55. Суть та необхідність державних цільових фондів, принципи їх організації.

Як ми вже зазначали, державні фінанси - це регульовані у визначеному правовому полі потоки коштів, які циркулюють у національній економіці через створювану на макрорівні систему централізованих грошових фондів. До сфери державних фінансів відносять зокрема державні цільові фонди. їх головною особливістю є те, що вони мають чітко виражені джерела формування і чітко виражені напрями використання. Ці фонди формуються для соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, для забезпечення необхідного рівня життя у випадку тимчасової втрати працездатності, випадку настання безробіття, для розв'язання пріоритетних завдань, які потребують особливої уваги з боку держави і стосуються забезпечення фінансовими ресурсами заходів щодо прискорення науково-технічного прогресу, впровадження інноваційних технологій, виробництва нових видів продукції тощо.

Необхідність функціонування цільових державних фондів обумовлюється такими причинами:

1. Бюджет, через незакріпленість більшої частини доходів, зумовлює дефіцитне фінансування окремих статей видатків. Цільові фонди забезпечують цільове спрямування та використання коштів.

2. Швидкі зміни в економічному житті зумовлюють необхідність прийняття оперативних рішень у сфері перерозподілу фінансових ресурсів. Таку оперативність забезпечити через бюджет досить важко, оскільки останній приймається у формі Закону і підлягає парламентському контролю. Цільові фонди формуються виконавчими органами і є більш прийнятними для виконання вказаних завдань.

3. Наявність дефіциту бюджету. За умови активного сальдо кошти того чи іншого цільового фонду можуть використовуватися на фінансування бюджетного дефіциту.

4. Багатогранність форм власності й господарювання, що передбачає використання в суспільстві не лише бюджетного механізму розподілу національного доходу, а й інших його форм.

Фонди цільового призначення є сукупністю коштів, що знаходяться в розпорядженні центральних або місцевих органів влади і мають цільове призначення. Вони є важливою ланкою фінансової системи. Порядок їх утворення і використання регламентуються фінансовим правом. Фонди цільового призначення - один із методів перерозподілу національного доходу на користь певних соціальних груп населення. Держава мобілізує частину доходів населення для фінансування своїх заходів. Кошти, усуспільнені фондами цільового призначення, використовуються для процесу відтворення.

Цільові фонди з'явилися раніше, ніж єдиний центральний фонд -державний бюджет - у вигляді спеціальних фондів і особливих рахунків. Із розширенням діяльності держава потребувала дедалі нових видатків. Кошти для їх відшкодування нагромаджувалися в особливих фондах і використовувалися для спеціальних цілей.

Такі фонди, зазвичай, мали тимчасовий характер. З виконанням державою запланованих заходів вони припиняли свої функції. З огляду на це, кількість спеціальних фондів постійно змінювалася: одні - зникали, а інші - з' являлися. Загалом спостерігалася тенденція до збільшення кількості й обсягу фондів.

Із зміцненням централізованої держави починається період уніфікації фондів. На основі об'єднання різних фондів створюється державний бюджет.

У сучасних умовах поряд із бюджетом знову зростає значення фондів цільового призначення. Збільшення кількості фондів й обсягу фінансових ресурсів, що акумулюється в них, пояснюється низкою причин.

По-перше, в органів державної влади з'являються додаткові кошти для регулювання господарського життя і надання фінансової підтримки підприємництву, особливо в умовах нестабільної економіки.По-друге, ці фонди призначені для розв'язання нових завдань, які потребують особливої уваги з боку держави. По-третє, за наявності активного сальдо фонди цільового призначення можуть використовуватися як одне з джерел покриття бюджетного дефіциту.

Головна причина створення фондів цільового призначення - необхідність виділення дуже важливих для суспільства витрат у спеціальні групи й забезпечення їх самостійними джерелами фінансування.

Матеріальною основою цільових фондів є національний дохід, у процесі розподілу якого здійснюється формування фондів.

Методами мобілізації національного доходу для формування фондів є:

- спеціальні податки та збори;

- кошти державного бюджету і кредит.

Основний метод - це спеціальні податки та збори, встановлені законодавством. Загалом, принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформувати так:

- відрахування до фондів централізовано визначається державною відповідними законами і є її власністю;

- відрахування до фондів є обов' язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

- витрати з фондів здійснюються лише на визначені потреби, передбачені законами України.

Цільові фонди мають виконувати важливі завдання. Необхідно забезпечити фінансовими ресурсами заходи щодо розвитку науки й техніки, науково-дослідних робіт, освоєння новітніх технологій та виробництва нових видів продукції для розвитку паливно-енергетичного комплексу, а також збільшити обсяги соціальної підтримки незаможних верств населення та забезпечити необхідний рівень життя.