27. Дослідить, яким чином двобічний за природою характер економічного навчання впливає на його структуру, методи навчання

Процес навчання має двобічний характер, який відбувається у поєднанні викладання та учіння.Викладання - діяльність учителя/викдадача в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями/студентами пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів/студентів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.

В структурі навчання викладанням називають процес діяльності викладача (вчителя), який може функціонувати тільки в результаті тісної взаємодії з тими, кого навчає, як в безпосередній так і опосередкованій формі Але, в якій би формі ця взаємодія не виступала, процес викладання обов’язково передбачає наявність активного процесу навчання. Якщо процес навчання побудований правильно та скерована цілеспрямована робота тих, хто навчається, приносить запланований та очікуваний ними результат, якщо знання, які засвоюються, перетворюються тим, хто навчається, в особисто для нього значущу систему, то в нього з’являється стійкий інтерес до того, що він робить, стимул до самостійної навчальної діяльності. А це сприяє ще більшому підйому ефективності процесу навчання.

Учіння - цілеспрямований процес засвоєння учнями/студентами знань, оволодіння вміннями і навичками, У широкому значенні - оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті.

Сутність учіння полягає в тому, що той, хто навчається, не тільки засвоює предметні знання та навички, але і оволодіває способами дій у відповідності до предметного змісту, який вивчається.

Специфічною особливістю учіння є його орієнтованість та організованість в спрямуванні оволодіння тими, хто навчається, способами діяльності, починаючи з процесу його конструювання. Конкретний же зміст діяльності, яку планується засвоїти в процесі учіння, завжди пов’язується в свідомості суб’єкта з виконанням дії або системи дій. Тим самим, пізнавальні дії є первинними в процесі засвоєння.

Отже, діяльність учня і викладача в чомусь співпадає, а в чомусь є розбіжною. Викладач повинен забезпечити зовнішні умови навчання учня через організацію його учіння у різних формах, за допомогою різних методів та засобів навчання.

Без двосторонньої взаємодії учнів і вчителя не можливим стає дотримання загальної структури навчання, що в свою чергу призведе до порушення процесу навчання , і як наслідок його ефективності.Реалізація кожного компонента структури навчання і їх в сукупності передбачає свідому, цілеспрямовану взаємодію викладача і учня (студента).

28. Проаналізуйте, яка існує залежність між структурою навчання та структурою навчального заняття з економіки

Основними структурними елементами навчання як соціально-педагогічної системи виступають:

цілі навчання (ЦН). Цілі навчання - це ідеальна модель бажаного результату засвоєння змісту освіти, до якого прагнуть у процесі спеціально організованої системи послідовної взаємодії ті, хто навчає, і ті, хто навчаються. Розрізняють пізнавальні (когнітивні) цілі навчання, цілі розвитку, цілі виховання в навчанні;

зміст освіти (ЗО). Згідно з концепцією І. Я. Лернера [5], зміст освіти - це педагогічно адаптований соціальний досвід, що складається з чотирьох елементів (компонентів): 1) знання про світ і способи діяльності інтелектуального та практичного характеру, що вже відомі суспільству; 2) досвід відтворення способів діяльності репродуктивного характеру; 3) досвід відтворення способів творчої діяльності; 4) досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

методи навчання (МН). Метод навчання розуміють як систему послідовної взаємодії тих, хто навчає, і тих, хто навчається, спрямованої на організацію засвоєння змісту освіти та формування і реалізацію триєдиної мети навчання (освітньої, виховної, розвиваючої);

форми організації навчання (ФОН). Форми організації навчання визначають як цілеспрямовано формований характер спілкування в процесі взаємодії вчителя й учнів, що відрізняються розподілом навчально-організацій¬них функцій, добором і послідовністю ланок навчальної роботи і режимом - почасовим і просторовим. Основна форма організації навчання в загальноосвітній школі – урок, в вузах – лекції, семінарсько-практичні заняття;

реальний результат (РР). Реальний результат визначається як проміжний або кінцевий, завершений стан системи або її продукту. Під реальним результатом навчання розуміють об'єктивно фіксовані кількісні і якісні зміни особистості учня/студента відносно його початкового стану, що сталися внаслідок засвоєння ним у процесі пізнавальної и практичної діяльності накопиченого соціального досвіду (змісту освіти).

Урок засвоєння нових знань

Структура уроку

І. Організаційний етап. Будь-який урок починається з організаційного етапу, який включає привітання, перевірку наявності присутніх учнів на уроці, налаштування учнів на роботу на уроці, створення сприятливого психологічної комфортної атмосфери на уроці тощо.

ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізації та корекція опорних знань.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів.

ІV. Сприйняття та первинне усвідомлення нового матеріалу, усвідомлення зв’язків та відносин в вивчених об’єктах. На даному етапі відбувається викладання нового матеріалу за визначеним вчителем планом.

V. Узагальнення, систематизація та застосування знань. Цей етап уроку засвоєння нових знань має на меті приведення в єдину систему засвоєних на уроці понять і вивчених, перш за все, знань, а також використання їх на практиці, в житті. Існують різні прийоми поурочного узагальнення та систематизації знань.