
- •1.13 Луги. Товарознавча х-ка.Сфера застосування
- •2. Мінеральна сировина для виробництва в’яжучих матеріалів
- •3. Керамічні властивості мінеральної сировини для виробництва будівельних матеріалів
- •4. Засоби виробництва. Тов харак електричних двигунів (спит на конс)
- •7. Тверде, рідке, газоподібне паливо. Товарознавча характеристика.
- •6. 24. Товарознавча характеристика сировини для виробництва скла
- •8. Непластичні матеріали, що входять в склад шихти керамічних виробів і їх роль в забезпеченні якості, експлуатаційних властивостей керамічної цегли, плитки, санітарних виробів
- •9. Нафта. Товарознавча характеристика
- •12. Сучасні уявлення про нафту. Товарознавчі аспекти ринку нафти
- •10. Характеристика глинистих мінералів. Легкоплавка глина і виробництво, де вона використовується
- •14. Технологічна класифікація сировини для промисловості будівельних матеріалів
- •15.Виробництво сучасних матеріалів, нанотехнологія
- •16. Дослідження взаємозв’язку між складом, підготовкою сировини, експлуатаційними властивостями матеріалу і споживними характеристиками виробів.
- •20. Які глини використовуються для виробництва керамічних виробів? Товарознавча характеристика.
- •21 Кам*яне вугілля. Товарознавча х-ка.
- •22. Лакофарбові матеріали. Загальна класифікація маркування.
- •23. Товарознавча характеристика сировини для виробництва керамічних теплоізоляційних матеріалів
- •26. Неорганічні кислоти. Товарознавча характеристика. Використання
- •25.Чавуни та їх характеристика.
- •27. Лакофарбові матеріали: лаки, емалі загальна характеристика маркування, сфери застосування.
- •29.Миючі засоби .Сутність їхньої дії.Асортимент.
- •30. Сировина для виробництва санітарно-технічних виробів. Технічні вимоги
- •28. Товарознавча характеристика солей як промислової сировини
- •31. Солі, товарознавча характеристика. Де неорганічні солі використовуються як сировина?
- •43. Товарознавча характеристика солей як промислової сировини
- •32. Класифікація і підготовка сировини
- •33. Фарби масляні, водо дисперсійні.
- •34. Товарознавча характеристика коштовних металів і промислової сировини на їх основі.
- •35. Особливості енергетичного комплексу в Україні
- •36. Вироби з металокераміки. Товарознавча характеристика
- •39.Синтетичні миючі засоби. Їхній склад. Поверхнево активні речовини. Добавки, що підсилюють миючу дію.
- •40. Сплави на основі кольорових металів. Т-ча х-ка, застосування.
- •41. Продукти переробки твердого палива. Перелік продуктів. Використовують фізико-механічні та фізико-хімічні методи переробки твердого палива. До фізико-механічних методів відносять:
- •42. Сировина і добавки при виготовленні керамічної цегли
- •45. Природний газ. Товарознавча характеристика
- •47. Легкі метали.Застосування
- •49. Засоби виробництва в технології виробництва керамічної цегли
- •50.Мило.Сировина миловарного виробництва.
- •51. Основні відомості про мінеральну сировину для в-цтва буд. Матеріалів і її переробка.
- •53.Поняття про сталь. Застос. В будівництві
10. Характеристика глинистих мінералів. Легкоплавка глина і виробництво, де вона використовується
Глинисті мінерали являють собою водні алюмосилікати загальною формулою:х А l 2 О 3 • y SiO 2 • z H 2 O,де х, y, z мають різні значення.
Основними мінералами глинистих порідє:каолініт;монтморилоніт;гідрослюда.
Окрім основних мінералів глини також вміщують такі мінерали як дикіт, галуазит, бейделіт та інші.
Каолініт – Al2O3∙2SiO2∙2H2O – основний алюмосилікат шаруватої будови білого з різними відтінками кольору, який зустрічається в приховано кристалічних утвореннях, пухких тонкозернистих агрегатах і має переважаючі розміри частинок 1-3 мкм.Шарувата структура каолініту надає мінералам на його основі ( глинам і каоліну) властивість пластичності.
Даний мінерал утворює землисті маси, в яких при великих збільшеннях під електронним мікроскопом виявляються дрібні шестигранні кристали. Кристалізується з моноклінної сингонії. В основі кристалічної структури каолініту лежать нескінченні листи з тетраедрів SiO4, які чергуються з шарами октаедрів. Ці листи з'єднані між собою слабкими зв'язками, що зумовлює досить досконалу спайність каолініту і можливість різного накладення одного шару на інший, що, в свою чергу, веде до деякої зміни симетрії всієї кристалічної будівлі.
Основні властивості каолініту:твердість за мінералогічною шкалою 1; щільність 2,5-2,6 кг/м3; жирний на дотик. При нагріванні до 500-600 оC каолініт втрачає воду, а при 1000-1200 оC розкладається з виділенням тепла, даючи спочатку силіманіт, а потім мулліт; ця реакція складає основу керамічного виробництва.
Каолінітові глини мають високу вогнетривкість – температура плавлення багатьох глин вища за 1700°С, температура спікання сягає 1300-1400°С.
Хімічний склад каолініту - Al4[Si4 O10](OH)8. Каолініт містить:Al2O3 39,5%;SiO 2 - 46,5%;H2O - 14% . Каолініт входить в склад переважної більшості глин, в основному вогнетривких та каоліну, що являється сировиною в тонкій кераміці (порцеляна, фарфор, фаянс).
Монтморилоніт - Al2O3∙4SiO2∙2H2O – напівкристалічний водний алюмосилікат шаруватої будови, білого з різними відтінками кольору, який утворює тонкодисперсні щільні землисті агрегати і має переважаючий розмір частинок менше за 1мкм.
Основні властивості монтморилоніту:твердість за мінералогічною шкалою 1-2; щільність 2,0 кг/м3; Хімічний склад монтморилоніту - (Na,Ca)0,3(Al,Mg)2[Si4O10] (OH)2•nH2O.Монтморилоніт містить: SiO2 - 45-55 %; Аl2O3 - 18-20 %; Н2O до 24-26 % ; Na2O і СаО до 1,5 %.
Мінерали монтморилонітової групи входять в склад бентонітових та високопластичних глин.
Монтморилоніт здатний інтенсивно поглинати воду в значних кількостях, при цьому сильно набухає, а при сушінні важко віддає приєднану воду.
Монтморилоніт характеризується трьохшаровим пакетом (2:1): два шари кремнекисневих тетраедрів, звернені вершинами один до одного, із двох сторін покривають шар алюмогідроксильних октаедрів. У зв'язку із цим зв'язок між пакетами слабкий, міжпакетна відстань велика й у нього можуть попадати іони й молекули води. Через це мінерал при змочуванні сильно набухає. Наявність ізоморфних заміщень, величезна питома поверхня (до 600-800 м2/г) і легкість проникнення іонів у між пакетний простір зумовлює значну ємність катіонного обміну (80-150 моль екв/100г).
Монтморилоніт утворюється осадовим шляхом, при вивітрюванні порід, вулканічного попелу і скла. Монтморилонітові глини (бентоніт, гумбрин, асканіт,) використовуються у виробництві цементу, кераміки, для приготування промивальних рідин при споруджуванні свердловин, як сорбенти, барвники, очищувачі, відбілювачі і миючі засоби.
Гідрослюда - гідромусковіт - (KH2O)Al2(AlSi)4O10∙[OH]nH2Oглауконіт - (KH2O)(Fe,Mg,Al)2∙[(AlSi)SiO3O10] (OH)2 - це гідратизований алюмосилікат шаруватої будови, який утворюється в корі вивітрювання та на останній стадії гідротермального процесу, має переважні розміри частинок близько 1 мм.
Гідрослюдисті глини забарвлені у жовтувато-зелені, сірі, коричневі або бурі тони. Особливістю їх мінерального складу є значний вміст уламкової домішки. Гідрослюдисті глини мало пластичні.
Гідрослюдами складені переважно аргіліти, що представляють собою тверду міцну породу, часто з жирним блиском і раковистим зламом. Іноді в аргілітів проявляється сланцевитість, яка сприяє розчленування породи на гострокутні плитки.
Гідрослюдиста группа – найбільш поширена різновидність в легкоплавких глинах та в невеликих кількостях – в вогнетривких глинах. Слюдоподібні пластинки або лєдска різної товщини. Характеризується гідрофільними властивостями.
Легкоплавкі – показник вогнетривкості менше 1350 оС
У виробництві будівельної кераміки (цегла, камені і плитки керамічні різних видів, черепиця й ін.) використовуються в основному легкоплавкі глини і суглинки, рідко лес, аргіліти, глинисті сланці (попередньо розмолоті). Для виробництва клінкерної цегли можуть бути використані легкоплавкі глини і суглинки, що не містять домішок крупного піску, включень карбонатів, гіпсу, вугілля. У виробництві цементу використовуються переважно легкоплавкі глини, аргіліти і глинисті сланці, що складають частину цементної шихти. Другою основною її складовою є карбонатні пород. Для виробництва керамзиту використовуються в основному легкоплавкі глини, глинисті сланці, суглинки, що мають властивість спучуватися під час нагрівання їх до температури 1050-1250 оC.