70. Аналіз ефект-ті використання оборотного капіталу.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується насамперед їхньою оборотністю. Під оборотністю коштів розуміється тривалість проходження коштами окремих стадій виробництва й обігу. Час, протягом якого оборотні кошти знаходяться в обороті, тобто послідовно переходять з однієї стадії в іншу, складає період обороту оборотних коштів.

Оборотність оборотних коштів обчислюється:

Z=

де Z - оборотність оборотних коштів у днях;

Зок.сірий - середній залишок оборотних коштів, грош. од.;

Кдн - число днів аналізованого періоду (90, 360);

Вреал - виручка від реалізації продукції за аналізований період, грош. од.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів характеризує розмір розміру виручки від реалізації в розрахунку на одну грош. од. оборотних коштів:

Ко= або Ко=

Важливим показником ефективності використання оборотних коштів є також коефіцієнт завантаження коштів в обороті. Він характеризує суму оборотних коштів, що авансуються на 1 грош. од. виручки від реалізації продукції:

Кз=

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз) - величина, обернена коефіцієнту оборотності оборотних коштів (Ко). Чим менше коефіцієнт завантаження засобів, тим ефективніше використовуються оборотні кошти.

77. Методика порівняльного аналізу альтернативних інвестиційних проектів.

Оцінюючи ефективність капітальних вкладень слід враховувати, що цей вид інвестицій відрізняється від поточних видатків тривалістю часу, протягом якого підп-во отримує економічний ефект (збільшення обсягу випуску продукції, продуктивності праці, прибутку і т.д.). Він передбачає сплату за крупний капітальний елемент, після чого його неможливо швидко перепродати з прибутком; капітал заморожується на декілька років; дане капітальне вкладення буде приносити прибуток протягом декількох років; наприкінці періоду капітальний об`єкт буде мати деяку ліквідну вартість або не буде мати її зовсім. При прийнятті рішень у бізнесі про довгострокові інвестиції виникає потреба прогнозувати ефективність кап. вкладень. Для цього потрібен довгостроковий аналіз доходів і витрат. Основними методами оцінки програми капітальних вкладень є методи окупності інвестицій; розрахунку віддачі на вкладений капітал; дисконтування грошових надходжень (ДГН); чистої поточної вартості (ЧПВ). Перший метод оцінки кап. вкладень міститься у визначенні строку, необхідного для того, щоб інвестиції окупили себе. Розглянемо наступний приклад: Машини А і Б коштують по 100 млн.грн. кожна. Машина А забезпечує прибуток 50 млн.грн. у рік, а машина Б - 25 млн.грн. З цього випливає, що машина А окупиться за два роки, а машина Б - за чотири роки. Виходячи з окупності, машина А більш вигідна, аніж машина Б. Не дивлячись на свою простоту метод окупності має свої недоліки: він не враховує строки служби машин і те, що машина Б забезпечує значно більшу суму прибутку за весь період експлуатації. Отже, оцінюючи ефективність кап. вкладень, слід враховувати не тільки строки окупності інвестицій, але й дохід на вкладений капітал (ДВК) або прибутковість (рентабельність) проекту: ДВК=Очікувана сума прибутку/Очікувана сума інвестицій. З нашого прикладу видно, що необхідно придбати машину Б, оскільки для машини А ДВК=120/100*100%=120%, а для машини Б ДВК=150/100*100%=150%.

Однак і цей метод має свої недоліки: він не враховує розподіл надходжень та зменшень грошових засобів по рокам. Зазвичай керівництво підп-ва надає перевагу більш високим грошовим доходам у перші роки, тому воно може обрати машину не зважаючи на її низьку норму прибутку. Більш науково обгрунтованою є оцінка ефективності кап. вкладень методом дисконтування грошових надходжень, який враховує зміну вартості грошей у часі Дисконтування - розрахунок складних відсотків за формулою: де S - майбутня вартість інвестицій через n років; Р - початкова(первісна) сума інвестицій; r - відсоткова ставка у вигляді десяткового дробу; n - кількість років у розрахунковому періоді. . Інакше кажучи, ДГН використовується для визначення суми інвестицій, які необхідно вкласти зараз, щоб довести їх вартість до потрібної величини при заданій відсотковій ставці. ДГН покладено в основу метода чистої поточної вартості, за допомогою якого оцінюється ефективність кап. вкладень. Метод чистої поточної вартості полягає у наступному: 1. Визначається поточна вартість затрат (С), тобто вирішується питання, скільки інвестицій потрібно зарезервувати для проекту. 2. Розраховується поточна вартість майбутніх грошових надходжень від проекту, для чого доходи за кожен рік приводяться до поточної дати. Результати розрахунків показують, скільки засобів треба було б вкласти зараз для отримання запланованих доходів, якщо б ставка доходів дорівнювала відсотковій ставці банку або дивідентній віддачі капіталу.