Архітектура,будівництво

У XVIII ст. значний крок уперед зробила в Україні архітектура. Було збудовано, переважно з цегли й каменю, багато різноманітних споруд, серед яких, поряд з культовими, ставало дедалі більше цивільних будівель — адміністративних, господарських,житлових. Велику кількість чудових будівель, передусім храмів духовних, було зведено наприкінці XVII — на початку XVIII ст. у Києві та інших містах турботами й коштом гетьмана І. Мазепи. Це у Києві Миколаївська церква на Печерську, Троїцька і головна церква Лаври, Братська церква на Подолі, будинок Києво-Могилянської академії та ін. За підрахунками В. Січинського, І. Мазепа за 1697— 1706 pp. збудував 12 храмів і не менше 20 храмів та інших величних споруд реставрував і розбудував. Вони розташовані як у Києві, так і в Переяславі, Глухові, Чернігові, Батурині, біля Лубен та в інших місцях. У першій половині XVIII ст., переважно у стилі барокко, були споруджені визначні будови й архітектурні ансамблі. У 1731 —1745 рр-під керівництвом архітектора Йоганна Готфріда Шеделя, який перед цим працював у Петербурзі й Москві, збудовано 93-метрову дзвіницю Києво-Печерської лаври; У 1747—1753 pp. за проектом архітектора В. Растреллі під керівництвом архітектора І. Мічуріна на київських горах була збудована Андріївська церква, а в 1752—1755 pp. — царський палац.

Варто відзначити, що козацька старшина виявляла велику турботу про відновлення і реставрацію старовинних церков, таких як Софія Київська, Успенський собор Києво-Печерської Лаври, Спаський собор у Чернігові та інші. їхнє оновлення, як і нове будівництво, велося з поєднанням місцевих традицій і поширеного у Західній Європі стилю бароко. Споруди у новоствореному стилі козацького бароко характеризуються вибагливими декоративними фронтонами, вишуканим оформленням вікон і дверей, східчастими дахами, кількома грушоподібними куполами, серед яких центральний - найвищий. Виключною урочистістю, охайністю відзначалося й оформлення інтер'єру будов. Серед нових споруд архітектурною довершеністю триверхого храму відзначається Покровська церква у Харкові, монументальністю й архітектурним смаком дивують Троїцький собор у Чернігові та Преображенський собор Мгарського монастиря під Лубнами. Багато храмів і цивільних будов Києва споруджено за проектами архітекторів Києво-Печерської Лаври. Кріпак-архітектор Степан Ковнір (1695-1786) побудував друкарню, дзвіницю, келії монастиря. Будівничий Іван Григорович-Барський (1713-1785) спорудив будинок Академії, Покровську церкву на Подолі тощо. їхні будівлі мали білі стіни, широкі фронтони, барвисті, червоні й зелені дахи, вкриті позолотою маківки, багато орнаментувалися гірляндами листя, плодів, квітів. Яскравою пам'яткою дерев'яної народної архітектури є козацький Троїцький собор у Новоселиці (Новомосковськ Дніпропетровської області), збудований народним майстром Якимом Погрібняком у стилі козацького бароко^[12]. Крім храмів, зводились нові та оновлювались старі об'єкти військового призначення. Нові форти і бастіони виростали у фортецях Києво-Печерської Лаври, Львова, Кам'янця-Подільського, Хотина, Мукачевого. Меджибожа, Чигирина. Оригінальними і своєрідними за стилем були будинки гетьманів, полковників, заможних людей Києва, Львова, Черні-рева, Батурина, міст Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя. Сьогодні стоїть у Чернігові розкішна кам'яниця полковника Якова Лизогуба, що нагадує про силу і багатство козацької старшини. Особливої пишноти зазнав Глухів за часів гетьмана К. Розумовського, який перетворив його на передове європейське місто з чудовими храмами та розкішним палацом, спроектованим і спорудженим архітектором світового значення Чарлзом Камероном^[13]. З 60-х років XVIII ст. на зміну бароко приходить так званий російський класицизм, для якого характерними були строгість і чіткість архітектурних форм.