Тема 5. Трудове право

5.1. Поняття трудового права

Трудове право – це галузь права, що регулює трудові і тісно пов'язані з ними інші суспільні відносини. З трудовими правовідносинами тісно пов'язані відносини по працевлаштуванню, виробничому навчанню, підвищенню кваліфікації, нагляду і контролю за охороною праці, відшкодуванню збитків, розгляду трудових спорів.

Раніше до предмету трудового права також відносили відносини соціального страхування, що випливають із трудових правовідносин, тобто питання матеріального забезпечення у випадку тимчасової непрацездатності працівників пенсійні відносини, що приходять на зміну трудовим відносинам. Однак у даний час ці відносини є предметом самостійних галузей (підгалузей) права.

Предметом трудового права є комплекс суспільних відносин пов'язаних з працею, головними з яких є трудові відносини працівників і роботодавців.

Система трудового права – це сукупність норм трудового права об’єднаних в групи інститути, послідовне їхнє розташування в залежності від характеру регульованих ними суспільних відносин.

Трудові правовідносини – це двосторонні відносини працівника і роботодавця по виконанню за винагороду роботи на обумовленій посаді, по визначеній спеціальності чи кваліфікації. Ці правовідносини є формою закріплення суб'єктивних трудових прав і обов'язків: працівник зобов'язується виконувати визначену трудовим договором роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудові правовідносини складаються з трьох елементів: суб'єктів, об'єкта і змісту:

1) суб'єктами трудового права (тобто учасниками суспільних відносин, врегульованих трудовим правом) є: громадяни, іноземні громадяни (працівники), що володіють трудовою право- і дієздатністю, власники підприємства, установи, чи організації або уповноважений ними орган чи фізична особа (роботодавці), трудові колективи, профспілкові органи, а також державні органи, що здійснюють контроль і нагляд за дотриманням законодавства про працю;

2) об'єктом трудових правовідносин є відносини працівника з роботодавцем по використанню його праці. Іншими словами об’єктом є сама праця (здатність до праці);

3) змістом трудових правовідносин є конкретні суб'єктивні права і юридичні обов'язки кожної зі сторін, що визначені трудовим законодавством і взаємною домовленістю сторін. Працівники мають право на одержання роботи, обумовленої трудовим договором, на оплату праці, на відпочинок, на охорону праці та ін. Обов'язки працівників – сумлінно виконувати свої трудові обов'язки з порядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, дотримуватись вимог з охорони праці та ін.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника сумлінного виконання ним своїх трудових обов'язків та встановлювати норми (правила) внутрішнього трудового розпорядку та ін.

Його основні обов'язки складаються в створенні умов праці, передбачених законодавством про працю, колективним договором, трудовим договором, у виплаті заробітної плати, уважному ставленні до недоліків і запитів працівників.