
- •1. Роль економічного аналізу в обгрунтуванні управлінських рішень.
- •2. Зміст і завдання економічного аналізу.
- •6. Роль економічного аналізу в умовах ринкових відносин.
- •9. Зв`язок економ. Аналізу з іншими науковими дисциплінами.
- •10. Об'єкт економічного аналізу.
- •16. Метод економічного аналізу.
- •17. Сутність системного підходу в економічному аналізі.
- •21. Евристичні прийоми дослідження.
- •23.Використання в ек.Аналізі рядів динаміки.
- •24. Поняття стохастичного зв`зку і задачі кореляційного аналізу.
- •25. Використання способів парної кореляції.
- •31. Спосіб ланцюгових підстановок і його роль в економічному аналізі.
- •32. Суть використання способу абсолютних різниць.
- •36 Використання в економічному аналізі інтегрального способу.
- •38. Використання математичних методів в ек.Аналізі. Сторінка 18
- •39. Інтеграція застосування засобів моделювання і економіко-математичних методів в сучасних інформаційних системах управління виробництвом на підприємстві.
- •46. Головні етапи аналітичної роботи та їх характеристика.
- •40. Система і види економічної інформації в екон аналізі. Види екон інф-ії.
- •47. Джерела інформації економічного аналізу.
- •51. Формування доходів, витрат та прибутків підприємства.
- •53.Аналіз прибутку від ін. Реалізації.
- •54. Аналіз доходів від ціних паперів.
- •55. Аналіз резервів збільшення прибутку.
- •62. Загальні положення аналізу балансу.
- •66. Аналіз ліквідності підприємства.
- •Оптимальним знач. Є коливання його в межах 0,5-1,0
- •70. Аналіз ефект-ті використання оборотного капіталу.
- •77. Методика порівняльного аналізу альтернативних інвестиційних проектів.
- •81. Аналітична діагностика можливого банкрутства.
- •84. Вплив інфляції на прийняття рішень фінансового характеру.
- •85. Загальна оцінка реалізації продукції маркетингової діяльності підприємства.
- •91. Аналіз асортименту продукції
- •92. Аналіз структури випуску продукції.
- •96. Аналіз ритмічності виробництва .
- •98.Загальна оцінка ефективного використання трудових ресурсів.
- •99. Значення, завдання і джерела інформації аналізу використання трудових ресурсів.
- •100. Аналіз чисельності, складу та руху роб сили.
- •106. Значення завдання та джерела інформації для аналізу використання матеріальних ресурсів.
- •107. Програма та методика аналізу матеріальних ресурсів.
- •111. Основні напрямки зниження матеріаломісткості продукції
- •113.Загальна оцінка ефективності використання основних засобів.
- •114. Значення,завдання та джерела інформації аналізу використання основних засобів.
- •115. Аналіз складу, динаміки, стр-ри і техн стану оф.
- •121.Значення, завдання та джерела інформації собівартості продукції.
- •122. Показники собівартості продукції.
- •128.Аналіз витрат за економ.Елементами.
- •130. Аналіз прямих матеріальних витрат.
- •136. Аналіз інших комплексних витрат.
- •137. Зведений підрахунок резервів зниження собівартості продукції.
- •143. Методика виявлення впливу обсягу і стр-ри прод. На собівартість(с/в) прод.
23.Використання в ек.Аналізі рядів динаміки.
В аналізі господарської діял. використ. різні види відносних величин:планового завдання,виконання плану, динаміки,структури,координації, інтенсивності,ефективності. Для характеристики зміни показників за який-небудь проміжок часу використовують відносні величини динаміки. Їх визначають шляхом ділення величини показника поточного періоду на його рівень в попередньому періоді(місяці,кварталі,році). Називаються вони темпами росту(приросту) і виражаються у % або коефіцієнтах. Відносні величини динаміки можуть бути базисними і ланцюговими. У першому випадку кожний наступний рівень динамічного ряду порівнюється з базисним роком,а в другому –рівень показника наступного року відноситься до попереднього. Такий прийом як динамічні ряди можливо використовувати на підготовчому етапі ек.аналізу.
24. Поняття стохастичного зв`зку і задачі кореляційного аналізу.
Взаємозв`зок між досліджувальними факторами і результативним фактором проявиться, якщо взяти для дослідження велику кількість спостережень і порівняти їх значення.Тоді вплив інших факторів на результативний показник нейтралізується. Це дає можливість встановити зв`зок, співвідношення між вивчаємими явищами.
Значить, кореляційний зв`зок-це неповна, ймовірна залежність між показниками, яка проявляється тільки в масі спостережень. Відрізняють парну і множинну кореляцію.
Парна кореляція-це зв`зок між двома показниками, один з яких є факторним, а інший-результативним.
Множинна кореляція виникає при взаємодії декількох факторів із результативним показником.
Необхідні умови використання кореляційного анлізу:
наявність досить великої кількості спостережень про величину досліджуваних факторних і результативних показників
досліджувальні фактори повинні мати кількісний вимір.
Задачі кореляційного аналізу:
визначити зміну результативного показника під впливом одного або декількох факорів( в абсолютному вимірі), це означає, визначити на скільки одиниць зміниться величина результативного показника із зміною факторного на 1.
Встановити відносний ступінь залежності результативного показника від кожного фактору.
Вивчення кореляційних співвідношень має важливе значення в ЕА. Це проявляється в тому, що значно поглиблюється факторний аналіз, встановлються місце і роль кожного фактору у формуванні рівня досліджувальних показників, поглиблюються знання про вивчаємі явища, визначаються закономірності їх розвитку і внаслідок точніше обгрунтовуються управлінські рішеня, об`єктивніше оцінюються результати дщіяльності підприємства і точніше визначаються внутрішньогосподарські резерви.
25. Використання способів парної кореляції.
Метод кореляційного аналізу використовується для визначення тісноти зв’язку між показниками, які не знаходяться у функціональному зв’язку. Зв'язок між кореляційним фактором і результативним показником характеризується насамперед коефіцієнтом кореляції, що може змінюватися від нуля до одиниці. Чим ближче він до одиниці, тим тісніший зв'язок між аналізованими показниками. Коефіцієнт кореляції з плюсом указує на прямий зв'язок, із мінусом - на обернений. Коефіцієнт кореляції обчисляють за ф-лою:
R=
де n - число спостережень;
у - результативний показник;
х - факторний показник.
Наприклад, якщо коефіцієнт кореляції між продуктивністю праці і коефіцієнтом змінності дорівнює 0,55, то ступінь зв'язку між цими показниками вважають досить високим. Тісним прийнято вважати зв'язок з коефіцієнтом більше 0,5.
За допомогою методів кореляції при економічному аналізі визначають конкретні розміри впливу окремих факторів на результати господарювання. Залежність досліджуваного показника від одного фактора в найпростішому вигляді можна представити формулою y = а + bx. Для визначення параметрів (a і b) цього рівняння користуються засобом найменших квадратів, вирішуючи таку систему рівнянь:
Розмір впливу фактора на результат оцінюють по параметру b (його називають коефіцієнтом регресії), що показує, на скільки одиниць змінюється господарський результат при зміні розміру фактора на одиницю.