- •Предмет і методи політології
- •Функції політології та її зв’язок з іншими науками про суспільство.
- •Етапи та основні проблеми у розвитку західної політичної науки у хх ст.
- •4. Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології
- •7. Етапи становлення та розвитку політичної науки у сша
- •8. Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції
- •9. Актуальні проблеми політичної науки у Франції в ххі ст.
- •10. Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •11. Актуальні проблеми політичної науки у Великобританії в ххі ст.
- •12. Актуальні питання розвитку сучасної української політичної науки.
- •13. Сутність політики та її зв’язок з іншими сферами суспільства.
- •14. Політика як наука і мистецтво.
- •15. Сутність та різновиди політичної діяльності.
- •16. Суб’єкти та об’єкти політики.
- •17. Влада як засіб політики.
- •18. Види та ресурси політичної влади.
- •19. Сутність та типи легітимності політичної влади.
- •20. Зв’язок соціальних і політичних відносин.
- •21. Соціальна справедливість як мета соціальної політики.
- •22. Етнонаціональний чинник сучасної політики.
- •23. Сутність різновиди та способи вирішення політичних конфліктів.
- •24. Демократія як політичне явище. Принципи демократії.
- •25. Основні концепції демократії.
- •26. Нові демократії: особливості трансформації.
- •27. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •28. Сутність, структура і функції політичної системи суспільства.
- •29. Типологія політичних систем
- •30. Політична система сучасної України.
- •31. Сутність, ознаки та функції держави.
- •32. Вищі органи сучасної держави.
- •33. Форми державного правління.
- •34. Форми державного устрою.
- •35. Сутність та основні ознаки правової держави.
- •36. Взаємозв’язок держави і громадянського суспільства.
- •37. Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •38. Сутність та структура громадянського суспільства.
- •39. Проблема побудови правової держави в сучасній Україні.
- •40. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •41. Функції та типи виборчих систем.
- •42. Виборча система сучасної України.
- •43. Сутність, ознаки і функції політичних партій.
- •44. Типологія політичних партій.
- •45. Поняття та типологія партійних систем
- •47. Сутність, функції та типологія груп інтересів
- •48. Співвідношення понять «групи інтересів», «групи тиску», «лобіські групи».
- •49. Сутність та динаміка розвитку громадсько-політичних рухів.
- •50. Поняття та структура політичного режиму.
- •51. Типи політичних режимів сучасності.
- •52. Проблема трансформації політичних режимів.
- •53. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- •54. Періоди становлення порівняльної політології
- •2. Традиційна порівняльна політологія – період нагромадження потенціалу (і пол. Хх ст.)
- •3. Нова порівняльна політологія – відновлення деяких елементів і експансія (50-70-ті рр.)
- •55. Методологічні принципи порівняльної політології
- •56. Особливості порівняння подібних та контрастних країн
- •57. Генезис сучасної порівняльної політології в сша , Європі і посткомуністичному світі.
- •58. Поняття політичної культури та основні підходи до його розуміння
- •59. Політична свідомість як складова політичної культури
- •60. Сутність та функції політичної ідеології
- •61. Сутність, функції та різновиди сучасних ідейно-політичних доктрин
- •62. Політика і мораль
- •63. Політика і релігія
- •64. Типологія політичної культури
- •65. Політична культура сучасного українського суспільства
- •66. Сутність, етапи та функції політичної соціалізації
- •67. Основні умови та фактори політичної соціалізації
- •68. Основні типи й види політичної поведінки
- •69. Сутність та теоретичні засади концепцій політичних еліт
- •70. Типи та шляхи формування політичних еліт
- •71. Елітаризм і демократія
- •72. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •73. Лідерство як феномен політичного життя суспільства
- •74. Типологія та шляхи формування політичного лідерства
- •75. Політика і засоби масової інформації
- •76. Сутність та основний зміст концепцій політичної модернізації
- •77. Сутність та структура міжнародних політичних відносин
- •78. Поняття геополітики
- •79. Політичне насилля в сучасному світі. Поняття соціетальної безпеки.
- •80. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблеми національної безпеки.
- •81. Сучасна цивілізаційна геополітика
- •82. Геополітична концепція атлантизму
- •83. Геополітична концепція евразійства
- •84. Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •85. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •86. Поняття, функції та різновиди політичної мови.
- •87. Теоретичні засади і методи політичного прогнозування
- •88. Етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •89. Маркетинг та менеджмент
- •91. Політичне маніпулювання
- •92. Основні етапи та зміст виборчих кампаній
- •93. Пропаганда та агітація як засоби сучасної політики
38. Сутність та структура громадянського суспільства.
Громадянське суспільство має таку саму структуру, як і суспільство в цілому. її складають багатоманітні суспільні відносини — економічні, соціальні, політичні, соціокультурні тощо та їх суб'єкти, за винятком держави. Економічною основою, фундаментом громадянського суспільства є недержавна власність на засоби виробництва. Вона може існувати в індивідуальній і колективній формах. Суб'єктами різновидів індивідуальної власності виступають індивіди та домашні (сімейні) господарства. Колективною є власність акціонерних товариств, кооперативів, релігійних і громадських об'єднань та організацій, трудових колективів різних форм господарювання тощо. Наявність у громадян власності на засоби виробництва робить їх незалежними від держави в економічному відношенні.
Поряд з правом приватної власності важливе значення для громадянського суспільства має гарантована державою свобода підприємницької, трудової і споживчої діяльності. Соціальну структуру громадянського суспільства складають різноманітні соціальні спільності — класові, етнічні, демографічні, професійні тощо та відносини між ними. Такі спільності є в будь-якому суспільстві. Особливість громадянського суспільства полягає в наявності у ньому класів власників засобів виробництва, економічною основою існування яких є недержавна, передусім приватна, власність.
Елементами політичної структури громадянського суспільства виступають недержавні політичні інститути, основними з яких є політичні партії, громадські організації і суспільні рухи, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації.
Структуру духовної сфери громадянського суспільства складають соціокультурні відносини, а її елементами є школа, церква, різноманітні культурно-мистецькі заклади — тією мірою, якою вони виступають як недержавні утворення. Духовне життя громадянського суспільства характеризується ідеологічною багатоманітністю. Воно несумісне з пануванням єдиної ідеології, з так званою державною ідеологією, насаджуваною ідеологізованою державою.
39. Проблема побудови правової держави в сучасній Україні.
Відповідно до основних ознак правовоїдержави розрізняють три найважливіших напрями її становлення: 1) забезпечення верховенства правового закону; 2) гарантування прав і свобод людини; 3) здійснення поділу державної влади на правовому рівні та на рівні практичної діяльності. Найважливіше зі зробленого в розбудові в Україні правової держави полягає в конституційному закріпленні її основ — принципів верховенства правового закону (права) і поділу влади, прав і свобод людини. Особливе місце в Конституції України має закріплення прав і свобод людини і громадянина. Так, стаття 3 проголошує: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави». Конституційне закріплення основ правової держави зумовлює два найважливіших завдання в її подальшій розбудові: конкретизація конституційних положень у звичайних законах і наповнення їх, особливо щодо соціально-економічних прав і свобод, реальним змістом.
Важливе значення у втіленні в життя принципів правової держави має докорінна перебудова діяльності правоохоронних органів, передусім органів внутрішніх справ, прокуратури, особливо суду. За інерцією вони продовжують захищати головним чином державу, а стосовно громадян виступають знаряддям примусу й покарання, тоді як у правовій державі їхньою основною функцією має бути захист прав і свобод людини, в тому числі й від посягань на них з боку держави.