51. Основні відомості про мінеральну сировину для в-цтва буд. Матеріалів і її переробка.

Мінеральна сировина́ будівельних матеріалів — різноманітні гірські породи, що їх видобувають для виробництва будівельних матеріалів або виробів. У будівництві використовують природний стіновий камінь (туф, вапняки), будівельний камінь (міцні осадові, магматичні та метаморфічні породи). Інші породи є сировиною для виробництва цементу, цегли, черепиці, скла, легких наповнювачів бетонів тощо. Україна повністю забезпечена власними мінеральними ресурсами будівельних матеріалів. Граніти, габро, лабрадорити родовищ України експортуються. В Україні є значні запаси в'яжучої та цегельно-черепичної мінеральної сировини. Як мінеральну сировину будівельних матеріалів використовують також розкривні породи родовищ та продукти збагачення руд і вугілля. Як сировину для будівельної кераміки використовують переважно глини. Як сировина для виробництва скла, багато років використовувався чистий кварцовий пісок. Сировиною для виробництва будівельного каменю (буту, щебеню, крихти, штучного піску) є вапняки і вивержені гірські породи (діорити і діоритові порфірити, діабази, плагіограніти). Сировиною для виробництва керамзиту є глинисті породи, що при випалі без добавок чи з неорганічними або з органічними добавками спучуються, утворюючи легковагий гравій. Сировиною для виробництва цементу служать вапняк і глина, які змішують у певному співвідношенні (75—80% вапняку і 20— 25% глини) і прожарюють близько 1450°С.

І сюди, я думаю, треба розказатьвсі питання по трошкі)))

52. Товарознавча х-ка мінеральних добрив та регуляторів росту. = 11. Товарознавча х-ка сировини для в-цтва мінеральних добрив.

Добрива - це неорганічні й органічні речовини, застосовувані в сільському господарстві і рибальстві для підвищення врожайності культурних рослин і рибопродуктивності ставків. Вони бувають: мінеральні (чи хімічні), органічні і бактеріальні (штучне внесення мікроорганізмів з метою підвищення родючості грунтів).

Мінеральні добрива, добуті з чи надр промислово отримані хімічні сполуки, містять основні елементи харчування (азот, фосфор, калій) і важливі для життєдіяльності мікроелементи (мідь, бор, марганець і ін.).

Мінеральні добрива підрозділяють на прості (одинарні, однобічні, однокомпонентні) і комплексні. Прості мінеральні добрива містять тільки одні з головних елементів харчування. До них відносяться азотні, фосфорні, калійні добрива і мікродобрива. Комплексні добрива містять не менш двох головних живильних елементів. У свою чергу, комплексні мінеральні добрива поділяють на складні, складні-змішані і змішані.

Азо́тні до́брива — азотовмісні речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності с.-г. культур. Важливим джерелом азотних речовин для рослин є гній, сеча тварин, торф, пташиний послід, зелене добриво, компости, відходи сільського господарства і м'ясо-рибної промисловості та ін. (див. Органічні добрива). Особливо великого значення набули мінеральні азотні добрива. Вони містять азот в нітратній, аміачній, нітратно-аміачній і рідше в амідній формі.

Мінеральні азотні добрива більш концентровані і діють швидше, ніж органічні. До них належать:

аміачна вода,

рідкий аміак,

сірчанокислий амоній,

аміачна селітра,

кальцієва селітра,

натрієва селітра,

ціанамід кальцію,

хлористий амоній,

аміакати (розчини аміачної і кальційової селітри, а також ін. добрив у рідкому аміаку) та ін.

Аміачні добрива краще вбираються ґрунтом, через це вони більш придатні для завчасного внесення. Норми внесення А. д. залежать від ґрунтово-кліматич. умов, біологіч. особливостей культур і способу внесення добрив.

Як мінеральні азотні добрива застосовують такі речовини:

Нітрат калію KNO3 (калійна селітра) являє собою безбарвну кристалічну речовину. На вологому повітрі не мокріє і не злежується. Нітрат калію — дуже цінне мінеральне добриво, в якому міститься два поживних для рослин елементи — азот і калій. Однак за агрохімічними вимогами вміст азоту в азотнокалійових добривах повинен бути більшим, ніж в KNO3. Тому нітрат калію застосовують переважно в суміші з амонійними солями.

Нітрат амонію NH4NO3 (амонійна селітра) дуже багате на азот добриво. Але нітрат амонію має істотний недолік — на вологому повітрі він мокріє, а при висиханні утворює тверді куски. Цілком сухий нітрат амонію може вибухати. Тому його застосовують як добриво в суміші з сульфатом амонію. Така суміш на повітрі не мокріє; не злежується і являє собою дуже цінне добриво, особливо під цукрові буряки, картоплю та інші культури.

Нітрат кальцію Ca(NO3)2 (кальцієва, або норвезька, селітра) — теж цінне азотне добриво. Його виробляють у великих кількостях нейтралізацією нітратної кислоти вапном. Цінність нітрату кальцію як добрива полягає також у тому, що іони кальцію Ca2+ позитивно впливають на структуру ґрунту.

Нітрат натрію NaNO3 (чилійська селітра) являє собою єдину сіль нітратної кислоти, яка утворює потужні природні родовища (в Чилі). В багатьох країнах чилійська селітра широко використовується як мінеральне добриво.

Сульфат амонію (NH4)2SO4 — одне з найстаріших азотних добрив. Його добувають у великих кількостях нейтралізацією сульфатної кислоти аміаком. Сульфат амонію не гігроскопічний і не злежується. Він значно підвищує врожайність таких культур, як жито, пшениця, картопля і особливо чай і рис.

Хлорид амонію NH4Cl одержують нейтралізацією хлоридної кислоти аміаком. Він теж не гігроскопічний і не злежується. Але на відміну від сульфату амонію його не вносять під такі культури, як цукрові буряки, тютюн тощо, оскільки іони хлору на ці культури впливають негативно.

Рідкий аміак і аміачна вода є найбагатшими добривами за вмістом азоту. Рідкий аміак, як і аміачну воду, стали застосовувати як азотні добрива лише останнім часом, коли були розроблені методи внесення в ґрунт добрив у рідкому стані.

Фосфатні добрива

Фосфор, як азот і калій, необхідні для нормального розвитку рослин. Джерелом фосфору для рослин є фосфати ґрунту, головним чином фосфат кальцію Са3(РО4)2. Але в більшості ґрунтів фосфату кальцію мало. Крім того, в зв'язку з його нерозчинністю у воді він практично недоступний для рослин. Тому внесення в ґрунт розчинних фосфатів, так званих фосфорних добрив, має надзвичайно велике значення для підвищення врожаю сільськогосподарських культур. Наводимо коротку характеристику найважливіших фосфорних добрив.

Звичайний суперфосфат

Звичайний суперфосфат (Ca(Н2РО4)2 + 2CaSO4) є найбільш поширеним фосфорним добривом. Недоліком його є те, що значну частину його маси складає баласт — сульфат кальцію, який сильно здорожує транспортування добрива.

Звичайний суперфосфат добувають шляхом обробки фосфориту або апатиту розрахованою кількістю розведеної сульфатної кислоти. При цьому нерозчинний нормальний фосфат кальцію Са3(РО4)2 переходить у легко розчинний дигідрофосфат кальцію Са(Н2РО4)2 за реакцією:Са3(РО4)2 + 2Н2SO4 = Са(Н2РО4)2 + 2CaSO4

Подвійний суперфосфат

Подвійний суперфосфат (Ca(Н2РО4)2), як і звичайний, містить фосфор у вигляді добре розчинного дигідрофосфату кальцію. Але в ньому, на відміну від звичайного, немає сульфату кальцію, і вміст фосфору в ньому значно вищий. Через це виробництво подвійного суперфосфату розвивається більшими темпами, ніж звичайного. Подвійний суперфосфат дорожчий від звичайного, оскільки виробництво його складніше і при цьому витрачається багато тепла на випарювання води.

Подвійний суперфосфат виробляють теж з фосфоритів або апатитів обробкою розведеної сульфатної кислоти. Однак кислоти при цьому беруть більше, щоб повністю витиснути з фосфату кальцію фосфатну кислоту:

Са3(РО4)2 + 3Н2SO4 = 2H3РО4 + 3CaSO4 ↓

Сульфат кальцію як практично нерозчинна речовина виділяється в осад, а фосфатна кислота залишається в розчині. Осад відфільтровують, а розчин упарюють і потім ним обробляють нові порції фосфориту або апатиту. При цьому кількість ортофосфатної кислоти розраховують так, щоб одержати дигідрофосфат кальцію:

Са3(РО4)2 + 4Н3РО4 = 3Ca(Н2РО4)2

Преципітат

Преципітат за складом являє собою дигідрат гідрофосфату кальцію CaHPO4 • 2H2O. Його добувають нейтралізацією розчину фосфатної кислоти розрахованою кількістю вапняного молока (суспензією Ca(OH)2 в воді) до утворення гідрофосфату кальцію за реакцією:

Н3PO4 + Ca(OH)2 = CaHPO4 • 2H2O

Одержувана сіль нерозчинна і випадає в осад, який потім виділяють і обережно висушують. Преципітат — цінне концентроване фосфорне добриво і дешевше від подвійного суперфосфату. Але він дуже мало розчинний і тому його з успіхом можна застосовувати лише на слабокислих ґрунтах (які містять органічні кислоти).

Фосфоритна і апатитна мука

Фосфоритна і апатитна мука - тонко розмелений фосфорит або апатит, її використовують як фосфорне добриво лише на кислих ґрунтах, оскільки фосфор у ній міститься у вигляді нерозчинного нормального фосфату кальцію Са3(PO4)2. Фосфоритну муку краще вносити в ґрунт разом з кислими добривами, наприклад з сульфатом амонію (NH4)2SO4 або тваринним гноєм.

Томасшлак

Томасшлак — відхід металургійного виробництва. Він утворюється при переробці чавуну з великим вмістом фосфору в технічне залізо томасівським способом. Склад томасшлаку виражається такою приблизною формулою: Ca3(PO4)2•CaO. Отже, він відрізняється від нормального фосфату кальцію тим, що містить у своєму складі надлишок CaO, завдяки чому відзначається сильно основним характером. Томасшлак застосовують у вигляді тонко розмеленого порошку на сильно кислих ґрунтах (наприклад, торфянистих і болотистих), де він нейтралізує надлишок кислот і одночасно збагачує ґрунт фосфором.

Фосфорні добрива

Складні і змішані фосфорні добрива містять не один, а два або і всі три необхідних для живлення рослин елементи, тобто азот, фосфор і калій. Найважливішими з них є так звані амофоси і азофоска.

До амофосів належать дигідрофосфат амонію NH4H2PO4 і гідрофосфат амонію (NH4)2HPO4. Амофоси одержують нейтралізацією розчину фосфатної кислоти розчином амоніаку з наступним упарюванням і кристалізацією солі. Амофоси являють собою дуже цінне складне добриво, яке містить азот і фосфор.

Азофоска — це суміш гідрофосфату амонію (NH4)2HPO4 і нітрату калію KNO3 її одержують кристалізацією з розчину суміші двох солей. Залежно від співвідношення вихідних речовин одержують різні сорти азофоски, які відрізняються між собою процентним вмістом азоту, фосфору і калію.

Калійні добрива — речовини, які використовують для живлення сільськогосподарських рослин, основним поживним елементом яких є калій. Вміст калію в рослинах коливається від 0,4 до 6% сухої речовини і дуже багато його в бобових, буряках, картоплі, соняшнику, гречці. Джерелом калію для рослин є калій грунтів або калійні добрива.

Калійні добрива виробляють з калійних агроруд: сильвін (KCl), сильвініт, карналіт, каїніт, лангбейніт (K2SO4•2MgSO4), шеніт (K2SO4•MgSO4•6H2P), полігаліт, глауконіт, глазерит.

Найважливішими калійними добривами є хлорид калію (KCl) і сульфат калію (K2SO4), які одержують шляхом переробки мінералів — сильвініту (KCl • NaCl), каїніту (KCl • MgSO4 • 3H2O) і карналіту (KCl • MgCl2 • 6H2O).

Хлорид калію (52,4-61,9% К2О) застосовують під культури, не чутливі до хлору у грунті: зернові культури, бавовна, цукрові буряки, конопля; неефективно вносити під картоплю, гречку, конюшину, плодові ти цитрусові, - так як хлор знижує якість продукції. На суглинкових грунтах хлорид калію вносять восени, щоб за осінньо-зимовий період хлор вимився з верхньої частини грунту і це б дало змогу запобігти негативній дії хлору.

Як калійні добрива використовують також сирі подрібнені (сиромолоті) мінерали сильвініт і каїніт та концентровані продукти виготовлені з калійних руд: сильвіну, сильвініту, карналіту, каїніту, глауконіту.

• Регулятори росту рослин - гумат натрію.

• Засоби для вапнування кислих грунтів: вапняна суміш; вапняне борошно; крейда мелена.

• Засоби захисту рослин:

- інсектициди (для боротьби з шкідниками) - децис; діазинон; дилор.

- біологічні засоби - бітоксибацилін; дендробацилін.

- фунгіциди (для боротьби з хворобами рослин) - бордоська суміш (CuSO₄*Ca(OH)2; залізний купорос; мильно-мідний препарат; хлорокис міді.

- інсектофунгіциди та акарофунгіциди(отруйні хімічні препарати, що ними знищують комах і гриби-паразити.) - сірка колоїдна; сірка мелена; сірчані брикети; сірчана паста; сульфарид.

- нематоциди (для боротьби з нематодними хворобами) -тіазон.

- гербіциди (для боротьби з бур'янами) - пропінат (далалон); раундап.

- засоби для догляду за рослинами - антихлорозин; водно-дисперсійна фарба; димові шашки.