121.Значення, завдання та джерела інформації собівартості продукції.

Важливим показником, характеризуючим роботу промислових підприємств є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємств, темпи розширенного відтворення, фінансовий стан господарських суб’єктів.

Аналіз собівартості продукції, робіт та послуг має виключно важливе значення. Він дозволяє з’ясувати тенденції зміни данного показника, виконання плану по його рівню,виявити вплив факторів на його збільшення і на цій основі дати оцінку роботи підриємства по використанню можливостей та встановити резерви зниження собівартості продукції.

Об’єкти аналізу собівартості продукції є наступні показники:

-повна собівартість товарної продукції в цілому та по елемнтам затрат;

-затрати на 1 гривню товарної продукції;

-собівартість порівнянної товарної продукції;

-собівартість окремих видів продукції

-окремі елементи та статті витрат

Аналізуючи собівартість продукції розв’язують такі основні задачі:

1)оцінка виконання плану за собівартістю продукції в цілому по підприємству, а також по окремих видах прдукції;

2)вивчення причин відхилення фактичних затрат від планових у розрізі статей, а також за окремими видами та групами продукції;

3)пошук резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.

Джерела інформації:дані звіту по собівартості продукції,звіту про фінансово-майновий стан підприємства і звіту підприємства з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції по окремих видах продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.

122. Показники собівартості продукції.

Собівартість продукції - це основний якісний показник роботи підп-ва. Її рівень характеризує роботу підп-ва і структурних підрозділів, дає змогу оцінити величину прибутку на кожну гривню витрат. Собівартість продукції - це грошова форма вартості спожитих видів праці, засобів праці та прдметів праці. Виділяють виробничу собів-ть та повну собів-ть(включає виробничу собів-ть і позавиробничі витрати). Узагальнюючими показниками собів-ті продукції слугують: собівартість одиниці продукції; виконання плану зниження собів-ті порівнянної продукції; витрати на 1грн. товарної продукції. Показник собів-ті одиниці продукції на підп-вах планується та обліковується лише за основними видами. Для цього витрати на вир-во сновних видів прдукції співвідносять до обсягу всієї продукції. Собівар-ть одиниці окремих видів проодукції вільна від впливу побічних структурних факторів. Це надає можл-ть оцінити вплив факторів на прямі витрати. Собів-ть одиниці окремих видів продукції незамінна для порівняльного аналізу, слугує відправним пунктом дослідження шляхів знниження витрат за рахунок змін в конструкції та технології виробів. Показник виконання плану зниження собів-ті порівнянної продукції вираховується у відсотках і абсолютній сумі економії. На продукцію, що виробляється вперше на підп-ві, затверджується планова величина цього показника в цілому і за статтями калькуляції. В поточній та річній звітності фактичний випуск продукції перераховують за плановою і за середньорічною собів-тю минулого року. Шляхом порівняння фактичних витрат із витратами, перерахованими за рівнем плану і минулого року, виявляють економію або перевитрати. Витрати на 1 крб. Продукції. Визначення планового рівня собів-ті продукції потребує також даних про залишки нереалізованої продукції на початок і на кінець року. При зниженні собів-ті продукції, витрати на 1 грн. нереалізованої продукції на кінець року мають бути нижчі від середньорічних, а на одну гривню товарної продукції - нижчі ніж на одну гривню реалізованої продукції. Розробка плану організаційно-технічних заходів, зниження собів-ті продукції базується на оцінці результатів аналізу. В умовах ринкової економіки використовують показники собівартості залежно від потреби.