- •Предмет і методи політології
- •Функції політології та її зв’язок з іншими науками про суспільство.
- •Етапи та основні проблеми у розвитку західної політичної науки у хх ст.
- •4. Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології
- •7. Етапи становлення та розвитку політичної науки у сша
- •8. Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції
- •9. Актуальні проблеми політичної науки у Франції в ххі ст.
- •10. Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •11. Актуальні проблеми політичної науки у Великобританії в ххі ст.
- •12. Актуальні питання розвитку сучасної української політичної науки.
- •13. Сутність політики та її зв’язок з іншими сферами суспільства.
- •14. Політика як наука і мистецтво.
- •15. Сутність та різновиди політичної діяльності.
- •16. Суб’єкти та об’єкти політики.
- •17. Влада як засіб політики.
- •18. Види та ресурси політичної влади.
- •19. Сутність та типи легітимності політичної влади.
- •20. Зв’язок соціальних і політичних відносин.
- •21. Соціальна справедливість як мета соціальної політики.
- •22. Етнонаціональний чинник сучасної політики.
- •23. Сутність різновиди та способи вирішення політичних конфліктів.
- •24. Демократія як політичне явище. Принципи демократії.
- •25. Основні концепції демократії.
- •26. Нові демократії: особливості трансформації.
- •27. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •28. Сутність, структура і функції політичної системи суспільства.
- •29. Типологія політичних систем
- •30. Політична система сучасної України.
- •31. Сутність, ознаки та функції держави.
- •32. Вищі органи сучасної держави.
- •33. Форми державного правління.
- •34. Форми державного устрою.
- •35. Сутність та основні ознаки правової держави.
- •36. Взаємозв’язок держави і громадянського суспільства.
- •37. Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •38. Сутність та структура громадянського суспільства.
- •39. Проблема побудови правової держави в сучасній Україні.
- •40. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •41. Функції та типи виборчих систем.
- •42. Виборча система сучасної України.
- •43. Сутність, ознаки і функції політичних партій.
- •44. Типологія політичних партій.
- •45. Поняття та типологія партійних систем
- •47. Сутність, функції та типологія груп інтересів
- •48. Співвідношення понять «групи інтересів», «групи тиску», «лобіські групи».
- •49. Сутність та динаміка розвитку громадсько-політичних рухів.
- •50. Поняття та структура політичного режиму.
- •51. Типи політичних режимів сучасності.
- •52. Проблема трансформації політичних режимів.
- •53. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- •54. Періоди становлення порівняльної політології
- •2. Традиційна порівняльна політологія – період нагромадження потенціалу (і пол. Хх ст.)
- •3. Нова порівняльна політологія – відновлення деяких елементів і експансія (50-70-ті рр.)
- •55. Методологічні принципи порівняльної політології
- •56. Особливості порівняння подібних та контрастних країн
- •57. Генезис сучасної порівняльної політології в сша , Європі і посткомуністичному світі.
- •58. Поняття політичної культури та основні підходи до його розуміння
- •59. Політична свідомість як складова політичної культури
- •60. Сутність та функції політичної ідеології
- •61. Сутність, функції та різновиди сучасних ідейно-політичних доктрин
- •62. Політика і мораль
- •63. Політика і релігія
- •64. Типологія політичної культури
- •65. Політична культура сучасного українського суспільства
- •66. Сутність, етапи та функції політичної соціалізації
- •67. Основні умови та фактори політичної соціалізації
- •68. Основні типи й види політичної поведінки
- •69. Сутність та теоретичні засади концепцій політичних еліт
- •70. Типи та шляхи формування політичних еліт
- •71. Елітаризм і демократія
- •72. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •73. Лідерство як феномен політичного життя суспільства
- •74. Типологія та шляхи формування політичного лідерства
- •75. Політика і засоби масової інформації
- •76. Сутність та основний зміст концепцій політичної модернізації
- •77. Сутність та структура міжнародних політичних відносин
- •78. Поняття геополітики
- •79. Політичне насилля в сучасному світі. Поняття соціетальної безпеки.
- •80. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблеми національної безпеки.
- •81. Сучасна цивілізаційна геополітика
- •82. Геополітична концепція атлантизму
- •83. Геополітична концепція евразійства
- •84. Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •85. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •86. Поняття, функції та різновиди політичної мови.
- •87. Теоретичні засади і методи політичного прогнозування
- •88. Етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •89. Маркетинг та менеджмент
- •91. Політичне маніпулювання
- •92. Основні етапи та зміст виборчих кампаній
- •93. Пропаганда та агітація як засоби сучасної політики
79. Політичне насилля в сучасному світі. Поняття соціетальної безпеки.
Формами політ. насилля в сучасному світі є: міжнародний тероризм, екзистенцій насилля, миротворчість, феномен інформаційних війн.
І. МІЖНАРОДНИЙ ТЕРОРИЗМ
Терор використання фізичної сили державою проти своїх громадян (якобінська диктатура).
Тероризм антиетатиське використання сили.
Склалося 2 підходи у визначенні сутності міжн.-го тероризму
1-й підхід основний акцентує увагу на пошуку універсального визначення тероризму
2-й підхід класифікаційний з’ясування окремих складових тероризму.
1) міжнародний тероризм політика використання терору, яка відверто чи таємно інспірується державою;
2) трансформаційний тероризм замовником терору є не держава, а недержавна організація чи група осіб.
ІІ. ЕКЗИСТЕНЦІЙ НАСИЛЛЯ пов’язане зі зміною природи локальних конфліктів
Бистрицький: природа локальних конфліктів не територіальна обмеженість, а зіткнення локальних форм життя, або особливих культурних світів. Тому локальний конфлікт переживається як загибель “мого власного світу” звідси постулюється “ необхідність його захисту за б-яку ціну”.
Соціетальна безпека була розроблена колективом авторів з Інституту стратегічних досліджень у Копенгагені. На їх думку держ. безпека має справу з безпосередніми критеріями безпеки(економічним, політичним, військовим і екологічним), а соціетальна з проблемою ідентичності національної, етнічної, релігійної.
ІІІ. МИРОТВОРЧІСТЬ правомірність такого розгляду пояснюється тим, що миротворчість визначається як пояснення заходів, спрямованих на припинення конфлікту і створення умов для його розв’язання, а з іншого боку миротворчість є засобом поширенням розвинутими країнами сфер свого впливу шляхом встановлення контролю над конфліктними зонами.
Крім цього, з т.з. міжн. права, основою якого є визнання і повага до суверенітету країн, миротворчість є прямим порушенням цього суверенітету, тому що миротворці фактично беруть на себе функцію визначення політичного устрою зайнятої ними території, вибору політичного керівника в державі, визначають воєнних злочинців.
IV. ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІЙН зумовлений перетворенням інформації на стратегічний ресурс і ставку зовнішньої політики.
80. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблеми національної безпеки.
Геополітика — це цілеспрямована діяльність суб'єкта міжнародних відносин у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів, що дають змогу цьому суб'єкту здійснювати контроль над простором із метою реалізації своїх життєво важливих інтересів.
Відсутність загрози національним інтересам є змістом поняттянаціональної безпеки як безпеки особистості, суспільства і держави. Національна безпека стан держави, який дозволяє їй зберігати цілісність і виступати самостійним суб'єктом системи міжнародних відносин. Безпека одночасно:
- Мета завдання держави: забезпечення існування громадян, включаючи захист проти зовн. і внутр.загроз
- засіб досягнення мети зовнішній вимір безпеки міжнародна дозоляє досягти мети.
Для геополітики національна безпека передусім безпека території - проблема наявності чи відсутності загрози цій території. Елементами такої безпеки є: 1) просторова безпека або територіальна цілісність як регламентація передачі частини території від однієї держави до іншої;
2) механізм демаркації та делімітації кордонів держави.
Безпека території включає:
1) політико-правову безпеку нейтралізацію будь-яких загроз суверенітету держави;
2) соціально-економічну збереження на даній території громадянського суспільства та економічний розвиток території при збереженні та зміцненні соціального благополуччя;
3) екологічну і культурну попередження забруднення навколишнього середовища та створення різних культурно-історичних заповідників.