і міцності засвоєння ними матеріалу. Вона вчить прийомів аргументування, наукового доведення. Участь у дискусії виховує в учнів умін­ня активно обстоювати власну точку зору, критично під­ходити до чужих і власних суджень. Але цей метод тіль­ки тоді дає бажаний результат, коли навчальний про­цес відбувається в атмосфері доброзичливості, поваги до думки товариша, що дає змогу кожному висловлюватися, не боячись осуду, скептицизму тощо.

Складові дискусії: 1. Всі відкрито висловлюють свої думки. 2. Всі точки зору повинні поважатися. 3. Слухайте інших не перебиваючи. 4. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу

9. Проаналізуйте переваги та складнощі комп’ютеризації процесу економічного навчання

Робота учнів з комп'ютерною технікою забезпечує переваги:

— підвищення інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;

— індивідуалізацію навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

— об'єктивність контролю;

— активізацію навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з собою, прагненню отримати вищу оцінку;

— формування вмінь та навичок для різноманітної творчої діяльності;

— виховання інформаційної культури;

— оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;

— доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію.

Вплив ефекту новизни на формування мотивації учнів, до діяльності на ЕОМ, не підкріплене відповідним педагогічним впливом, виявляється короткочасним, у ряді випадків приводить до негативних наслідків навіть для позитивно мотивованих учнів, для компенсації негативних наслідків потрібні роки праці.

Навантаження на педагога зростають через необхідність забезпечити індивідуалізацію навчання, коли учні, настроєні на одну ритмічну хвилю з комп'ютером, чекають від учителя відповіді з тією же швидкістю.

Робота з комп'ютером формує управлінський стиль діяльності, акцентує в ній творчий початок. Проблема полягає в тому, що педагоги, покликані навчати цьому стилю діяльності, часто самі не володіють їм.

10. Проаналізуйте переваги та складнощі вивчення економічних дисциплін, починаючи з початкових класів середньої загальноосвітньої школи

Складнощі: 1. при вивченні понять та формул 2. засвоєння та отримання багато нової інформації 3. робота з картою та таблицями 4. недостатня кількість матеріалу 5. мала кількість проведення занять з економіки та повторення і засвоєння нових знань.

Переваги: 1. засвоєння головних термінів 2. застосування творчого мислення 3. характеристика та обґрунтування дискусійних питань 4. оформлення самостійних завдань та вирішення складних задач 5. активність та творчість у процесі навчання

11. Поясніть тезу А. Ейнштейна «Економіка змінюється із змінами нашого мислення», проаналізуйте можливості її використання у мотивації навчальної діяльності учнів (студентів) при вивченні економічних дисциплін

Як зазначав А. Енштейн «Економіка змінюється зі зміною нашого мислення». Всі громадяни володіють певним економічним мисленням, тобто сукупністю поглядів на економіку, бо кожна людина прямо чи опосередковано пов'язаний з господарською діяльністю і її результатами. Економічне мислення поділяється на два основних типи - 1) буденне мислення, що формується на основі життєвих спостережень людини; 2) наукове - припускає високий рівень пізнання закономірностей розвитку економіки.  Економічне мислення формує економічне світогляд і ставлення як позитивне, так і негативне до процесів що відбуваються в економіці, що впливає на поведінку людини. Як відомо, ринкова економіка потребує людей з новим способом економічного мислення. Якщо дивитися на економічне мислення як на ціль економычноъ освіти, то слід зазначити, що система освіти включає в себе набір знань і навичок, досвід творчого мислення та соціально-економічного спілкування. На основі розвитку економічно розвиненої особистості, виявляється її здатність до саморозвитку, самоосвіти, вмінню отримувати нові знання та використати їх в соціально-економічних умовах, які постійно змінюються. Тому економічне мислення - не просто багаж економічних знань, а здатність їх засвоїти, використати в практичному житті, інакше кажучи, це - формування моделі економічної поведінки. Тому при використані даної тези для мотивації навнальної діяльності при вивченні економічної дисципліни слід зазначити, що при розвитку єкономічного мислення учні ( студенти) не просто вчаться використовувати набуті знання але і застосовувати їх в житі. Відбувається розвиток того, хто навчається, як особистості розвинеться не лише його мислення але і пам’ять, уява, абстрактне та логічне мислення, увага, розвиток емоційної сфери та ін. і при використані даної мотивації її можно віднести до розвиваючої функції процесу навчання.Економічне мислення. Це процес узагальненого та опосередкованого відображення економічної ситуації, який проявляється через усвідомлення економічних понять, теоретичних суджень, аналіз та оцінку економічної діяльності, конструювання перспектив розвитку економічного досвіду, прийняття виправданих рішень, спонукання до певної економічної, поведінки, економічної діяльності. Кожна людина в силу обставин занурюється в певний культурний контекст, із якого вона черпає свої уявлення, іде­али, правила життя, способи дій. Саме через культуру у лю­дей виникає особлива форма збереження й передачі інфор­мації. Виражена у знакових системах суспільно значуща ін­формація не зникає з смертю індивідуального здобування, а утворює специфічно людський, поза генетичний «механізм» її наслідування - суспільну спадкоємність. Завдяки культурі в суспільстві стає можливим історичне накопичення досвіду поколінь. Одними із компонентів, з яких складається культура суспільства взагалі, справедливо визна­чити економічну культуру суспільства, економічну культуру людини.

12 Поясніть вислів Р.В. Ривкіної: «Оздоровити економіку можливо тільки через оздоровлення економічної культури», обґрунтуйте можливості його використання у мотивації навчальної діяльності учнів старших класів

Культура в даному розуміні розглядається як система Визнання суспільством групових цінностей, СОЦІАЛЬНИХ норм и моделей поведінкі. Мі Повністю поділяємо погляди Р.В. Рівкіної, яка ще в 1989 р. в статьї «Економічна культура як пам'ять Суспільства» писала, що «оздоровити економіку можна тільки через оздоровлення економічної культури ... Потрібно сформувати у учнів критичне ставлення до дефектів економічної культури, яке сприятиме їх позбавлення. Необхідно відмовитися від позиції, що можна підняти економіку, «перескочивши» через дефекти масової культури, проігнорувавши їх, зробити вигляд, що їх немає. Іншими словами, потрібно ліквідувати механізм «культурного гальмування» ... замінивши його механізмом прогресивного впливу культури на розвиток економічної культури як соціальної пам'яті ».Тому при використані даного вислову ми використовуемо Виховну функцію яка в процесі навчання сформує трудові, моральні, естетичні та етичні уявлення, систему поглядів на світ, формує свідоме уявлення про загальну культуру суспільства, а також формує потреби особистості, мотиви соціальної поведінки, діяльності, цінності та ціннісної орієнтації, світогляд Економічна підготовка є фундаментом економічного мислення, економічної поведінки та економічної діяльності. Оскільки економічна підготовка передбачає оволодіння певною системою економічних знань, умінь, формування та розвиток певних економічних якостей особистості (наприклад, економічної кмітливості, аналітичного мислення, підприємливості, нестандартності та критичності мислення, комунікабельності, вміння працювати та взаємодіяти з суб’єктами економічної діяльності тощо), виховання у членів суспільства зацікавленості в ефективності економічної діяльності. Таким чином, економічна діяльність виступає вихідним моментом для організації економічної підготовки, і в той же час ця підготовка може здійснюватися не тільки на базі теоретичного навчання та виховання, а в процесі самої діяльності. Отже, всі чотири складові економічної культури тісно пов’язані між собою, оскільки, економічна діяльність відіграє активну роль у формуванні економічного мислення і поведінки, а успішність її залежить від рівня економічної підготовки