
- •1. Визначте та обґрунтуйте відмінності мотивації до вивчення економіки в середній загальноосвітній школі та в умовах вищого навчального закладу
- •2. Проаналізуйте чинники, що впливають на діяльність підприємця, на підставі яких можна мотивувати учнів (студентів) до вивчення відповідних тем з економічних дисциплін
- •4. Доведіть необхідність планування мотивації вивчення економічних дисциплін при підготовці до кожного заняття
- •5. Поясніть тезу: «Економіка – наука вчинків» для мотивації вивчення економічних аспектів підприємницької діяльності
- •6. Доведіть необхідність коментування відповідей учнів (студентів) під час поточного контролю при проведенні навчальних занять
- •7. Доведіть необхідність поєднання традиційних та активних методів навчання у викладанні економіки
- •8. Проаналізуйте переваги та складові проведення навчального заняття з використанням дискусії
- •9. Проаналізуйте переваги та складнощі комп’ютеризації процесу економічного навчання
- •10. Проаналізуйте переваги та складнощі вивчення економічних дисциплін, починаючи з початкових класів середньої загальноосвітньої школи
- •13. Проаналізуйте можливості шкільного курсу «Економіка» у формуванні вмінь учнів приймати обґрунтовані економічні рішення в особистому та суспільному житті
- •14. Обґрунтуйте необхідність поєднання знань з педагогіки, психології, методики викладання у підготовці викладача економіки
- •15. Поясніть, чому на сучасному етапі економічного навчання все більше уваги приділяється моральним цінностям у економічній освіті
- •16. Поясніть, чому проблеми формування економічного мислення, економічної поведінки та економічної діяльності є складовими цілісної системи економічної підготовки молоді
- •17.Проаналізуйте можливості та шляхи удоскона-лення навчання економіці в школі на сучасному етапі
- •18. Поясніть, яким чином на формування творчої особистості впливає активізація навчальної діяльності
- •19. Поясніть, чому на сучасному етапі економічного навчання все більше уваги приділяється самостійній роботі
- •20. 2Запропонуйте програму самопідготовки в процесі оволодіння професією викладача економіки відповідно до професіограми
- •21. Проаналізуйте, які сфери професійної економічної діяльності потребують знань з психології, педагогіки та методики викладання економіки
- •22. Поясніть чому при проведенні занять з економіки необхідно поєднувати традиційні та активні методи навчання .
- •23. Доведіть, що основою структури процессу економічногонавчання є структура процесупізнання
- •24. Дослідіть переваги використання ігрових методів навчання при вивченні економічних дисциплін
- •25. Дослідіть, яким чином на процес економічного навчання впливає вік тих, хто навчається
- •27. Дослідить, яким чином двобічний за природою характер економічного навчання впливає на його структуру, методи навчання
- •28. Проаналізуйте, яка існує залежність між структурою навчання та структурою навчального заняття з економіки
- •Vі. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.
- •29. Дослідіть взаємозалежності між видами контролю в процесі економічного навчання, та представте їх графічно
- •30. Складіть порівняльну характеристику методів та засобів економічного навчання, покажіть взаємозв’язок між ними
- •31. Дослідіть взаємозв’язок функцій економічного навчання та цілей навчального заняття з економіки
- •32. Складіть алгоритм пояснювально-ілюстративного навчання. Обґрунтуйте його
- •33. Складіть алгоритм проблемного навчання. Обґрунтуйте його
- •34. Складіть алгоритм ігрового навчання. Обґрунтуйте його
- •35. Складіть алгоритм програмованого навчання. Обґрунтуйте його
- •36. Складіть та обґрунтуйте алгоритм реалізації дослідницького методу.
- •37. Дослідіть, яким чином в процесі економічного навчання реалізується диференційований підхід
- •38. Дослідіть, яким чином в процесі економічного навчання реалізується індивідуальний підхід
- •39. Доведіть переваги використання активних методів в організації процесу економічного навчання
- •40. Доведіть, що проблемне навчання лежить в основі реалізації деяких активних методів навчання
- •41. Поясніть, чому на сучасному етапі модернізації освіти увага приділяється особистісно-орієнтованому навчанню
- •42. Поясніть, як професійний саморозвиток, самоосвіта та самовиховання впливають на методичну компетентність викладача економіки
- •43. Доведіть, що підручник з економіки забезпечує поєднання інформативної, трансформаційної, систематизуючої, інтегруючої функцій
- •44. Дослідіть, до якої із класифікаційних груп відноситься економіка як навчальний предмет:
- •45. Доведіть, що у побудові програми з економіки для учнів 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів реалізовані принципи лінійності, поступовості, концентричності
- •46. Дослідіть, що спільного і чим відрізняються поняття «оцінювання» та «оцінка»
- •48. Дослідіть, що спільного і чим відрізняється активні та інтерактивні методи навчання
- •49. Дослідіть, що спільного і чим відрізняється проблемний та дослідницький метод навчання
- •50. Проаналізуйте сильні та слабкі сторони інтерактивного навчання
Vі. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.
Таким чином, структура навчального заняття з економіки безпосередньо випливає із структури навчання, адже саме структурні елементи навчання включають в себе форми організації навчання, структура яких реалізується протягом заняття.
29. Дослідіть взаємозалежності між видами контролю в процесі економічного навчання, та представте їх графічно
На різних етапах навчального процесу використовуються різні види контролю знань, вмінь та навичок учнів: попередній, поточний, періодичний (тематичний) і підсумковий.
Попередній контроль (ввідний) проводиться, в основному, перед вивченням нової теми або з початку року, чверті. Його мета - ознайомитися з загальним рівнем підготовки тих, хто навчається, з предмету. Під час такої перевірки визначається рівень оволодіння тими, хто навчається, вихідними категоріями предмету (або окремої теми, розділу), встановлюються обсяг і рівень знань тих, хто навчається. На основі отриманих результатів вчитель планує, якщо необхідно, повторення (пояснення) матеріалу; враховує ці результати в подальшій організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.
Поточний контроль здійснюється в повсякденній навчальній роботі та має вираз в систематичних спостереженнях вчителя за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на кожному уроці. Головне його призначення - отримання оперативних об’єктивних даних про рівень знань учнів і якості навчально-виховної роботи на уроці.
Періодичний (тематичний) контроль. Вияв та оцінка знань та вмінь учнів, які засвоєні не на одному, а на декількох уроках. Періодичний контроль проводиться, як правило, після вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу - теми, підтеми, декількох тем (розділу) або повного курсу. Якщо ж перевіряється матеріал по системі уроків, яка охоплює певну тему, то це тематичний контроль (різновид періодичного).
Підсумковий контроль (заключний). Контроль за чверть, півріччя, рік або закінчення вивчення курсу (заключний контроль). Особлива форма підсумкового контролю - заліки та екзамени .
Тестовий контроль. Для діагностики успішності навчання розробляються спеціальні методи, які різними авторами називаються тестами навчальних досягнень, тестами успішності, дидактичними тестами і навіть тестами викладача (під останніми можуть також матися на увазі тести, призначені для діагностики професійних якостей педагогів).
Тобто, тестовий контроль знань (безмашинний або машинний) необхідно використовувати як періодичний контроль знань. Для виявлення таких показників як: міцність, оперативність, повнота, глибина, гнучкість, конкретність та узагальненість, систематичність та системність знань ефективно використовувати контрольну роботу з завданнями різного рівня складності, фронтальне опитування тощо.
30. Складіть порівняльну характеристику методів та засобів економічного навчання, покажіть взаємозв’язок між ними
Ю. К. Бабанський виділяє три групи методів :
1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесні, наочні та практичні (аспект передачі та сприйняття навчальної інформації); індуктивні та дедуктивні (логічний аспект); репродуктивні та проблемно-пошукові (аспект мислення); самостійної роботи та роботи під керівництвом викладача (аспект управління учінням).
2. Методи стимулювання та мотивації: інтерес до учіння, обов'язок та відповідальність в учінні.
3. Методи контролю та самоконтролю в навчанні: усний, письмовий, лабораторно-практичний, машинний та ін.
Засіб навчання - це матеріальний або ідеальний об'єкт, який «розміщений» поміж вчителем і учнями і використовується для засвоєння знань, формулювання досвіду пізнавальної і практичної діяльності.
За суб’єктами діяльності засоби навчання можна умовно розділити на засоби викладання та засоби учіння. Так, обладнання демонстраційного експерименту відносяться до засобів викладання, а обладнання лабораторного практикуму - до засобів учіння. Засобами викладання користується в основному вчитель для пояснення, закріплення навчального матеріалу, а засобами учіння - учні для його засвоєння. В той же час засоби навчання можуть бути і тим і іншим, в залежності від етапу навчання.
Засоби викладання допомагають пробудити та підтримувати пізнавальні інтереси учнів, покращують наочність навчального матеріалу, роблять його більш доступним, забезпечують більш точну інформацію про явища, які вивчаються, інтенсифікують самостійну роботу та дозволяють вести її в індивідуальному темпі. Їх можна розділити на засоби пояснення нового матеріалу, засоби закріплення та повторення і засоби контролю.
За складом об’єктів засоби навчання поділяють на матеріальні та ідеальні.Матеріальні в свою чергу: на матеріальні матеріально-технічні. До матеріальних відносяться: підручники і навчальні посібники, таблиці, моделі, макети, карти, схеми, приміщення, меблі, розклад занять. До матеріально-технічних - кінопроектори, діапроектори, відео магнітофони, аудіо магнітофони, телевізори комп'ютери, програвачі, мультимедійні засоби, комп’ютери тощо. Наочні посібники поділяються на три групи: 1) об'ємні посібники (моделі, колекції, прибори, апарати та ін.); 2) друковані посібники (картини, плакати, портрети, графіки, таблиці, тощо); 3) проекційний матеріал (кінофільми, відеофільми, слайди, комп’ютерні диски та ін.). Моделі бувають трьох видів: 1) на яких можна показати принцип дії об'єкту; 2) на яких зображений пристрій або схема роботи: 3) відтворюючі зовнішній вигляд виробу або предмету.
Засоби навчання у поєднанні з методами та прийомами навчання дозволяють підвищити ефективність навчального процесу, впливатимуть на сприйняття, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації.
Значною мірою вибір методу навчання зумовлений навчально-матеріальною базою школи. Добре обладнані навчальні кабінети, наочні посібники дають змогу не лише використовувати методи ілюстрування, демонстрування, проведення лабораторних, практичних та дослідних робіт, а й поєднувати ці наочні й практичні методи зі словесними.