
- •1.13 Луги. Товарознавча х-ка.Сфера застосування
- •2. Мінеральна сировина для виробництва в’яжучих матеріалів
- •3. Керамічні властивості мінеральної сировини для виробництва будівельних матеріалів
- •4. Засоби виробництва. Тов харак електричних двигунів (спит на конс)
- •7. Тверде, рідке, газоподібне паливо. Товарознавча характеристика.
- •6. 24. Товарознавча характеристика сировини для виробництва скла
- •8. Непластичні матеріали, що входять в склад шихти керамічних виробів і їх роль в забезпеченні якості, експлуатаційних властивостей керамічної цегли, плитки, санітарних виробів
- •9. Нафта. Товарознавча характеристика
- •12. Сучасні уявлення про нафту. Товарознавчі аспекти ринку нафти
- •10. Характеристика глинистих мінералів. Легкоплавка глина і виробництво, де вона використовується
- •14. Технологічна класифікація сировини для промисловості будівельних матеріалів
- •15.Виробництво сучасних матеріалів, нанотехнологія
- •16. Дослідження взаємозв’язку між складом, підготовкою сировини, експлуатаційними властивостями матеріалу і споживними характеристиками виробів.
- •20. Які глини використовуються для виробництва керамічних виробів? Товарознавча характеристика.
- •21 Кам*яне вугілля. Товарознавча х-ка.
- •22. Лакофарбові матеріали. Загальна класифікація маркування.
- •23. Товарознавча характеристика сировини для виробництва керамічних теплоізоляційних матеріалів
- •26. Неорганічні кислоти. Товарознавча характеристика. Використання
- •25.Чавуни та їх характеристика.
- •27. Лакофарбові матеріали: лаки, емалі загальна характеристика маркування, сфери застосування.
- •29.Миючі засоби .Сутність їхньої дії.Асортимент.
- •30. Сировина для виробництва санітарно-технічних виробів. Технічні вимоги
- •28. Товарознавча характеристика солей як промислової сировини
- •31. Солі, товарознавча характеристика. Де неорганічні солі використовуються як сировина?
- •43. Товарознавча характеристика солей як промислової сировини
- •32. Класифікація і підготовка сировини
- •33. Фарби масляні, водо дисперсійні.
- •34. Товарознавча характеристика коштовних металів і промислової сировини на їх основі.
- •35. Особливості енергетичного комплексу в Україні
- •36. Вироби з металокераміки. Товарознавча характеристика
- •39.Синтетичні миючі засоби. Їхній склад. Поверхнево активні речовини. Добавки, що підсилюють миючу дію.
- •40. Сплави на основі кольорових металів. Т-ча х-ка, застосування.
- •41. Продукти переробки твердого палива. Перелік продуктів. Використовують фізико-механічні та фізико-хімічні методи переробки твердого палива. До фізико-механічних методів відносять:
- •42. Сировина і добавки при виготовленні керамічної цегли
- •45. Природний газ. Товарознавча характеристика
- •47. Легкі метали.Застосування
- •49. Засоби виробництва в технології виробництва керамічної цегли
- •50.Мило.Сировина миловарного виробництва.
- •51. Основні відомості про мінеральну сировину для в-цтва буд. Матеріалів і її переробка.
- •53.Поняття про сталь. Застос. В будівництві
6. 24. Товарознавча характеристика сировини для виробництва скла
Скло - твердий, аморфний, прозорий в тій чи іншій області оптичного діапазону матеріал.
За призначенням розрізняють скло будівельне (віконне, візерункове, склоблоки); тарне; технічне (кварцеве, світлотехнічне, скловолокно); сортове.
Отримують скло з мінеральних розплавів, що містять склоутворюючі елементи (оксиди кремнію, оксиди бору) і оксиди металів (літій, калій, магній, свинець).
Сировинні матеріали для виробництва скла умовно поділяють на основні й допоміжні.
а) основні (склоутворюючі), з допомогою яких до складу скла входять кислотні (SiO2, B2O3, Al2O3), лужноземельні (CaO, MgO, BaO, ZnO, PbO) та лужні (K2O, Li2О) оксиди. Основні матеріали створюють необхідне співвідношення між кислотними й основними оксидами.
б) допоміжні (освітлювачі, знебарвлювачі, барвники, глушники, прискорювачі, окисники, відновники) - використовуються для надання склу необхідних якостей і властивостей.
Основні оксиди, що утворюють скло,подані в складі сировини у виді наступних компонентів: SiO2 – кварцевими пісками, піщаниками; CaO – вапняком, крейдою; CaO і MgO – доломітами; Al2O3 – польовим шпатом, пегматитом; Na2O – содою і т.д.
Основні матеріали містять оксиди, які утворюють структуру скла й визначають його властивості. Так, оксид Na2O прискорює процес варіння, знижуючи температуру плавлення, але зменшує хімічну стійкість скла. Оксид СаО підвищує хімічну стійкість, оксид Al2O3 підвищує міцність, термічну і хімічну стійкість, оксид PbO підвищує показник світлозаломлення.
Таблиця 1
Основні матеріали для виробництва скла
Назва |
Характеристика |
Кремнезем (кварцовий пісок) SiО2 |
Є основною частиною скла. Його зміст у склі коливається від 60 до 80%. Розміри зерен менш ніж 1 мм. Від якості кварцового піску залежить якість скла, так як він може містити шкідливі домішки, що офарблюють скло в небажані кольори. |
Димчастий кварц |
Різновид природних кристалів кварцу, що мають димчасте забарвлення. |
Горний кришталь |
Різновид безбарвних прозорих природних кристалів кварцу. |
Моріон |
Різновид природних кристалів кварцу, що мають чорне забарвлення. |
Борний ангідрид |
Робить скло більш пружною і збільшує показник заломлення, в той же час він прискорює варіння, знижує в'язкість скломаси, сприяє більш швидкої її очищення і значно зменшує кристалізаціону здатність. |
Сульфат натрію (Na2S04) і сода (Na3C03) |
Необхідні для введення до складу скла окису натрію, який прискорює склаутворення і знижує температуру плавлення кварцового піску. |
Окис калію (КО) |
Вводять з допомогою поташу (К2СОЭ). У складі скломаси окис калію підвищує прозорість і блиск скла. |
Оксид кальцію СаО |
Є однією з головних складових частин скла, вона надає йому хімічну стійкість. Вводять СаО в скло з вапняком і крейдою. Хімічний склад їх виражається формулою СаСО3 |
Окис магнію МgО |
Знижує схильність стекол до кристалізації і збільшує швидкість твердіння, підвищує хімічну стійкість. Окис магнію вводять з допомогою магнезиту МgС03, а спільно з окису кальцію - у вигляді мінералу доломіту СаС03МgС03 |
Окис барію ВаО |
Вводять, головним чином, до складу оптичного скла та оптичних до складу скла для виготовлення високосортних художніх виробів. |
Окис свинцю PbO |
Надає склу високу щільність, підвищує показник заломлення, надає характерний блиск і гру кольорів. В основному окис свинцю вводять до складу оптичних скла, а також в скла для виготовлення кришталю і художніх виробів. |
Окис цинку |
Вводять за допомогою цинкових білил ZnO або вуглекислого цинку ZnCO3. |
Скляний бій |
Бій, що вводиться в шихту в кількості від 20 до 40 % для прискорення варки скла. |
Допоміжні матеріали вводять для покращення реологічних характеристик скломаси, прискорення її варіння, забарвлення, освітлювання, сприяння кристалізації тощо.
Барвники – оксид свинцю,міді, брому – додають певного кольору склу.
Барвники - це такі речовини, які, будучи введені до складу скла, фарбують їх у той чи інший колір.
Таблиця 2
Барвники,які використовуються при виробництві скла
З'єднання барвника |
Колір |
з'єднання марганцю |
фіолетовий колір |
з'єднання кобальту |
синій |
сполуки хрому |
зелений |
нікель |
димчастий або червоно-фіолетова фарбування |
з'єднання заліза закис заліз |
синьо-зелений колір жовтий і чорний кольори |
селен |
червоний і рожевий кольори |
золото |
"золотий рубін" від темно-червоної до рожевого забарвлення |
Срібло мідь |
золотисто-жовтий колір яскраво-червоний, або так званий "мідний рубін" |
Глушники – фосфорнокислі, фтористі солі, що розподіляються у склі у виді дрібних частинок, розсіюють скло і утворюють скло дріб’язково-білого кольору. Глушники роблять скло непрозорим - глухим. Як глушників використовують фтористі з'єднання. Найбільш ефективним глушником серед фтористих сполук є кріоліт. Крім фтористих з'єднань глушіння скла виробляють сполуками фосфору і з'єднаннями олова.
Знебарвлювачі – оксид і закис нікелю,селен,зєднання марганцю – усувають фарбування скла від оксидів заліза. Знебарвлення скла відбувається за рахунок надання йому додаткового фарбування, що утворює білий колір. Наприклад, червоний колір буде додатковим до зеленого, жовтий – до фіолетового. Знебарвлювачі речовини, які будучи введені до складу скла, знищують небажану забарвлення, викликану фарбувальними домішками, переважно оксиди заліза, потрапляють в скло як неминучих домішок до сировинних матеріалів (крейді, піску, сульфату і т. д.). Знебарвлення може бути хімічних і фізичних. Як окислювачів використовують триокис миш'яку АsгОэ, амонійну селітру NH4NO3, сульфат натрію Na2SO4 та ін. Фізична знебарвлення полягає у фарбуванні скломаси в додатковий колір. Так, наприклад, якщо скло, забарвлене закисом заліза в зелено-блакитний тон, додатково офарбити марганцевою або селенових барвником в рожево-червоний колір, то від складання цих квітів воно стає безбарвним. Однак світлопроникність його при цьому значно знижується.
Освітлювачі – триоксид миш’яку, селітра – видаляють газові включення (пузирі із розплаву). Освітлювачі в скломасі швидко розкладаються з утворенням великої кількості газів. Ці гази, пронизуючи скломаси, захоплюють дрібні газові бульбашки, захоплюють їх і виводять в атмосферу. Завдяки цьому скломаса стає світло-прозорою. Як освітлювачів вживають амоній азотнокислий , хлористий амоній сірчанокислий , амоній.
Прискорювачі – з’єднання фтору, бору, хлору – прискорюють процес варіння скла.
До складу деяких будівельних стекол для поліпшення їх технічних властивостей вводять:
оксиди бору - підвищується термостійкість;
оксиди алюмінію - підвищується міцність і хімічну стійкість.
Сировинні матеріали можуть застосовуватися як у вигляді природної сировини, так і у вигляді відходів хімічної, металургійної, гірничодобувної промисловості.
Загальними вимогами до всіх видів скляної сировини є чистота й однорідність за складом. Крім того обмежується вміст оксидів заліза.
Технологія виготовлення скла й виробів на його основі передбачає такі операції та процеси: підготовку сировинних матеріалів, приготування скляної шихти, скловаріння, формування зі скломаси матеріалів та виробів, механічну, термічну й хімічну обробку виробів для підвищення експлуатаційних властивостей.
Пісок кварцовий за вмістом оксиду заліза (Fe2O3) піски кварцові поділяють на групи із вмістом оксиду заліза (Fe2O3) не більше: 0,01 %; 0,015 %; 0,02 %; 0,025 %; 0,03 %; 0,04 %; 0,05 %; 0,07 %; 0,1 %; 0,15 %; 0,25 % та понад 0,25 %. За технологією виробництва піски кварцові поділяють на такі види: збагачений; усереднений; природний.
Позначка марки піску кварцового складається з літер ПК – пісок кварцовий; цифр, що означають гранично допустимий вміст оксиду заліза (Fe2O3) в піску (в тисячних частках відсотків); літер З – збагачений, У – усереднений, П – природний (кар’єрний).
Умовна познака піску кварцового складається з його марки та позначення цього стандарту: Наприклад, ПК-050-З ДСТУ Б В.2.7-131:2007 означає "пісок кварцовий із вмістом оксиду заліза не більше 0,05 %, збагачений, що випускається згідно з ДСТУ Б В.2.7-131:2007".
В Україні Державним балансом запасів враховано 28 родовищ кварцового піску. Розробляються 11 родовищ піску. Унікальним за якістю піску є Новоселківське родовище.
На території України розвідано 24 родовища скляних пісків (у Харківській, Донецькій, Чернігівській, Львівській та інших областях). В Україні високоякісні скляні піски добувають у Львівському родовищі. Балансові запаси скляних пісків в Україні становлять понад 120 млн т.