4.3. Поняття, ознаки і види юридичної особи

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді.

Юридична особа є суб'єктом цивільного права, тобто вона здатна мати, може набувати цивільні права й обов'язки, як майнові, так і немайнові) і здійснювати їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення в Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України запису про її припинення.

Виділяють такі ознаки юридичної особи, що є сукупними і невід'ємними її властивостями:

– організаційна єдність;

– реєстрація, відповідно до вимог чинного законодавства;

– наділення цивільною правоздатністю і дієздатністю,

– наявність можливості виступати позивачем і відповідачем у суді,

– майнова відокремленість,

– самостійна цивільно-правова відповідальність, здатність виступати в цивільному обігу від власного імені.

Під організаційною єдністю розуміється наявність стійкого взаємозв'язку між членами (учасниками, акціонерами) юридичної особи, внутрішньої структури і функціональної диференціації. Завдяки цьому воля окремих членів юридичної особи трансформується в єдину волю юридичної особи.

Реєстрація відповідно до вимог діючого законодавства полягає в легалізації того чи іншого виду юридичної особи з боку державних органів, які здійснюють державну реєстрацію. Юридична особа підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом, і дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Тільки з моменту державної реєстрації організація набуває статусу юридичної особи і може бути суб'єктом цивільних та інших відносин.

Наявність цивільної правоздатності і дієздатності веде до того, що юридична особа здатна мати такі ж самі цивільні права й обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Наявність можливості виступати позивачем і відповідачем у суді надає право захищати свої права та відповідати за взяті на себе зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України сторонами в цивільному процесі, крім громадян, можуть бути державні підприємства, установи, організації, кооперативні організації, їх об'єднання, інші громадські організації, що мають права юридичної особи.

Майнова відокремленість юридичної особи є матеріальною базою діяльності юридичної особи. Майнова відокремленість виявляється в тому, що майно даної юридичної особи відокремлено від майна його засновників, інших юридичних осіб. Майнова відокремленість відображається в балансі даної юридичної особи. Ступінь майнової відокремленості в різних юридичних осіб неоднаковий. Так відповідно до ст. 73 ГК України майно державного унітарного підприємства перебуває в державній власності, але закріплене за такими підприємствами на праві господарського відання чи оперативного управління.

Принцип самостійної цивільно-правової відповідальності юридичної особи полягає в тому, що організація обов'язково повинна нести самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах закріпленого за нею майна, якщо інше не встановлено законом. Засновники не відповідають за борги заснованого ними підприємства, а підприємство не відповідає за борги засновників крім випадків, установлених законом.

Усе вищезазначене і дозволяє реалізувати право юридичної особи на участь у цивільному обороті від свого імені. Для індивідуалізації юридичної особи вона повинна мати своє найменування, яке містить вказівку на її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа, крім повного, може мати скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Залежно від порядку створення юридичні особи поділяються на осіб приватного права та публічного права. Юридичні особи приватного права створюються на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 ЦК України, а юридичні особи публічного права - на підставі розпорядчого акта Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Кодексом регулюються порядок створення, організаційно-правові форми, правове становище юридичних осіб приватного права, зокрема господарських товариств, виробничих кооперативів, установ.

Залежно від того, має юридична особа на меті отримання прибутку чи ні, виділяються підприємницькі та непідприємницькі товариства.

Питання для самоконтролю

1. Цивільне право як галузь права.

2. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.

3. Правосубєктність юридичної особи.

Питання для самостійного вивчення

1. Поняття та види правочинів.

2. Право власності: поняття і структура.

3. Спадкування за законом і за заповітом.