- •Предмет і методи політології
- •Функції політології та її зв’язок з іншими науками про суспільство.
- •Етапи та основні проблеми у розвитку західної політичної науки у хх ст.
- •4. Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології
- •7. Етапи становлення та розвитку політичної науки у сша
- •8. Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції
- •9. Актуальні проблеми політичної науки у Франції в ххі ст.
- •10. Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •11. Актуальні проблеми політичної науки у Великобританії в ххі ст.
- •12. Актуальні питання розвитку сучасної української політичної науки.
- •13. Сутність політики та її зв’язок з іншими сферами суспільства.
- •14. Політика як наука і мистецтво.
- •15. Сутність та різновиди політичної діяльності.
- •16. Суб’єкти та об’єкти політики.
- •17. Влада як засіб політики.
- •18. Види та ресурси політичної влади.
- •19. Сутність та типи легітимності політичної влади.
- •20. Зв’язок соціальних і політичних відносин.
- •21. Соціальна справедливість як мета соціальної політики.
- •22. Етнонаціональний чинник сучасної політики.
- •23. Сутність різновиди та способи вирішення політичних конфліктів.
- •24. Демократія як політичне явище. Принципи демократії.
- •25. Основні концепції демократії.
- •26. Нові демократії: особливості трансформації.
- •27. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •28. Сутність, структура і функції політичної системи суспільства.
- •29. Типологія політичних систем
- •30. Політична система сучасної України.
- •31. Сутність, ознаки та функції держави.
- •32. Вищі органи сучасної держави.
- •33. Форми державного правління.
- •34. Форми державного устрою.
- •35. Сутність та основні ознаки правової держави.
- •36. Взаємозв’язок держави і громадянського суспільства.
- •37. Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •38. Сутність та структура громадянського суспільства.
- •39. Проблема побудови правової держави в сучасній Україні.
- •40. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •41. Функції та типи виборчих систем.
- •42. Виборча система сучасної України.
- •43. Сутність, ознаки і функції політичних партій.
- •44. Типологія політичних партій.
- •45. Поняття та типологія партійних систем
- •47. Сутність, функції та типологія груп інтересів
- •48. Співвідношення понять «групи інтересів», «групи тиску», «лобіські групи».
- •49. Сутність та динаміка розвитку громадсько-політичних рухів.
- •50. Поняття та структура політичного режиму.
- •51. Типи політичних режимів сучасності.
- •52. Проблема трансформації політичних режимів.
- •53. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- •54. Періоди становлення порівняльної політології
- •2. Традиційна порівняльна політологія – період нагромадження потенціалу (і пол. Хх ст.)
- •3. Нова порівняльна політологія – відновлення деяких елементів і експансія (50-70-ті рр.)
- •55. Методологічні принципи порівняльної політології
- •56. Особливості порівняння подібних та контрастних країн
- •57. Генезис сучасної порівняльної політології в сша , Європі і посткомуністичному світі.
- •58. Поняття політичної культури та основні підходи до його розуміння
- •59. Політична свідомість як складова політичної культури
- •60. Сутність та функції політичної ідеології
- •61. Сутність, функції та різновиди сучасних ідейно-політичних доктрин
- •62. Політика і мораль
- •63. Політика і релігія
- •64. Типологія політичної культури
- •65. Політична культура сучасного українського суспільства
- •66. Сутність, етапи та функції політичної соціалізації
- •67. Основні умови та фактори політичної соціалізації
- •68. Основні типи й види політичної поведінки
- •69. Сутність та теоретичні засади концепцій політичних еліт
- •70. Типи та шляхи формування політичних еліт
- •71. Елітаризм і демократія
- •72. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •73. Лідерство як феномен політичного життя суспільства
- •74. Типологія та шляхи формування політичного лідерства
- •75. Політика і засоби масової інформації
- •76. Сутність та основний зміст концепцій політичної модернізації
- •77. Сутність та структура міжнародних політичних відносин
- •78. Поняття геополітики
- •79. Політичне насилля в сучасному світі. Поняття соціетальної безпеки.
- •80. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблеми національної безпеки.
- •81. Сучасна цивілізаційна геополітика
- •82. Геополітична концепція атлантизму
- •83. Геополітична концепція евразійства
- •84. Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •85. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •86. Поняття, функції та різновиди політичної мови.
- •87. Теоретичні засади і методи політичного прогнозування
- •88. Етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •89. Маркетинг та менеджмент
- •91. Політичне маніпулювання
- •92. Основні етапи та зміст виборчих кампаній
- •93. Пропаганда та агітація як засоби сучасної політики
27. Проблеми становлення демократії в Україні.
Визначати політичний режим для України протягом її незалежності і до сьогоднішніх часів потрібно через врахування її історичного розвитку. Український політичний режим перебуває на стадії трансформації. За останні десятиліття Україна йде від тоталітарного режиму через авторитарний до демократичного. До помаранчевої революції політичний режим в Україні був авторитарним. В ті часи яскраво втілювалось правило «Хто не проти нас, той з нами». Але сама помаранчева революція свідчить про бажання жити в демократії.
Після революції було офіційно взято курс на демократизацію українського суспільства. Але це чомусь не дає жодних бажаних для народу результатів. Найбільш помітним здобутком демократії після революції стало встановлення свободи слова. Правда воно більш схоже на вседозволеність говорити що завгодно і про кого завгодно. Якщо брати до уваги дотримання принципів демократії, то значна частина їх не дотримується. Зокрема, існує проблема з врівноваженістю гілок влади. Немає дієвої системи стримувань і противаг. Крім того ця проблема помічається через постійні зміни форми державного правління. Їх зміна обумовлена неефективністю попередньої форми. На мою думку ця неефективність забезпечується відсутністю відповідальності за свою діяльність. І зміна форми правління – це лише перекладання відповідальності. Звідси виходить ще одне порушення демократичного принципу, а самевідсутність громадянського консенсусу. Тобто в нашому суспільстві завжди знаходяться певні категорії людей, які дозволяють собі не дотримуватись встановлених умов. Дотримання встановлених умов має здійснюватись через засоби примусу. Засобами примусу дано право розпоряджатись владі. Але в деяких ситуаціях засоби примусу бездіяльні, або використовуються лише там де це потрібно. Це породжує ще одну проблему нашого суспільства, а саме проблему корупції. Що в свою чергу зачіпає судову гілку влади. Суд в період становлення демократії в Україні не виступає незалежним і неупередженим органом. І ще одна суттєва проблема це відсутність рівності перед законом, що призводить до соціальної несправедливості. Тому для побудови демократії потрібно врахувати вищесказані проблеми.
Безперечно, на мою думку, єдиний шлях розвитку України пролягає через демократію. Хоча існують думки, що наше суспільство не «вилікуєш» через демократію. Треба впроваджувати або інші форми правління, або наше суспільство і залишиться таким яким воно є, зі всіма бідами і проблемами, які тільки в процесі еволюції зможуть колись зникнути. Мені здається, що зараз суспільство не готове радикально змінювати свій політичний курс, через те, що воно зневірене після «провалу» помаранчевої революції, і в той же час чекати «з моря погоди» теж ніхто не хоче. Кожен живе зараз, в даний момент, і хоче при цьому жити достойно, в країні, яка забезпечуватиме йому це. Тому, я вважаю, кращим варіантом для України на даний момент є встановлення сильної виконавчої влади в плані повноважень, і яка, відповідно, понесе відповідальність за результати своєї діяльності. Її діяльність буде відбутись згідно зі сформованою національною ідеєю, яка має бути погодженою у всьому суспільстві. Оцінка ефективності цієї влади оцінюватиметься через вибори і забезпечуватиметься розвинутим громадянським суспільством. Тобто єдиним прийнятним рішенням є встановлення сильної виконавчої влади, але в той же час з гарантією всіх демократичних принципів.
Джордж Бернард Шоу сказав таке фразу: «Демократія не може стати вище рівня того матеріалу, з якого складені її виборці». Мені здається, що події в 2004 році визначили готовність нашого суспільства до встановлення справжніх цивілізованих демократичних відносин.