107. Програма та методика аналізу матеріальних ресурсів.

Аналіз матеріальних ресурсів включає в себе: 1.загальну оцінку виконання плану матеріально-технічного постачання(У процесі аналізу необхідно дати оцінку забезпечення підп-ва необхідними основними та допоміжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з`ясувати причини і виявити винних осіб, якщо по будь-яких позиціях викривались факти недопостачання, які шкодили процесу вир-ва. Аналіз повинен виявити, де провина постаачальників матеріалів, а де недогляд якогось працівника підп-ва. Далі необхідно проаналізувати якість придбаних матеріалів, комплектність постачання, дотримання передбачених угодами термінів і ритму вир-ва. Аналіз мусить показати, як на підп-ві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи ін. порушень у поставках, наскільки оперативно реагує підп-во на ті чи ін. відхилення); 2. аналіз складських запасів матеріальних ресурсів(У процесі аналізу дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміці їх залишків, комплектності, наявності непотрібних і зіпсованих матеріалів і сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, розраховані по групах і окремих видах сировини або матеріалів. Нормативи мають не тільки грошовий вираз, а й натуральний(днів запасу). Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня складських запасів, поліпшення стану їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів); 3. аналіз використання матеріальних ресурсів і розрахунок впливу факторів на обсяг випуску продукції(Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості (витрати основних матеріалів/товарна продукція) або оберненого до неї показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розрахувати в цілому по всій товарній продукції, а також по окремих виробах. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та порівняно з ін. підп-вами, врахувати галузеві особливості формування витрат і зконцентрувати увагу на з`ясуванні причин зміни цих показників і можливих резервів економії. У процесі аналізу використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів(їх обгрунтованість, своєчасність їх перегляду), палива, енергії на окремі вироби).

111. Основні напрямки зниження матеріаломісткості продукції

Матеріаломісткість продукції – це відношення суми матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції. Цей показник показує, скільки матеріальних затрат фактично припадає не виробництво одиниці продукції.

Зниження матеріаломісткості продукції може відбуватися за двома загальними напрямками:

• зменшення обсягу, кількості спожитих матеріалів – структурні зміни;

• зниження ціни матеріалів, що потрібні для виробництва продукції – вартісні зміни.

Серед структурних змін матеріальних затрат, що сприятимуть зниженню матеріаломісткості можна назвати такі:

• зменшення норми витрати,

• збільшення питомої ваги сировини вищої якості;

• зниження відходів і втрат сировини і матеріалів;

• застосування у виробництві більш сучасної технології і техніки.

Ці заходи мають підвищити матеріаловіддачу , що у свою чергу знизить матеріаломісткість.

Серед вартісних змін матеріальних затрат, що сприятимуть зниженню матеріаломісткості, можна виділити такі:

• зниження ціни придбання сировини;

• зниження заготівельних витрат;

• зменшення транспортних витрат;

• зменшення експлуатаційних витрат та інші.