Контрольні питання

1. Назвіть головні принципи майнового страхування?

2. Чому на Ваш погляд в майновому страхуванні здійснюється багато злочинів?

3. Назвіть особливості страхування майна підприємств.

4. Назвіть особливості страхування майна громадян.

5. Дайте перелік майна, що страховики звичайно не беруть на страхування і поясніть чому?

6. Наведіть приклади майна і варіанти його страхування, що не розглянуті у лекції.

7. В чому специфіка страхування підприємницьких ризиків?

Тема 6. Особисте страхування

1. Загальні положення.

2. Страхування на випадок смерті.

3. Ощадне страхування.

4. Страхування від нещасливих випадків.

5. Змішане страхування.

1. Загальні положення

Особисте страхування – це галузь страхування, за допомогою якої здійснюється страховий захист сімейних доходів громадян чи зміцнення досягнутого ними сімейного фінансового стану.

Об’єктами особистого страхування виступають життя, здоров’я і працездатність людини. Страхування проводиться індивідуально, а також по групових договорах страхування. Основною метою страхування життя є запобігання критичного погіршення рівня життя людей.

Договір особистого страхування може бути обов’язковим чи добровільним. Страхування життя носить звичайно довгостроковий характер, тому що договори укладаються на кілька років чи довічно.

Особисте страхування є домінуючим видом страхування у світі. На його частку в 1994 р. приходилося понад 52% збору страхових платежів.

2. Страхування на випадок смерті

Страхування життя на випадок смерті забезпечує страховий захист родичів чи інших осіб за бажанням застрахованого особи.

Найбільше часто використовуються наступні різновиди:

• тимчасове страхування;

• довічне страхування;

• амортизаційне страхування;

• страхування капіталу і ренти у випадку виживання.

Ризик, що покривається цими видами страхування – це смерть застрахованого з будь-якої причині (хвороба, чи травма нещасливий випадок).

• При тимчасовому страхуванні страхова сума виплачується вигодоздобувачеві відразу після смерті застрахованого, якщо смерть настає протягом терміну, зазначеного як термін дії договору. Тільки у випадку смерті застрахованого протягом дії договору страховик виплачує страхову суму. У противному випадку, тобто якщо застрахована особа доживає до терміну закінчення договору, ніякий капітал не виплачується, а сплачені премії залишаються в розпорядженні страховика.

Основні характеристики тимчасового страхування:

• вартість його значно нижче, що дозволяє укладатися договори на більш високі страхові суми в зв’язку з тим, що страховик не виплачує страховий капітал, якщо застрахований доживе до закінчення договору;

• договір укладається в основному при віці застрахованого до 65 – 70 років, причому обмежується кількість контрактів, де застраховані – люди, що наближаються до цього віку;

• указується контрактація цього виду страхування, щоб гарантувати скасування боргу, якщо боржник умре раніш закінчення терміну дії договору.

Види тимчасового страхування:

• з постійними премією і капіталом;

• з постійно збільшуваним капіталом;

• з постійно зменшуваним капіталом;

• поновлюване;

• з відшкодуванням премій.

В тимчасовому страхуванні життя з постійними премією і капіталом страхова компанія підраховує щорічно премії ризику, які відповідають усієї тривалості страхування, виводячи середню, чи вирівняну, премію, що і підтримується постійно. Так, вирівняна премія, що платить страхувальник у перші роки страхування, коли говориться про віковий пік (можливість смерті зростає разом з віком застрахованого), буде більше премії ризику до визначеного моменту, коли усе стане навпаки. Потягом декількох років, утвориться деякий математичний резерв, що буде постійно зменшуватися, дійшовши до нуля в момент закінчення терміну дії договору.

В тимчасовому страхуванні зі зменшуваним капіталом страхова сума зменшується щорічно на основі загальної суми, розділеної на кількість років, протягом яких діє договір про страхування. Премія буде постійною, якщо термін її сплати менше тривалості страхування. Даний вид тимчасового страхування дозволяє уникати оплати кредитів у випадку смерті застрахованого боржника.

В тимчасовому страхуванні з капіталом, що збільшується, страхова сума збільшується щорічно на основі укладеної угоди, а премії можуть бути як постійними, так і зростаючими.

В тимчасовому поновлюваному страхуванні страхова сума постійна, а премія зростає в залежності від віку, досягнутого застрахованим, оскільки цей вид страхування орієнтований на певний строк, але з можливістю поновлення в обмежений проміжок часу. Це значить, що страхувальник може відновити страхування наприкінці обраного періоду без необхідності проходити медичний огляд.

Можливість поновлення страхування без медичного огляду створює деяку безальтернативність для страхових компаній, що буде збільшуватися разом з віком застрахованого. Це може викликати можливість відмовлення від страхування застрахованих, у яких немає проблем зі здоров’ям, у той час як обтяжені ризики, навпроти, будуть оновлюватись, незважаючи на зростаючі премії. У зв’язку з цим звичайно практикується обмеження числа поновлень, що дозволяє знизити кількість договорів страхування осіб у віці більше 65 років.

Найбільш прийнятна форма тимчасового страхування – щорічно поновлювана. Вона означає тимчасове страхування терміном на один рік, що автоматично відновляється на наступний річний період без необхідності медичного огляду.

При тимчасовому страхуванні з відшкодуванням премій якщо застрахований доживає до закінчення договору, йому виплачується сума рівна вартості премій, сплачених протягом усього терміну дії договору. Цей різновид страхування має велику комерційну привабливість, оскільки в момент продажу договору існує дуже вагомий аргумент – повертання всієї страхової премії у випадку дожиття застрахованого до моменту закінчення договору.

На Україні питома вага платежів по страхуванню життя в загальному обсязі страхових платежів щорічно зменшується приблизно в 2 рази. З більш, ніж 200 страхових компаній страхуванням життя реально займається тільки 6 – 10 компаній (чи 2% від загального числа), у той час як у розвитих країнах ця цифра досягає 50% і більше. У Німеччині на страхування життя населенням направляється щорічно 2,7% ВВП, у Франції – 5,9%, а в Україні – тільки 0,006%.